Рішення

від 17.12.2024 по справі 751/8466/24

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Рішення

Іменем України

17 грудня 2024 року місто Чернігів

Справа №751/8466/24

Провадження №2/751/1886/24

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Діденко А. О.

секретаря судового засідання Бобровник Н. В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Новозаводський відділ державної виконавчої служби у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Друга чернігівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2

представник позивача ОСОБА_3

представник відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Друга чернігівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , про зняття арешту з майна,

Встановив:

І. Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новозаводського відділу ДВС у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з усього майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: квартири АДРЕСА_1 , який накладено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 11.03.2010, реєстраційний номер обтяження 9606807, заявник (обтяжувач): Новозаводський відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції (а.с.2-6).

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем на майно її покійного чоловіка ОСОБА_5 в 2010 році накладено арешт. Після смерті її чоловіка в нотаріальній конторі заведена спадкова справа, до складу спадщини входить квартири АДРЕСА_1 . Проте державним нотаріусом відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану квартири з підстав наявності заборони відчуження на спадкове майно. Зазначає, що зверталась до відділу ДВС стосовно зняття арешту, але арешт з майна ОСОБА_5 знято не було, оскільки відсутні правові підстави та технічна можливість. Вказане створює перешкоди з оформленням права власності на квартиру.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 27 вересня 2024 року відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 01.11.2024 залучено до участі у розгляді справи як третю особу ОСОБА_2 , закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач та її представник не прибули, про день, час та місце розгляду справи повідомлені. Представник позивача надав заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.

Треті особи в судове засідання не прибули, про день, час та місце розгляду справи повідомлені в установленому порядку. Від представника Другої чернігівської державної нотаріальної контори надійшла заява про розгляд справи без його часті, покладається на розсуд суду. Також від ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його часті, не заперечує щодо задоволення позову.

Суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з 07 листопада 1974 року перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.9).

31.01.2005 ОСОБА_5 виконавчим комітетом Чернігівської міської ради видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , розмір частки 1/1 (а.с.12).

Про реєстрацію права власності на вказану квартиру внесені відомості в Реєстр прав власності на нерухоме майно та видано витяг (а.с.13-14).

З єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що на все нерухоме майно ОСОБА_5 накладено арешт згідно з постановою Новозаводського ВДВС Чернігівського МУЮ б/н від 11.03.2010, реєстраційний номер обтяження 9606807 (а.с.14).

Також з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 11.03.2010 вбачається накладення арешту на все рухоме майно ОСОБА_5 на підставі постанови Новозаводського ВДВС Чернігівського МУЮ, реєстраційний номер обтяження 9606835 (а.с.67).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.10).

Після його смерті Другою чернігівською державною нотаріальною конторою 15.12.2023 заведена спадкова справа №817/2023 (а.с.11, 33-36). Із заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; за вказаною адресою до 08.12.2023 був також зареєстрований ОСОБА_5 (а.с.36).

Позивач зверталась зі скаргою до відповідача щодо зняття арешту з нерухомого майна покійного чоловіка (а.с.17), проте відповідачем повідомлено про відсутність правових підстав та технічною можливості для зняття арешту з майна ОСОБА_5 (а.с.18).

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 29.07.2024 відмовлено у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність в.о. начальника Новозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, оскільки скарга не підлягає розгляду в передбаченому розділом VII ЦПК України порядку (а.с.66).

За інформацією Новозаводського відділу ДВС у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в АСВП відсутні відомості щодо виконавчого провадження, під час виконання якого було накладено арешт на майно ОСОБА_5 ; відсутність відомостей щодо виконавчих проваджень, за якими ОСОБА_5 являється боржником, свідчить про завершення виконавчих проваджень; матеріали завершених виконавчих проваджень підлягають знищенню у зв`язку із закінченням терміну їх зберігання; ідентифікувати виконавче провадження, в межах якого було накладено арешт на майно ОСОБА_5 , надати копії матеріалів виконавчого провадження та встановити наслідки його завершення немає можливості; на виконанні у відділу відсутні виконавчі документи про стягнення заборгованості з ОСОБА_5 ; у зв`язку з цим у відділу немає правових підстав та технічної можливості для зняття арешту (а.с.18, 23-30).

У встановлені судом строки відповідач Новозаводський відділ ДВС у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відзив на позовну заяву та будь-які докази, які б свідчили про наявність виконавчого провадження, у межах якого накладено арешт, а також про наявність виконавчих документів, про обсяг невиконаних за ними зобов`язань чи про наявність відкритих виконавчих проваджень щодо ОСОБА_5 , суду не надав.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що відповідач в аспекті статей 2, 12, 13, 81 ЦПК України не довів наявність правових підстав для висновку про існування легітимної мети обмеження права власності на нерухоме майно.

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін

Положеннями статті 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно зі статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За змістом статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у статті 16 ЦК України. При цьому такий перелік не є вичерпним. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 нині чинного Закону України «Про виконавче провадження» і ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV, що був чинним до 04.10.2016, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Проте у справі відсутні будь-які докази про наявність відкритого виконавчого провадження, у якому померлий власник ОСОБА_5 є боржником.

Вичерпний перелік випадків, у яких державний виконавець (виконавець) вправі чи зобов`язаний зняти арешт з майна боржника, містився в ч.ч. 2-5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV, що діяв до 04.10.2016, і міститься у ч.ч. 2-4 ст. 59 нині чинного Закону України «Про виконавче провадження».

Водночас у судовому засіданні встановлена відсутність можливості відповідача надати як інформацію відносно виконавчого провадження, в межах якого було накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_5 , зокрема на квартиру АДРЕСА_1 , так і відомості щодо наслідків завершення виконавчого провадження.

У зв`язку з цим суд відзначає, що арешт майна є заходом, направленим на примусове виконання рішень судів та інших органів. Тобто такий захід застосовується державним/приватним виконавцем в інтересах стягувача з метою виконання судового рішення чи рішення інших органів, які підлягають примусовому виконанню.

Арешт майна є тимчасовим обмеженням прав боржника, яке повинно бути визначено певним строком. На думку суду, необмежене застосування заходу примусового виконання виконавчого документу може становити порушення права особи на вільне володіння своїм майном.

Відомості про перебування у виконавчій службі відкритих виконавчих проваджень, боржником в яких є позивач, відсутні. Також відсутні відомості про те, що померлий власник ОСОБА_5 був боржником у будь-якому відкритому виконавчому провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Верховний Суд у постанові від 13 липня 2022 року у справі №2/0301/806/11 зауважив, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинне призводити до порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

За таких обставин суд вважає, що існування арешту майна ОСОБА_5 , спадкоємцем за законом після смерті якого є ОСОБА_1 , у даний час не направлено на виконання рішення суду чи іншого органу, а лише створює обмеження у вільному володінні майном. Внаслідок арешту нерухомого майна спадкодавця ОСОБА_5 , яке прийняла позивач, остання до цього часу перебуває в ситуації, в якій до неї на невизначений термін застосовано обмеження права володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю. Ця ситуація суперечить принципу правової визначеності.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, арешт, який є об`єктом судового розгляду, перешкоджає позивачу користуватися й розпоряджатися належною їй власністю, а також отримати спадщину після померлого чоловіка.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що правомірність втручання у реалізацію права особи мирно володіти своїм майном повинна оцінюватися з позиції таких складових, як: 1) наявність законного підґрунтя втручання; 2) наявність легітимної мети втручання; 3) пропорційне співвідношення між легітимною метою втручання, з одного боку, та ступенем і характером втручання, з іншого боку.

Оскільки суду не доведено те, що станом на момент звернення до суду існує легітимна мета обмеження позивача у реалізації її права власності, а також у реалізації її спадкових прав, зокрема не надано доказів існування виконавчого документа, що підлягає примусовому виконанню, суд дійшов висновку про порушення прав позивача, які гарантовані ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

У рішенні в справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» Європейський суд з прав людини вказав, що втручання в право на мирне володіння майном повинне здійснюватися з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Враховуючи вищевикладене, оскільки на час звернення до суду з даним позовом відсутні будь-які відомості про виконавче провадження, в межах якого було накладено арешт на нерухоме майно покійного чоловіка позивача, а надати такі відомості неможливо у зв`язку із закінченням строку зберігання виконавчих проваджень, та відсутні відомості про відкриті виконавчі провадження, боржниками в яких є позивач та її покійний чоловік, суд доходить висновку про порушення права позивача користуватися та розпоряджатися своїм майном внаслідок накладеного на невизначений строк арешту, у зв`язку з чим право позивача підлягає судовому захисту у заявлений нею спосіб шляхом скасування арешту з майна.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

V. Розподіл судових витрат

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір, але за відсутності даної вимоги судовий збір не стягується.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Першим Протоколом до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 142, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 16, 319 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Друга чернігівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , про зняття арешту з майна задовольнити.

Скасувати арешт з усього майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , квартири АДРЕСА_1 , який накладено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 11.03.2010, реєстраційний номер обтяження 9606807, дата реєстрації 11.03.2010, заявник (обтяжувач): Новозаводський відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач Новозаводський відділ державної виконавчої служби у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Княжа, буд. 28, м. Чернігів, 14000, ЄДРПОУ 35029699)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Друга чернігівська державна нотаріальна контора (місцезнаходження: вул. Івана Мазепи, буд. 19, м. Чернігів, 14000, ЄДРПОУ 02901765)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Суддя А. О. Діденко