Ухвала

від 12.12.2024 по справі 148/621/24

ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/621/24

Провадження № 1-кп/135/67/24

У Х В А Л А

іменем України

12.12.2024 м.Ладижин Вінницька область

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ладижин Вінницької області клопотання прокурора Вінницької обласноїпрокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 під часзастосування запобіжногозаходу увигляді застави у кримінальному провадженні,внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022020000000159 від 15.04.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження.

У провадженні Ладижинського міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

До суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 22.01.2024.

2. Питання, що вирішуються та позиції сторін кримінального провадження.

2.1 Обґрунтування клопотання прокурора.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,а самеу зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.01.2024 застосовано до ОСОБА_4 запобіжнийзахід увиді триманняпід вартоюз альтернативоювнесення заставиу розмірі800 000грн,яку внесено22.01.2024з покладеннямна ньогонаступних обов`язків: 1) не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) утриматись від спілкування із особами, які являються свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні; 4) здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорта) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Надалі строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу, продовжувався, останній раз ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 16.10.2024 продовжено до 16 грудня 2024 року включно.

В обґрунтування продовження строку вказаних обов`язків прокурор зазначає, що на даний час встановлені ухвалою суду ризики, які передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися.

З оглядуна цепросив продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.01.2024.

2.2 Позиція сторони обвинувачення в суді.

Прокурор ОСОБА_3 підтримав своє клопотання в повному обсязі, наполягаючи на викладених у ньому обставинах. Також він зазначив, що не заперечує щодо зміни обов`язку, покладеного на обвинуваченого, стосовно заборони відлучатися з населеного пункту без дозволу. На його думку, зміна цього обов`язку для дозволу ОСОБА_4 оперативно виїжджати за межі області у зв`язку з виконанням службових обов`язків як міського голови не вплине на забезпечення дієвості запобіжного заходу, з огляду на його належну процесуальну поведінку.

2.3 Позиція сторони захисту в суді.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання. Однак, він наголосив, що обов`язок не відлучатися з населеного пункту без дозволу суттєво ускладнює виконання ним службових обов`язків як міського голови.

Його службова діяльність пов`язана з численними виїздами за межі Вінницької області на запрошення для участі в заходах, які часто організовуються в інтересах міської громади. Запрошення на такі заходи надходять здебільшого за день до їх проведення, що унеможливлює своєчасне отримання дозволу суду чи прокуратури.

З огляду на це обвинувачений просив суд змінити обов`язок таким чином, щоб він міг оперативно виїжджати за межі області для виконання службових обов`язків.

Захисник ОСОБА_5 підтримала позицію свого підзахисного.

3. Оцінка та мотиви суду.

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Відповідно дост.331КПК України,під чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати,обрати абопродовжити запобіжнийзахід щодообвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятоюташостоюцієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченомустаттею 199цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України, слідчий суддя суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків суд керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення сторони обвинувачення та захисту, суд, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.

3.1. Щодо наявності ризиків.

Судом встановлено, що необхідність продовження строку дії обов`язків викликана існуванням ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, наявність якого встановлена судом в попередній ухвалі.

При цьому, як стверджує сторона обвинувачення, з часу продовження дії обов`язків, встановлені судом вказані ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування запобіжного заходу до обвинуваченого та покладення відповідних обов`язків.

Суд перевіряючи наявність ризиків, передбаченого п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, про які стверджує прокурор, приходить до наступних висновків.

(1)Ризик переховування від суду.

На переконання суду, ймовірна можливість переховування ОСОБА_4 від суду підтверджується тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, передбачає, зокрема, покарання у виді позбавлення волі, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.

До того ж, що є важливим,Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який надалі неодноразово продовжувався. Цей Указ затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2402-ІХ. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовоюта нелюдською агресієюросійської федерації проти України, у ОСОБА_4 ,враховуючи йоговік,який дозволяєвільно перетинатидержавний кордонв періодправового режимувоєнного стану, збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати поведінку обвинуваченого.

Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що наразі продовжує існувати ризик переховування від суду.

(2) Ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів.

Враховуючи обставини інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, вказаний ризик існує на даний час та полягає в тому, що ОСОБА_4 , будучи Тульчинським міським головою в силу наданих йому повноважень має реальну можливість доступу до усіх документів, які знаходяться у володінні Тульчинської міської ради та її виконавчих органів.

(3) Ризик впливу на свідків.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Суд бере до уваги, що у вказаному кримінальному провадженні були безпосереднімиочевидцями подій,які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_4 ,який контактувавз ними,що вказуєна можливість його підтримуватиз нимиконтакти ітаким чиномвпливати на них з метою надання ними недостовірних показань.

Вказані обставини формують у суду переконання щодо наявності ризику впливу на свідків в цьому кримінальному провадженні, які ще не допитані судом з метою зміни чи відмови від наданих ними показань.

(4) Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення.

