Ухвала

від 18.12.2024 по справі 405/8376/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/8376/24

2-о/405/238/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2024 р. суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Волоткевич А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особи: ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Кропивницька міська державна нотаріальна контора №1 про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулася в суд із вказаною заявою, в якій просить встановити юридичний факт прийняття нею, на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, всієї спадщини її покійного батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 з часу відкриття спадщини та відсутність інших претендентів на спадок її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження, з огляду на таке.

За змістом частини 7 статті 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорених прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України за N 5 від 31.03.95 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено у пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 Цивільного кодексу України).

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Зі змісту заяви вбачається спір про право, оскільки позивач просить встановити факт прийняття нею всієї спадщини та відсутність інших претендентів на спадок.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. (ч. 4 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заявником заявлено вимогу про встановлення факту, яка не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки вбачається спір про право, а саме, виникнення у заявника права на спадкування за законом всього майна померлого ОСОБА_3 та відсутність права на спадкування за законом у інших осіб, в тому числі і у заінтересованої особи ОСОБА_2 , що є окремим предметом доказування та має здійснюватися шляхом подання до суду відповідного позову, що дає підстави відмовити у відкритті провадження у справі на підставі ч. 4 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року в справі N 139/122/14-ц (провадження N 61-3238св22) вказано, що: "під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право".

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 січня 2023 року в справі N 198/99/15-ц (провадження N 61-7049св22) вказано, що: "згідно з частиною шостою статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права".

Таким чином, заінтересована особа ОСОБА_2 має свій інтерес щодо спадкового майна, а тому із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, у зв`язку з чим приходжу до висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України.

Водночас, суд роз`яснює заявниці, що вона не позбавлена права звернутися до суду із позовом про захист своїх прав, які вважає порушеними, не визнаними чи оспореними із дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства та у порядку, який визначено ЦПК України.

Керуючись ст. 186, 258-261, 293, 315 ЦПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справіза заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Кропивницька міська державна нотаріальна контора №1 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому її копії.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда А. В. Волоткевич