Рішення

від 17.12.2024 по справі 464/5152/23

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/5152/23

пр.№ 2-о/464/17/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2024 м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова

у складі: головуючої судді - Сабари Л.В.,

секретаря судового засідання - Варениці Р.Б., Андрушко Н.М.,

за участю: заявника - ОСОБА_1 ,

представника заявника - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб - Шостої львівської державної нотаріальної контори Львівської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з метою реалізації права на спадщину та отримання одноразової грошової допомоги на підставі постанови КМУ від 28.02.2022 №168,

встановив:

заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, поданою представником ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без реєстрацію шлюбу з вересня 2019 року до 13 вересня 2022 року.

В обґрунтування заяви покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Безіменне Миколаївської області під час артилерійського обстрілу загинув її чоловік ОСОБА_5 , з яким проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Після смерті чоловіка, звернулась з заявою до Шостої львівської державної нотаріальної контори з метою розшуку та прийняття спадщини, оскільки ОСОБА_5 неодноразово їй розповідав, що має майно, розташоване на тимчасово окупованих територіях України, а саме в м. Донецьк, однак отримала роз`яснення нотаріуса про необхідність надати документи, що засвідчують факт спільного їх проживання однією сім`єю. Крім того, звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою з`ясування переліку документів, необхідних для отримання одноразової грошової допомоги після загибелі ОСОБА_5 , у переліку яких міститься свідоцтво про шлюб з померлим. Зважаючи на наведене та те, що з чоловіком ОСОБА_5 проживала без реєстрації шлюбу, з метою реалізації права на спадщину та отримання одноразової грошової допомоги на підставі постанови КМУ від 28.02.2022 №168, просить заяву задовольнити та встановити факт їх спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з вересня 2019 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2023 матеріали справи передано на розгляд судді Сабарі Л.В.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 08.08.2023 відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з метою отримання одноразової грошової допомоги на підставі постанови КМУ від 28.02.2022 №168, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з метою реалізації права на спадщину прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 18.09.2023 клопотання заявника про витребування доказів задовольнено частково, витребувано з Шостої львівської державної нотаріальної контори Львівської області належним чином засвідчену копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також з Сихівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформацію про те, чи укладався (був зареєстрований) шлюб ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період до 13.09.2022, у разі наявності інформації про укладення (реєстрацію) шлюбу - вказати з ким, в задоволенні решти вимог клопотання відмовлено, клопотання заявника про виклик та допит свідків задоволено.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 27.11.2023 клопотання представника заявника Петришина А.М. про залучення до участі у справі заінтересованих осіб задоволено, залучено до участі у справі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 як заінтересованих осіб.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 26.03.2024 провадження у вказаній справі зупинено до перегляду ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 08.08.2023 в порядку апеляційного провадження.

