Рішення

від 18.12.2024 по справі 367/11292/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/11292/24

Провадження №2/367/5994/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18 грудня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Мерзлого Л.В.,

за участі секретаря судових засідань Маленко О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа: ТОВ "Архітектурно-будівельна компанія "Квартал", про стягнення грошових коштів,-

в с т а н о в и в:

До суду звернувся адвокат Камільовський В.В. в інтересах ОСОБА_1 з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа: ТОВ "Архітектурно-будівельна компанія "Квартал", про стягнення грошових коштів, мотивуючи свої вимоги тим, що 23 лютого 2021 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - Відповідач), від імені та в інтересах якої діяв представник за довіреністю - ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 (далі - Позивач) було укладено Договір № РС 10/2-83 (далі - Договір). Згідно Договору, Виконавець (Відповідач) зобов`язується виконати роботи в квартирі АДРЕСА_1 (Позивач) зобов`язується оплатити Виконавцеві виконані роботи, відповідно до умов даного Договору. Вартість робіт становить 145 950 грн. 00 коп. Замовник сплачує Виконавцю 100% вартості робіт в момент підписання даного Договору. Початок виконання та закінчення робіт визначається згідно з графіком будівництва Об`єкту капітального будівництва, складовою та невід`ємною частиною якого є квартира в якій виконуються роботи. Замовник (Позивач) сплатив на користь Виконавця (Відповідача) грошові кошти у розмірі 145 950 гривень 00 коп.

Зазначає про те, що умовами Договору Сторони погодили, що Гарантом виконання робіт, передбачених даним Договором виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «КВАРТАЛ».Це зумовлено тим, що 23 лютого 2021 р. між ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «КВАРТАЛ», від імені та в інтересах якої діяв представник за довіреністю - Кофман Роман Вікторович та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав № РС 10/2-83 (далі - Договір), за умовами якого Продавець зобов`язався продати, а Покупець купити майнові права на об`єкт нерухомості (в якому власне і мали проводитися будівельні та оздоблювальні роботи Відповідачем): номер об`єкта нерухомості 83, кількість кімнат 1, загальна площа 36,58 м2, поверх 7, під`їзд 2, загальна площа та номер Об`єкта нерухомості є проектною.

07 лютого 2022 р. між ТОВ «Архітектурно-будівельною компанією «КВАРТАЛ» та ОСОБА_1 було укладено Угоду про розірвання Договору купівлі-продажу майнових прав № РС 10/2-83 від 23 лютого 2021 р.

Таким чином, представник позивача вказує про те, що з огляду на розірвання Договору купівлі-продажу майнових прав, відпала потреба у проведенні ремонтних та оздоблювальних робіт, які згідно умов Договору зобов`язалася провести ФОП ОСОБА_2

13 грудня 2022 р. Позивач звернувся до Відповідача із заявою про розірвання Договору № РС 10/2-83 від 23 лютого 2021 р. та повернення сплачених грошових коштів за даним Договором.

07 лютого 2022 р. між Позивачем та Відповідачем було підписано Угоду про розірвання Договору № РС 10/2-83 від 23 лютого 2021 р. Сплачені грошові кошти Замовником Виконавцю у розмірі 145 950 грн 00 коп, в рахунок оплати загально будівельних робіт по внутрішньому оздобленню на Об`єкті нерухомості підлягають поверненню Замовнику у період від трьох до шести календарних місяців, починаючи з 01 березня 2022 року шляхом підписання Акту приймання-передачі грошових коштів.Згідно п. 2 Угоди, у випадку відмови Замовника від передбачених даним Договором робіт, у зв`язку з розірванням Договору купівлі-продажу майнових прав № РС 10/2-83 від 23 лютого 2021 року, Виконавець повертає Замовнику вартість оплачених робіт з дня звернення Замовника та на підставі п. 1 Угоди.Ця Угода є невід`ємною частиною Договору № РС 10/2-83 від 23 лютого 2021 року (пункт 6 Угоди).

Таким чином, вказує про те, що у Відповідача виник обов`язок повернути Позивачу грошові кошти у загальному розмірі 145 950 гривень 00 коп.

