Рішення

від 16.12.2024 по справі 545/74/23

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/74/23

Провадження № 2-а/545/5/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.12.2024 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Путрі О.Г. ,

при секретарі Литвинову В.Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача в якому прохає визнати протиправною та скасувати постанову №30 від 02.12.2022, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.156 КУпАП та накладено штраф у розмірі чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доході громадян у сумі 6800,00 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення. Також прохала стягнути судові витрати.

В обґрунтування вказала, що постановою №30 від 02.12.2022 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області визнано винною ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП та притягнуто та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 6800 грн. З постановою адміністративної комісії не згодна, вважає постанову про накладення адміністративного стягнення протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки винесена без дослідження всіх фактичних обставин справи, докази в підтвердження факту вчинення правопорушення відсутні.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області Гальченко О.О. від 18.04.2022 року відкрито провадження по справі, призначено судове засідання з розгляду справи.

20.09.2023 року від представника відповідача виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого вказує, що постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області №30 від 02.12.2022 року є законною, обґрунтованою та прийнята з урахуванням усіх наданих доказів. Зазначає, що позивач з`явилась на засідання комісії та надала відповідні пояснення, заявила клопотання щодо залучення залучення працівників поліції та свідків. Клопотання було відхилено з огляду на неможливість залучення свідків в межах 15-денного строку, встановленого законодавством для розгляду справи, а також відсутність підстав для перенесення розгляду справи. У задоволенні позовних вимог прохав відмовити (а.с. 63-68).

Рішенням Вищої ради правосуддя №986/0/15-23 від 19.10.2023 року суддя ОСОБА_2 звільнена з посади судді Полтавського районного суду Полтавської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2023 року справу передано судді Путрі О.Г.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області Путрі О.Г. від 08.12.2023 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення прийнято до провадження, призначено судове засідання з розгляду справи.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися.

Позивач та представник позивача жодного разу в судове засідання не з`явились.

29.10.2024 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, призначеного 29.10.2024 року о 16:00 год. Представник позивача, будучи належним чином повідомленою згідно вимог ст.127 КАС України, у судове засідання 16.12.2024 року о 14:00 год. не з`явилась, із клопотаннями про відкладення розгляду справи не зверталась.

Відповідно доч.5 ст.124 КАС України, якщо фізична особа, яка бере участь у справі, діє через представника і суд не вважає її особисту участь обов`язковою, він може направити повістку лише представнику.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, у задоволенні позовних вимог прохав відмовити, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

З огляду на те, що суд невважає особистуучасть позивачаобов`язковою,представник позивача, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, у судове засідання не з`явилась, від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи.

У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України, у зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно дост.213КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.

Статтею 218КУпАП визначено, що адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, статтями 156-1, 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті181, статтею181-1, частиною першою статті182, статтями183,185-12,186,189,189-1,212-1цьогоКодексу.

Згідно ч.2ст.156 КУпАПпорушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Поняття адміністративного правопорушення викладено в ч. 1ст. 9КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.ст.9-11КУпАП підставою для визнання особи винною в адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення.

Згідно з пунктом 1статті 247КУпАПобов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушеннядоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідност.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи,які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 14.11.2022 року вбачається, що 13.11.2022 року близько 18-00 год. за адресою АДРЕСА_1 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ФОП ОСОБА_3 ) ОСОБА_1 знаходячись на робочому місці здійснила продаж алкогольного напою «Гараж» неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушила вимоги чинного законодавства і вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП (а.с. 73).

Постановою про накладення адміністративного стягнення № 30 від 02.12.2022 року, винесеною адміністративною комісією при виконавчому комітеті Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6800,00 грн (а.с. 91-92).

Також з матеріалів справи слідує, що всі висновки відповідача про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.156 КУпАПбазуються на письмових поясненнях ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (власниці магазину) , неповнолітніх: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , рапорти.

При цьому у своїх письмових поясненнях від 14.11.2022 року неповнолітні ОСОБА_4 , ОСОБА_6 не вказували, що продаж алкогольних напоїв 13.11.2022 року близько 18-00 год. за адресою АДРЕСА_1 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_4 здійснювала саме позивач(а.с. 78-81). Ця особа не пред`являлася поліцейськими для впізнання неповнолітнім, ні по фотокарткам, ні безпосередньо.

Згідно пояснень неповнолітнього ОСОБА_5 від 13.11.2022 року, вказав, що ОСОБА_7 влітку 2022 року продавала йому слабоалкогольні напої, щодо продажу позивачем неповнолітній ОСОБА_4 13.11.2022 року алкогольних напоїв нічого не відомо (а.с. 82-83).

В свою чергу, згідно письмових поясненнях ОСОБА_1 та ОСОБА_3 алкогольні напої в магазині не продаються (а.с. 77,84).