Постановою Львівського апеляційного суду від 27.05.2024 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Петришина А.М. задоволено, ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 08.08.2023 в частині відмови у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з метою отримання одноразової грошової допомоги на підставі постанови КМУ від 28.02.2022 №168 скасовано, справу в цій частині направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 13.06.2024 поновлено провадження у справі, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з метою отримання одноразової грошової допомоги на підставі постанови КМУ від 28.02.2022 №168 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 08.08.2024 клопотання представника заявника ОСОБА_2 про виклик свідків задоволено, постановлено викликати в судове засідання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 для допиту як свідків.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 10.12.2024 у задоволенні клопотання представника заявника ОСОБА_2 про витребування доказів відмовлено.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала повністю, пояснила суду, що ОСОБА_5 вважає своїм чоловіком, оскільки вони проживали як сім`я зі спільним побутом та мали намір одружитися. Надала пояснення, що з останнім познайомилася влітку 2019 року та з жовтня 2019 року почали з ним проживати разом у квартирі по АДРЕСА_1 . Потім переїхали в будинок на АДРЕСА_2 , котрий належав його друзям. У вказаному будинку також проживали її діти від попереднього шлюбу, котрий розірвано у 2018 році. На той час працювала ФОП, ОСОБА_5 у КП «Парк Знесіння». Про свою родину останній мало що розповідав, зокрема не любив говорити про маму, котра нібито жила із вітчимом. Про батька взагалі не згадував. Чи були в нього брати, сестри, бабусі, дідусі, тітки та дядьки їй не відомо. Повідомила, що з ОСОБА_5 були внутрішньо переміщеними особами. Зокрема, ОСОБА_12 переїхав до Львова у 2014 році. У березні 2022 року ОСОБА_5 добровільно мобілізувався та перебував у зоні бойових дій. При можливості постійно підтримували телефонний зв`язок. Вказала, що фотознімки, долучені до матеріалів справи, зроблені у 2022 році. Ствердила, що ОСОБА_5 про неї та її дітей піклувався, розпорядився, щоб на її карту пересилалися отримані ним кошти як військовослужбовцем. Їй не відомо, чому сповіщення про смерть було підготовлено на ім`я його матері. Похованням займалася вона, так як їй було видано документ про поховання. Зазначила, що, так як вони проживали однією сім`єю, має право на отримання одноразової грошової виплати та успадкувати майно після ОСОБА_5 , при цьому у вказаній справі відсутній спір про право, оскільки інші близькі особи, які б могли реалізувати аналогічні права, відсутні.

Представник заявника ОСОБА_2 заяву підтримав просив таку задовольнити. Пояснив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали сім`єю без реєстрації шлюбу з 2019 року, спершу по АДРЕСА_1 , а з 2020 року - у будинку по АДРЕСА_2 , вели спільне господарство, спільно харчувалися, проводили разом відпочинки, як це вбачається із фотознімків. Мали спільний бюджет, оскільки ОСОБА_5 переводив кошти на рахунок заявниці, про що свідчать банківські виписки. Крім того, у РТЦК її вважали дружиною, оскільки надавали копії усіх необхідних документів з особової справи. Таким чином, вважає, що існують всі підстави для задоволення заяви та встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з метою реалізації ОСОБА_1 права на отримання одноразової грошової виплати у зв`язку із смертю військовослужбовця та спадкування майна ОСОБА_5 .

Представник заінтересованої особи Шостої львівської державної нотаріальної контори Львівської області в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про проведення розгляду справи без його участі, щодо вимог заяви покладається на розсуд суду.

Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, скерував до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заінтересовані особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином.

Суд, заслухавши пояснення заявника, представника заявника, дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, надані заявником на обґрунтування заяви, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, взявши до уваги відсутність заперечень зі сторони заінтересованих осіб, вважає за необхідне відзначити наступне.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, що мають юридичне значення, зокрема, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою. Мета встановлення факту - це ті наслідки, настання яких бажав би заявник.

Частинами 2 та 4 статті 3 СК України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Статтею 74 СК України врегульовано, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

На підставі п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000,00 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Так відповідно до п. 4 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вказано, що у випадках, зазначених у пп. 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, зокрема, в разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають, зокрема, жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В силу ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст. 1222 ЦК України)..

Як вбачається із ст.ст. 1258 та 1264 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» закріплено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю.

Відповідно до ст. 229 ЦПК України суд при дослідженні доказів під час розгляду справи встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 13.00 год. під час артилерійського обстрілу в районі н. п. Безіменне Миколаївської обл. отримав поранення несумісне з життям (загинув) старший солдат ОСОБА_5 , що підтверджується сповіщенням про факт загибелі військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 від 14.09.2022.

14.09.2022 ІНФОРМАЦІЯ_1 скеровано ОСОБА_3 сповіщення сім`ї № НОМЕР_2 про отримання сином ОСОБА_5 порання, несумісного з життям (загибель), під час артилерійського обстрілу близько 13.00 год. ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі н. п. Безіменне Миколаївської обл.

Як вбачається з копії лікарського свідоцтва про смерть №3511 від 15.09.2022, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у н. п. Безіменне Миколаївської області.

