Рішення
від 01.11.2024 по справі 753/15590/22
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15590/22

провадження № 2/753/1069/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2024 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Овчаренко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до 1. Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області,

2. Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області,

3. Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

4. ОСОБА_2 ,

5. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації)

про:

1. Визнання неправомірним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: №55127876 від 13.11.2020) щодо реєстрації права власності на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2220899580000) за ОСОБА_2 з одночасним припиненням за нею права власності.

2. Визнання права постійного користування ОСОБА_1 на земельну ділянку з обліковим кодом 90:271:006 (за даними міського земельного кадастру м. Києва) за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі усієї її площі (1108,12 кв.м.) встановленою технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 код - 02.01 - для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована і АДРЕСА_2 у відповідності до частки права власності ОСОБА_3 у нерухомому майні (будинку), розташованому на цих земельних ділянках, згідно Договору купівлі-продажу від 09.04.2005 року (частка Позивача складає 1/2 будинку, розташованому на вказаній земельній ділянці за вказаною адресою).

3. Зобов`язати Київську міську раду виправити помилки, зазначені у Додатку «Перелік до Рішення Київської міської ради № 364/6580 від 06.10.2011 року «Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі м. Києва», які полягають у незазначенні облікового коду 90:271:008.

4. Зобов`язати Головне управління Держгеодастру у місті Києві та Київській області (правонаступник Головного управління Держгеокадастру у місті Києві) скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:271:0003 та присвоєний їй кадастровий номер, яку утворено відповідно до рішення Державного кадастрового реєстратора Відділу у Березанському районі Головного управління Держгаокадастру у Миколаївській області (правонаступник - Головне управління Держгеокадатстру у Миколаївській області) про реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:90:271:0003, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з причини порушення порядку та правил державної реєстрації земельних ділянок, відсутності підтверджуючих документів на погодження меж земельної ділянки, відсутності рішення органу місцевого самоврядування про присвоєння поштової адреси даній земельній ділянці шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки, скасування запису у Поземельній книзі та закриття Поземельної книги.

У С Т А Н О В И В:

Зміст позиції Позивача.

07.12.2022 представник позивача адвокат Кубрак О.О. засобами поштового зв`язку звернувся до Дарницького районного суду м. Києва в інтересах ОСОБА_24 позовом до 1. Відділу у Березанському районі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, 2. Головного управління Держгеодастру у місті Києві, 3. Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 4. ОСОБА_2 , 5. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації).

У позові було заявлено такі вимоги:

1. Визнати недійсним та скасувати Рішення Київської міської ради №364/6580 від 06.10.2011 року «Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі м. Києва» в частині передачі у спільну часткову власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 земельних ділянок площею 0,10 га (кожному по 1/2 від 0,10 га) за рахунок земельних ділянок з кодом №90:271:0006 та №90:271:0008, як таке, що суперечить ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України.

2. Скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: №55127876 від 13.11.2020 року) щодо реєстрації права власності на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2220899580000) за ОСОБА_2 з одночасним припиненням за нею права власності.

3. Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки та рішення Державного кадастрового реєстратора Відділу у Березанському районі Головного управління ДержгеокадасТру у Миколаївській області про реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:90:271:0003, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки, скасування запису у Поземельній книзі та закриття поземельної книги . й скасувати кадастровий номер 8000000000:90:271:0003.

4. Відновити межі земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 (код ділянки 90:271:006) розміром 1108,12 кв.м. у відповідності до Акту встановлення існуючих зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 10.05.1994 року, Плану встановлення меж земельної ділянки 1994 року, Абрису земельної ділянки землекористувача ОСОБА_4 та Наказу № 340-а від 29.04.1976 року про закріплення земельної ділянки площею 0.11 га по АДРЕСА_2 за ОСОБА_5 .

5. Визнати незаконною бездіяльність та зобов`язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київську міську раду (Київську міську державну адміністрацію) привести у відповідність земельну документацію за земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_1 (код ділянки 90:271:006) та АДРЕСА_1 (код ділянки 90:271:008) згідно Акту встановлення існуючих зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 10.05.1994 року, Плану встановлення меж земельної ділянки 1994 року, Абрису земельної ділянки землекористувача ОСОБА_4 та Наказу № 340-а від 29.04.1976 року про закріплення земельної ділянки площею 0,11 га по АДРЕСА_1 , врахувавши, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 (код ділянки 90:271:006) площею 1108,12 кв.м. перейшла в користування до ОСОБА_1 за наслідками придбання ним права власності на 1/2 частину будинку за за адресою: АДРЕСА_1 в порядку статті 120 ЗК України.

6. Визнати за ОСОБА_1 право власності йа земельну ділянку площею 1108,12 кв.м. з кодом 90:271:006 за адресою: АДРЕСА_1 за набувальною давністю в межах, що визначені Технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 код 02.01 - для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_2 , виготовленої ДП «Центр Державного земельного кадастру» 2022 р.

Позов обґрунтовано наступним.

ОСОБА_1 (Позивач) є власником 1/2 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 (надалі за текстом - Житловий будинок) на підставі Договору купівлі-продажу частини житлового будинку серії ВСВ № 308345 від 09.04.2005 АДРЕСА_2 відбулась на підставі рішення Київської міської ради (КМДА) № 130/2033 від 08.10.2015. Власником іншої 1/2 частини вказаного будинку за цією адресою є ОСОБА_2 на підставі Договору міни серії АВЕ № 317975 від 03.11.1999.

Попередніми власниками житлового будинку АДРЕСА_2 були ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які мали в користуванні різні за площею розміри земельних ділянок. Площа земельної ділянки ОСОБА_7 (попереднього власника 1/2 частини Житлового будинку, що перейшла у власність Позивачу) становила 1108,70 кв.м., а частина ОСОБА_6 (що належить ОСОБА_8 ) - 449,19 кв. м. Згідно з Наказом № 340-а Ордена ОСОБА_9 «Бортничі» від 29.04.1976 року: «Згідно поданої заяви проживаючого гр. ОСОБА_5 по АДРЕСА_3 , закріпити земельну ділянку площею 0,11 (одинадцять сотих) га для будівництва житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 , згідно контрольного заміру».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть. Спадщину після його смерті прийняла його дружина - ОСОБА_4 .

10.05.1994 ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (як суміжним землекористувачем) були підписали відповідні Акти встановлення існуючих зовнішніх меж земельної ділянки в натурі згідно паркану, яка розділяла їх земельні ділянки. Кожну з вказаних земельних ділянок після уточнення розмірів було внесено і зареєстровано в Державному земельному кадастрі: за ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 (код ділянки 90:271:006) розміром 1108,12 кв.м., за ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_2 (код ділянки 90:271:008) - розміром 458,14 кв.м.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , після якої спадщину прийняв син - ОСОБА_7 , з яким Позивач 09.04.2005 уклав Договір купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку.

Позивач стверджує,що право користування земельною ділянкою площею 1108,12 кв. м (код ділянки 90:271:006) у зв`язку з набуттям права власності на 1/2 житлового будинку на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Київською державною нотаріальною конторою № 16 14.09.2001 року, реєстр №1-2623, в порядку спадкування перейшло до ОСОБА_7 як до нового фактичного власника земельної ділянки.

У зв`язку з укладенням ОСОБА_1 09.04.2005 як покупцем Договору купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку в АДРЕСА_2 , до нього перейшло відповідно і право користування на земельну ділянку (код ділянки 90:271:006) площею 1108,12 кв. м., що знаходилася в користуванні у попереднього власника 1/2 частини житлового будинку.

Тоді як до ОСОБА_2 перейшло право користування земельною ділянкою площею 458,14 кв.м, (код ділянки 90:271:008), яка знаходилася в користуванні Жук. Л.С.

Відповідно до ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Вказана норма була чинна на момент укладення договору купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку Позивачем. Тому, оскільки в користуванні ОСОБА_7 знаходилася земельна ділянка (код ділянки 90:271:006) площею 1108,12 кв. м., то у відповідності до ст. 120 ЗК України аналогічна площа земельної ділянки перейшла і до ОСОБА_1 .

Рішенням Київської міської ради № 364/6580 від 06.10.2011 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд загальною площею 0,10 га в рівних частинах, тобто по 1/2 частині земельної ділянки кожному. Проте, вказане рішення так і не було реалізоване через некоректне відображення відомостей про земельні ділянки, за рахунок яких проводилась приватизація. Позивач вважає, що землекористувачем земельної ділянки з кодом 90:271:006 площею 1108,12 кв.м. по АДРЕСА_2 поряд з ОСОБА_1 було безпідставно визначено і ОСОБА_2 , яка не має ніякого відношення до вказаної земельної ділянки, так як вона є землекористувачем саме земельної ділянки з кодом №90:271:008. Так само землекористувачем земельної ділянки № 90:271:008 площею 458,14 кв.м. по АДРЕСА_2 поряд з ОСОБА_2 було також безпідставно визначено ОСОБА_1 , який не має відношення до вказаної земельної ділянки, оскільки, на його переконання, при переході до нього права власності на 1/2 частину будинку, до нього перейшла у користування саме земельна ділянка з кодом 90:271:006 площею 1108.12 кв.м, якою Позивач користується і по сьогоднішній день згідно меж земельної ділянки 1994 року, яка весь час його користування була огороджена парканом. Тобто, станом на дату укладення договору купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_2 , межі земельної ділянки були вже встановлені та погоджені, що підтверджується Листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 27.09,2022; Актом встановлення існуючих зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 10.05.1994; Абрисом до нього з визначеними межами земельної ділянки та Планом встановлення меж: 1-2 по вольєру; 2-3 по дерев 'яній огорожі; 3-4 по стіні будівлі; 4-5 по дерев 'яній огорожі; 5-6-7 по межі; 7-8-9 по стіні будівлі; 9-10-11-12-13 по дерев`яній огорожі; 13-14 по вольєру. На думку позивача, з огляду на некоректне зазначення у Витягах з бази даних земельного кадастру відомостей про землекористувачів, Рішенням Київради про виділення ОСОБА_2 5 соток земельної ділянки по АДРЕСА_2 фактично було безпідставно збільшено розмір земельної ділянки, яка знаходилася в користуванні ОСОБА_2 за рахунок земельної ділянки, що перебувала в користуванні ОСОБА_25

До Головного управління земельних ресурсів КМДА була подана заява про внесення змін до назви землекористувачів в базу даних земельного кадастру та технічний звіт по ділянці з обліковими номерами №90:271:006 та №90:271:008, якими користувалися ОСОБА_4 та ОСОБА_6 відповідно. Листом від 06.06.2014 Департаментом земельних ресурсів було повідомлено, що зміни до міського земельного кадастру були внесені на підставі звернення та документів, які підтверджують право власності на житловий будинок, розташований на земельній ділянці.

Позивач вважає, що Київською міською радою ОСОБА_2 безпідставно та з грубим порушенням вимог ст. 120 Земельного кодексу України було зазначено разом з ним землекористувачем земельної ділянки з обліковим номером №90:271:006 площею 1108,12 кв.м., а його безпідставно було зазначено землекористувачем земельної ділянки з обліковим номером №90:271:008 площею 458,14 кв.м. разом з ОСОБА_2 . Правового обгрунтування внесення таких відомостей до міського земельного кадастру й причин зазначення землекористувачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обох земельних ділянок за №90:271:006 та №90:271:008 у Рішенні Київської міської ради № 364/6580 від 06.10.2011 не надано.

Позивач звертався до Департаменту земельних ресурсів та Київської міської ради із заявами про приведення відомостей про земельні ділянки у відповідність до документації й меж 1994 року, а також ст. 120 Земельного кодексу України, проте, вказане питання по цей час не вирішено.

Звертає увагу, що поділ Житлового будинку в натурі співвласниками не здійснювався.

Щодо неправомірності поділу Житлового будинку та реєстрації на нього права власності.

Нещодавно ОСОБА_1 дізнався про те, що 09.11.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлією Володимирівною було проведено державну реєстрацію права власності на 1/2 частинку будинку, що належала ОСОБА_2 , виділивши її в окремий об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на будинок було зареєстровано на підставі: Договору, серія та номер: 3994, виданого 03.11.1999 Шістнадцятою Київською державною нотаріальною конторою; Довідки, серія та номер: 558-10/20/2, виданої 23.10.2020 ФОП ОСОБА_10 ; висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, серія та номер: 558-10/20/1 від 23.10.2020 року, виданого ФОП ОСОБА_10 ; технічного паспорту, серія та номер: бн, виданий 23.10.2020 року, видавник: ФОП ОСОБА_10 .

ОСОБА_1 згоди на поділ будинку не давав, ОСОБА_2 до нього з цього питання не зверталась.

Вважає, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлією Володимирівною було протиправно проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виділу 1/2 частини Житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки:

1) Позивач з Відповідачем-4 Договір про поділ будинку не укладав, та жодних нотаріальних заяв щодо поділу будинку не подавав.

2) Згідно з листом Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 26.09.2022 року, поштова адреса АДРЕСА_1 не надавалася. Цим же листом було підтверджено факт перейменування вул. Котовського на вул. Пасічна.

Зауважує, що чинне законодавство не передбачає проведення реєстрації права власності на нерухоме майно, яке знаходиться у спільній частковій власності на підставі довідки та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна без отримання нотаріальної заяви (згоди) іншого співвласника будинку. Позивач згоди на виділення та передачу у власність Відповідачу 4 приміщень загальною площею: 37,1 кв.м. (А-1 частина житлового будинку) та Б літня кухня, В сарай, Д 5 літня кухня, Е вбиральня, Ж літній душ, З гараж, П вбиральня, Р альтанка, С навіс, не давав та ніяких правочинів щодо цього не укладав.

У свою чергу, у висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 23.10.2020 ФОП ОСОБА_10 був складений лише на підставі заяви ОСОБА_2 , при тому, що жодний порядок користування будинком не встановлювався та іншим співвласником будинку не надавалися заяви про надання згоди на поділ будинку.

