Постанова

від 12.12.2024 по справі 308/8292/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/8292/20

П О С Т А Н О В А

12 грудня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі судді Фазикош Г. В. перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Стець Ростислав Ярославович, на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 30 травня 2024 року у справі про правопорушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 03.09.2020 року гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 96 060 498 грн. 02 коп. із конфіскацією на користь держави безпосередніх предметів порушення митних правил, вилучених за протоколом № 0693/30500/20 від 06.06.2020 року.

Зазначена постанова суду першої інстанції була оскаржена в апеляційному порядку.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 16.04.2021 року апеляційну скаргу, яку подав адвокат Леміш М.О. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та доповнення до апеляційної скарги адвоката Кононенко О. О., залишено без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 вересня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України залишено без змін.

24лютого 2024року ОСОБА_1 звернувся досуду першоїінстанції іззаявою про перегляд постанови Ужгородського міськрайонного суду від 03.09.2020 року за нововиявленими обставинами. Заявник просить скасувати винесену постанову, а справу розглянути з урахуванням обставин, які не були відомі заявнику на час розгляду справи про дане митне правопорушення.

Постановою Ужгородськогоміськрайонного судувід 30.05.2024року взадоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.

Не погоджуючисьз вказаноюпостановою судупершої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Апелянт вказує на незаконність винесеної постанови, просить її скасувати, а справу переглянути з урахуванням нововиявлених обставин.

Дослідивши зібрані у справі матеріали, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення - КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.

Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із ч. 5 ст. 529 МК України, постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, зокрема у справах про адміністративні правопорушення - КУпАП, а у справах про порушення митних правил і Митним Кодексом України, які містять норми як матеріального, так і процесуального права.

Главою 24-1 КУпАП також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом. У цьому випадку заява про перегляд такої постанови подається до Верховного Суду.

Іншого порядку перегляду судових рішень у справах про адміністративне правопорушення, у тому числі за нововиявленими чи виключними обставинами, чинним законодавством не передбачено.

Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ апеляційний суд не наділений.

Отже, наведені в апеляційній скарзі посилання на можливість застосування положень КПК України, тобто аналогії закону, є безпідставними.

Статтею 459 КПК України, на яку посилається ОСОБА_1 та його захисник Стець Р. Я., у поданій ними апеляційній скарзі, дійсно передбачено перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами, але це стосується лише вироків та ухвал, які ухвалені або постановлені у кримінальних провадженнях, а діюча норма КПК України не розповсюджується на судові рішення, ухвалені в порядку КУпАП чи МК України.

Застосування аналогії права в даному випадку є неприйнятним, оскільки це порушувало б загальні принципи судочинства, зокрема принцип правової визначеності.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року (N 3236/03) у справі "Пономарьов проти України", жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язково рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що постанова Ужгородського міськрайонного суду від 30.05.2024 не може бути предметом перегляду судом апеляційної інстанції, що свідчить про помилковість зазначеного в резолютивній її частині твердження про те, що «постанова суду у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення».

Тому, з огляду на те, що в КУпАП та МК Україні відсутні норми, що регулюють порядок перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, ухвалених в справах про адміністративні правопорушення, зокрема і порядок перегляду апеляційним судом рішення суду першої інстанції, прийнятого за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід повернути їй як особі, яка її подала.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що доступ до суду як складова права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Керуючись статтею 7, 294, главою 24-1 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,від іменіякого дієадвокат СтецьРостислав Ярославович,на постановусудді Ужгородськогоміськрайонного судувід 30травня 2024року повернути особі, що її подала.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя: Фазикош Г. В.