20.09.2022 ОСОБА_1 видано свідоцтво про поховання ОСОБА_5 .

З довідки від 06.10.2016 вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є внутрішньо переміщеною особою, фактичне місце проживання останнього значиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з довідкою від 02.06.2017 №2615-124, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , взята на облік як внутрішньо переміщена особа, фактичним місцем проживання/перебування останньої є: АДРЕСА_4 .

Як вбачається з акту ЛКП «Варшавське-407» від 29.03.2023, зі слів та свідчень свідків ОСОБА_5 проживав за адресою: АДРЕСА_2 , без реєстрації з 2020 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ним також проживала без реєстрації цивільна дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Листом від 13.04.2023 №305/02-14 Шоста Львівська державна нотаріальна контора Львівської області повідомила ОСОБА_1 про те, що 11.04.2023 заведено спадкову справу №128/2023 після смерті ОСОБА_5 , а також надано роз`яснення щодо переліку необхідних документів щодо отримання свідоцтва про право на спадщину.

З копії довіреності від 18.03.2022 вбачається, що ОСОБА_5 доручив зарахувати грошове забезпечення та інші належні йому виплати ОСОБА_1 , а остання, в свою чергу, погодилась та зобов`язалась повернути такі кошти в повному обсязі.

Відповідно до листа Сихівського відділу ДРАЦС у м. Львові ЗМУМЮ від 12.05.2023 №217/32.32-01-08, а також відповіді від 27.09.2023 №1213/32.32-01-08, актовий запис про шлюб відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2, відсутній.

ОСОБА_1 тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_5 , без реєстрації, що вбачається з довідки ОСББ «Кавалерідзе 8» від 28.07.2023.

Як вбачається з відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.04.2023 №1580, згідно особистих даних, наданих ВЧ НОМЕР_1 , у загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 зазначена лише матір - ОСОБА_4 , відомості про інших членів сім`ї, які мають право на соціальні виплати та допомоги, відсутні.

З копії спадкової справи, наданої Шостою львівською державною нотаріальною контрою Львівської області в порядку витребування доказів у справі, вбачається, що 11.04.2023 на підставі заяви ОСОБА_1 від 08.03.2023 нотаріальною конторою заведено спадкову справу №128/2023 після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 08.05.1987, батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Із фотознімків долучених до заяви вбачається, що на таких є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , однак дати фіксації таких не містять.

Згідно виписки по картковому рахунку належному ОСОБА_13 , вбачається, що в період часу з 14.03.2022 по 24.09.2022 по такому здійснювалися трансакції, в тому числі безготівкове зарахування грошового забезпечення, додаткової винагороди на час дії воєнного стану, а також перекази та розрахунки з вищевказаного рахунку призначення котрих не вказано.

Зі скріншотів телефону вбачається, що в період часу з березня 2022 по серпень 2022 здійснювалося зарахування заробітної плати та іншого роду надходження. Інформації про дані банківських рахунків та їх приналежність вказані документи не містять.

З копії довідки про наявність рахунку встановлено, що ОСОБА_1 з 26.09.2019 мала відкриті рахунки у monobank, востаннє здійснено перевипуск карти ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно скіріншотів спілкування у телефоні встановлено, що ОСОБА_5 здійснював спілкування із абонентом котрий перебував на відстані. Лише деякі дані містять інформацію, що спілкування мало місце 08.08.2020, 10.08.2020, 26.08.2019, 13.09.2019, 15.02.2021, 16.02.2021, 13.05.2022, 12.04.2022.

Із документів про деталі операції АТ «Райфейзенг Банк» вбачається, що ОСОБА_5 у період часу з 10.01.2020 по 01.01.2021 здійснював переказ коштів на карту отримувача № НОМЕР_4 .