Довідка про показники об`єкта нерухомого майна від 14.04.2021 сформована взагалі відносно будинку за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як відповідного домоволодіння не існувало, а ОСОБА_2 була співвласником 1/2 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Яким чином було зареєстровано будинок за номером «19-А», незрозуміло. Тобто, має місце незаконне виокремлення будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що свідчить про незаконне вибуття з власності Позивача нерухомого майна. А тому рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: №55127876 від 13.11.2020 у) щодо реєстрації права власності на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2220899580000) за ОСОБА_2 є незаконним та підлягає скасуванню.

Щодо державної реєстрації земельної ділянки.

У зв`язку з виділенням частини Житлового будинку в окремий об`єкт нерухомості, 29.01.2021 Відділом у Березанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області було зареєстровано земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:90:271:0003 за адресою АДРЕСА_1 , так як окремих рішень Київською міською радою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на вказану земельну ділянку не приймалося. Реєстрація земельної ділянки відбулась за рахунок земельної ділянки, що обліковувалась за Позивачем та знаходилася в його користуванні з дати укладення договору купівлі-продажу 1/2 частини Житлового будинку (тобто, з 2005 року) на умовах та обсязі, що належало попередньому власнику частини будинку.

Згідно з чинним законодавством, земельна ділянка надається для обслуговування житлового будинку (цілого) незалежно від кількості співвласників такого будинку в розмірі 0,1 га.

06.10.2011 Київської міською радою було прийнято рішення про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі м. Києва № 364/6580, згідно якого Позивачу та Відповідачу-4 було передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,1 га, тобто по 0,05 га кожному за рахунок земельних ділянок №90:271:006 площею 1108,12 кв.м. та земельної ділянки №90:271:008 площею 458,14 кв.м, право користування якими обліковувалося за Позивачем та Відповідачем-4.

На думку Позивача, Відповідач-4, провівши незаконний виділ частини Житлового будинку, вирішила присвоїти ту частину земельної ділянки, яка в тому числі знаходилася в користуванні у Позивача.

При цьому, як вбачається з листа Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 26.10.2021, жодних рішень про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на спірну земельну ділянку не приймалося. Так само не приймалося рішення й про виключення Позивача з обліку як землекористувача спірної земельної ділянки.

Право приватизації 0,1 га земельної ділянки виникає лише у разі розділу будинку на окремі домоволодіння, що було здійснено в порушення вимог чинного законодавства.

Пунктом 3 розділу VII Закону України «Про Державний земельний кадастр» установлено, що у разі, якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників такого будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Забороняється вимагати для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера інші документи. Такий кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 дійшла наступного висновку: «...Перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частина земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній».

У цій справі спірна земельна ділянка кає кадастровий номер, визначену площу, однак будь-яке право на неї (власності, користування тощо) не зареєстровано. Між тим, згідно з принципом єдності правового статусу земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, в статті 120 ЗКУ та статті 377 ЦКУ) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх _ набуття (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 713/1817/16-ц). Тобто, враховуючи те, що оскільки попередній власник 1/2 частини житлового будинку, яка перейшла у власність Позивача, користувався тією земельною ділянкою, межі якої входять до земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:271:0003, то Позивач має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під своєю частиною будинку. В результаті незаконних дій Відповідача-4 щодо виділу частини будинку в окреме домоволодіння, були допущені порушення законних прав та інтересів Позивача.

Позивач з 2005 року користується земельною ділянкою на законних підставах, яку незаконно намагається приватизувати Відповідач-4. Позивач має на ній зелені насадження, дерева, законно, добросовісно та відкрито користується нею тривалий час. Враховуючи зазначені обставини, зокрема, факт незаконності виділу частини житлового будинку, факт реалізації Відповідачем-4 права на приватизацію 0,05 га земельної ділянки та прийняття рішення з цього питання, факт перебування земельної ділянки, яку намагається приватизувати Відповідач-4 у користуванні Позивача, факт відсутності погодження меж земельної ділянки, існують підстави для скасування реєстрації земельної ділянки та її кадастрового номеру.

Як зазначено вище, ще 10 травня 1994 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (як суміжним землекористувачем) були підписали відповідні Акти встановлення існуючих зовнішніх меж земельної ділянки в натурі. Позивач вважає, що наявні підстави для відновлення меж земельної ділянки, які вже існували на момент переходу до нього права власності на 1/2 частину будинку в 2005 році. Крім того, межі земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:271:0003, що межує із земельною ділянкою Позивача, з Позивачем ніхто не погоджував. У відповідь на адвокатський запит №02-23/09-2022 Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації було направлено лист від 05.10.2022 року з технічною документацією на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:271:0003, яка виготовлялася на ім`я ОСОБА_2 . З технічної документації вбачається, що вона виготовлена з грубим порушенням вимог законодавства. З невідомих причин в технічній документації, абрисі земельної ділянки та акті приймання-передачі межових знаків на зберігання суміжним землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:271:0003 зазначена ОСОБА_6 , яка вже давно не є ані власником житлового будинку по АДРЕСА_2 , ані землекористувачем за вказаною адресою. При цьому не зазначено діючого суміжного землекористувача земельною ділянки, яким є Позивач. Так, незважаючи на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:271:0003 межує з його земельною ділянкою, з Позивачем межі ніхто не погоджував.

Слід врахувати, що на сьогодні законодавство не вимагає переоформлення земельної ділянки, наданої у постійне користування до 01.01.2004, тому й необхідності в отриманні кадастрового номера (потреби в отриманні/переоформленні техдокументації) також не було. При цьому, Для майбутніх власників будинку, право , користування прилягаючої земельної ділянки переходить в тому ж розмірі, що і в попереднього землекористувача. Оскільки межі земельної ділянки були встановлені ще за попереднього власника частини будинку, то фактично земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2 (код ділянки 90:271:006) розміром 1108,12 кв. м в силу положень п. 2 розділу 7 «Прикінцевих положень» Закону №3613 була сформована. Відповідно до п. 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3613 і «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. З метою державної реєстрації земельної ділянки Позивачем було виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 код - 02.01 - для будівництва, обслуговування .житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_2 , у ДП «Центр Державного земельного кадастру» 2022 р. Однак, 02.11.2022 року державним кадастровим реєстратором Відділу №3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області було розглянуто заяву про внесення відомостей' (змін до них) до Державного земельного кадастру від 28.10.2022 разом із доданими документами та прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається реєструвати, іншої земельної ділянки або її частини (перетин з ділянкою 8000000000:90:271:0003 на 44,7476). Описані в позовній заяві події свідчать про те, що при реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:271:0003, були порушені права Позивача, як належного добросовісного користувача суміжної земельної ділянки, право користування на яку до нього перейшло при придбанні 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_2 . Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства. Відповідні висновки зробив Верховний Суд у своїй Постанові від 27.10.2022 року у справі № 729/660/20.

Відповідно до п. г ч. 3 ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Згідно ч. 1 ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Верховний Суд України у своєму рішенні, ухваленому 22.09.2010 (справа 6-21356св10) зробив висновки щодо незаконності одноособової приватизації земельної ділянки, на якій розташований будинок належний двом власникам в різних частинах кожному.

Стислий зміст позицій інших учасників справи. Рух справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2022 для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Маркєлової В.М.

Ухвалою від 20.12.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 одо 1. Відділу у Березанському районі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, 2. Головного управління Держгеодастру у місті Києві, 3. Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 4. ОСОБА_2 , 5. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним та скасування рішення Київської міської ради, скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо реєстрації права власності на будинок), скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію земельної ділянки, відновлення меж земельної ділянки, визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання Департаменту земельних ресурсів привести у відповідність земельну документацію за земельними ділянками, визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю. Постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 08.02.2023, роз?яснив права та установив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

16.01.2023 відповідач-4 ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи без її участі та відзив, у якому вона не визнала позовні вимоги з огляду на наступне.

1. Позивач є власником житлового будинку загальною площею 191,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_4 згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2348705280000; номер запису про право власності/довірчої власності 41740319; дата та час державної реєстрації: 22.04.2021 15:46:24), який є в матеріалах справи.

Вже майже 2 роки Позивач є власником окремого домоволодіння. Це є доказом, що за угодою сторін певна житлова площа виділена кожному і співвласники не були проти цього. Виділення часток в натурі не заподіяло шкоди загальному майну. Після виділу часток майно використовувалось за призначенням без порушення прав власників. Виділення часток в натурі житлового будинку виражалося в існуванні облаштованих ізольованих приміщень з окремими входами. Це є прямим доказом, що ніяких спорів відносно власності на будинок між Позивачем та Відповідачем-4 ніколи не було.

Поділ будинку та господарсько-побутових будівель проведено попередніми власниками. При купівлі та міні Позивач та Відповідач-4 придбали ізольовані частини будинку, індивідуальні подвір`я та окремі входи в подвір`я з вулиці загального користування, індивідуальні свердловини та каналізації, окремі будинкові книги та індивідуальні рахунки на оплату комунальних послуг. В 2005 році Відповідач-4 давала нотаріальну згоду Позивачу на купівлю іншої 1/2 частини будинку і в договорі купівлі чітко вказано та описано ту частину нерухомого майна, що перейшла у користування до Позивача. Спору щодо будинку та господарських побутових будівель не було і не могло бути, так як Позивач та Відповідач-4 мали конкретні цілком відокремлені частини.

2. Спір між Позивачем та Відповідачем-4 існує вже багато років відносно земельної ділянки.

Саме тому Позивач вкотре намагається знайти можливість будь-яким шляхом привласнити те, що йому не належить.

Рішенням VIII сесії VI скликання Київської міської ради «Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд у Дарницькому районі м. Києва» від 06 жовтня 2011 року № 364/6590 передано громадянам у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд згідно з додатком; відповідно до пункту 11 додатку земельна ділянка з кодом 90:271:006, яка розташовується за адресою: АДРЕСА_2 та відповідно до витягів № 2 та № 4 з ПГК №11 за 1986- 1988 роки справа П-8144, передано у спільну часткову власність Позивачу та Відповідачу-4 по 1/2 від 0,10 га.

Таким чином, земельну ділянку під обліковим кодом 90:271:006 згідно рішення Київської міської ради від 06.10.2011 року № 364/6580 виділено у спільну часткову власність розміром 0,10 га у володіння Позивачу та Відповідачу-4. На земельній ділянці 90:271:006 розташоване домоволодіння по АДРЕСА_2 , співвласниками якого були Позивач та Відповідач-4. Про це свідчить Висновок експерта за результатами проведеної додаткової судової земельно-технічної експертизи № 21044/18-41 від 26 жовтня 2018 року, призначеної судом під час розгляду справи № 753/23240/18. Це є доказом, що Рішення Київської міської ради від 06 жовтня 2011 року № 364/6590 є правомірним та відповідає чинному законодавству.

Витяги № 2 та № 4 з ПГК №11 за 1986-1988 роки справа П-8144 також свідчать, що як до Позивача так і до Відповідача-4 перейшло право на користування саме земельною ділянкою за № 90:271:006. Витяг №2 з господарської книги підтверджує, що ОСОБА_6 , попередній співвласник будинку, від якої права на 1/2 домоволодіння по АДРЕСА_2 згідно договору міни від 03.11.1999 перейшло до ОСОБА_2 - Відповідача-4, була також землекористувачем земельної ділянки з обліковим номером 90:271:006, загальною площею 1108,12 кв.м. і в її особистому користуванні знаходилась частина земельної ділянки 90:271:006 в розмірі 0,06 га. Позивач був обізнаний про існування Рішення № 364/6590 від 06 жовтня 2011 року з моменту його прийняття, проте оскарження вказаного рішення Київської міської ради та намір його скасувати Позивач виявив більше ніж через 11 років після його прийняття чим порушив строки позовної давності.

3. Постановою Київського Апеляційного суду від 11 грудня 2018 року у справі № 753/23240/18 визначено порядок користування земельною ділянкою площею 0,10 га, розташованою за адресою АДРЕСА_2 між Позивачем та Відповідачем-4 згідно з їх частинами у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , запропонованим у висновку експерта за результатами проведеної додаткової судової земельно-технічної експертизи № 21044/18-41 від 26 жовтня 2018 року; виділено Позивачу для обслуговування належних йому будівель в користування земельну ділянку площею 0,05 га у встановлених цією Постановою межах, виділено Відповідачу-4 для обслуговування належних їй будівель в користування земельну ділянку площею 0,05 га у встановлених цією Постановою межах. Постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року у справі № 753/23240/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду м.Києва від 22 грудня 2022 року у справі № 826/8538/16 апеляційну скаргу Позивача залишено без задоволення, а Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2022 року залишено без змін. Розгляд даної справи також був пов`язаний з спірними земельними ділянками Позивача та Відповідача-4. Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені Рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

4. Реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:271:0003 за адресою: АДРЕСА_1 відбулася на підставі постанови Київського Апеляційного суду від 11 грудня 2018 року у справі № 753/23240/18, де визначено порядок користування земельною ділянкою площею 0,10 га, розташованою за адресою АДРЕСА_2 між Позивачем та Відповідачем-4 згідно з їх частинами у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , запропонованим варіантом № 4 у висновку експерта за результатами проведеної додаткової судової земельно-технічної експертизи № 21044/18-41 від 26 жовтня 2018 року; виділено Позивачу для обслуговування належних йому будівель в користування земельну ділянку площею 0,05 га у встановлених цією Постановою межах, виділено Відповідачу-4 для обслуговування належних йому будівель в користування земельну ділянку площею 0,05 га у встановлених цією Постановою межах. Земельна ділянка за кадастровим номером 8000000000:90:271:0003 за адресою: АДРЕСА_1 сформована за рахунок частини земельної ділянки 90:271:006, площею 0,05 га, яку згідно постанови Київського Апеляційного суду від 11 грудня 2018 року у справі № 753/23240/18 виділено в користування Відповідачу-4 для обслуговування належних йому будівель у встановлених цією Постановою межах, та земельної ділянки 90:271:008, що перейшла у користування Відповідача-4 згідно Договору міни № 3994 від 03.11.1999 року. Згідно Договору міни № 3994 від 03.11.1999 у користування Відповідача-4 перейшла земельна ділянка 90:271:008, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що була у користуванні ОСОБА_6 . Земельна ділянка за № 90:271:008 знаходиться НЕ ЗА адресою АДРЕСА_2 , а ЗА адресою АДРЕСА_1 . Ця земельна ділянка ніколи не була в користуванні Позивача та не належала ні Позивачу, ні попередньому господарю частини будинка Позивача, не містить будівель Позивача та не має ніякого відношення до Домоволодіння, яке знаходиться за адресою по АДРЕСА_2 . На ній знаходяться подвір`я та особисті споруди Відповідача-4. Це підтверджено Висновком експерта за результатами проведення додаткової судової земельно-технічної експертизи №21044/18-41 від 26.10.2018 року, призначеної ухвалою Апеляційного Суду м. Києва від 19.09.2018 року під час розгляду цивільної справи № 753/23240/15-ц за позовом Відповідача-4 до Позивача в даній справі. Позивач цю інформацію також засвідчує в позовній заяві до Окружного адміністративного суду м. Києва в справі № 826/8538/16, признає що до земельної ділянки з обліковим номером 90:271:008 він не має ніякого відношення. Свідчить Позивач, що при внесенні змін в базу даних земельного кадастру та технічний звіт по ділянці з обліковим номером 90:271:008 була допущенна помилка. Помилково визнали землекористувачем цієї ділянки Позивача, що порушило права Відповідача-4 як правомірного землекористувача ділянки 90:271:008.

