Рішення

від 09.12.2024 по справі 381/3638/24

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/1559/24

381/3638/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Гапонюк І.В.,

за участю представника позивача Махлая О.В.,

за участю відповідача ОСОБА_1 ,

за участю представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в м. Фастів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

29.07.2024 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно до складу якого увійшов житловий будинок АДРЕСА_1 . Спадкодавець заповіту не залишив. При зверненні до нотаріуса для оформлення спадкових прав позивач отримав відмову у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Вважає, що після смерті батька фактично успадкував житловий будинок до якого переїхав на проживання в 2010 році, підтримує його в належному стані, оплачує всі витрати та обробляє присадибну ділянку. Іншим чином крім звернутися до суду з даним позовом, реалізувати свої права немає.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

18.09.2024 року на запит суду від державного нотаріуса Другої Фастівської нотаріальної контори Київської області надійшла спадкова справа № 278/2010 після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

24.09.2024 року через систему «Електронний суд» надійшла зустрічна позовна заява від представника відповідача ОСОБА_1 , про визнання права власності на спадкове майно в якій посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно: частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на землях Малоснітинської сільської ради в розмірі 2,716 га в умовах кадастрових гектарів. Вищевказаний житловий будинок належав на праві спільної сумісної власності подружжя матері ОСОБА_6 та батьку ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданому Малоснітинською сільською радою 22.02.1988 року згідно рішення виконавчого комітету Фастівської районної ради № 41 від 16.03.1988 року. Після смерті матері відкрилася спадщина на її частку у житловому будинку ( частина). На день смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 був неповнолітнім (16 років) і проживав в спадковому будинку разом з батьком ОСОБА_5 позивач, як донька спадкодавиці та її брат ОСОБА_4 не проживали в спадковому будинку і з заявами до нотаріуса після смерті матері не подавали. Відповідно до ст.549 ЦК (в редакції 1963року) батько ОСОБА_5 успадкував частини. Частка батька в житловому будинку становить .

Після смерті батька спадкоємцями за законом є його діти: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та дружина ОСОБА_7 .

ОСОБА_4 подав заяву до нотаріуса про відмову від своєї частки у спадковому майні на користь ОСОБА_1 .

26 червня 2014 року рішенням Фастівського міськрайонного суду київської області визнано за ОСОБА_7 право власності як спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_5 , 3/16 частини на житловий будинок і частину земельної ділянки.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 , є спадкодавицею 3/8 частини спадкового житлового будинку після смерті батька ОСОБА_5 та просить суд визнати за нею право власності на вказану частину майна в порядку спадкування. Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

25.09.2024 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання від адвоката Твердохліб М.В. подане в інтересах відповідача ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2024 року клопотання представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції за допомогою програмного забезпечення «ЕаsyCon задоволено.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25.11.2024 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 .

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25.11.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача за первинним позовом позовні вимоги ОСОБА_3 просив задовольнити частково у зв`язку з обставинами які були зазначені у зустрічному позові. Щодо задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 не заперечував.

В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом просила позовні вимоги ОСОБА_3 , задовольнити частково з обставин зазначених у зустрічній позовній заяві. Зустрічну позовну заяву задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 послалася на покази свого представника.

Відповідач за первинним позовом ОСОБА_4 до суду не з`явився надав письмову заяву де проти позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не заперечував. Просив справу слухати у його відсутність.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При дослідженні письмових матеріалів справи, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим виконавчим комітетом Малоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області від 30.08.2010 року, актовий запис № 28.

Після його смерті відкрилася спадщина на майно до складу якого увійшов житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 2,71159 га, кадастровий номер: 3224984200:01:001:0016, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Малоснітинської сільської ради фастівського району Київської області.

Спадкування є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.1,2 ст.1220 ЦК України).

Згідно ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя спадкодавець заповіту не залишив.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ст.1258 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є його син - позивач ОСОБА_3 , син відповідач ОСОБА_4 , дочка відповідач ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвами про народження та свідоцтвом про укладення шлюбу, які містяться в матеріалах справи.

Стаття 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Позивач звернувся з заявою до державного нотаріуса про прийняття спадщини однак, Постановою від 26 липня 2024 року ОСОБА_8 державний нотаріус Другої фастівської державної нотаріальної контори, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказане майно.

