Ухвала

від 18.12.2024 по справі 482/2306/24

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18.12.2024

Справа № 482/2306/24

Номер провадження 2/482/893/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Сергієнка С.А., за участю секретаря Шведової Я.О., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсною відмови від прийняття спадщини та визнання права власності у порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Новоодеського районного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсною відмови від прийняття спадщини та визнання права власності у порядку спадкування за законом.

У позовній заяві представник позивача посилався на те, що позивач є рідною матір`ю ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Факт смерті ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Новоодеським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №164 від 18.04.2024 року.

Єдиними спадкоємцями за законом є його матір, ОСОБА_1 та його дружина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Для впорядкування спадкових прав за померлим сином позивач та відповідач як спадкоємці першої черги за законом 25.06.2024 року звернулись до приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Філіпенко Дениса Вадимовича.

За результатами розгляду заяв позивача і відповідача приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Філіпенко Денисом Вадимовичем було заведено спадкову справу № 122/2024; роз`яснено позивачу і відповідачу про необхідність подання правовстановлюючих документів та повідомлено, що свідоцтва про право власності на спадщину можуть бути видані після 17 жовтня 2024 року за умови надання спадкоємцями оригіналів всіх необхідних і підтверджуючих документів, передбачених діючим законодавством.

Однак в подальшому відповідач, ОСОБА_2 , діючи з невідомою метою, під час чергового відвідування приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Філіпенко Дениса Вадимовича, запропонувала позивачу зменшити розмір оплати за реєстрацію свідоцтва про право власності на спадщину. Для такого зменшення необхідно було підписати певну заяву з боку позивача. Позивач, будучи особою похилого віку, отримуючи невелику пенсію і вважаючи, що підписанням такого документу вона зможе зменшити розмір обов`язкових платежів під час видачі свідоцтва про право власності на спадщину, особисто підписала та подала приватному нотаріусу Миколаївського районного нотаріального округу Філіпенко Денису Вадимовичу заяву, як виявилось в подальшому - заяву про відмову від спадщини.

У подальшому, 18 жовтня 2024 року позивач звернулась до нотаріуса з питання видачі свідоцтва про право власності на спадщину, однак нотаріусом було роз`яснено, що позивач відмовилась від прийняття спадщини, подавши про це відповідну заяву, а строк для відкликання такої заяви вже сплив.

Позивач вважає, що заява про відмову від спадщини не відповідає її внутрішній волі та вчинена внаслідок помилки, так як ОСОБА_1 тривалий час хворіла, перебувала під наглядом родичів.

Позивачу достеменно відомо, що її син ОСОБА_3 бажав аби одна із двох земельних ділянок та житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 перейшли у власність до позивача в порядку спадкування. Ця обставина відома і іншим особам, які можуть підтвердити даний факт у якості свідків.

З посиланням на те, що заява про відмову від спадщини не відповідає внутрішній волі позивача та спадкодавця як така, що вчинена внаслідок помилки, відповідно до вимог ч. 1 ст. 229 Цивільного кодексу України, позивач просить суд визнати недійсною відмову від прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до частини 1 статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За нормоючастини 1ст.1273ЦК України,спадкоємець зазаповітом абоза закономможе відмовитисявід прийняттяспадщини протягомстроку,встановленого статтею1270цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Згідно з частинами 3, 5 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 21-5 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Частиною 3 цієї статі Кодексу передбачено якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" вказано, що відмова від прийняття спадщини на користь інших спадкоємців допускається лише протягом строку для прийняття спадщини. У разі відкликання спадкоємцем своєї відмови від прийняття спадщини протягом строку, встановленого для її прийняття, він відновлює своє право на спадкування. Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом. Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, передбачених ст.ст. 225, 229-231, 233 ЦК України.

Згідно положень статті 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

У постанові пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року № 9 містяться роз`яснення щодо застосування, зокрема, ст. 229 ЦК України.

Зокрема, у п. 19 зазначено, що обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталося після виконання хоча б однією зі сторін зобов`язань, які виникли з правочину, і не пов`язане з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Позивач посилається на помилку стосовно дійсних обставин справи при написанні відмови від спадщини.

Про намір отримати спадщину свідчить те, що позивач одразу, як тільки їй 18 жовтня 2024 року нотаріусом було роз`яснено, що позивач відмовилась від прийняття спадщини, подавши про це відповідну заяву, а строк для відкликання такої заяви вже сплив, вона звернулась до адвоката з метою подання відповідної заяви до суду. Такі дії позивача свідчать про те, що відбулась не зміна думки (позиції) або мотиву, а саме помилка щодо природи правочину.

З огляду на наведене, позивач вважає, що при написанні заяви про відмову від спадщини мала місце помилка щодо природи правочину з боку позивача, що є достатньою та належною підставою для визнання недійсними заяви позивача про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті сина.