5. Погодити межі земельних ділянок Позивачу та Відповідачу-4 мирним шляхом не вдавалося на протязі тривалого часу. Тому це питання змушені були вирішувати в судовому порядку. Спір між Позивачем та Відповідачем-4 щодо земельних ділянок вирішувався через суди протягом багатьох років. Межі та порядок користування земельних ділянок Позивача та Відповідача-4 було визначено постановою Київського Апеляційного суду від 11 грудня 2018 року у справі № 753/23240/18, яку залишено без змін постановою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року. Обставини, встановлені постановою суду, що набрала законної сили, не доказуються при розгляді інших справ.

Вважає, що позовна заява є необгрунтованою, містить інформацію, що не є дійсною, чим заводить суд в оману, вимоги, викладені в ній, не відповідають чинному законодавству, аргументи, викладені в позовній заяві, є безпідставними. З позовними вимогами не погоджується і просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

25.01.2023 до суду надійшов лист від відповідача-1 за підписом Начальника відділу № 3 Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, у якому він повідомив, що відповідно до наказу від 01.11.2021 № 125 Головного управління Держгеокадастру Миколаївській області «Про введення в дію структури та штатного розпису Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області» відділ у Берзанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області ліквідовано. Даним наказом затверджена нова структура, якою утворено відділ № 3 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області. Крім того, згідно з наказом Держтекадастру від 23.12.2021 № 603 «Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру», наказу від 01.12.2021 № 140 Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області «Про затвердження положень про структурні підрозділи Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області» відділ № 3 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області є структурним підрозділом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області і не наділений повноваженнями представницького характеру, виходячи з чого не може бути належною стороною у справі, оскільки не є юридичною особою.

27.01.2023 представник позивача адвокат Романцова Т.В. подала відповідь на відзив відповідача-4, у якому зазначила наступне.

Відповідач-4 у відзиві зазначає, що між сторонами не має спору стосовно будинку, з чим погоджується Позивач, оскільки спір між ними існує лише стосовно земельної ділянки.

Як на доказ, Відповідач 4 посилається на рішення VIII сесії VI скликання Київської міської ради «Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд у Дарницькому районі м. Києва» від 06 жовтня 2011 року № 364/6590. Однак у вказаному рішенні Київської міської ради №364/6580 від 06.10.2011 року було прийнято рішення про передачу у власність ОСОБА_11 та ОСОБА_2 земельної ділянки розміром 1 000,00 кв.м., по 500,00 кв.м. кожному, за рахунок земельних ділянок (обліковий код 90:271:0006) та (обліковий код 90:271:0008), які розташовані під відповідною частиною будинку.

Проте, помилково в Додатку не було зазначено обліковий номер другої земельної ділянки з обліковим кодом 90:271:0008.

Відповідач-4, користуючись технічною помилкою в Міському земельному кадастрі, зловживаючи своїми правами, стверджує, що Рішенням Київської міської ради № 364/6580 від 06.10.2011 року охоплюється площа тільки однієї земельної ділянки (обліковий код 90:271:0006). Отже, користуючись помилкою в Міському земельному кадастрі щодо обліковості земельних ділянок, за рахунок земельної ділянки (обліковий код 90:271:0006) штучно збільшує розмір земельної ділянки, яку вона намагається додатково отримати у власність.

У свою чергу, Позивач звертає увагу суду, що межі земельної ділянки були встановлені, на вказаніх земельних ділянках стоїть паркан, який поставили ще попередні власники, і сторонами провадження до цього часу він не оспорюється і залишається на місці.

Однак через технічну помилку в тексті рішення Київської міської ради №364/6580 від 06.10.2011 року зазначається, що було прийнято рішення про передачу у власність ОСОБА_11 та ОСОБА_2 земельної ділянки розміром 1 000,00 кв.м, по 500,00 кв.м. кожному, за рахунок земельних ділянок (обліковий код 90:271:0006) та (обліковий код 90:271:0008) але в Додатку не було зазначено обліковий номер другої земельної ділянки з обліковим кодом 90:271:0008. Як наслідок такої помилки, ОСОБА_12 не може в повній мірі реалізувати право приватизації на земельну ділянку, яка знаходиться під його будинком, що і спричинило необхідність звернення до суду за захистом порушеного права.

Щодо доводів Відповідача-4, що домоволодіння розташоване на земельній ділянці 90:271:006, зазначає наступне: 10 травня 1994 року ОСОБА_13 та ОСОБА_6 (як суміжним землекористувачем) були підписали відповідні Акти встановлення існуючих зовнішніх меж земельної ділянки в натурі згідно паркану, яка розділяла їх земельні ділянки. Кожну з вказаних земельних ділянок після уточнення розмірів було внесено і зареєстровано в Державному земельному кадастрі: - за ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 (код ділянки 90:271:006) розміром 1108,12 кв.м.; - за ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 (код ділянки 90:271:008) розміром 458, 14 кв. м. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , після якої спадщину прийняв син - ОСОБА_7 , з яким Позивач і уклав Договір купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку від 09.04.2005 року. Право користування земельною ділянкою площею 1108,12 кв.м. (код ділянки 90:271:006) у зв`язку з набуггям права власності на 1/2 житлового будинку на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Київською державною нотаріальною конторою №16 14.09.2001 року, реєстр №1-2623, в порядку спадкування перейшло до ОСОБА_7 як до нового фактичного власника земельної ділянки. У зв`язку з укладенням ОСОБА_1 09.04.2005 Договору купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку в АДРЕСА_2 . до нього перешило відповідно і право користування на земельну ділянку (код ділянки 90:271:006) площею 1108.12 кв.м, що знаходилася в користуванні в попереднього власника 1/2 частини житлового будинку. Тоді як до ОСОБА_2 перейшло право користування земельною ділянкою площею 458.14 кв.м, (код ділянки 90:271:008). яка знаходилася в користуванні ОСОБА_14 .

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Тому, оскільки в користуванні ОСОБА_7 знаходилася земельна ділянка (код ділянки 90:271:006) площею 1108,12 кв.м., то у відповідності до cт. 120 ЗК України аналогічна площа земельної ділянки перейшла і до ОСОБА_1 . Також; враховуючи, що житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 , належить Позивачу та Відповідачу-4 та розташований на двох земельних ділянках (обліковий код 90:271:0006) та (обліковий код 90:271:0008), тому відповідно до ст. 120 ЗК України при набутті права власності на будинок за ним переходить право користування/власності на земельну ділянку де саме стоїть будинок.

Як вбачається з Витягу з бази даних земельного кадастру землекористувачем земельної ділянки з кодом 90:271:006 площею 1108,12 кв.м. по АДРЕСА_2 поряд з ОСОБА_1 було також безпідставно визначено і ОСОБА_2 , яка немає ніякого відношення до вказаної земельної ділянки, так як вона є землекористувачем саме земельної ділянки з кодом №90:271:008. Так само землекористувачем земельної ділянки № 90:271:008, площею 458,14 кв.м. по АДРЕСА_2 поряд з ОСОБА_2 було також безпідставно визначено ОСОБА_1 , який не має відношення до вказаної земельної ділянки, оскільки при переході до нього права власності на 1/2 частину будинку, до нього перейшла у користування земельна ділянка з кодом 90:271:006 площею 1108.12 кв.м., якою Позивач користується і по сьогоднішній день згідно меж земельної ділянки 1994 року, яка весь час його користування була огороджена парканом. З огляду на некоректне зазначення у Витягах з бази даних земельного кадастру відомостей про землекористувачів, Рішенням Київради про виділення ОСОБА_2 5 соток земельної ділянки по АДРЕСА_2 фактично було безпідставно збільшено розмір земельної ділянки, яка знаходилася в користуванні ОСОБА_2 за рахунок земельної ділянки, що перебувала в користуванні ОСОБА_1 .

Просить звернути увагу, що на земельній ділянці (обліковий код 90:271:0006) - взагалі відсутні будівлі ОСОБА_2 , як і її частина будинку. Тому, в Міському земельному кадастрі безпідставно було зазначено землекористувачами земельної ділянки з обліковим кодом 90:271:0006 одночасно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Оскільки, ОСОБА_2 та попередній землекористувач ОСОБА_6 ніколи не мали правового відношення до земельної ділянки з обліковим кодом 90:271:0006. Ця земельна ділянка ( з обліковим кодом 90:271:0006) завжди обліковувалася за ОСОБА_5 та потім за ОСОБА_4 , а надалі право користування перейшло до ОСОБА_1 .

Щодо доводів Відповідача-4 стосовно державної реєстрації земельної ділянки. У зв`язку з виділенням частини житлового будинку в окремий об`єкт нерухомості, 29.01.2021 року Відділом у Березанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області було зареєстровано земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:90:271:0003 за адресою АДРЕСА_1 , так як окремих рішень Київською міською радою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на вказану земельну ділянку не приймалося. Реєстрація земельної ділянки відбулась за рахунок земельної ділянки, що обліковувалась за Позивачем та знаходилася в його користуванні з дати укладення договору купівлі-продажу 1/2 частини Житлового будинку (тобто, з 2005 року) на умовах та обсязі, що належало попередньому власнику частини будинку. Тобто права Позивача, як користувача земельної ділянки № 90:271:006 були обмежені, оскільки після реєстрації Відповідачем-4 земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:271:0003 з його власності вибула значна чистина земельної ділянки.

06.10.2011 року Київської міською радою було прийнято рішення про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі м. Києва № 364/6580, згідно якого Позивачу та Відповідачу-4 було передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,1 га, тобто по 0,05 га кожному за рахунок земельних ділянок № 90:271:006 площею 1 108,12 кв.м. та земельної ділянки № 90:271:008 площею 458,14 кв.м., право користування якими обліковувалося за Позивачем та Відповідачем-4.

Відповідач-4, провівши незаконний виділ частини житлового будинку, вирішив присвоїти ту частину земельної ділянки, яка знаходилася в користуванні у Позивача в тому числі.

Враховуючи факт незаконності виділу частини житлового будинку, факт реалізації Відповідачем-4 права на приватизацію 0,05 га земельної ділянки та прийняття рішення з цього питання, факт перебування земельної ділянки, яку намагається приватизувати Відповідач-4 у користуванні Позивача, факт відсутності погодження меж земельної ділянки, Позивач вважає, що існують підстави для скасування реєстрації земельної ділянки та її кадастрового номеру.

08.02.2023 справу знято з розгляду у зв`язку із відсутністю електропостачання в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва (м. Київ, вул. Кошиця, 5-А), призначено наступне судове засідання на 23.03.2023 о 14 год. 00 хв.

27.02.2023 до суду надійшов відзив відповідача-5 Департамента земельних ресурсів виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації), у якому відповідач-5 просив відмовити у задоволенні позову повністю з огляду на наступне.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріали Департамент в межах компетенції вважає за необхідне повідомити про таке. Статтею 9 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить, зокрема розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно із частиною першою статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до пункту 3.1 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської з державної адміністрації) (далі - Департамент), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 № 182/342 (у редакції рішення Київської міської ради від 23.06.2022 № 4751/4794) (далі - Положення) Департамент забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з питань використання та охорони земель комунальної власності територіальної громади міста Києва та земель державної власності в межах міста Києва, проведення земельної реформи, а також виконує інші делеговані Київською міською радою та виконавчим органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повноваження.

За даними Міського земельного кадастру Київська міська рада прийняла рішення від 06.10.2011 № 364/6580 «Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі м. Києва». Зазначеним рішенням, в тому числі, передано земельну ділянку площею 0,10 га на АДРЕСА_2 у спільну часткову власність по 1/2 від 0,10 га громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд за рахунок земельних ділянок з обліковими кодами 90:271:0006, 90:271:0008.

Згідно статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державної земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельну кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їх кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Земельні ділянки з обліковими кодами 90:271:0006, 90:271:0008 обліковувалися за громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без оформленого згідно з законодавством України права власності або користування та зазначені земельні ділянки не були сформованими відповідно до статті 79-1 ЗК України.

Крім того, відповідач-5 інформує, що громадяни ОСОБА_15 та ОСОБА_2 із заявами від 04.11.2011 за № А -13793 та № Г-13791 звертались щодо виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки.

Відповідно до наявного в Департаменті технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування кварталу № 90271 у 1994 році земельна ділянка площею 1 108,70 кв.м. (обліковий код 90:271:0006) за адресою: АДРЕСА_2 обліковувалась за ОСОБА_4 . Земельна ділянка площею 449,19 кв.м. (обліковий код 90:271:0008) за адресою: АДРЕСА_1 обліковувалась за ОСОБА_6 .

Встановлення меж земельних ділянок визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Держкомзему від 18.05.2010 № 379, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 16.06.2010 за № 391/17686. Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) встановлюються на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Інформація щодо встановлення меж землекористування земельними ділянками з обліковими кодами 90:271:0006, 90:271:0008 під будинком по АДРЕСА_2 у Департаменті відсутня.