Виходячі з умов Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ст.49 ЗУ Про нотаріат відмова нотаріуса є обгрунтованою.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування передбачив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду, що було зроблено позивачем.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до Довідки від 06.06.2024 року № 709 КП Фастівське Бюро технічної інвентаризації згідно архівних даних станом на 01.01.2013 рік право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано: 13/16 частини будинку на ім`я ОСОБА_5 , на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Малоснітинською сільською радою 22.02.1988 року, згідно рішення Виконавчого комітету Фастівської районної ради № 41 від 16.03.1988 року, зареєстрованого Фастівським БТІ 22.03.1988 року в книзі № 2,р.56; 3/16 частини будинку на ім`я ОСОБА_7 на підставі Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26.06.2014 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.10.2014 року, номер запису 7456778.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що після смерті ОСОБА_5 з заявами про отримання спадщини звернулася дочка ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_7 та син ОСОБА_3 .

Також, син ОСОБА_4 подав заяву про відмову від належної йому частки на користь дочки померлого ОСОБА_1 .

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.10.2016 року посвідченого Бігіч С.Ю., державним нотаріусом Фастівської районної державної нотаріальної контори Київської області, зареєстровано в реєстрі за № 2284. Видане на ім`я ОСОБА_1 у тому числі з урахуванням частки, від якої відмовився на її користь, син померлого ОСОБА_4 , та на 2/4 частки, на ім`я сина померлого ОСОБА_3 на частку.

Спадщина, на яку в указаних частках, видано це свідоцтво складається з земельної ділянки площею 2,7159 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки 3224984200:01:001:0016, розташованої на території Малоснітинської сільської ради, Фастівського району Київської області, призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробни цтва.

Згідно Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26.06.2014 року визнано за ОСОБА_7 дружиною спадкодавця право власності на 3/16 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , як спадщину після смерті ОСОБА_5 та частину земельної ділянки.

Також, вказаним рішенням встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 був спільною власністю спадкодавця ОСОБА_5 з ОСОБА_9 , яка набута в шлюбі, хоча за життя вона не отримала свідоцтва про право власності в спільному майні подружжя.

Згідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, житловий будинок АДРЕСА_1 належав на праві спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , спадкодавцю по справі, на підставі Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданому Малоснітинською сільською радою 22.02.1988 року згідно рішення виконавчого комітету Фастівської районної ради № 41 від 16.03.1988 року.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 видане 23 серпня 1990 року с. Мала Снітинка Фастівського району Київської області.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на її частку у житловому будинку ( частина). На день смерті спадкодавиці 29.08.1990 року, син ОСОБА_3 проживав в спадковому будинку разом з батьком ОСОБА_5 та був неповнолітнім. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали окремо та були повнолітніми, з заявами про прийняття спадщини після матері до нотаріальної контори не подавали.

Отже, ОСОБА_5 в силу ст. 549 ЦК (1963 року) успадкував частини спадкового будинку. В зв`язку з чим, частка в житловому будинку спадкодавця ОСОБА_5 становить: як частка у спільному майні подружжя + частка після спадкування після смерті дружини ОСОБА_6 = частини житлового будинку з надвірними спорудами.

Після смерті батька спадкоємцями за законом є його діти: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та дружина ОСОБА_7 .

ОСОБА_4 подав заяву до нотаріуса про відмову від своєї частки у спадковому майні на користь ОСОБА_1 .

26 червня 2014 року рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області визнано за ОСОБА_7 право власності як спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_5 , 3/16 частини на житловий будинок і 1/4 частину земельної ділянки.

Таким чином, позивач за первісним позовом ОСОБА_3 є спадкоємцем 7/16 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , як спадщину після смерті батька ОСОБА_5 , а дочка спадкодавця та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , є спадкоємицею 3/8 частини спадкового житлового будинку після смерті батька ОСОБА_5 .

Відповідно доч.4 ст.41Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст.16 Цивільного кодексу України).

Частина перша ст.1267 ЦК України передбачає, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Разом з тим, ОСОБА_4 , як спадкоємець першої черги після смерті батька ОСОБА_5 подав заяву до державної нотаріальної контори про відмову від належної йому частки спадкового майна на користь ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Згідно вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За нормами ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд, оцінюючи зібрані у справі сукупні докази, вважає, що позов ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення, а зустрічний позов позивача ОСОБА_10 є обґрунтований і підлягає задоволенню.

Керуючись ст.4,12,13,76-82,133,141,258,259,263,265,268 ЦПК України, на підставі ст.1220-1222,1261,1268,1267,1268,1269,1270 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідент.номер: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідент.номер: НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ідент.номер: НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_2 місце про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідент.номер: НОМЕР_3 , право власності на 7/16 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , як спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позову відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідент.номер: НОМЕР_4 , право власності на 3/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , як спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 18.12.2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Г.В.Соловей