Свідок ОСОБА_10 повідомив суду, що товаришував із ОСОБА_5 з 2015 року. З ОСОБА_14 спілкувався мало. Однак, зі слів ОСОБА_5 знав, що останній до відносин з ОСОБА_1 ставився серйозно, надавав їй кошти, дбав за дітей ОСОБА_15 , планували придбати спільне майно. Зазначив, що він постійно проживав у м. Києві, однак декілька раз бував у Львові та зупинявся в ОСОБА_5 , і на той момент ОСОБА_1 не завжди була присутня в будинку по АДРЕСА_2 . Вказав, що після отриманих травм, ОСОБА_12 із ОСОБА_14 гостювали в нього в Києві. Йому нічого не відомо про родичів ОСОБА_5 , оскільки він не любив про них говорити.

ОСОБА_7 , допитана як свідок, надала показання про те, що з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 познайомив її чоловік ОСОБА_9 , так як він товаришував з ОСОБА_16 . Вперше вони зустрілися у будинку по АДРЕСА_2 , де часто проводили дозвілля на вихідних. Вона ніколи не запитувала, але в неї було враження, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 були чоловіком та дружиною, оскільки проживали разом, все робили спільно, купляли їжу, інші речі побутового вжитку.

Свідок ОСОБА_6 надала показання про те, що дружила із ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , котрі проживали у будинку її родичів. Часто приходили до них в гості. ОСОБА_12 та ОСОБА_17 неодноразово приходили в гості до її батьків, зокрема її тато дуже любив розмовляти з ОСОБА_16 про ОСОБА_18 . ОСОБА_5 та ОСОБА_1 спільно жили, вели спільне господарство, поводилися як чоловік та дружина. Вели спільний бюджет. Планували майбутнє, мали намір одружитися.

Свідок ОСОБА_9 повідомив суду що з ОСОБА_5 познайомився в 2016 році, а з ОСОБА_1 у 2019. З ОСОБА_16 товаришував, вважав його своїм другом, з котрим працювали разом у КП «Парк Знесіння». Йому відомо, що ОСОБА_5 проживав з ОСОБА_1 , до котрих вони приходили в гості, приблизно раз в місяць. ОСОБА_17 неодноразово приходила до ОСОБА_16 на роботу. У березні вони з ОСОБА_5 добровільно мобілізувалися, брали разом участь у бойових діях. Про родичів ОСОБА_12 нічого не розказував. Йому не відомо нічого про школу, яку відвідували діти ОСОБА_1 , де остання працювала, знає що вона є внутрішньо переміщеною особою з Донбасу, до знайомства з ОСОБА_16 проживала в Івано-Франківську. Переконаний, що ОСОБА_5 був закоханий в ОСОБА_1 , планував з нею спільне майбутнє, допомагав фінансово.

З метою встановлення підстав для встановлення факту, що має юридичне значення, суд звертає увагу, що чинним законодавством не визначено ознак спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Разом з тим, Верховний суд України у листі від 01 січня 2012 року з приводу судової практики про встановлення фактів, що мають юридичне значення, орієнтував, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу за наступних умов: має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім`єю, термін спільного проживання (не менше п`яти років); мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом); відсутній спір про право.

В той час, Конституційний суд України у своєму рішенні від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99 зазначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, що характеризується наявністю спільних витрат; спільним бюджетом; спільним харчуванням; купівлею майна для спільного користування; участю у витратах на утримання житла, його ремонт; наданням взаємної допомоги; наявністю усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім`ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

З цього слідує, що при встановленні факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу необхідно керуватися критеріями, за наявності яких, особи, що спільно проживали складають сім`ю, зокрема: спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

До аналогічних висновків також вдалася ВП ВС у справі № 554/8023/15-ц згідно постанови від 03.07.2019, висловившись, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити такі факти: спільне проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки.

Як вбачається з доводів заявника, остання стверджувала, що спільно проживала із ОСОБА_5 спершу за адресою АДРЕСА_1 , а в подальшому, з 2020 року у АДРЕСА_2 .

Як встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 були внутрішньо переміщеними особами, що підтверджується відповідними довідками.