Водночас зазначає, що відомості Міського земельного кадастру не є підтвердженням виникнення права власності (користування) земельними ділянками та носять виключно інформативний характер.

Пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що Міністерство юстиції України забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав та є його держателем. Частиною першою статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон) встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до статті 7 Закону, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, належить, в тому числі: - ведення та адміністрування Державного земельного кадастру; - внесення до Державного земельного кадастру та надання відомостей про землі, розташовані у межах державного кордону України, територій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, сіл, селищ, міст; 5 - здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні.

Відповідно до пункту 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок), державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Відповідно до пункту 5 Загальної частини Порядку, до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом та цим Порядком. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

Так, 29.01.2021 державним кадастровим реєстратором відділу у Березанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на підставі заяви ОСОБА_16 про державну реєстрацію земельної ділянки та технічної документації із землеустрою щодо встановлення і відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) внесено відомості (здійснено реєстрацію) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:271:0003, площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора забороняється, крім випадків, встановлених Законом України «Про Державний земельний кадастр».

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому, що Департамент у своїй діяльності керується Положенням, відповідно до якого державна реєстрація земельних ділянок та внесення відомостей до Державного земельного кадастру не належить до повноважень Департаменту.

Зауважує, що у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі № 826/8538/16 зазначено: «Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням VIII сесії VI скликання Київської міської ради «Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд у Дарницькому районі м. Києва» від 06 жовтня 2011 року № 364/6590 передано громадянам у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд згідно з додатком. Відповідно до пункту 11 додатку до вказаного рішення, земельну ділянку з кодом 9027006, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 та відповідно до витягів № 2 та № 4 з ПГК№ 11 за 1986-1988 роки справа П-8144, передано у спільну часткову власність ОСОБА_2 та ОСОБА_17 по 1/2 від 0,10 га. Таким чином, земельну ділянку під обліковим кодом 90:271:006 згідно рішення Київської міської ради від 06.10.2011 року № 364/6580 виділено у спільну часткову власність розміром 0,10 га у володіння Позивачу та Третій особі. Будь-які докази на підтвердження оскарження вказаного рішення Київської міської ради від 06 жовтня 2011 року № 364/6590 чи його скасування, в матеріалах даної адміністративної справи відсутні, та Сторонами не надано, у звязку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що станом на момент розгляду даної справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, рішення VIII сесії VI скликання Київської міської ради від 06 жовтня 2011 року № 364/6590 є чинним та підлягає обов`язковому виконанню.

Крім того, звертає увагу, що ОСОБА_2 (Третя особа у даній адміністративній справі) звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, усунення перешкод у її приватизації та визнання правомірним акту встановлення та погодження в натурі зовнішніх меж землекористування.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 лютого 2016 року у справі № 753/23240/15-ц позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Мале колективне багатопрофільне підприємство «ГЕОРАД», Київська міська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою, визнання права на приватизацію, зобов`язання не чинити перешкоди в приватизації земельної ділянки, визнання правомірним акта встановлення та погодження в натурі зовнішніх меж земельної ділянки - залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 лютого 2016 року - скасовано. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Мале колективне багатопрофільне підприємство «ГЕОРАД», Київська міська рада, про встановлення порядку користування земельною ділянкою, визнання права на приватизацію, зобов`язання не чинити перешкоди в приватизації земельної ділянки, визнання правомірним акта встановлення та погодження в натурі зовнішніх меж земельної ділянки - задоволено частково. Визначено порядок користування земельною ділянкою площею 0,10 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 згідно з їх частинами у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_5 , запропонованим у висновку експерта за результатами проведеної додаткової судової земельно-технічної експертизи № 21044/18-41 від 26 жовтня 2018 року. Виділено ОСОБА_18 для обслуговування належних йому будівель в користування земельну ділянку площею 0,0500 га (позначена літерою «Д1» та заштрихована блакитним кольором на додатку № 4), яка обмежена лініями розподілу, що проходять: - від точки «А», яка розташована на паркані з фасадної сторони земельної ділянки лінія розподілу довжиною 6.00 м проходить до точки «Б»; - від точки «Б» лінія розподілу довжиною 2.28 м проходить по будівлі літ. «О» до точки «В»; - від точки «В» лінія розподілу довжиною 1.59 м проходить до точки «Г»; - від точки «Г» лінія розподілу довжиною 5.11 м проходить по стіні будинку до точки «Ж»; - від точки «Ж» лінія розподілу співпадає з межами земельної ділянки і проходить по внутрішній стіні будинку до точки «З»; - від точки «З» лінія розподілу проходить по внутрішній стіні будинку до точки « И », яка розташована на стіні будинку; - від точки «И» лінія розподілу довжиною 1.00 м проходить до точки «И»; - від точки «Й» лінія розподілу довжиною 21.20 м проходить до точки «Н»; - від точки «Н» лінія розподілу довжиною 12.71м проходить до точки «М»; - від точки «М» лінія розподілу довжиною 17.34 м проходить до точки «Ч»; - від точки «Ч» лінія розподілу довжиною 4.12 м проходить по існуючому паркану до точки «X»; - від точки «X» лінія розподілу довжиною 11.16 м проходить по існуючому паркану до точки «Ш»; - від точки «Ш» лінія розподілу довжиною 17.27 м проходить по фасадній частині земельної ділянки до точки «А», Виділено ОСОБА_2 для обслуговування належних їх будівель в користування земельну ділянку площею 0,0500 га (позначена літерою «Д2» та заштрихована рожевим кольором на додатку № 4), яка обмежена лініями розподілу, що проходять: - від точки «И», яка розташована на стіні будинку літ. «А» розподілу проходить по внутрішній стіні будинку до точки «З»; - від точки «З» лінія розподілу довжиною 39.25 м проходить по умовній лінії, яка співпадає з межею земельної ділянки до точки «Ц»; - від точки «Ц» лінія розподілу довжиною 6.59 м проходить до точки «Ф»; - від точки «Ф» лінія розподілу довжиною 2.42 м проходить до точки «Ю»; - від точки «Ю» лінія розподілу довжиною 12.32 м проходить до точки «Я»; - від точки «Я» лінія розподілу довжиною 2.44 м проходить по існуючому паркану до точки «Ь»; 8 - від точки «Ь» лінія розподілу довжиною 17.59 м проходить по існуючому паркану до точки «М»; - від точки «М» лінія розподілу довжиною 12.71 м проходить до точки «Н»; - від точки «Н» лінія розподілу довжиною 21.2 м проходить до точки «И», яка розташована на відстані 1 м від стіни будинку літ. «А»; - від точки «И» лінія розподілу довжиною 1 м проходить до точки «И». В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.»

Відповідно до частини четвертої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Згідно з частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

13.03.2023 до суду надійшла відповідь на відзив відповідача-5, у якому представник позивача адвокат Романцова Т.В. зазначила наступне.

Відповідач-5 у Відзиві просить відмовити повністю в задоволенні позовних вимог, обгрунтовуючи свою позицію, зазначає, що:

- рішенням Київської міської ради № 364/6580 від 06.10.2011 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд загальною площею 0.10 га в рівних частинах, за рахунок земельних ділянок з обліковим кодами 90:271:0006 та 90:271:0008;

- постановою Київського апеляційного суду від 11.12.2022 у справі № 6753/23240/15-ц встановлено порядок користування спірними земельними ділянками.

- відомості в міському земельному кадастрі носять інформаційний характер.

Представник позивача заперечила проти наведених доводів і зазначила, що відповідно до наявного в Департаменті технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування кварталу № 90271 у 1994 році земельна ділянка площею 1108,70 кв. м (обліковий код 90:271:006) за адресою: АДРЕСА_2 обліковувалася за ОСОБА_4 , потім у порядку спадкування право користування нею перейшло до ОСОБА_7 .

Земельна ділянка площею 449,19 кв.м (обліковий код 90:271:008) за адресою: АДРЕСА_2 , обліковувалась за ОСОБА_6 . Наведене підтверджується листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) No0570202/3-409 від 14.01.2021.г

У зв?язку з укладенням ОСОБА_1 09.04.2005 Договору купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку в АДРЕСА_2 , до нього перейшло відповідно і право користування земельною ділянкою (код ділянки 90:271:006) площею 1 108.12 кв.м. Тоді як до Третьої особи ОСОБА_2 перейшло право користування земельною ділянкою площею 458,14 кв.м. (код ділянки 90:271:008), яка знаходилася в користуванні ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

У 2011 році у Міському земельному кадастрі було помилково зазначено землекористувачів земельних ділянок без врахування походження цих земельних ділянок та підстав набуття права власності на відповідні частини житлового будинки. В результаті ОСОБА_1 втратив частину земельної ділянки, що йому належала, а земельна ділянка обліковим кодом обліковий код 90:271:008 залишилась у власності ОСОБА_2 , таким чином їй належить частина земельної ділянки обліковим кодом 90:271:006 та повністю земельна ділянка обліковим кодом 90:271:008.

3 технічного звіту від 2011 року, який був виготовлений на підставі Рішення Київської міської ради № 364/6580 від 06.10.2011 року та конфігурації сформованої земельної ділянки вбачається, що земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:271:006 було сформовано за рахунок саме двох земельних ділянок з обліковим кодом 90:271:006 та обліковим кодом 90:271:008.

Отже, Рішенням Київської міської ради No364/6580 від 06.10.2011 року фактично було прийнято рішення про передачу у власність ОСОБА_11 та ОСОБА_2 земельної ділянки розміром 1 000,00 кв.м, по 500,00 кв.м кожному, за рахунок земельних ділянок (обліковий код 90:271:006) та (обліковий код 90:271:008), які розташовані під відповідною частиною будинку. Проте помилково в Додатку не було зазначено обліковий номер другої земельної ділянки з обліковим кодом 90:271:0008.

Тобто в тексті рішення (додатку) Київської міської ради № 364/6580 від 06.10.2011 року було допущено технічну помилку, через що, як стверджує Позивач, його право на користування спірною земельною ділянкою було порушено.

Третя особа ( ОСОБА_2 ), користуючись технічною помилкою в Міському земельному кадастрі, зловживаючи своїми правами, стверджує, що Рішенням Київської міської ради № 364/6580 від 06.10.2011 охоплюється площа тільки однієї земельної ділянки (обліковий код 90:271:006). Отже, користуючись помилкою в Міському земельному кадастрі щодо обліковості земельних ділянок за рахунок земельної ділянки (обліковий код 90:271:006) штучно збільшує розмір земельної ділянки, яку вона намагається додатково отримати у власність. Як наслідок такої помилки, ОСОБА_12 не може повною мірою реалізувати право приватизації на земельну ділянку, яка знаходиться під його будинком.

Шодо встановлення порядку користування постановою Київського апеляційного суду від 11.12.2018 року у справі № 753/23240/15-ц. Відповідач-5, помилково посилається на це рішення, щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою, оскільки від дня винесення рішення та до сьогодні сторонами воно не виконується.

Тобто сторони користуються земельними ділянками в тому порядку, як було визначено попередніми власниками. Межі земельної ділянки були встановленні, на вказаних земельних ділянках стоїть паркан, який поставили ще попередні власники і сторонами провадження до цього часу він не оспорюється і залишається на місці.

17.03.2023 представник позивача адвокат Романцова Т.В. подала клопотання про заміну неналежного відповідача-2 Головне управління Держгеокадастру у м. Києві на належного відповідача, яким є його правонаступник в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ - 39817550, адреса: 03115. місто Київ, вул. Серпова. будинок 3/14).

20.03.2023 до суду надійшов відзив відповідача-3 Київської міської ради, у якому його представник просила поновити строк для подання візиву, зазначила про невизнання позову відповідачем-3 повністю з таких підстав.

Представник просить поновити строк на подання відзиву, оскільки у зв`язку з введенням воєнного стану та частим оголошенням повітряних тривог, представник не мала можливості забезпечити дотримання процесуального строку.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 20 грудня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Копію ухвали суду з позовною заявою та додатками до неї отримано Відповідачем-3 засобом поштового зв`язку 09 січня 2023 року, що підтверджується трек-номером вхідної поштової кореспонденції Відповідача-3. Враховуючи невеликий строк пропуску, Суд вважає зазначені представником підстави поважними, продовжує процесуальний строк та приймає поданий відзив.

Відповідач-3 просить відмовити у задоволенні позовних вимог Позивача в повному обсязі, здійснити розгляд справи без участі представника Відповідача-3.

У відзиві щодо суті позову зазначив, що за приписами статей 13, 19 Конституції України земля є об`єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № № 2768-ІІІ (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.

Відповідно до статті 9 ЗК України Київській міській раді надано широкі повноваження у галузі земельних відносин. Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97) передбачено, що вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад, а відповідно до пункту 2 ст. 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» Київська міська рада має право визначати особливості землекористування. Відповідно до статті 2 ЗК України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 280/97 місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. За приписами Закону № 280/97 міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності. Розпорядження землями комунальної власності міста Києва, в тому числі надання земельних ділянок у власність чи у користування, у відповідності до статті 9 ЗК України, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» відноситься до виключних повноважень Київської міської ради як колегіального органу.

Відповідно до частини першої та другої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Так, рішенням Київської міської ради від 06.10.2011 № 364/6580 «Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі м. Києва» передано земельну ділянку площею 0,10 га на АДРЕСА_2 в спільну часткову власність по 1/2 від 0,10 га громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд за рахунок земельних ділянок з обліковими кодами 90:271:0006, 90:271:0008. Відповідно до пункту 2.2 рішення Київської міської ради від 06.10.2011 № 364/6580 власникам земельних ділянок у місячний термін звернутися до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт по винесенню меж земельних ділянок в натуру (на місцевість) та виготовленню державних актів на право приватної власності на землю. Відповідно до ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Згідно статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державної земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельну кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їх кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Водночас, земельні ділянки з обліковими кодами 90:271:0006, 90:271:0008 обліковуються за громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без оформленого згідно з законодавством України права власності або користування та зазначені земельні ділянки не є сформованими відповідно до статті 79-1 ЗК України.

