Ухвала

від 11.12.2024 по справі 522/16236/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/16236/18

Провадження № 4-с/522/74/24

УХВАЛА

11 грудня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої судді Шенцевої О.П.,

за участю секретаря судового засідання Морозової О.В.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» по цивільній справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» на дії/бездіяльність органу примусового виконання, приватного виконавця Носенко Сергія Борисовича, стягувач ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» на дії/бездіяльність органу примусового виконання, приватного виконавця Носенко Сергія Борисовича, стягувач ОСОБА_1 , в межах виконавчого провадження № 54540028 про стягнення боргу на користь ОСОБА_1 , в якій просили суд визнати протиправними дії виконавця щодо винесення постанови від 14 липня 2024 року про накладення арешту на майно боржника, а саме на нежитлову будівлю АДРЕСА_1 , яка належить ТОВ «Білдінг Групп», скасувати вказану постанову та зняти арешт з вказаного майна.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа надійшла до провадження судді Приморського районного суду м. Одеси Шенцевої О.П.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 серпня 2024 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за скаргою.

11 грудня 2024 року в судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» заявив про відмову від скарги на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Носенко С.Б. та про закриття провадження по справі.

ОСОБА_1 в судовому засіданні наголошувала на необхідності закриття провадження та як наслідок неможливості повторного звернення ТОВ «Білдінг Групп» зі скаргою до суду.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає за можливе прийняти відмову від скарги та закрити провадження по справі, на підставі нижченаведеного.

Стаття 4 ЦПК України гарантує кожній особі право на звернення до суду за захистом.

За змістомпункту 1статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свободкожен маєправо насправедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання.

Оскільки розділ VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України не містить спеціальної норми для вирішення питання, порушеного представником стягувача, суд вважає необхідним застосувати аналогічні норми статті 255 ЦПК України.

У відповідності до ч.1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Частина 3 цієї статті встановлює, що у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п.4 ст.1ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Суд вважає, що зазначені положення процесуального закону щодо позовної заяви за аналогією можуть бути застосовані до скарги на дії/бездіяльність органу примусового виконання.

В силу ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Також частиною 2 статті 256 цього Кодексу передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

З огляду на викладене, оскільки скаржник відмовився від скарги, а відмова від даної скарги не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, підстав для не прийняття такої відмови судом не встановлено, тому суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1ст. 255 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 206,255,259, 260, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти відмову представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» від скарги.

Провадження по цивільній справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Групп» на дії/бездіяльність органу примусового виконання, приватного виконавця Носенко Сергія Борисовича, стягувач ОСОБА_1 - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.12.2024 року.

Суддя