На обґрунтування вказаного ризику прокурор зазначає, що на даний час аналогічним за змістом діям ОСОБА_4 надається правова оцінка в інших кримінальних провадженнях, що вказує на системність протиправної діяльності та свідчить про наявність зазначеного ризику.

Під час судового розгляду прокурор не надав належних доказів на підтвердження своїх обґрунтувань про наявність вказаного ризику.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність достатніх підставвважати,щоіснує ризик, передбачений п.п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Отже, з часу продовження строку покладених на обвинуваченого обов`язків, встановлений судом в ухвалі від 16.10.2024 ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися. Протилежного судом не встановлено.

3.2. Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України.

При вирішенні питання про продовження строкудії обов`язків покладених на обвинуваченого, крім встановленого ризику кримінального провадження, суд, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

- обвинувачення у вчиненні злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- обвинуваченому інкримінується зловживання службовим становищем, вчинене ним як міським головою (при цьому на даний час останній продовжує обіймати вказану посаду в органах місцевого самоврядування);

-відсутність фактів неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_4 під час досудового розслідування чи судового розгляду;

-наявність у обвинуваченого родини (проживає разом з дружиною), наявність постійного місця проживання, офіційно працевлаштований, відсутність судимостей та компрометуючих даних за місцем проживання.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створюватимуть загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

На переконання суду, застосування до ОСОБА_4 застави саме в поєднанні з покладенням на нього вказаних вище обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, становитиме суттєвий фактором, який сприятиме тому, що обвинувачений дотримується належної процесуальної поведінки та буде дієвим запобіжником вчинення останнім дій, спрямованих на переховування від суду, знищення, приховування або спотворення речей чи документів, а також впливу на свідків.

За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність продовження строкудії обов`язків покладених на обвинуваченого.

3.3. Щодо необхідності покладення на обвинуваченого обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Оцінюючи необхідність покладення на обвинуваченого обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, у сукупності та взаємозв`язку із встановленими ризиками, суд доходить таких висновків.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.01.2024 на обвинуваченого були покладені наступні обов`язки: 1) не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) утриматись від спілкування із особами, які являються свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні; 4) здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорта) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Ухвалою Ладижинськогоміського судуВінницької областівід 16.10.2024 продовжено до 16грудня2024рокувключно строк дії вказаних вище обов`язків, покладених на обвинуваченого, у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У зв`язку із доведенням продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає, що саме вказані вище обов`язки, які встановлені ухвалою суду від 22.01.2024, можуть запобігти реалізації зазначених ризиків.

Разом із тим суд вважає обґрунтованою позицію сторони захисту про те, що покладений на обвинуваченого обов`язок не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, може суттєво ускладнювати виконання ним своїх службових обов`язків. Враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченого протягом тривалого часу та позицію сторони обвинувачення, яка не заперечує щодо зміни цього обов`язку, суд вважає за можливе змінити його так, щоб обвинувачений мав можливість оперативно виїжджати за межі області у зв`язку з виконанням службових обов`язків як міського голови.

На переконання суду, запровадження обов`язку обвинуваченого письмово повідомляти прокурора чи суд про кожен виїзд за межі населеного пункту, де він проживає, із зазначенням місця, мети, строку та способу пересування не пізніше ніж за 24 години до виїзду, а також протягом 24 годин після повернення, дозволить здійснювати ефективний контроль за його належною процесуальною поведінкою. Це забезпечить розумний баланс між інтересами кримінального провадження та правами обвинуваченого як публічної особи, що виконує обов`язки міського голови.

Покладення таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є необхідним для забезпечення дієвості запобіжного заходу, мінімізації існуючих ризиків, ефективності здійснення кримінального провадження та контролю за належною процесуальною поведінкою обвинуваченого.

Водночас суд вважає за необхідне роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення у розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

3.2.4. Щодо строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків та суб`єктів контролю за їх виконанням.

Відповідно до ч.7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені ч. 5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Суд бере до уваги, що судовий розгляд тільки розпочато, а тому з метою запобігання існуючим ризикам та ефективності здійснення кримінального провадження, вважає за необхідне у даному випадку продовжити строк дії обов`язків два місяці.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 179, 194, 199, 331, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Вінницької обласноїпрокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави задовольнити.

Продовжитистрок дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.01.2024 (справа № 127/1695/24), про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на два місяці, а саме:

- зобов`язати письмово повідомляти прокурора чи суд про кожен випадок виїзду за межі населеного пункту, де він проживає, із зазначенням місця, мети, строку та способу пересування, не пізніше ніж за 24 години до виїзду, а також протягом 24 години після повернення;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

-здати навідповідальне зберіганнядо відповіднихорганів державноївлади свійпаспорт (паспорта)для виїздуза кордон,інші документи,які даютьправо навиїзд зУкраїни тав`їзд вУкраїну.

Термін дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , визначитидо 12 лютого 2025 року включно.

Ухвала набираєзаконної силиз моментупроголошення іоскарженню непідлягає.

Суддя