Слід зазначити, що громадяни ОСОБА_15 та ОСОБА_2 звертались із заявами від 04.11.2011 за № А -13793 та № Г -13791 щодо виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки. Водночас, відповідно до наявного в Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування кварталу № 90271 у 1994 році земельна ділянка площею 1108,70 кв.м. (обліковий код 90:271:0006) за адресою: АДРЕСА_2 обліковувалась за ОСОБА_4 . Земельна ділянка площею 449,19 кв.м. (обліковий код 90:271:0008) за адресою: АДРЕСА_1 обліковувалась за ОСОБА_6 .

Встановлення меж земельних ділянок визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Держкомзему від 18.05.2010 № 379. Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) встановлюються на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Інформація щодо встановлення меж землекористування земельними ділянками з обліковими кодами 90:271:0006 та 90:271:0008 під будинком по АДРЕСА_2 в Департаменті відсутня.

Водночас зазначає, що відомості Міського земельного кадастру не є підтвердженням виникнення права власності (користування) земельними ділянками та носять виключно інформативний характер.

Окрім того, зазначає про необхідність обов`язкового урахування як преюдиційного судового рішення - постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі № 826/8538/16, якою визначено: «Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням VIII сесії VI скликання Київської міської ради «Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд у Дарницькому районі м. Києва» від 06 жовтня 2011 року № 364/6590 передано громадянам у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд згідно з додатком. Відповідно до пункту 11 додатку до вказаного рішення, земельну ділянку з кодом 9027006, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 та відповідно до витягів № 2 та № 4 з ПГК № 11 за 1986-1988 роки справа П8144, передано у спільну часткову власність ОСОБА_2 та ОСОБА_19 по S від 0,10 га. Таким чином, що земельну ділянку під обліковим кодом 90:271:006 згідно рішення Київської міської ради від 06.10.2011 року № 364/6580 виділено у спільну часткову власність розміром 0,10 га у володіння Позивачу та Третій особі. Будь-які докази на підтвердження оскарження вказаного рішення Київської міської ради від 06 жовтня 2011 року № 364/6590 чи його скасування в матеріалах даної адміністративної справи відсутні, та Сторонами не надано, у зв язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що станом на момент розгляду даної справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, рішення VIII сесії VI скликання Київської міської ради від 06 жовтня 2011 року № 364/6590 є чинним та підлягає обов`язковому виконанню. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_2 (Третя особа у даній адміністративній справі) звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, усунення перешкод у її приватизації та визнання правомірним акту встановлення та погодження в натурі зовнішніх меж землекористування. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 лютого 2016 року у справі № 753/23240/15-ц позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Мале колективне багатопрофільне підприємство «ГЕОРАД», Київська міська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою, визнання права на приватизацію, зобов язання не чинити перешкоди в приватизації земельної ділянки, визнання правомірним акта встановлення та погодження в натурі зовнішніх меж земельної ділянки - залишено без задоволення. Постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року, апеляційну скаргу представника ОСОБА_20 - ОСОБА_20 задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 лютого 2016 року - скасовано. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Мале колективне багатопрофільне підприємство «ГЕОРАД», Київська міська рада, про встановлення порядку користування земельною ділянкою, визнання права на приватизацію, зобов`язання не чинити перешкоди в приватизації земельної ділянки, визнання правомірним акта встановлення та погодження в натурі зовнішніх меж земельної ділянки - задоволено частково. Визначено порядок користування земельною ділянкою площею 0,10 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 згідно з їх частинами у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_5 , запропонованим у висновку експерта за результатами проведеної додаткової судової земельно-технічної експертизи № 21044/18-41 від 26 жовтня 2018 року. Виділено ОСОБА_1 для обслуговування належних йому будівель в користування земельну ділянку площею 0,0500 га (позначена літерою «Д1» та заштрихована блакитним кольором на додатку № 4), яка обмежена лініями розподілу, що проходять: - від точки «А», яка розташована на паркані з фасадної сторони земельної ділянки лінія розподілу довжиною 6.00 м проходить до точки «Б»: - від точки «Б» лінія розподілу довжиною 2.28 м проходить по будівлі літ. «О» до точки «В»; - від точки «В» лінія розподілу довжиною 1.59 м проходить до точки «Г»; - від точки «Г» лінія розподілу довжиною 5.11 м проходить по стіні будинку до точки «Ж»; - від точки «Ж» лінія розподілу співпадає з межами земельної ділянки і проходить по внутрішній стіні будинку до точки «З»; - від точки «З» лінія розподілу проходить по внутрішній стіні будинку до точки « И », яка розташована на стіні будинку: - від точки «И» лінія розподілу довжиною 1.00 м проходить до точки «Й»: - від точки «Й» лінія розподілу довжиною 21.20 м проходить до точки «Н»; - від точки «Н» лінія розподілу довжиною 12.71м проходить до точки «М»; - від точки «М» лінія розподілу довжиною 17.34 м проходить до точки «Ч»; - від точки «Ч» лінія розподілу довжиною 4.12 м проходить по існуючому паркану до точки «X»; - від точки «X» лінія розподілу довжиною 11.16 м проходить по існуючому паркану до точки «Ш»; - від точки «Ш» лінія розподілу довжиною 17.27 м проходить по фасадній частині земельної ділянки до точки «А», Виділено ОСОБА_2 для обслуговування належних їх будівель в користування земельну ділянку площею 0,0500 га (позначена літерою «Д2» та заштрихована рожевим кольором на додатку № 4), яка обмежена лініями розподілу, що проходять: - від точки «И», яка розташована на стіні будинку літ. «А» розподілу проходить по внутрішній стіні будинку до точки «З»: - від точки «З» лінія розподілу довжиною 39.25 м проходить по умовній лінії, яка співпадає з межею земельної ділянки до точки «Ц»; 10 - від точки «ц» лінія розподілу довжиною 6.59 м проходить до точки «Ф»; - від точки «Ф» лінія розподілу довжиною 2.42 м проходить до точки «Ю»; - від точки «Ю » лінія розподілу довжиною 12.32 м проходить до точки «Я»; - від точки «Я» лінія розподілу довжиною 2.44 м проходить по існуючому паркану до точки «Ь»; - від точки «Ь» лінія розподілу довжиною 17.59 м проходить по існуючому паркану до точки «М»; - від точки «М» лінія розподілу довжиною 12.71 м проходить до точки «Н»; - від точки «Н» лінія розподілу довжиною 21.2 м проходить до точки «И», яка розташована на відстані 1 м від стіни будинку літ. «А»; - від точки «И» лінія розподілу довжиною 1 м проходить до точки «И». В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.»

У відзиві відповідач-3 щодо застосування строків позовної давності зазначає. Відповідно до статті 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Однією з позовних вимог Позивача є визнання недійсним та скасування рішення Київської міської ради від 06.10.2011 № 364/6580 «Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі м. Києва» в частині передачі у спільну часткову власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 земельних ділянок площею 0,10 га (кожному по 1/2 від 0,10 га) за рахунок земельних ділянок з кодом № 90:271:0006 та № 90:271:0008, як таке, що суперечить статті 377 ЦК України та статті 120 Земельного кодексу України.

Звертає увагу суду, що оскаржуване Позивачем рішення Київської міської ради прийняте ще у 2011 році, що свідчить про сплив строку позовної давності щодо його оскарження. Водночас, якщо Позивач вважав, що його законне право чи інтерес порушені Відповідачем-3, шляхом прийняття оскаржуваного рішення, то, починаючи з 2011 року, він мав право звернутися до суду з відповідним позовом, чого Позивачем зроблено не було. У позовній заяві Позивачем не наведено жодних аргументів щодо причин пропуску строку позовної давності та інформації щодо поважності причин її поновлення.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Тому Відповідач-3 вважає, що Позивачем пропущено строк позовної давності у даній справі, що є підставою для відмови в позові.

Ухвалою від 23.03.2023, занесеною до протоколу судового засідання, суд задовольнив клопотання представника позивачаа адвоката Романцової Т.В. від 17.03.2023 та замінив неналежного відповідача-2 Головне управління Держгеокадастру у м. Києві на належного відповідача, яким є його правонаступник в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ - 39817550, адреса: 03115. місто Київ, вул. Серпова. будинок 3/14).

30.03.2023 до суду надійшла відповідь на відзив відповідача-3 Київської міської ради, у якому представник позивача адвокат Романцова Т.В. просила відмовити відповідачу-3 у прийнятті відзиву на позов у справі № 826/8538/16 у зв`язку з пропуском строку на подання відзиву. На обґрунтування заперечень проти наведених Відповідачем 3 у відзиві доводів зазначила наступне.

Щодо застосування наслідків пропуску строку позовної давності для визнання недійсним та скасування Рішення Київської міської ради №364/6580 від 06.10.2011 року «Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі м. Києва» в частині передачі у спільну часткову власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 земельних ділянок площею 0,10 га (кожному по /г від 0,10 га) за рахунок земельних ділянок з кодом №90:271:0006 та №90:271:0008, адвокат Романцова Т.В. зазначила, що

- постановою Київського апеляційного суду від 11.12.2022 року у справі №753/23240/15-ц встановлено порядок користування спірними земельними ділянками, однак Сторони користуються земельними ділянками в тому порядку як було визначено попередніми власниками, межі земельної ділянки були встановленні: на вказаних земельних ділянках стоїть паркан, який поставили ще попередні власники, і сторонами провадження до цього часу він не оспорюється і залишається на місці.

Відповідач-3 вказує на те, що, у разі якщо Позивач вважав, що його законне право чи інтерес порушені Відповідачем 3, шляхом прийняття оскаржуваного рішення, то починаючи з 2011 року, він мав право звернутися до суду з відповідним позовом, чого Позивачем зроблено не було. Сторона Позивача, зазначає - що момент винесення спірного рішення Київської міської ради від 06.10.2011 № 364/6580, вони вважали, що їхнє право не порушено, оскільки разом з Відповідачем-4 вони звернулись з заявою про приватизацію земельної ділянки, яка знаходиться під будинком. 06.10.2011 року Київської міською радою було прийнято рішення про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі м. Києва № 364/6580 згідно якого Позивачу та Відповідачу-4 було передано у приватну власність земельну ділянку. Однак через технічну помилку в тексті рішення Київської міської ради № 364/6580 від 06.10.2011 року було прийнято рішення про передачу у власність ОСОБА_11 та ОСОБА_2 земельної ділянки розміром 1000,00 кв.м, по 500,00 кв.м кожному, за рахунок земельних ділянок (обліковий код 90:271:0006) та (обліковий код 90:271:0008) але в Додатку не було зазначено обліковий номер другої земельної ділянки з обліковим кодом 90;271;0008. Як наслідок такої помилки, ОСОБА_12 не може повною мірою реалізувати право приватизації на земельну ділянку, яка знаходиться під його будинком, що і спричинило необхідність звернення до суду за захистом порушеного права

Відповідач-3, на думку представника позивача, помилково посилається на постанову Київського апеляційного суду від 11.12.2022 року у справі №753/23240/15-ц, щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою, оскільки від дня винесення постанови судом та до сьогодні Сторонами вона не виконується.

10.04.2023 до суду надійшов відзив відповідача-2 Головного управління Держгеодастру у місті Києві та Київській області, у якому його представник просила поновити строк для подання візиву, зазначила про невизнання позову відповідачем-2 повністю з таких підстав.

24.04.2023 на електронну адресу Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області надійшов лист Дарницького районного суду м. Києва від 23.03.2023, зі змісту якого встановлено, що в провадженні цього суду перебуває судова справа № 753/15590/22 та те, що Головному управлінню Держгеокадастру у м. Києві та Київській області надано доступ до матеріалів зазначеної судової справи в Електронному суді, як правонаступнику.

1. Відповідач-2 вважає позовну заяву законодавчо необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню, оскільки:

Нормами статті 79-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як обєкта цивільних прав та передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. 1.1. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Станом на момент державної реєстрації спірної земельної ділянки, порядок державної реєстрації державної реєстрації земельної ділянки, визначався статтею 79-1 Земельного кодексу України, статтями 9, 24, 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр», п. 107-111 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок від 17.10.2012 № 1051) та Тимчасовим порядком взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу-екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 455 (далі - Тимчасовий.порядок від 03.06.2020 № 455).

У відповідності до п. 107-111 Порядку від 17.10.2012 № 1051 (у редакції, чинній на момент державної реєстрації спірної земельної ділянки) державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку. Частиною 1 статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання .таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Крім цього, у пунктах 3, 8 Тимчасового Порядку від 03.06.2020 № 455 (уредакції чинній на момент державної реєстрації спірної земельної ділянки) чітко зазначено, що для державної реєстрації земельної ділянки заява з документами, передбаченими ч. 4 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», подається територіальному органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центр надання адміністративних послуг з урахуванням вимог п. 2 цього Порядку у паперовому вигляді та в електронній формі. Після прийняття та реєстрації заяви з доданими документами в Державному земельному кадастрі відповідно до п. 6 і 7 цього Порядку програмним забезпеченням Державного земельного кадастру за принципом випадковості обирається інший територіальний орган Держгеокадастру, Державний кадастровий реєстратор якого здійснюватиме державну реєстрацію земельної ділянки.

З урахуванням зазначеного, можна зробити висновок про те, що з 10.06.2020 прийняття та реєстрація документів для державної реєстрації земельних ділянок здійснюється за місцем знаходження земельної ділянки, а розгляд зазначених документів та прийняття рішення про державну реєстрацію відповідної земельної ділянки або відмову у такій реєстрації приймає будь-який інший Державний кадастровий реєстратор обраний за принципом екстериторіальності програмним забезпеченням Державного земельного кадастру, а НЕ територіальний орган за місцем розташування відповідної земельної ділянки.

У відповідності до п. 110 Порядку від 17.10.2012 № 1051 та ч. 4 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (у редакції чинній на момент державної реєстрації спірної земельної ділянки) для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію подаються:

1) заява (у паперовій або електронній формі) про державну реєстрацію земельної ділянки за ф орм ою згідно з додатком 22;

2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі коли така документація підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації), у паперовій або електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про землеустрій»;

3) електронний документ.

При цьому варто зазначити, що нормами п. З Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» установлено, що у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників такого будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Забороняється вимагати для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера інші документи. Такий кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння.

Тобто, всупереч доводам Позивача, у разі якщо на земельній ділянці право власності/користування на яку не зареєстровано знаходиться житловий будинок право власності на який набуто у встановленому законодавством порядку, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється за заявою власника такого будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Також, нормами п. «а» ч. 8 статті 55 Закону України «Про землеустрій» визначено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється без надання дозволу Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, у разі передачі, зокрема, у власність чи користування земельної ділянки державної чи комунальної власності, на якій розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано. Така технічна документація розробляється на замовлення власника житлового будинку.

У відповідності до ч. 5 статті 24 Закону України «Про Держаний земельний кадастр» (у редакції чинній на момент державної реєстрації спірної земельної ділянки) та п. 73, 74, 75, 111 Порядку від 17.10.2012 № 1051 Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом 14 днів з дня реєстрації заяви перевіряє відповідність документів вимогам законодавства та за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Згідно ч. 6 статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» (у редакції чинній на момент державної реєстрації спірних земельних ділянок), підставами для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам, законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Оскільки, технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 для експлуатації та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 відповідала вимогам законодавства та в межах зазначеної земельної ділянки були відсутні інші зареєстровані в Державному земельному кадастрі та належним чином оформлені у власність земельні ділянки, Державним кадастровим реєстратором Відділу у Березанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області 29.01.2021 було розглянуто документи, подані ОСОБА_2 , та зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:271:0003, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Цільове призначення - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Отже, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:271:0003 здійснена у спосіб, межах та у відповідності до вимог чинного законодавства України зазначеного вище та з урахуванням вимог п. З Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр».

2. Щодо доводів Позивача про те, що земельні ділянки з обліковими номерами 90.271.006 та 90.271:008, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 вважаються сформованими у розумінні п. 2 Прикінцевих, та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» та про те, що право на них виникло до 2004 року, а також те, що вони були внесені до Державного земельного кадастру.

У зв язку з набранням чинності Законом України «Про Державний земельний кадастр» та у зв`язку із припиненням повноважень виконавчого органу Київської міської ради з ведення Державного земельного кадастру в місті Києві та з метою забезпечення його ведення центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів і його територіальним органом у м. Києві Державному агентству земельних ресурсів на підставі рішення Київської міської ради від 25.12.2012 № 715/8999 було передано інформацію про земельні ділянки в межах міста Києва, зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу КиївраАи (КЛАДА) до 01.01.2013 в електронному вигляді у форматі електронного файлу уніфікованої форми.

Водночас, інформація про реєстрацію до 01.01.2013 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) земельних ділянок з обліковими номерами 90:271:006 та 90:271:008 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, не передавалась.

Інформація про видані та зареєстровані до 01.01.2013 державні акти на право власності/користування земельними ділянками, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (облікові номери 90:271:006 та 90.271:008), а також другі примірники правовстановлюючих документів на зазначені земельні ділянки, Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) також не передавались.

У листі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) від 25.06.2021 № 057-057/А-1144-2614 (копія є в матеріалах справи) також вказано, що відомості міського земельного кадастру не є підтвердженням виникнення права власності (користування) земельними ділянками та носять виключно інформаційний характер.

Окрім того інформує, що відповідно до положень статей 22, 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

У відповідності до вимог статті 126 Земельного кодексу України від 2001 року до 01.01.2013 право власності та право постійного користування земельною ділянкою посвідчувалось державними актами на право власності/постійного користування земельною ділянкою, а після 01.01.2013 - почало оформлюватись відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Тобто, в силу вимог статей 22, 23 Земельного кодексу України (1990 року) та статей 125, 126 чинного Земельного кодексу України (2001 року), документами, які посвідчують право власності/користування відповідною земельною ділянкою є державні акти на право власності/користування земельною ділянкою, договір оренди земельної ділянки, а також документи з Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Таким чином, нормами статей 22, 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року (у редакції чиннійу травні 1993року) чітко визначено, що право власності/користування відповідною земельною ділянкою виникає лише після проходження відповідної процедури, а саме: після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Акт встановлення існуючих зовнішніх меж земельної ділянки в натурі, розроблений у 1993 році без виданого та зареєстрованого у порядку визначеному Земельним кодексом України від 18.12.1990 року державного акту, НЕ Є підтвердженням виникнення права на земельну ділянку.

Окрім того, варто зазначити, що нормами статей 1, 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України, а структура кадастрових номерів земельної ділянки визначається Кабінетом Міністрів України. Структурні елементи кадастрового номера, який присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації визначені у пунктах 30, 34 Порядку від 17.10.2012 № 1051 кадастровий номер земельної ділянки складається з таких структурних елементів - НКЗ : НКК : НЗД, де НКЗ - номер кадастрової зони, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку; НКК - номер кадастрового кварталу, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку; НЗД - чотиризначний номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу (максимальна кількість земельних ділянок у межах кадастрового кварталу становить 9999). Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки відокремлюються один від одного двокрапкою.

Аналогічні положення щодо структури кадастрового номеру містилися також у пунктах 2, 3, 3-1, 8 Тимчасовою порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2010 № 749 (діяв до 01.01.2013) та у пунктах 1.4, 2.1 Порядку присвоєння кадастрових номерів земельних ділянкам для ведення Державного реєстру земель, затвердженого вказівкою Державного комітету України і земельних ресурсів від 20.03.2002 № 12 (діяв з 20.03.2002).

З урахуванням зазначеного, прикладом кадастрового номера земельної ділянки на території міста Києва є 8000000000 :ХХ:ХХХ:ХХХХ, А НЕ облікові номери 90:271:006 та 90:271:008 (зазначені Позивачем), які не відповідають структурі кадастрового номера визначеній у нормах чинного законодавства та не можуть свідчити про реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі чи встановлення її меж на місцевості (в натурі), а тим більше підтвердженням права землекористування відповідною земельною ділянкою.

Варто зазначити, що у відповідності до положень п. 27 Порядку від 17.10.2012 № 1051 обліковим номером об`єкта Державного земельного кадастру (крім земельної ділянки) є індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється об`єкту Державного земельного кадастру (крім земельної ділянки) під час внесення відомостей про нього до Державного земельного кадастру і зберігається за ним протягом усього часу існування.

Тобто, чинним законодавством України чітко визначено, що ідентифікатором земельної ділянки в Державному земельному кадастрі є кадастровий номер, А НЕ обліковий номер, який у відповідності до положень п. 27 Порядку від 17.10.2012 земельним ділянкам не присвоюється.

Отже, висновок Позивача про те, що на земельні ділянки з обліковими номерами 90:271:006 та 90:271:008 виникли речові права до 2004, а зазначені земельні ділянки у відповідності до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» є сформованими незалежно від присвоєного ним кадастрового номера, є хибним.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Варто зазначити, що підстави та умови для скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки визначені у ч.13 статті 79-1 Земельного кодексу України, у ч. 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, відповідно до яких державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, у разі:

- поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;

- ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Одночасно, звертає увагу суду на те, що як у ч. 13 статті 79-1 Земельного кодексу України, так і у ч. 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» чітко вказано, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Інший порядок скасування державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі - НЕ ПЕРЕДБАЧЕНИЙ. До аналогічного правового висновку щодо порядку скасування державної реєстрації земельних ділянок з одночасним припиненням усіх речових прав на таку земельну ділянку дійшов також і Північно-західний апеляційний господарський суд у постанові від 17.02.2022 по справі № 924/616/20, Івано-Франківський апеляційний суд у постанові від 20.04.2021 по справі № 344/1108/20 та Запорізький апеляційний суд у постанові від 02.02.2021 по справі № 937/2150/20.

Водночас, в даному випадку правові підстави визначені вище для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:271:0003, відсутні.

Ухвалою, занесеною до протокола судового засідання від 24.04.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті на 07.06.2023 о 16.15 год.

07.06.2023 розгляд справи відкладено на 25.07.2023 о 15.30 год. за клопотанням представника позивача адвоката Романцової Т.В. у зв`язку з її відрядженням.

25.07.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 13.09.2023 о 12.30 год. за клопотанням представника позивача адвоката Романцової Т.В. у зв`язку з необхідністю направлення нею адвокатського запиту.

Ухвалою від 13.09.2023 суд задовольнив клопотання представника позивача адвоката Романцової Т.В. про заміну відповідача-1 на його правонаступника. Залучив до участі у справі як правонаступника відповідача-1 Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (код ЄДРПОУ: 39825404, місцезнаходження: Миколаївська обл., м. Миколаїв, просп. Миру, буд. 34). Виключив зі складу відповідачів Відділ у Березанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області. Зобов`язав позивача направити відповідачу-1 Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області (код ЄДРПОУ: 39825404, місцезнаходження: Миколаївська обл., м. Миколаїв, просп. Миру, буд. 34) копію позовної заяви з додатками: у письмовому або електронному вигляді (через підсистему «Електронний кабінет» відповідача-1 в підсистемі «Електронний суд»), докази надсилання надати суду. Установив строк на подачу відзиву на позовну заяву. У підготовчому судовому засіданні оголосив перерву до 14.00 год. 02.11.2023.

30.10.2023 представник позивача адвокат Романцова Т.В. подала заяву про зміну предмета позову (том 3 а.с. 100).

Ухвалою, занесеною до протокола судового засідання від 02.11.2023, враховуючи, що про слухання справи учасники справи були завчасно повідомлені належним чином, відповідач-2 - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київської області є юридичною особою і має можливість направити до суду іншого представника, який не зайнятий у розгляді апеляційної скарги Фонду Державного майна України у справі № 910/8948/22, суд залишив без задоволення клопотання представника відповідача-2 про відкладення підготовчого судового засідання через його необґрунтованість та продовжив проведення підготовчого засідання.

Окрім того, Ухвалою від 02.11.2023 суд, вирішуючи процесуальне питання щодо прийняття поданої представником позивача заяви про зміну предмету позову, врахувавши, що цю заяву подано без додержання вимог ч. 5 ст. 49 ЦПК України, а саме - що фіскальні чеки відправлень, які надав заявник на підтвердження направлення заяви учасникам справи не є належними доказами направлення, оскільки за такими чеками суд позбавлений можливості встановити, чи були направлені документи та яка саме заява направлялась засобами поштового зв`язку, суд не прийняв її до розгляду та повернув заявнику.

Заяву «Про надання інформації», яку подано на електронну пошту суду 23.10.2023 від імені Відповідача-4 Гайдук Нелі Петрівни, суд повернув заявниці без розгляду як таку, що не підписана заявницею, врахувавши, що цю заяву не засвідчено кваліфікованим електронним підписом.

24.11.2023 Відповідач-4 ОСОБА_2 на електронну пошту суду подала заяву аналогічного змісту, яку засвідчила власним кваліфікованим електронним підписом. Також просила раніше подані нею на електронну пошту суду без засвідчення кваліфікованим електронним підписом вважати такими, що подані нею особисто.

13.12.2023 - представник позивача - адвокат Романцова Т.В. в системі «Електронний суд» подала заяву про виправлення технічних помилок (описок), допущених нею у заяві про зміну предмета позову від 23.10.2023.

18 12.2023 представник ГУ Держгеокадастру у м. Києві і Києвській області Шевчук-Мельниченко О. подала заперечення (а.с. 202 том 3).

25.12.2024 позивач подав заяву про забезпечення позову.

25.12.2024 суд, установивши відсутність обгрунтування заяви про забезпечення позову щодо реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову.

01.12.2024 відповідачка-4 ОСОБА_2 через електронний кабінет в системі «Електронний суд» подала заяву про слухання справи без її участі.

02.02.2024 від позивача ОСОБА_21 до суду надійшла заява про зміну предмету позову, у якій позивач залишив незмінною підставу позову, змінив позовні вимоги (а.с. 7-21 том 4).

Ухвалою від 02.02.2024 суд, врахувавши, що заяву про зміну предмета позову позивач подав до закінчення підготовчого засідання, додав до заяви докази направлення копії такої заяви, прийняв до розгляду заяву про зміну предмета позову та постановив здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням викладених у заяві вимог, а саме:

1. Визнати неправомірним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: №55127876 від 13.11.2020) щодо реєстрації права власності на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2220899580000) за ОСОБА_2 з одночасним припиненням за нею права власності.

2. Визнати право постійного користування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на земельну ділянку з обліковим кодом 90:271:006 (за даними міського земельного кадастру м. Києва) за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі усієї її площі (1108,12 кв.м.) встановленою технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 код - 02.01 - для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована у АДРЕСА_2 у відповідності до частки власності до частки права власності ОСОБА_3 у нерухомому майні (будинку), розташованому на цих земельних ділянках, згідно Договору купівлі-продажу від 09.04.2005 року (частка Позивача складає 1/2 будинку, розташованому на вказаній земельній ділянці за вказаною адресою).

3. Зобов`язати Київську міську раду виправити помилки, зазначені у Додатку «Перелік до Рішення Київської міської ради № 364/6580 від 06.10.2011 року «Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі м. Києва», які полягають у незазначенні облікового коду 90:271:008

Пункт 11 Додатку до Рішення Київської міської ради № 364/6580 від 06.10.2011 повинен мати наступний змісті (з виправленими помилками):

1190:271:006Витяги №2 та №4 з ПГК №11 за 1986-1988 рокуП-81 44 ОСОБА_1 АДРЕСА_2 0,05Передається у спільну часткову власність 11.190:271:008Витяги №2 та №4 з ПГК № 11 за 1986-1988 рокиП-81 44ОСОБА_2 АДРЕСА_2 0,05Передається у спільну часткову власність

4. Зобов`язати Головне управління Держгеодастру у місті Києві та Київській області (правонаступник Головного управління Держгеокадастру у місті Києві) скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:271:0003 та присвоєний їй кадастровий номер, яку утворено відповідно до рішення Державного кадастрового реєстратора Відділу у Березанському районі Головного управління Держгаокадастру у Миколаївській області (правонаступник - Головне управління Держгеокадатстру у Миколаївській області) про реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:90:271:0003, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з причини порушення порядку та правил державної реєстрації земельних ділянок, відсутності підтверджуючих документів на погодження меж земельної ділянки, відсутності рішення органу місцевого самоврядування про присвоєння поштової адреси даній земельній ділянці шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки, скасування запису у Поземельній книзі та закриття Поземельної книги.