Посилаючись на вищевикладене представник позивача просив:

визнати недійсною відмову ОСОБА_1 від прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,0199 га, кадастровий № 4824810000:03:001:0060, на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,59 га, кадастровий № 4824810000:05:001:0096 та на 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сторони усудове засідання18.12.2024року нез`явилися,але звернулися до суду із заявою про затвердження мирової угоди, до суду надано укладену між ними мирову угоду від 13.12.2024 року.

Згідно вказаних заяви та мирової угоди сторони досягли мирової угоди щодо розподілу між ними спадкового майна на наступних умовах:

1. «Сторони» досягли згоди щодо порядку розподілу спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У порядку спадкування за законом переходить:

- ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на:

земельну ділянку площею 5,59га, кадастровий номер 4824810000:05:001:0096, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Новоодеської міської ради Миколаївського району Миколаївської області;

- ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на:

житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку площею 0,0794га, кадастровий номер 4824810100:03:023:0019 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які розташовані по АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку площею 5,0199га кадастровий номер 4824810000:03:001:0060 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Новоодеської міської ради, Миколаївського району Миколаївської області.

2. «Сторони» засвідчують, що після затвердження Мирової угоди судом вони не будуть мати між собою будь-яких неврегульованих майнових питань та претензій один до одного щодо зазначеного спадкового майна.

3. «Сторони» зазначають, що судові витрати пов`язані з розглядом даної справи покладаються на Позивача.

4. «Сторони» підтверджують, що ця мирова угода відповідає дійсним намірам і не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, укладається у відповідності із їх справжньою волею, без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску та на вигідних для них умовах і не є результатом впливу тяжких обставин, мирова угода укладається без застосування обману чи приховування фактів, які мають істотне значення, «Сторони» однаково розуміють значення, умови мирової угоди, її природу і правові наслідки, бажають настання саме тих правових наслідків, що створюються даною мировою угодою, а також свідчать, що мировою угодою визначені всі істотні умови щодо яких дійшли згоди сторони.

5. «Сторони» заявляють, що даною Мировою угодою не порушуються права будь-яких відомих третіх осіб.

6. Мирова угода підписана у трьох примірниках, підлягає затвердженню Новоодеським районним судом Миколаївської області та набирає чинності з моменту набрання законної сили ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області про затвердження даної Мирової угоди.

7. Наслідки укладення мирової угоди Сторонам зрозумілі.

Вирішуючи питання про затвердження мирової угоди суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені сторони вчинити відповідні дії.

Судом досліджено укладену сторонами мирову угоду, вона підписана позивачем та відповідачем.

Також судом досліджено надані сторонами докази надані на підтвердження обставин викладених ними у позовній заяві та мировій угоді.

Так,із дослідженихсудом доказів зокрема спадкової справи №122/2024 розпочатої 25.06.2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , видно, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Факт смерті ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Новоодеським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №164 від 18.04.2024 року.

Після смерті останнього відкрилась спадщина на належне йому майно, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки площею 0,0794га, кадастровий номер 4824810100:03:023:0019 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які розташовані по АДРЕСА_1 , а також двох земельних ділянок сільськогосподарського призначення (земельна ділянка площею 5,59га, кадастровий номер 4824810000:05:001:0096, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Новоодеської міської ради Миколаївського району Миколаївської області та земельна ділянка площею 5,0199га кадастровий номер 4824810000:03:001:0060 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Новоодеської міської ради, Миколаївського району Миколаївської області)

Єдиними спадкоємцями за законом є його матір, ОСОБА_1 та його дружина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Покійний ОСОБА_3 за життя заповіт не склав.

Приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Філіпенко Денисом Вадимовичем було заведено спадкову справу вищевказану спадкову справу та повідомлено, що свідоцтва про право власності на спадщину можуть бути видані після 17 жовтня 2024 року за умови надання спадкоємцями оригіналів всіх необхідних і підтверджуючих документів, передбачених діючим законодавством.

Оскільки позивач і відповідач є спадкоємцями першої черги після померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , то, відповідно до положень статті 1267 Цивільного кодексу України їх частки у спадщині за законом є рівними. Отже, враховуючи положення ст. 1261 і ч. 1 ст. 1267 ЦК України, і характеристики спадкового майна, позивачу і відповідачу має належати по 1/2 частині кожної з двох земельних ділянок та по 1/2 частини житлового будинку.

