Ухвала

від 18.12.2024 по справі 643/15933/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/15933/24

Провадження № 2-о/643/583/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2024 м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Пасічник О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби у Харківській області про визнання особи безвісно відсутньою, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Московського районного суду м. Харкова із заявою, в якій просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісно відсутнім.

Зазначена заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3ст. 43 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до п. 3 ч. 2ст. 293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померло.

Згідно з ч. 3, ч 4ст. 294 ЦПК Українисправи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Відповідно дост. 305 ЦПК Українизаява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Відповідно до ч. 1ст. 306 ЦПК Україниу заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування).

При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.05.2020 року, справа № 760/3112/16-ц.

Предметом доказування в даній справі є: - безвісна відсутність громадянина; - наявність правової зацікавленості особи, що подає заяву про визнання громадянина безвісно відсутнім; - вживання заявником заходів до розшуку особи; - неможливість встановлення місця знаходження даної особи; - існування обставин, що дають підставу вважати, що особа може умисно ховатися: знаходитися в розшуку, не бажає виплачувати аліменти або виконувати інші рішення суду тощо; - відсутність спору про право.

Підставою для задоволення вимог про визнання особи безвісно відсутньою відповідно дост. 43 ЦК Україниє відсутність відомостей про місце її перебування протягом одного року саме у місці її постійного проживання.

Разом з тим, доказів на підтвердження вказаних обставин заявником не надано.

Заявницею не надано доказів стосовно того, що вона зверталась до правоохоронних органів з метою розшуку безвісно відсутньої особи.

Крім того, в поданій заяві не зазначено організацій, до яких необхідно здійснити запити за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, що перешкоджає суду здійснити належну підготовку до розгляду справи по суті, як передбачено статтею 307ЦПК України.

Відповідно до ч. 4ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме судовий збір у розмірі 605.60 грн.

Заявник до позовної заяви надала клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, у зв`язку з тим, що заявник є інвалідом 3 групи та знаходиться у важкому фінансовому стані, у зв`язку з чим не може сплатити судовий збір.

Відповідно до ч. 1ст. 136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 2ст. 8 Закону України «Про судовий збір»суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Ч. 1ст. 8 Закону України «Про судовий збір»передбачені підстави звільнення від його сплати.

До заяви про звільнення від сплати судового збору не надано доказів щодо неможливості його сплати.

Таким чином, суду не надано жодних доказів про те, що у ОСОБА_1 відсутні джерела доходу, зокрема наявність грошових коштів на рахунках у банках, або доходів від іншої діяльності.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки заявником не наведено обґрунтованих доводів і не надано належних доказів на підтвердження важкого матеріального стану, що перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом порядку розмірі.

Так, позивачці необхідно надати документ, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

Відтак заява не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України, згідно приписів якої позивач зобов`язаний навести обставини та додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Враховуючи вищевикладене, вказану заяву необхідно залишити без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків.

Згідно з ч. 1ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог викладених у ст. ст. 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, про залишення заяви без руху.

Керуючись ст.ст.79-81,185,258-261,306,353 ЦПК України, суддя-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби у Харківській області про визнання особи безвісно відсутньою залишити без руху, надавши заявнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

У разі не усунення зазначених недоліків заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала виготовлена 18.12.2024 року.

Суддя О.М. Пасічник