Суд оголосив перерву у підготовчому судовому засіданні до 14.00 год. 19.03.2024. Установив відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для надання відзиву з урахуванням заяви позивача про зміну предмета позову, яка подана до суду 02.02.2024, а також строки для подання усіх інших заяв по стуі справи.

16.02.2024 Відповідач-4 ОСОБА_2 в системі «Електронний суд» подала відзив на позов зі зміненим предметом позову. У відзиві зазначила, що:

1. Позивач є власником житлового будинку загальною площею 191,9 кв.м. розташованого за адресою: АДРЕСА_4 згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2348705280000; номер запису про право власності/довірчої власності 41740319; дата та час державної реєстрації: 22.04.2021 15:46:24), який є в матеріалах справи. Вже майже 3 роки Позивач є власником окремого домоволодіння. Певна житлова площа в розмірі 1/2 домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 відокремлена була у Позивача та Відповідача 4 до моменту міни та купівлі, і спорів з цього приводу між Позивачем та Відповідачем 4 не було. Виділення часток в натурі не заподіяло шкоди загальному майну. Після виділу часток майно використовувалось за призначенням без порушення прав власників. Виділення часток в натурі житлового будинку було можливим при умовах існування облаштованих ізольованих приміщень, окремих дворових територій з окремими виходами на вулицю загального користування. Ніяких спорів відносно власності на будинок між Позивачем та Відповідачем 4 ніколи не було. Поділ будинку та господарсько-побутових будівель проведено попередніми власниками. При купівлі та міні Позивач та Відповідач 4 придбали ізольовані частини будинку, індивідуальні подвір`я та окремі виходи з подвір`я на вулиці загального користування, індивідуальні свердловини та каналізації, окремі будинкові книги та індивідуальні рахунки на оплату комунальних послуг. В 2005 році Відповідач 4 давала нотаріальну згоду Позивачу на купівлю другої 1/2 частини будинку і в договорі купівлі чітко вказано та описано ту частину нерухомого майна, що перейшла у користування до Позивача. Спору щодо будинку та господарських побутових будівель не було і не могло бути, так як Позивач та Відповідач 4 мали конкретні, цілком відокремлені частини.

2. Спір між Позивачем та Відповідачем 4 існує вже 13 років відносно земельної ділянки. Саме тому Позивач вкотре намагається знайти можливість будь-яким шляхом привласнити те, що йому не належить. Рішенням VIII сесії VI скликання Київської міської ради «Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд у Дарницькому районі м. Києва» від 06 жовтня 2011 року № 364/6590 передано громадянам у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд згідно з додатком; відповідно до пункту 11 додатку земельна ділянка з кодом 90:271:006, яка розташовується за адресою: АДРЕСА_2 та відповідно до витягів №2 та №4 з ПГК №11 за 1986- 1988 роки справа П-8144, передано у спільну часткову власність Позивачу та Відповідачу 4 по 1/2 від 0,10 га. Таким чином, земельну ділянку під обліковим кодом 90:271:006 згідно рішення Київської міської ради від 06.10.2011 року № 364/6580 виділено у спільну часткову власність розміром 0,10 га у володіння Позивачу та Відповідачу-4. На земельній ділянці 90:271:006 розташоване домоволодіння по АДРЕСА_2 , співвласниками якого були Позивач та Відповідач 4 по справі. Про це свідчить Висновок експерта за результатами проведеної додаткової судової земельно-технічної експертизи № 21044/18-41 від 26 жовтня 2018 року, призначеної судом під час розгляду справи № 753/23240/18. Це є доказом, що Рішення Київської міської ради від 06 жовтня 2011 року № 364/6590 є правомірним та відповідає чинному законодавству. Витяги №2 та №4 з ПГК №11 за 1986-1988 роки справа П-8144 також свідчать, що як до Позивача так і до Відповідача 4 перейшло право на користування саме земельною ділянкою за № 90:271:006. Витяг №2 з господарської книги підтверджує, що ОСОБА_6 , попередній співвласник будинку, від якої права на 1Л домоволодіння по АДРЕСА_2 згідно договору міни від 03.11.1999 перейшло до ОСОБА_2 - Відповідача-4, була також землекористувачем земельної ділянки з обліковим номером 90: 271:006, загальною площею 1108,12 кв.м. і в її особистому користуванні знаходилась частина земельної ділянки 90:271:006 в розмірі 0,06 га. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. 1/2 частина будинку по АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці 90:271:006, належала ОСОБА_6 та згідно Договору міни від 03.11.1999 перейшла у власність до Відповідача-4. Відповідно, право на користування частиною земельної ділянки 90:271:006 також перейшло до Відповідача-4.

Позивач з Рішенням Київської міської ради від 06.10.2011 року № 9 364/6580 був ознайомлений з моменту його прийняття. Проте, на протязі 12 років не оскаржував його. Позивачем пропущено строк позовної давності. Просить суд застосувати строки позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог.

3. Обґрунтування вимог Позивача є безпідставними. Постановою Київського Апеляційного суду від 11 грудня 2018 року у справі № 753/23240/18 , залишеною без змін постановою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року, визначено порядок користування земельною ділянкою площею 0,10 га, розташованою за адресою АДРЕСА_2 між Позивачем та Відповідачем-4 згідно з їх частинами у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , запропонованим у висновку експерта за результатами проведеної додаткової судової земельно-технічної експертизи № 21044/18-41 від 26 жовтня 2018 року; виділено Позивачу для обслуговування належних йому будівель в користування земельну ділянку площею 0,05га у встановлених цією Постановою межах, виділено Відповідачу 4 для обслуговування належних йому будівель в користування земельну ділянку площею 0,05 га у встановлених цією Постановою межах. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду м.Києва від 22 грудня 2022 року у справі № 826/8538/16 Апеляційну скаргу Позивача залишено без задоволення, а Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 квітня 2022 року залишено без змін. Розгляд даної справи також був пов`язаний з спірними земельними ділянками Позивача та Відповідача-4. Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені Рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

4. Реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:271:0003 за адресою: АДРЕСА_1 відбулася на підставі постанови Київського Апеляційного суду від 11 грудня 2018 року у справі № 753/23240/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року, де визначено порядок користування земельною ділянкою площею 0,10 га, розташованою за адресою АДРЕСА_2 між Позивачем та Відповідачем 4 згідно з їх частинами у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , запропонованим варіантом № 4 у Висновку експерта за результатами проведеної додаткової судової земельно-технічної експертизи № 21044/18-41 від 26 жовтня 2018 року, призначеної ухвалою Київського Апеляційного суду; виділено Позивачу для обслуговування належних йому будівель в користування земельну ділянку площею 0,05 га у встановлених цією Постановою межах, виділено Відповідачу 4 для обслуговування належних йому будівель в користування земельну ділянку площею 0,05га у встановлених цією Постановою межах. Земельна ділянка за кадастровим номером 8000000000:90:271:0003 за адресою: АДРЕСА_1 сформована за рахунок частини земельної ділянки 90:271:006, площею 0,05 га, яку згідно постанови Київського Апеляційного суду від 11 грудня 2018 року у справі № 753/23240/18 виділено в користування Відповідачу 4 для обслуговування належних йому будівель у встановлених цією Постановою межах, та земельної ділянки 90:271:008, що перейшла у користування Відповідача-4 згідно Договору міни №3994 від 03.11.1999 року. Це не заперечує та підтверджує Позивач на стор. 16 в "Письмових поясненнях до судових дебатів у справі №753/15590/22" (вхід. 59652 від. 11.09.2023). Вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:271:0003 є безпідставною та такою, що порушує майнові права Відповідача-4. Згідно Договору міни № 3994 від 03.11.1999 року у користування Відповідача-4 перейшла земельна ділянка 90:271:008, яка знаходилась за адресою АДРЕСА_1 , що була у користуванні ОСОБА_6 . Це підтверджують Акт встановлення існуючих зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 10.05.1994 року, План встановлення меж земельної ділянки 1994 року та в Абрис земельної ділянки №90:271:008, на які посилається Позивач в своїх заявах, та вказують саме на те, що дана ділянка мала адресу АДРЕСА_6 та належала землекористувачу ОСОБА_6 . Земельна ділянка за №90:271:008 ніколи не знаходилась за адресою АДРЕСА_2 , її адреса завжди була « АДРЕСА_2 ». Ця земельна ділянка ніколи не була в користуванні Позивача та не належала ні Позивачу, ні попередньому господарю частини будинка, що перейшла до Позивача, не містить будівель Позивача та не має ніякого відношення до Домоволодіння, яке знаходиться за адресою по АДРЕСА_2 . На земельній ділянці за №90:271:008 знаходяться подвір`я та особисті споруди Відповідача-4. Це підтверджено Висновком експерта за результатами проведення додаткової судової земельно-технічної експертизи № 21044/18-41 від 26.10.2018 року, призначеної ухвалою Апеляційного Суду м. Києва від 19.09.2018 року під час розгляду цивільної справи №753/23240/15-ц за позовом Відповідача-4 до Позивача по даній справі. Позивач цю інформацію також засвідчує в позовній заяві до Окружного адміністративного суду м. Києва в справі № 826/8538/16, признає що до земельної ділянки з обліковим номером 90:271:008 він не має ніякого відношення. Свідчить Позивач, що при внесенні змін в базу даних земельного кадастру та технічний звіт по ділянці з обліковим номером 90:271:008 була допущенна помилка. Помилково визнали землекористувачем цієї ділянки Позивача, що порушило права Відповідача-4 як правомірного землекористувача ділянки 90:271:008. Земельна ділянка 90:271:008 була придбана ОСОБА_6 додатково, щоб мати можливість розподілу будинку з її колишнім чоловіком та добудови окремого виходу з будинку, побудови окремих господарьких споруд, окремої свердловини та каналізації, окремого подвір`я, окремого виходу з подвір`я на вулицю загального користування. Земельна ділянка 90:271:006, на якій знаходиться домоволодіння, та яка була спільною власністю ОСОБА_6 та її чоловіка, не давала можливості такого розподілу. Тому придбання додаткової земельної ділянки було вимушеною мірою для ОСОБА_6 . Саме нею були створені всі умови для виділу у натурі частки із майна, що було у спільній частковій власності з її колишнім чоловіком. Висновок експерта за результатами проведеної додаткової судової земельно-технічної експертизи № 21044/18-41 від 26 жовтня 2018 року, призначеної Київським апеляційним Судом під час розгляду справи №753/23240/15-ц, є доказом, що на земельній ділянці 90:271:008 немає жодних забудов Позивача, що на цій ділянці розташоване подвір`я Відповідача-4 з її забудовами та виходом на вулицю загального користування, добудований вихід з будинку і т.п.

5. Погодити межі земельних ділянок Позивачу та Відповідачу-4 мирним шляхом не вдавалося на протязі тривалого часу. Тому це питання змушені були вирішувати у судовому порядку. Спір між Позивачем та Відповідачем-4 щодо земельних ділянок вирішується судами протягом 13 років. Межі та порядок користування земельних ділянок Позивача та Відповідача-4 було визначено постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року у справі № 753/23240/18, яку залишено без змін постановою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року. Обставини, встановлені Постановою суду, що набрала законної сили, не доказуються при розгляді інших справ.

Вважає, що позовна заява є необгрунтованою, містить інформацію, що не є дійсною, чим заводить суд в оману, вимоги, викладені в ній, не відповідають чинному законодавству, аргументи, викладені в позовній заяві, є безпідставними. Порушень з приводу погодження меж земельної ділянки немає, так як саме це питання вирішено постановою Київського Апеляційного суду від 11 грудня 2018 року у справі № 753/23240/18. Майнові права позивача не порушено.

Представник позивача зазначає, що позивачеві належить будинок, площею 191,9 кв.м, а частка землі в шість разів менша ніж у відповідача-4, якій належить будинок площею 37,1 кв.м. що порушує майнові права позивача. На момент Договору купівлі частина будинку позивача становила 32,8 кв.м., про що свідчить Договір купівлі. Новий двоповерховий будинок, площею 191,9 кв.м., збудовано позивачем самовільно, без погодження з відповідачем-4 як співвласником на той час, та узаконено з порушеннями законодавства без погодження з співвласником - відповідачем-4.

Серед додатків до позовної заяви, як доказ позивача, є Висновок експерта за результатом земельно-технічного дослідження № 136/04-2020 від 01.06.2020. Даний Висновок невідомо як створено експертом на прохання позивача на підставі чернеток ТОВ «Топос», які не відповідають майновим документам, порушують право власності, не оформлені належним чином та не мають законної сили.

З позовними вимогами не погоджується, також просить застосувати строки позовної давності.

22.02.2024 представник відповідача-2 (Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області) подала відзив на позовну заяву (з урахуванням заяви про зміну предмета позову), в якій просила проводити підготовчі судові засідання без її участі, відмовити у прийнятті до розгляду заяви представника позивача про виправлення описки в процесуальних документах. Також представник у відзиві просила відмовити у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області - в частині зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області відновити межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 , оскільки:

1. Нормами статті 79-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав та передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. 1.1. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Станом на момент державної реєстрації спірної земельної ділянки, порядок державної реєстрації державної реєстрації земельної ділянки, визначався статтею 79-1 Земельного кодексу України, статтями 9, 24, 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр», п. 107-111 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок від 17.10.2012 № 1051) та Тимчасовим порядком взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 455 (далі - Тимчасовий порядок від 03.06.2020 № 455).

