Справа № 368/361/23
Рішення
Іменем України
"05" грудня 2024 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Кириченка В.І.
при секретарі Марчук Н.М.
з участю представника правонаступника позивача адвоката Лисюк О.В.
розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Кагарлику справу за позовом правонаступників позивача після смерті позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Кагарлицького відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) , Товариства з обмеженою відповідальністю « Агенство по збору боргів» про скасування арешту на майно,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Лисюк О.В. звернулась до суду з позовом та просила скасувати арешт накладений на майно, що належало ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений на підставі Постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 15.04.2011 року ВДВС Кагарлицького РУЮ, відомості про який містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна з реєстраційним номером обтяження:11084070.
Мотивувала позов тим, що старшим державним виконавцем державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції на підставі виконавчого листа № 2-967, виданого 18.03.2011 року Кагарлицьким районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агентство по збору боргів» заборгованості в сумі 71 975,75 гривень, було відкрито виконавче провадження.
04.04.2012 року державним виконавцем в межах даного виконавчого провадження було винесено Постанову про розшук майна боржника і оголошено в розшук майно: автомобіль марки SAMAND LX д. н.з. НОМЕР_1 , що належав Позивачу.
Відповідно до Акту опису і арешту майна від 04.09.2012 року державним виконавцем ВДВС Кагарлицького районного управління юстиції було описано та вилучено майно Позивача, яке складалося з автомобіль марки SAMAND LX д.н.з. НОМЕР_1 , та передано вказаний автомобіль на відповідальне зберігання ПП «Нива - В.Ш.» .
Відповідно до Постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.03.2019 року виконавчий лист № 2-967, виданий 18.03.2011 року, було повернуто стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».
Проте, в ході виконання даного виконавчого провадження Відділом державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції 18.04.2011 року на все майно боржника ОСОБА_1 було накладено арешт нерухомого майна, про що міститься інформація в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номер обтяження: 11084070. Підставою обтяження є постанова про відкриття виконавчого провадження б/н від 15.04.2011 року ВДВС Кагарлицького РУЮ.
Позивач звернувся до Відповідача із заявою про виключення відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, проте у листі від 14.12.2022 року вих.. № 17901 Відповідач повідомив, що у державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту з майна Позивача, і арешт може бути знято лише за рішенням суду.
Таким чином, станом на 24.03.2023 року під арештом перебуває все нерухоме майно Позивача
Згідно ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. Частиною 5 ст. 59 вказаного вище Закону, передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
За правилами ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Позивач має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, однак не може цього робити через наявність обтяження на належне йому майно.
Згідно абзацу першого пункту другого Постанови № 5, позов про зняття арешту з
майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право
на чуже майно).
Пунктом 13 Постанови № 5 роз`яснено, що при розгляді позову про визнання права
власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна судам слід всебічно і повно з`ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до СТ.317ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.
Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно,
розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-
під арешту.
Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для суду.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Лисюк О.В. позов підтримала та просила задоволити. Представник правонаступника позивача ОСОБА_3 адвокат Лисюк О.В. позов підтримала .
Правонаступник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не зявилась і розгляд справи проведено у її відсутність.
Представники відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю « Агенство по збору боргів» і Кагарлицького відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ)в судове засідання не з`явилися. Розгляд справи проведено у їх відсутність.
Судом встановлено, що старшим державним виконавцем державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції на підставі виконавчого листа № 2-967, виданого 18.03.2011 року Кагарлицьким районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агентство по збору боргів» заборгованості в сумі 71 975,75 гривень, було відкрито виконавче провадження.
04.04.2012 року державним виконавцем в межах даного виконавчого провадження було винесено Постанову про розшук майна боржника і оголошено в розшук майно: автомобіль марки SAMAND LX д. н.з. НОМЕР_1 , що належав Позивачу.
Відповідно до Акту опису і арешту майна від 04.09.2012 року державним виконавцем ВДВС Кагарлицького районного управління юстиції було описано та вилучено майно Позивача, яке складалося з автомобіль марки SAMAND LX д.н.з. НОМЕР_1 , та передано вказаний автомобіль на відповідальне зберігання ПП «Нива - В.Ш.» .
Відповідно до Постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.03.2019 року виконавчий лист № 2-967, виданий 18.03.2011 року, було повернуто стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».
Проте, в ході виконання даного виконавчого провадження Відділом державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції 18.04.2011 року на все майно боржника ОСОБА_1 було накладено арешт нерухомого майна, про що міститься інформація в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номер обтяження: 11084070. Підставою обтяження є постанова про відкриття виконавчого провадження б/н від 15.04.2011 року ВДВС Кагарлицького РУЮ.
Позивач звернувся до Відповідача із заявою про виключення відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, проте у листі від 14.12.2022 року вих.. № 17901 Відповідач повідомив, що у державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту з майна Позивача, і арешт може бути знято лише за рішенням суду.
Таким чином, станом на 24.03.2023 року під арештом перебуває все нерухоме майно Позивача
Згідно ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. Частиною 5 ст. 59 вказаного вище Закону, передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
За правилами ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Позивач має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, однак не може цього робити через наявність обтяження на належне йому майно.
Згідно абзацу першого пункту другого Постанови № 5, позов про зняття арешту з
майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право
на чуже майно).
Пунктом 13 Постанови № 5 роз`яснено, що при розгляді позову про визнання права
власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна судам слід всебічно і повно з`ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 317ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.
Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно,
розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-
під арешту.
Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для суду.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер позивач - ОСОБА_1 .
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 08.01.2024 року провадження у даній справі було зупинено на строк до залучення до участі у справі правонаступника позивача.
Ухвалою суду від 07.11.2024 року до участі у справі було залучено правонаступників після смерті позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідно до ухвали Кагарлицького районного суду Київської області в справі №2-967/2010 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю « Агенство по збору боргів» визнано таким , що не підлягає виконанню виконавчий лист №2-967 який виданий 18.03.2011 року Кагарлицьким районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ « Агенство по збору боргів» заборгованості в сумі 71975,75 грн. з обгрунтуванням що боржник сплатив стягувачу заборгованість за кредитним договором у повному обсязі. Так як арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення яке виконано то скасувати арешт накладений на майно, що належало ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений на підставі Постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 15.04.2011 року ВДВС Кагарлицького РУЮ, відомості про який містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна з реєстраційним номером обтяження:11084070. Арештом майна порушуються права правонаступників позивача як спадкоємців майна після смерті позивача. Тому позов задоволити повністю.
Керуючись вимогами Закону України «Про виконавче
провадження», ст.ст. 16, 321, 386, ст.ст. 1, 2, 10-13, 200, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов задоволити повністю.
Скасувати арешт накладений на майно, що належало ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений на підставі Постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 15.04.2011 року ВДВС Кагарлицького РУЮ, відомості про який містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна з реєстраційним номером обтяження:11084070.
Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України.
Повний текст рішення складено 13.12.2024 року.
Суддя: В.І. Кириченко
Суд | Кагарлицький районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2024 |
Оприлюднено | 19.12.2024 |
Номер документу | 123843945 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії |
Цивільне
Кагарлицький районний суд Київської області
Кириченко В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні