Ухвала

від 08.01.2025 по справі 643/15933/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/15933/24

Провадження № 2-о/643/86/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2025 суддя Московського районного суду м. Харкова Пасічник О.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби у Харківській області про визнання особи безвісно відсутньою, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2024 ОСОБА_1 звернулася до Московського районного суду м. Харкова із заявою, в якій просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісно відсутнім.

Ухвалою суду від 18 грудня 2024 року заява залишена без руху та надано строк для усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Заявника на виконання ухвали суду від 18 грудня 2024 року подав до суду заяву про усунення недоліків, яка отримана судом 27 грудня 2024 року.

Оглянувши матеріали заяви, приходжу до висновку, що заява підлягає поверненню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 43 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до п. 3 ч. 2ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померло.

Згідно з ч. 3, ч 4ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Відповідно дост. 305 ЦПК Українизаява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Відповідно до ч. 1ст. 306 ЦПК Україниу заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування).

При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.05.2020 року, справа № 760/3112/16-ц.

Предметом доказування в даній справі є: - безвісна відсутність громадянина; - наявність правової зацікавленості особи, що подає заяву про визнання громадянина безвісно відсутнім; - вживання заявником заходів до розшуку особи; - неможливість встановлення місця знаходження даної особи; - існування обставин, що дають підставу вважати, що особа може умисно ховатися: знаходитися в розшуку, не бажає виплачувати аліменти або виконувати інші рішення суду тощо; - відсутність спору про право.

Підставою для задоволення вимог про визнання особи безвісно відсутньою відповідно дост. 43 ЦК Україниє відсутність відомостей про місце її перебування протягом одного року саме у місці її постійного проживання.

Разом з тим, доказів на підтвердження вказаних обставин заявником не надано.

Заявницею частково виконано вимоги ухвали суду від 18.12.2024 сплачено судовий збір та подано клопотання про щодо витребування інформації з ОСББ «Владислава Зубенка 31» код ЄДРПОУ 38876018.

Водночас, заявником не вказано для якої саме мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою, та які сама заходи вживалися заявником до розшуку (встановлення місця знаходження) сина.

Відтак заява не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України, згідно приписів якої позивач зобов`язаний навести обставини та додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цьогоКодексу,сплатить сумусудового збору,позовна заявавважається поданоюв деньпервісного їїподання досуду.Якщо позивачне усунувнедоліки позовноїзаяви устрок,встановлений судом,заява вважаєтьсянеподаною іповертається позивачеві.

Враховуючи вищевикладене, вказану заяву необхідно повернути позивачеві.

Відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст.ст.79-81, 185, 258-261, 306, 353 ЦПК України, суддя-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби у Харківській області про визнання особи безвісно відсутньою - повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду безпосередньо протягом п`ятнадцяти днів з дня складення цієї ухвали.

Суддя Пасічник О.М.