Рішення

від 17.12.2024 по справі 278/3228/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 278/3228/23

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2024 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною, поданою адвокатом Сищуком Віктором Володимировичем в інтересах ОСОБА_1 , до Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадасту у Житомирській області, Житомирська районна державна адміністрація, Товариство з обмеженою відповідальністю «Полісся Агро Бізнес» про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебувала вище вказана цивільна справа.

25.09.2024року посправі булоухвалено рішенняпро задоволенняпозовних вимог ОСОБА_1 .

01.10.2024 року представник позивача звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення, яким просив вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених ОСОБА_1 , що складаються із витрат на правову допомогу в сумі 42500,00 грн.

09.10.2024 року представником Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області подано клопотання про зменшення розміру судових витрат, оскільки саме дії державного кадастрового реєстратора щодо виправлення помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилкового перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку 1822080600:01:000:0155, як такої що не була зареєстрована в Державному реєстрі земель, є протиправними та такими, що призвели до звернення ОСОБА_1 до суду для захисту своїх прав.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК Українивстановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Розглянувши заяву по суті, суд приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

При цьому, склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 22.01.2021р. по справі № 925/1137/19 наголосив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу заявником подано: копію договору про надання правової допомоги та процесуальне представництво № 25/23 від 29.03.2023 року, копію акту виконаних робіт від 30.09.2024 року, копію квитанції до прибуткового касового ордера № 25/23 від 29.03.2023 року на суму 10000,00 грн та копію квитанції до прибуткового касового ордера № 25/23-о від 30.09.2024 року на суму 32500,00 грн.

Загальна вартість виконаних послуг складає 42500,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні аспекти.

У справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

На цьому наголосив Верховний Суд у постанові від 19.01.2022 року (справа № 280/4/18, провадження № 61-403св19).

Однак, в ході розгляду справи було з`ясовано, що неправомірні дії саме третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, стали підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх прав щодо набуття права власності в порядку спадкування на майно - земельну ділянку з кадастровим номером 1822080600:01:000:0976, площею 1,1606 га, яка розташована на території Буківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства.

Відтак, оцінюючи складність справи таобсяг виконаних адвокатом робіт, часом витраченим на їх виконання, враховуючи також клопотання сторони відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про те, що справедливим буде зменшення розміру витрат, понесених на надання професійної правничої допомоги до 5000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141,263,264,270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою, поданою адвокатом Сищуком Віктором Володимировичем в інтересах ОСОБА_1 , до Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадасту у Житомирській області, Житомирська районна державна адміністрація, Товариство з обмеженою відповідальністю «Полісся Агро Бізнес» про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити частково.

Стягнути зТетерівської сільськоїради Житомирськогорайону Житомирськоїобласті на користь ОСОБА_1 витрати на правову (правничу) допомогу в сумі 5000,00 грн.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Дубовік