Як встановлено з п. 1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого Постановою КМУ № 590 від 01.10.2014, довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Ст. 4 вказаного Закону передбачено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Одночасно, згідно п. 1 ст. 5 цього ж Закону закріплено, що Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Як вбачається із п. 3 ч. 2 ст. 9 вищевказаного Закону, внутрішньо переміщена особа зобов`язана повідомляти про зміну місця проживання структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання.

Однак, жодних доказів про те, що ОСОБА_1 повідомляла структурний підрозділ з питань соціального захисту населення виконавчих органів Львівської міської ради про зміну місця проживання, суду не надано.

Одночасно, як вбачається із доводів заявника, остання проживала із ОСОБА_5 разом із своїми дітьми від першого шлюбу. Однак будь-яких доказів про те, що її діти в період часу з 2020 року постійно проживали у м. Львові, здобували освіту у місцевих навчальних закладах, перебували на обліку у Львівській міській раді як внутрішньо переміщені особи, не надала, так само не довела, що такі постійно проживали за адресою: АДРЕСА_2 , разом із нею.

Разом з тим, у заяві ОСОБА_1 посилається на те, що доказом спільного проживання із ОСОБА_5 , окрім пояснень свідків, є акт, виданий ЛКП «Варшавське-407».

Однак, такий доказ суд не може визнати належним та достатнім з огляду на наступне.

Як вбачається з вказаного акту, комісія засвідчила, що ОСОБА_5 проживав разом із цивільною дружиною ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , без реєстрації з 2020 року.

Водночас, вказаний документ не містить даних про те, хто є власником вказаного нерухомого майна, на яких підставах останні там проживали та статус свідків, що підтвердили таку інформацію (сусіди, родичі, власники, співвласники, тощо).

Крім того, суд враховує, що житло, в якому, за твердженням заявника, вона спільно проживала із ОСОБА_5 є приватним будинком, що також підтверджується поясненнями ОСОБА_1 , наданими у судовому засіданні та показами свідків, тоді як ЛКП «Варшавське -407» є комунальним підприємством, яке надає послуги з управління багатоквартирними будинками.

У зв`язку із цим, суд ставить під сумнів наявність повноважень у вказаної юридичної особи щодо засвідчення такого роду юридичних фактів.

Одночасно, суд звертає увагу на те, що заявником не наведено жодних даних, що свідчать обставини постійного перебування у м. Львові, зокрема даних про місце роботи, навчання дітей, наявність сімейного лікаря, здійснення оплати комунальних послуг, тощо, в силу чого доводи ОСОБА_1 про підтвердження факту проживання із ОСОБА_19 розцінює критично.

Як вбачається із заяви та долучених документів, на підтвердження ведення спільного бюджету разом із ОСОБА_5 , ОСОБА_1 долучено довіреність, виписку з рахунку, скріншоти зарахування коштів на розрахунковий рахунок, квитанції.

Оцінюючи вказані докази, суд звертає увагу на наступне.

Згідно ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Ст. 245 ЦК України передбачено, що форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з`єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також довіреність працівника, члена його сім`ї і члена сім`ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з`єднання, установи або закладу. Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.

Як вбачається із копії довіреності, така не посвідчена ані нотаріусом, ані жодною посадовою особою. Крім того, з вказаної довіреності не встановлено особу, котрій ОСОБА_5 довірив вчиняти дії в його інтересах.

Разом з тим, вказаний документ не може свідчити про ведення спільного бюджету, оскільки такий містить дані, з котрих ОСОБА_1 засвідчила зобов`язання повернути усі зараховані на її розрахунковий рахунок кошти в повному обсязі, тобто не мала права ними розпоряджатися на власний розсуд.

Відповідно, зарахування певних коштів у період 25.03.2022 по 23.08.2022 на картковий рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується випискою по рахунку та скріншотами з телефону, свідчить про отримання коштів у виді грошового забезпечення та додаткової винагороди на час дії воєнного стану, котрі вона мала повернути власнику ОСОБА_5 в повному обсязі.