Виходячи зі змісту п. 1 Угоди, за яким гроші мають бути повернуті у період від трьох до шести місяців, починаючи з 01 березня 2022 р., відтак, зазначає про те, що Відповідач з 02 вересня 2022 р. вважається таким, що прострочив виконання свого зобов`язання з повернення коштів для Позивача.

Представник позивача надає розрахунок 3 (трьох) процентів річних, який обчислюється за формулою: Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення. Всього: 9 383,05 грн.

Представник позивача у позовній заяві також наводить розрахунок інфляційних втрат, що становить 26 983,13 грн.

Таким чином, вказує про те, що загальний розмір індексу інфляції та 3 процентів річних, які Відповідач зобов`язаний сплатити на користь Позивача, складає 36 366,18 грн. (9 383,05 + 26 983,13).

Просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) грошові кошти у розмірі 182 316 (сто вісімдесят дві тисячі триста шістнадцять) гривень 18 копійок, що включає в себе 145 950,00 грн основної суми боргу, 9 383 грн. 05 коп. трьох процентів річних та 26 983 грн 13 коп інфляційних втрат.Судові витрати стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області від 31.10.2024 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Так, з матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовну заяву з доданими до неї документами направлено відповідачу за останньою відомою адресою зареєстрованого місця проживання, проте, рекомендований лист з рекомендованим повідомленням повернулись на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

22.11.2024 до суду від представника ТОВ "Архітектурно-будівельної компанії "Квартал" надходили пояснення по справі, в яких зазначають про те, доводи позивача потребують детального дослідження, оскільки позивач аналізує угоди виключно на свій розсуд та жодним чином не враховує та обходить умови п.4.1.3 договору №РС10/2-83 від 23.02.2021, у якому сторони погодили, що у випадку відмови замовника від передбачених даним договором робіт у зв`язку з розірванням договору купівлі-продажу майнових прав №РС№10/2-83 від 23.02.2021 виконавець повертає замовнику вартість оплачених робіт з вирахуванням на свою користь неустойки в розмірі 10% від суми повернення. Щодо вимоги в частині стягнення розміру 3% річних та інфляційної складової, вважають їх безпідставними, оскільки штрафні санкції не нараховуються в силу Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короно вірусної хвороби». Крім того, зазначали про те, що на сьогодні з позивачем ведуться перемовини щодо мирного врегулювання спору. Просять врахувати дані пояснення та відмовити позивачу в задоволенні позову.

Разом з тим, від сторін клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходили, тому суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням пункту 3, пункту 4 частини 1 статті 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів,

Згідно з частинами першою та другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

За змістом статей 15 та 16 ЦК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Зазначені правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17-ц (провадження № 14-144цс18).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 зазначено, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст.80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1); докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (частина 5).

Так, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 23 лютого 2021 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діяв представник за довіреністю - ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 було укладено Договір № РС 10/2-83.

Згідно п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов`язується виконати роботи в квартирі АДРЕСА_1 , а Замовник зобов`язується оплатити Виконавцеві виконані роботи, відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору, вартість робіт становить 145 950 (сто сорок п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп. Замовник сплачує Виконавцю 100% вартості робіт в момент підписання даного Договору (п. 2.2. Договору). Згідно п. 2.4. Договору, початок виконання та закінчення робіт визначається згідно з графіком будівництва Об`єкту капітального будівництва, складовою та невід`ємною частиною якого є квартира в якій виконуються роботи.

З метою виконання своїх зобов`язань з оплати послуг Виконавця, Замовник сплатив на користь Виконавця (Відповідача) грошові кошти, у розмірі 145 950 (сто сорок п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень 00 коп., про що між сторонами підписано Акт приймання-передачі грошових коштів від 23 лютого 2021 р., відповідно до якого, згідно п. 2.1. Договору № РС 10/2-83 Замовник передав, а Виконавець прийняв грошові кошти у розмірі 145 950 (сто сорок п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень 00 коп в рахунок оплати загально-будівельних робіт по внутрішньому оздобленню на Об`єкті нерухомості, що знаходиться за будівельною (проектною) адресою: АДРЕСА_1 , під`їзд № 2 , об`єкт нерухомості (квартира) № 83 .

