Ухвала

від 12.12.2024 по справі 148/621/24

ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/621/24

Провадження № 1-кп/135/67/24

У Х В А Л А

іменем України

12.12.2024 м.Ладижин Вінницька область

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ладижин Вінницької області кримінальне провадження,внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022020000000159 від 15.04.2022 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ладижинського міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження №42022020000000159 від 15.04.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

13.11.2024 до суду надійшла позовна заява прокурора Спеціалізованоїекологічної прокуратури(направах відділу)Вінницької обласноїпрокуратури ОСОБА_4 в інтересахдержави до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

У судовому засіданні до початку судового розгляду прокурор ОСОБА_4 просив прийняти позовну заяву до розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 не заперечували проти прийняття до розгляду у цьому кримінальному провадженні цивільного позову та визнання обвинуваченого цивільним відповідачем.

Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, вважає, що клопотання прокурора про прийняття цивільного позову до розгляду підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно зіст. 23 Закону України«Про прокуратуру»прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

У постанові від 26 червня 2019 року в справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків щодо застосування норм права. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, а також у разі його відсутності. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший, другий частини третьоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»); наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідний компетентний орган. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»); прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача; оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18 зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченомустаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27). Така практика не є намаганням обмежити функції прокуратури сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, а є лише наслідком системного тлумачення положень законодавства, якими встановлена необхідність підтвердження судом підстав для представництва прокуратурою інтересів держави, оскільки право прокуратури на звернення до суду в інтересах уповноваженого суб`єкта не може презюмуватися, як безспірне.

Зміст ч. 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках якщо: захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду та замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі 924/1237/17, від 23 жовтня 2018 року в справі № 906/240/18 та від 01 листопада 2018 року в справі № 910/18770/17.

Так, з наданих прокурором матеріалів убачається про можливе завдання шкоди інтересам територіальної громади м. Тульчин Вінницької області, що встановлено під час досудового розслідування кримінального провадження №42022020000000159 від 15.04.2022. Тульчинська міська рада Вінницької області не подала до суду відповідної позовної заяви.

Як вже зазначалося вище, невжиття компетентним органом жодних заходівпротягом розумного строкупісля того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо проможливе порушенняінтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Перевіривши зміст вказаного вище цивільного позову прокурора та додані до нього матеріали, суд вважає, що прокурор обґрунтував наявність на цей час підстав для здійснення представництва в суді інтересів держави в особі Тульчинської міської ради Вінницької області.

Вказана вище позовна заява подана до початку судового розгляду, відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України щодо форми та змісту; підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження відсутні, а тому позовну заяву слід прийняти до розгляду в межах указаного кримінального провадження.

Згідно із ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про необхідність прийняти позовну заяву до розгляду разом з кримінальним провадженням, та визнати Тульчинську міську раду Вінницької області цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_3 цивільним відповідачем.

Керуючись статтями128, 371,372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти до розгляду у цьому кримінальному провадженні позовнузаяву прокурора Спеціалізованоїекологічної прокуратури(направах відділу)Вінницької обласноїпрокуратури ОСОБА_4 в інтересахдержави до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Визнати Тульчинську міську раду Вінницької області цивільним позивачем, обвинуваченого ОСОБА_3 цивільним відповідачем.

Роз`яснити цивільному відповідачеві право подати суду у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали відзив проти позову.

Відповідно дост.179ЦПКУкраїницивільний позивачмаєправоподати відповідьнавідзивіз викладеннямсвоїхпояснень,міркуваньіаргументів щодонаведенихвідповідачему відзивізапереченьімотиви їхвизнанняабовідхилення. Відповідь на відзив підписується позивачем або його представником.

Відповідь на відзив необхідно подати протягом п`яти днів з дня отримання копії відзиву.

Відповідно дост.180ЦПК Україницивільний відповідачмає правоподати запереченнііз викладеннямсвоїх пояснень,міркувань іаргументів щодонаведених цивільнимпозивачем увідповіді навідзив пояснень,міркувань іаргументів імотиви їхвизнання абовідхилення.

Заперечення підписується відповідачем або його представником.

Заперечення необхідно подати протягом п`яти днів з дня отримання копії відповіді на відзив.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя