Рішення

від 17.12.2024 по справі 695/2807/24

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2807/24

номер провадження 2-о/695/111/24

17 грудня 2024 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Середи Л.В.,

за участю:

секретаря Оніщенко Н.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника адвоката Бруса С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого позовного провадження в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Золотоніська міська рада Черкаської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини; заінтересована особа Золотоніська міська рада Черкаської області

Свої вимогизаявник мотивуєтим,що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , земельної ділянки кадастровий номер 7110400000:03:0100037, площею 0.0402 га для будівнсицтва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за цією ж адресою, а також земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площе. 3.0099 га, кадастровий номер 7120682600:03:001:1216, що розташована за межами населеного пункту с. Великий Хутір Золотоніського району Черкаської області.

Спадкоємці за законом, за заповітом та такі, що мають право на обов`язкову частку в спадковому майні на майно померлої відсутні. Спадщину прийняла ОСОБА_1 , так як з 2017 року проживала разом зі спадкодавцем однією сім`єю до часу відкриття спадщини, за власні кошти здійснила поховання ОСОБА_2 .

Проте при зверненні до нотаріальної контори для оформлення спадщини заявниці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на спадкове майно, у зв`язку з тим, що заявницею не надано документів, які б підтверджували факт родинних чи інших відносин спадкоємця із спадкодавцем.

За таких обставин ОСОБА_1 змушена була звернутись до суду.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.08.2024 року відкрито провадження по даній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами окремого провадження, призначено дату судове засідання з розгляду справи.

У судовому засіданні представник заявника, якого підтримала заявниця на задоволенні вимог наполягали з підстав, які вказані у письмовому варіанті заяви, вказуючи, що їх доводи стверджуються як матеріалами справи, так і показаннями свідків.

Представник заінтересованої особи Золотоніської міської ради до суду не з`явився, скерував до суду заяву, в якій просив суд справу розглянути без участі представника міської ради, позовні вимоги визнає.

Оскільки у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини учасників справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності заінтересованої особи.

Суд, заслухавши пояснення заявника та її представника, свідків, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає до повного задоволення.

При цьому суд виходить з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається після смерті особи.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 25.08.2023 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 73 років, місце смерті: Україна, Черкаська область, Золотоніський район, м. Золотоноша.

У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.,ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частина 1 ст. 1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з п/п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013р.) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Метою встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки.

Відповідно до правового висновку, висловленого у постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі № 484/747/17, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2Закону України«Про свободупересування тавільний вибірмісця проживанняв Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Так заявник наполягає, що на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 вона проживала разом з нею та вела спільне господарство, починаючи із 2017 року.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 повідомила суду, що вона знає ОСОБА_2 , бо працювали разом. Коли ОСОБА_2 захворіла, то ОСОБА_1 їй допомагала, вони жили разом у будинку ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 . Їй відомо, що у ОСОБА_2 є далекі родичі, проте вони відмовились її доглядати, а ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_2 та доглядала її коли та захворіла, починаючи із 2017 року, вони жили разом як сестри, вели спільне господарство.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , пояснила, що є сусідкою та проживає навпроти будинку ОСОБА_2 , через дорогу. Знає заявницю, бо та проживала з ОСОБА_2 ще із 2017 року, вони жили як дві сестри, їли разом, вели спільне господарство. Заявниця дуже добре опікувалась ОСОБА_2 , коли та захворіла. Нікого з родичів свідок не бачила. Коли ОСОБА_2 померла, ОСОБА_1 її похоронила.

Як вбачається з Довідки № 127 від 18.04.2024 року, виданою головою квартального комітету № 26 м. Золотоноша ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи із 2017 року і по 25.08.2023 року проживала з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, мали спільний бюджет та допомагали один одному. ОСОБА_1 здійснила поховання ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За змістом частин першої-третьої статті 89ЦПК України, судоцінює доказиза своїмвнутрішнім переконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивномута безпосередньомудослідженні наявниху справідоказів.Жодні доказине маютьдля судузаздалегідь встановленоїсили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності.Суд надаєоцінку якзібраним усправі доказамв цілому,так ікожному доказу(групіоднотипних доказів),який міститьсяу справі,мотивує відхиленняабо врахуваннякожного доказу(групидоказів).

Згідно із ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Нормами статей 12 та 13 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Разом із тим при розгляді вказаної справи судом встановлено, що представник заінтересованої особи жодних заперечень по суті заяви до суду не направив, не бажав прийняти участі у справі, за таких обставин вказані доводи заявниці додатковому доказування не підлягають в силу норм ст. 82 ЦПК України.

Таким чином суд вважає, що зазначені вище доводи заявника та її представника є доведеними, оскільки фактично представником заінтересованої сторони не оспорюються, а матеріали справи містять належні докази на їх підтвердження.

Таким чином, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення, зважаючи на те, що нею належним чином доведено факт спільного її проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю більше п`яти років на час відкриття спадщини.

Доказів зворотного матеріали справи не містять, а обґрунтованих сумнівів у дійсності вказаних обставин судом не встановлено.

Керуючись ст.,ст.4,5,12,76-84,133,259,263,265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Золотоніська міська рада Черкаської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім`єю разом із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , більше п`яти років на час відкриття спадщини після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення в порядку визначеному ст.,ст. 354-356 ЦПК України.

Суддя: Середа Л.В.