Єдиними документами, котрі свідчать про переведення ОСОБА_5 коштів на банківську карту, можливо, ОСОБА_1 є документи про деталі операції АТ «Райфайзен Банк», з котрих вбачається, що останній у період часу 10.01.2020 по 01.01.2021 здійснював вищевказані банківські операції. Однак, такі носять не системний та тривалий характер та не вказують на мету, призначення, правову природу таких переказів (повернення коштів, позика, дарування, для оплати комунальних послуг, тощо), що може підтверджувати факт наявності спільного бюджету, утримання спільного майна.

Також, судом досліджено світлини, долучені до матеріалів справи, з яких вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 були знайомі, проводили разом дозвілля та між ними могли бути близькі відносини, що також може підтверджуватися скріншотами переписки у телефонному застосунку, у зв`язку із чим вона могла бути на чині поховання військовослужбовця.

При цьому, суд звертає увагу, що частина скріншотів спілкування не може визнаватися належним доказом, оскільки в них відсутня інформація про дату та час спілкування, суб`єктів такого спілкування, номери опонентів відсутні.

На окремих скріншотах із телефону, зокрема із форми спілкування, вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на момент такого, перебували у різних місцях, розділених відстанню.

Попри те, із вказаного спілкування не здобуто жодних фактичних даних, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вирішували побутові питання спільного проживання, витрати на житло, комунальні послуги, спільні дозвілля, придбання майна, формування спільного бюджету, поділ взаємних прав та обов`язків, тощо.

Аналізуючи вищевикладене, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази, котрі б свідчити про спільне проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки, оскільки надані фактичні дані здебільшого свідчать про можливо близькі відносини останніх, спілкування перебуваючи на відстані та проведення дозвілля.

Не переконливими також є доводи заявника про те, що у ІНФОРМАЦІЯ_1 її сприймали як дружину ОСОБА_5 , у зв`язку із чим надали копії документів, долучених до матеріалів справи (сповіщення, свідоцтво про смерть, тощо), оскільки спростовуються даними, викладеними у листі, з котрого вбачається, що єдиною близькою особою в особовій справі військового вказана матір ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , на ім`я котрої складено сповіщення про смерть.

Крім того, важливим є те, що згідно п. 3.3. Інструкції про організацію поховання військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби затвердженої Наказом МОУ № 185 від 05.06.2001 особисті речі загиблого (померлого) військовослужбовця

передаються за актом під особистий підпис одного з членів сім`ї, близьких родичів або спадкоємців загиблого (померлого), а п. 4.5 вказаної Інструкції командири військових частин і старші команд із супроводження труни з тілом загиблого (померлого) військовослужбовця зобов`язані передати після прибуття до місця поховання сім`ї або найближчим родичам загиблого (померлого) військовослужбовця власні речі, цінності, особисті листи та фотокартки, а районному (міському) військовому комісару - документи, у тому числі повідомлення та свідоцтво про смерть, і взяти участь у похованні.

Одночасно, як вбачається з п. 2.1 Інструкції після отримання від військової частини письмового повідомлення встановленого зразка за формою, наведеною у додатку 2 до пунктів 3.5 і 4.2 цієї Інструкції, військовий комісар особисто передає його сім`ї або близьким родичам, інформує їх щодо пільг, передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами України, та роз`яснює порядок порушення клопотання про призначення пенсії (допомоги) сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця.

Будь-яких доказів, про те, що командири військових частин, старші команд із супроводження труни з тілом загиблого (померлого) військовослужбовця передавали ОСОБА_1 особисті речі ОСОБА_5 , цінності, особисті листи та фотокартки не надано, та саме як не доведено, що останній роз`яснено порядок порушення клопотання про призначення пенсії (допомоги) сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця.

З огляду на вищевикладене, доказів, що свідчать про спільне ведення господарства (спільна сплата рахунків, оформлення кредитів, докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності) не надано.

У зв`язку із цим при вирішенні заяви, суд бере до уваги правові висновки ВС, викладені у постанові від 15.08.2019 у справі № 588/350/15, зокрема, що факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю).