Позивач стверджує,що 18жовтня 2024року,у п`ятницю,відповідач, ОСОБА_2 ,діючи зневідомою метою,під часпопереднього відвідуванняприватного нотаріусаМиколаївського районногонотаріального округуФіліпенко ДенисаВадимовича,запропонувала позивачузменшити розміроплати зареєстрацію свідоцтвапро правовласності наспадщину таспростити процеспідготовки документів(технічнийпаспорт набудинок,технічна документаціяна земельніділянки)для позивача,а самезапропонувала самостійнопідготувати всінеобхідні документияк длясебе,так ідля позивача.Оскільки позивачє людиноюпохилого віку,отримує невеликупенсію ів силуоб`єктивних тазагальновідомих обставинщодо зниженняопорно-руховихможливостей будь-якоїлюдини узв`язку здосягненням похилоговіку,погодилась напропозицію відповідача.Для досягненнятакого результату,зі сліввідповідача,позивачу необхіднобуло підписативідповідну заявунотаріусу збоку позивача.Позивач,вважаючи,що підписаннямтакого документувона зможезменшити розміробов`язкових платежівпід часвидачі свідоцтвапро правовласності наспадщину таякомога меншезайматись підготовкоюдокументації дляподання їїнотаріусу,особисто підписалата подалаприватному нотаріусуМиколаївського районногонотаріального округуФіліпенко ДенисуВадимовичу заяву,як виявилосьв подальшому-заяву провідмову відспадщини.У подальшому,вважаючи,що вонавже маєправо 18жовтня 2024року позивачзвернулась донотаріуса зпитання видачісвідоцтва проправо власностіна спадщину,однак нотаріусомбуло роз`яснено,що позивачвідмовилась відприйняття спадщини,подавши проце відповіднузаяву,а строкдля відкликаннятакої заявивже сплив.Позивач вважає,що заявапро відмовувід спадщинине відповідаєвнутрішній воліпозивача таспадкодавця та,очевидно,вчинена внаслідокпомилки.Позивачу достеменно відомо, що її син ОСОБА_3 бажав аби одна із двох земельних ділянок, яка в свою чергу була ним успадкована, після його смерті перейшов у власність до позивача. З посиланням на те, що заява про відмову від спадщини не відповідає внутрішній волі позивача та спадкодавця як така, що вчинена внаслідок помилки, відповідно до вимог ч. 1 ст. 229 ЦК України, позивач просить суд визнати недійсною відмову від прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З наведеного видно, що між сторонами виник спір щодо дійсності відмови позивача від належної їй частки у спадщині що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Крім сторін інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 немає, таким чином укладена сторонами мирова угода стосується виключно їх спадкових прав.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Відповідно до ст. 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Враховуючи, що мирова угода, укладена сторонами, не суперечить закону, стосується лише прав та обов`язків сторін та предмета позову, майна що входить до спадкової маси після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинена в інтересах сторін, виражає їх волю, суд приходить до висновку що вищевказана мирова угода підлягає задоволенню і у відповідності до ст. 207, п. 5 ч.1 ст.255 ЦПК України ухвалою закриває провадження у справі.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст. 158, 207, п. 5 ч.1 ст.255, 260, 261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти мирову угоду сторін і закрити провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсною відмови від прийняття спадщини та визнання права власності у порядку спадкування за законом.

Затвердити мирову угоду укладену 13.12.2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , згідно умов якої:

1) за згодою сторін у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ,визнати у порядку спадкування за законом

за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на: земельну ділянку площею 5,59га, кадастровий номер 4824810000:05:001:0096, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Новоодеської міської ради Миколаївського району Миколаївської області,

за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами і земельну ділянку площею 0,0794га, кадастровий номер 4824810100:03:023:0019 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які розташовані по АДРЕСА_1 , а також на земельну ділянку площею 5,0199га кадастровий номер 4824810000:03:001:0060 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Новоодеської міської ради, Миколаївського району Миколаївської області;

2) сторони засвідчують, що після затвердження Мирової угоди судом вони не будуть мати між собою будь-яких неврегульованих майнових питань та претензій один до одного щодо зазначеного спадкового майна;

3) сторони зазначають, що судові витрати пов`язані з розглядом даної справи покладаються на Позивача;

4) сторони підтверджують, що ця мирова угода відповідає дійсним намірам і не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, укладається у відповідності із їх справжньою волею, без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску та на вигідних для них умовах і не є результатом впливу тяжких обставин, мирова угода укладається без застосування обману чи приховування фактів, які мають істотне значення, «Сторони» однаково розуміють значення, умови мирової угоди, її природу і правові наслідки, бажають настання саме тих правових наслідків, що створюються даною мировою угодою, а також свідчать, що мировою угодою визначені всі істотні умови щодо яких дійшли згоди сторони.

Сторони заявляють, що даною Мировою угодою не порушуються права будь-яких відомих третіх осіб.

Сторони:

ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,адреса реєстрації АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації АДРЕСА_3 ;

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення .

Головуючий суддя: С.А.Сергієнко