Пунктом 1.3. Договору Сторони погодили, що Гарантом виконання робіт, передбачених даним Договором виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «КВАРТАЛ».23 лютого 2021 р. між ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «КВАРТАЛ», від імені та в інтересах якої діяв представник за довіреністю - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав № РС 10/2-83, за умовами якого Продавець зобов`язався продати, а Покупець купити майнові права на об`єкт нерухомості: номер об`єкта нерухомості 83, кількість кімнат 1, загальна площа 36,58 м2, поверх 7, під`їзд 2, загальна площа та номер Об`єкта нерухомості є проектною.

07 лютого 2022 р. між ТОВ «Архітектурно-будівельною компанією «КВАРТАЛ» та ОСОБА_1 було укладено Угоду про розірвання Договору купівлі-продажу майнових прав № РС 10/2-83 від 23 лютого 2021 р.

07 лютого 2022 р. між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 підписано Угоду про розірвання Договору № РС 10/2-83 від 23 лютого 2021 р., відповідно до умов якої на підставі поданої Замовником заяви від 13 грудня 2021 року, Сторони дійшли взаємної згоди, що дія Договору № РС 10/2-83 від 23 лютого 2021 року припиняється. Сплачені грошові кошти Замовником Виконавцю у розмірі 145 950 (сто сорок п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн 00 коп, в рахунок оплати загально будівельних робіт по внутрішньому оздобленню на Об`єкті нерухомості, підлягають поверненню Замовнику у період від трьох до шести календарних місяців, починаючи з 01 березня 2022 року шляхом підписання Акту приймання-передачі грошових коштів.

Згідно п. 2 Угоди, у випадку відмови Замовника від передбачених даним Договором робіт, у зв`язку з розірванням Договору купівлі-продажу майнових прав № РС 10/2-83 від 23 лютого 2021 року, Виконавець повертає Замовнику вартість оплачених робіт з дня звернення Замовника та на підставі п. 1 Угоди.Ця Угода є невід`ємною частиною Договору № РС 10/2-83 від 23 лютого 2021 року (пункт 6 Угоди).

Таким чином, у Відповідача виник обов`язок повернути Позивачу грошові кошти, у загальному розмірі 145 950 (сто сорок п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень 00 коп.

Виходячи зі змісту п. 1 Угоди, за яким гроші мають бути повернуті у період від трьох до шести місяців, починаючи з 01 березня 2022 р., Відповідач з 02 вересня 2022 р. вважається таким, що прострочив виконання свого зобов`язання з повернення коштів Позивачу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України). Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ст. 905 ЦК України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору.

Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В розумінні ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання, після спливу строку для його виконання.

Так, до суду представником позивача надано розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, який перевірений судом.

Загальний розмір заборгованості Відповідача складає 182 316,18 грн, з яких: 145 950,00 грн - основна сума боргу, 9 383 грн 05 коп - три проценти річних, 26 983 грн 13 коп - інфляційні втрати.

Підсумовуючи, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається представник позивача як на підставу для задоволення позову, підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовано доводів позивача, що наведені у позовній заяві, наявність порушеного права позивача є очевидними, а отже підлягає захисту судом у спосіб, що визначений законодавцем.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а отже судовий збір підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

На підставі ст. ст. 525, 526, 610, 611, 612, 1046 ЦК України, ст.ст. 4,12,81,263-268 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа: ТОВ "Архітектурно-будівельна компанія "Квартал", про стягнення грошових коштів, - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) грошові кошти у розмірі 182 316 (сто вісімдесят дві тисячі триста шістнадцять) гривень 18 копійок, що включає в себе 145 950,00 грн. основної суми боргу, 9 383 грн. 05 коп. трьох процентів річних та 26 983 грн. 13 коп. інфляційних втрат.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі сплаченого судового збору в сумі 1823,16 грн.

Копію заочного рішення суду направити сторонам для відома.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Л.В. Мерзлий