Також погоджується із позицією ВС згідно постанови від 08.12.2021 у справі №531/295/19 про те, що для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 12 грудня 2019 року у справі №466/3769/16 (провадження N 61-5296св19), від 27 лютого 2019 року у справі №522/25049/16-ц (провадження №61-11607св18), від 11 грудня 2019 року в справі №712/14547/16-ц (провадження №61-44641св18), від 24 січня 2020 року в справі №490/10757/16-ц (провадження №61-42601св18).

Одночасно, як вбачається із заяви, ОСОБА_1 просить встановити факт, що має юридичне значення, з метою отримання спадщини та виплати одноразової грошової допомоги.

Як встановлено ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно ч. 3 вказаної норми військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Зокрема, до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Як вбачається із долучених до заяви документів, ОСОБА_5 був мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_9 , помер внаслідок отримання поранення, несумісного з життям, під час артилерійського обстрілу в районі н. п. Безіменне Миколаївської обл., про що сповіщено ОСОБА_4 .

З цього слідує, що ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, загинув під час виконання ним обов`язків військової служби, а тому члени сім`ї такого мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.

З досліджених судом доказів, зокрема інформації ДРАЦ та свідоцтва про народження, вбачається, що ОСОБА_5 одруженим не був, його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Будь-яких доказів про те, що у ОСОБА_5 відсутні інші члени сім`ї, зокрема діти, суду не надано.

Крім того, як вбачається із дослідженої в судовому засіданні копії спадкової справи та листа нотаріуса, ОСОБА_1 зверталася із відповідною заявою, з метою отримання спадщини за законом після смерті ОСОБА_5 .

Як встановлено з положень ЦК України, особи, що проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, отримують справо на спадкування у четвертій черзі, за умови проживання щонайменше 5 років. До цього, право на спадкування в порядку черговості надається діти спадкодавця, батьки, рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері, рідні дядько та тітка спадкодавця.

Будь яких доказів про відсутність таких членів сім`ї та родини ОСОБА_5 заявник не надав.

Беручи до уваги те, що при розгляді справи в порядку окремого провадження суд має переконатися про відсутність спору про право, в тому числі з`ясувавши думку усіх заінтересованих осіб, на права та свободи чи інтереси котрих може вплинути рішення суду, а також, що таке не буде підставою подальшого вирішення спору, суд виходить з наступного.

Як вбачається із Постанови КМУ, одноразова грошова допомога в рівній частині ділиться між членами сім`ї військовослужбовця, а право на спадкування майна надається членам сім`ї та родичам спадкодавця в порядку черговості.

ОСОБА_1 не надано жодних доказів, котрі свідчать про відсутність у ОСОБА_5 дітей, братів, сестер, бабусів, дідусів, рідних тіток та дядьків, у зв`язку із чим не представляється можливим перевірити, чи залучені заявником усі заінтересовані особи до розгляду у справі, котрі б могли висловити свою думку з приводу наявності спору про право.

Таким чином, беручи до уваги, що ОСОБА_1 не довела, що проживала із ОСОБА_5 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, не надала доказів про відсутність інших членів сім`ї останнього, в котрих може виникнути право, пов`язане з його смертю, на отримання одноразової грошової допомоги чи спадкування, суд прийшов до переконання про недоведеність та безпідставність вимог заяви, у зв`язку із чим у задоволенні заяви необхідно відмовити.

На підставі викладеного, ст. ст. 2, 81, 89, 229, 258, 259, 263-265, 273, 293, 294, 315, 354, 355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

у заяві ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб - Шостої львівської державної нотаріальної контори Львівської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з метою реалізації права на спадщину та отримання одноразової грошової допомоги на підставі постанови КМУ від 28.02.2022 №168 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 грудня 2024 року.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

Заінтересована особа: Шоста львівська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: м. Львів, пр-т Червоної Калини, 109, код ЄДРПОУ 26307243;

Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ;

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_8 , РНОКПП невідомий;

Заінтересована особа: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_9, РНОКПП невідомий.

Головуюча Сабара Л.В.