Під час розгляду справи позивач вину не визнала та заявила клопотання про залучення до розгляду даної справи працівників поліції, які виїжджали на виклик, та свідків. Проте дане клопотання комісією не було вирішено, зокрема неможливо прослідкувати чи було вирішено дане клопотання під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки в протоколі адміністративної комісії такі відомості відсутні, та відповідно під час розгляду адміністративного матеріалу комісією не перевірені доводи позивачки та покази свідків.

Самі по собі протоколи про адміністративне правопорушення не можуть бути визнані належними доказами по даній справі в розумінністатті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вони не є самостійними беззаперечними доказами, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Рапорти працівників поліції теж не можуть слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки вони складаються зацікавленими особами, що ставить під сумнів дотримання вимог щодо об`єктивності з`ясування обставин.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.05.2020 року №524/4668/17.

З яких саме мотивів відповідач, зробив висновок, що саме ОСОБА_1 здійснила продаж алкогольних напоїв неповнолітній, з матеріалів справи з`ясувати неможливо.

Окрім того, відповідно до статті 278 КпАП України орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно статті 279 КпАП України розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Приписи статті 280 КпАП України визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому за правилами статті 281 КпАП України при розгляді колегіальним органом справи про адміністративне правопорушення ведеться протокол, в якому зазначаються: 1) дата і місце засідання; 2) найменування і склад органу, який розглядає справу; 3) зміст справи, що розглядається; 4) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі; 5) пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопотання і результати їх розгляду; 6) документи і речові докази, досліджені при розгляді справи; 7) відомості про оголошення прийнятої постанови і роз`яснення порядку та строків її оскарження.

Протокол засідання колегіального органу підписується головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

Отже, положеннями КпАП України закріплено порядок і процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, окремою стадією якої є, зокрема, розгляд клопотань особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У свою чергу законодавець прямо передбачив, що результати розгляду клопотань повинні бути зафіксовані у протоколі засідання колегіального органу з розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Указаним правам особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, кореспондує обов`язок органу, який здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення, забезпечити їх дотримання.

З аналізу наведених норм КпАП України слідує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення та її вирішення повинно відбуватися в точній відповідності з законом та з дотриманням прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

В той же час, матеріали справи не містять доказів, що відповідачем під час розгляду справи дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Підлягає врахуванню те, що особі, до якої застосовується адміністративне стягнення, повинно бути забезпечено право на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, заявлення клопотань, надання доказів та пояснень, можливості скористатись правовою допомогою адвоката.

Необхідно вказати, що таке порушення не можуть вважатися суто формальними, а є достатнім для судового захисту прав позивача шляхом скасування оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки через ненадання відповідачем відповідних доказів, суд позбавлений можливості перевірки дотримання відповідачем законодавчо визначеної процедури прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, та відповідно правомірності і законності прийнятої постанови.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить також з того, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.12.2018 року у справі № 263/15738/16-а.

При цьому, сам по собі опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом наявності складу порушення, оскільки така по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує процедура його фіксування.

Таким чином, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови жодного доказу, який би свідчив про вчинення позивачем порушення, передбаченого КУпАП, при винесенні оскаржуваної постанови.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08 листопада 2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 15 листопада 2018 року (справа № 524/7184/16-а).

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що вказані позивачем обставини в умовах недоведеності з боку суб`єкта владних повноважень дотримання останнім порядку притягнення до адміністративної відповідальності та відсутності доказів, які могли б спростувати такі доводи, безумовно свідчить про порушення відповідачем норм чинного законодавства, та ставить під сумнів правомірність винесеної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про адміністративні правопорушення.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем в порушення вимог ст.77 КАС України не надано доказів в підтвердження правомірності своїх дій при винесенні оскаржуваної постанови та вчинення позивачем адміністративного правопорушення , тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається із Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року (справа №543/775/17), розмір судового збору за подання позовної заяви у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 536,80 грн., оскільки позивачем при зверненні до суду із позовною заявою, яка є предметом розгляду в даній справі, сплачено 1073,60 грн судового збору (а.с. 17), які зараховано на казначейський рахунок до спеціального фонду.

У зв`язку з викладеними обставинами за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області підлягає відшкодуванню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 536,80 грн., а також решта суми підлягає поверненню позивачу як надмірно зарахований до бюджету судовий збір, відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за №1650/24182 від 25.09.2013.

Також суд вважає, що причини, зазначені у клопотанні про поновлення строку на оскарження постанови, є поважними, а тому наявні підстави для поновлення цього строку.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 242, 244-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови до суду.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №30 від 02.12.2022, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.156 КУпАП, та накладено штраф у розмірі чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доході громадян у сумі 6800,00 грн.

Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 156 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області на користь позивача судовий збір у розмірі 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).

Повернути ОСОБА_1 надмірно сплачений до бюджету судовий збір в розмірі 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок), згідно квитанції № 9301-8242-1108-4619 від 07.04.2023 року .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. Г. Путря