У відповідності до п. 107-111 Порядку від 17.10.2012 № 1051 (у редакції чинній на момент державної реєстрації спірної земельної ділянки) державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення дінсументації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку. Частиною 1 статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Крім цього, у пунктах 3, 8 Тимчасового Порядку від 03.06.2020 № 455 (у редакції чинній на момент державної реєстрації спірної земельної ділянки) чітко зазначено, що для державної реєстрації земельної ділянки заява з документами, передбаченими ч. 4 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», подається територіальному органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центр надання адміністративних послуг з урахуванням вимог п. 2 цього Порядку у паперовому вигляді та в електронній формі. Після прийняття та реєстрації заяви з доданими документами в Державному земельному кадастрі відповідно до п. 6 і 7 цього Порядку програмним забезпеченням Державного земельного кадастру за принципом випадковості обирається інший територіальний орган Держгеокадастру, Державний кадастровий реєстратор якого здійснюватиме державну реєстрацію земельної ділянки. З урахуванням зазначеного, можна зробити висновок про те, що з 10.06.2020 прийняття та реєстрація документів для державної реєстрації земельних ділянок здійснюється за місцем знаходження земельної ділянки, а розгляд зазначених документів та прийняття рішення про державну реєстрацію відповідної земельної ділянки або відмову у такій реєстрації приймає будь-який інший Державний кадастровий реєстратор обраний за принципом екстериторіальності програмним забезпеченням Державного земельного кадастру, а НЕ територіальний орган за місцем розташування відповідної земельної ділянки. У відповідності до п. 110 Порядку від 17.10.2012 № 1051 та ч. 4 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (у редакції чинній на момент державної реєстрації спірної земельної ділянки) для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: 2 з 1) заява (у паперовій або електронній формі) про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22; 2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації), у паперовій або електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про землеустрій»; 3) електронний документ. При цьому варто зазначити, що нормами п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» установлено, що у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється з а заявою власників такого будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Забороняється вимагати для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера інші документи. Такий кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння. Тобто, всупереч доводам Позивача, у разі якщо на земельній ділянці право власності/користування на яку не зареєстровано знаходиться житловий будинок право власності на який набуто у встановленому законодавством порядку, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється за заявою власника такого будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Також, нормами п. «а» ч. 8 статті 55 Закону України «Про землеустрій» визначено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється без надання дозволу Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, у разі передачі, зокрема, у власність чи користування земельної ділянки державної чи комунальної власності, на якій розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано. Така технічна документація розробляється на замовлення власника житлового будинку. У відповідності до ч. 5 статті 24 Закону України «Про Держаний земельний кадастр» (у редакції чинній на момент державної реєстрації спірної земельної ділянки) та п. 73, 74, 75, 111 Порядку від 17.10.2012 № 1051 Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом 14 днів з дня реєстрації заяви перевіряє відповідність документів вимогам законодавства та за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації. Згідно ч. 6 статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» (у редакції чинній на момент державної реєстрації спірних земельних ділянок), підставами для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Оскільки, технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 для експлуатації та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 відповідала вимогам законодавства та в межах зазначеної земельної ділянки були відсутні інші зареєстровані в Державному земельному кадастрі та належним чином оформлені у власність земельні ділянки. Державним кадастровим реєстратором Відділу у Березанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області 29.01.2021 було розглянуто документи подані ОСОБА_2 та зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:271:0003, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Цільове призначення - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Отже, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:271:0003 здійснена >> спосіб та у відповідності до вимог чинного законодавства України зазначеного вище та з урахуванням вимог п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр». Щодо доводів Позивача про те, що земельні ділянки з обліковими номерами 90:271:006 та 90:271:008, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 вважаються сформованими у розумінні п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» та про те, що право на них виникло до 2004 року, а також те. що вони були внесені до Державного земельного кадастру. У зв`язку з набранням чинності Законом України «Про Державний земельний кадастр» та у зв`язку із припиненням повноважень виконавчого органу Київської міської ради з ведення Державного земельного кадастру в місті Києві та з метою забезпечення його ведення центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів і його територіальним органом у м. Києві Державному агентству земельних ресурсів на підставі рішення Київської міської ради від 25.12.2012 № 715/8999 було передано інформацію про земельні ділянки в межах міста Києва, зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) до 01.01.2013 в електронному вигляді у форматі електронного файлу уніфікованої форми. Водночас, інформація про реєстрацію до 01.01.2013 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) земельних ділянок з обліковими номерами 90:271:006 та 90:271:008 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, не передавалась. Інформація про видані та зареєстровані до 01.01.2013 державні акти на право власності/користування земельними ділянками, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (облікові номери 90:271:006 та 90:271:008), а також другі примірники правовстановлюючих документів на зазначені земельні ділянки, Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) також не передавались. Отже, висновок Позивача про те, що на земельні ділянки з обліковими номерами 90:271:006 та 90:271:008 виникли речові права до 2004, а зазначені земельні ділянки у відповідності до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» є сформованими незалежно від присвоєного ним кадастрового номера, є хибним.

06.03.2024 відповідач-4 подала клопотання про застосування строку позовної давності. На обґрунтування зазначила, що:

1. Оскаржуване позивачем Рішення Київської міської ради № 364/6580 прийняте 06.10.2011 року. А з позовом позивач звернувся до суду лише в грудні 2022 року, тобто через 11 років після прийняття Рішення Київської міської ради № 364/6580 від 06.10.2011р. Позивач з оскаржуваним Рішенням Київської міської ради був ознайомлений з моменту його прийняття. Проте, на протязі 11 років, не оскаржував його. Позивачем пропущено строк позовної давності.

2. Щодо скасування Рішення нотаріуса про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та про реєстрацію прав власності 232421100 від 13.11.2020 з одночасним припиненням права власності за відповідачем-4 зазначила, що позивач узаконює самовільно збудований житловий будинок, загальною площею 191,9 кв.м., а потім, згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2348705280000; номер запису про право власності/довірчої власності 41740319; дата та час державної реєстрації: 22.04.2021 15:46:24), який є в матеріалах справи, також здійснює Реєстрацію свого домоволодіння 22.04.2021. Майже 3 роки Позивач є власником окремого домоволодіння. Підстав для скасування оскаржуваного Рішення не було, не бачив їх Позивач 22 квітня 2021 року, коли здійснював Реєстрацію свого домоволодіння. Такі дії Позивача свідчать про те, що Позивачем пропущено строк подання позову з вимогою скасування Рішення нотаріуса про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та про Реєстрацію прав власності 232421100 від 13.11.2020 з одночасним припиненням права власності за Відповідачем-4. з вимогою скасування Рішення нотаріуса про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та про реєстрацію прав власності з одночасним припиненням права власності за Відповідачем-4, на чому наполягає Позивач, є безпідставним, проте можливість його розглядати була лише до описаних вище дій Позивача- до Реєстрації свого домоволодіння 22.04.2021. Даним Позовом сторона Позивача затягує строки виконання постанови Київського Апеляційного суду від 11 грудня 2018 року у справі № 753/23240/18 , залишеною без змін постановою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року, в якій визначено порядок користування земельною ділянкою, розташованою за адресою АДРЕСА_2 між Позивачем та Відповідачем-4 згідно з їх частинами у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_2 ; Позивач не дає можливості Відповідачу-4 скористатись своїми майновими правами та закінчити приватизацію належної їй земельної ділянки. Також стосовно земельних ділянок Позивача та Відповідача-4 питання вирішені під час розгляду справ судами постановою Київського Апеляційного суду від 11 грудня 2018 року у справі № 753/23240/18, яку залишено без змін постановою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року та рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2022 у справі № 826/8538/16, яке постановою Шостого апеляційного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2022 залишено без змін.

07.03.2024 адвокат Романцова Т.В. подала відповідь на відзив відповідача-2.

07.03.2024 адвокат Романцова Т.В. подала відповідь на відзив відповідача-4 разом з клопотанням про поновлення строку на її подання.

Ухвалою від 19.03.2024 суд прийняв усі заяви, подані учасниками справи, закрив підготовче провадження у справі, призначив її до розгляду по суті на 20.05.2024 о 14.30 год.

20.05.2024 судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача адвоката Романцової Т.В.

18.07.2024 та 10.09.2024 відповідач-4 ОСОБА_2 подала заяви про слухання справи без її участі.

22.07.2024 о 15.30 год. справу знято з розгляду у зв`язку з відсутністю електропостачання. Розгляд призначено на 12.09.2024 о 15.00 год.

В судовому засіданні 12.09.2024 позивач та його представник адвокат Романцова Т.В. позов підтримали повністю з підстав, зазначених у ньому. Надали усні пояснення суду.

В судовому засіданні 12.09.2024 представник відповідача-5 позов не визнав у зв`язку з його необгрунтованістю, надав усні пояснення суду.

Заслухавши пояснення учасників справи, суд 12.09.2024 оголосив у справі перерву у зв`язку з відключенням в суді електроенергії згідно графіку ДТЕК - призначив засідання (проведення стадії дослідження письмових доказів) на 01.11.2024 о 14.30 год.

24.10.2024 відповідач-4 ОСОБА_2 подала заяву про слухання справи без її участі.

01.11.2024 представник відповідача-5 подав заяву про слухання справи без його участі.

01.11.2024 представник позивача подала заяву про слухання справи без її участі та без участі позивача.

Інші учасники справи в засідання 01.11.2024 о 14.30 год. не зявилися, у справи містяться заяви про слухання справи без їх участі.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися, суд розглянув справу без їх участі на підставі наявних у справі матеріалів. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

01.11.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Мотиви та норми права, з яких виходить суд.

Згідно з рішенням Державного кадастрового реєстратора Відділу № 3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 02.11.2022 Позивачу ОСОБА_1 відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з таких підстав: розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини; перетин з земельною ділянкою 8000000000:90:271:0003, площа співпадає на 44,7476 (а.с. 155 том1).

У звязку з цим Суд вважає, що у Позивача наявне право на приватизацію 1/2 частини земельної ділянки відповідно до Рішення Київської міської ради від 06.10.2011 № 364/6580 про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі м. Києва, яке не визнає Відповідач-4, у зв`язку з чим виник судовий спір.

Щодо неправомірності поділу Житлового будинку та реєстрації на 1/2 будинку права власності за Відповідачем-4.

Ахмедов ОСОБА_22 (Позивач) та ОСОБА_2 (Відповідач-4) є співвласниками будинку АДРЕСА_1 , кожен з них має право власності на 1/2 частину цього будинку.

Позивач - на підставі Договору купівлі-продажу частини житлового будинку серії ВСВ № 308345 від 09.04.2005 (а.с. 16 том 1).

Відповідач-4 - на підставі Договору міни серії АВЕ № 317975 від 03.11.1999. Згідно з пунктами 1 і 2 цього Договору, 1/2 житлового будинку, придбаного ОСОБА_2 , знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . При цьому ця 1/2 будинку позначена на плані за літерою «А». (а.с. 17, 18 том 1).

Перейменування вулиці Котовського на АДРЕСА_2 відбулось на підставі рішення Київської міської ради (КМДА) № 130/2033 від 08.10.2015 (а.с. 105 том 1).

Право власності Позивача на житловий будинок загальною площею 191,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_4 підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2348705280000; номер запису про право власності/довірчої власності 41740319; дата та час державної реєстрації: 22.04.2021 15:46:24) (а.с. 152 (зворот) том 1).

09.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлією Володимирівною проведено державну реєстрацію права власності на 1/2 частинку будинку, що належить ОСОБА_2 , виділивши її в окремий об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на будинок було зареєстровано на підставі: Договору, серія та номер: 3994, виданого 03.11.1999 державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Трапєзніковою З.О; Довідки, серія та номер: 558-10/20/2, виданої 23.10.2020 ФОП ОСОБА_10 ; висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, серія та номер: 558-10/20/1 від 23.10.2020, виданого ФОП ОСОБА_10 ; технічного паспорту, серія та номер: бн, виданий 23.10.2020, видавник: ФОП ОСОБА_10 (а.с. 55, 116-124 том 1).

Згідно з нормами ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності;

13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Пунктом 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (надалі - Порядку) встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком.

Пунктом 54 Порядку зокрема, передбачено, що для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу, подається:

- документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Згідно п. 55 Порядку, для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу майна, що перебуває у спільній власності, крім документів, передбачених пунктом 54 цього Порядку, також подасться письмова згода всіх співвласників на проведення поділу майна, що перебуває у спільній власності.

Відповідно до п. 56 Порядку, для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються:

1) договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду;

2) документи, передбачені пунктом 54 цього Порядку, крім документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу або виділу в натурі частки.

Згідно з листом Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 26.09.2022, поштова адреса АДРЕСА_1 райдержадміністрацією не надавалася (а.с. 105 том 1).

Позначка за літерою «А» на плані щодо 1/2 житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , придбаної ОСОБА_2 на підставі Договору міни серії АВЕ № 317975 від 03.11.1999, (а.с. 17, 18 том 1), за правовими наслідками не є присвоєнням окремої поштової адреси частині будинка і тому реєстрацію частини будинка як окремого об`єкта нерухомості за цією поштовою адресою Відповідачка-4 не мала права проводити, оскільки це порушує норму пункту 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127.

Статтею 367 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно п. 2.5. Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 № 55, при підготовці документів про поділ нерухомого майна суб`єкти господарювання проводять такі дії:

- уточнюється кількість основних будинків і допоміжних будівель, що входять до складу об`єкта нерухомого майна, виявляються і вносяться до матеріалів технічної інвентаризації поточні зміни в будинках, будівлях, спорудах; за відсутності нотаріально посвідченого договору чи рішення суду щодо порядку користування будинками, будівлями та спорудами беруться до уваги заяви всіх співвласників, підписи яких засвідчені нотаріально.

Отже, станом на час реєстрації права власності на будинок Відповідачем-4 законодавство не передбачалопроведення реєстрації права власності на нерухоме майно, яке знаходиться у спільній частковій власності на підставі довідки та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна без отримання нотаріальної заяви (згоди) іншого співвласника будинку. Позивач згоди на виділення та передачу у власність Відповідачу-4 приміщень загальною площею: 37,1 кв.м. (А-1 частина житлового будинку) та Б літня кухня, В сарай, Д 5 літня кухня, Е вбиральня, Ж літній душ, З гараж, П вбиральня, Р альтанка, С навіс, не давав та ніяких правочинів щодо цього не укладав. Висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 23.10.2020 ФОП ОСОБА_10 був складений лише на підставі заяви ОСОБА_2 , при тому, що іншим співвласником не надавалися заяви про надання згоди на поділ будинковолодіння.

З урахуванням зазначеного, будівлі під літерами А-1 частина житлового будинку, Б літня кухня, В сарай, Д літня кухня, Е вбиральня, Ж літній душ, 3 гараж, П вбиральня, Р альтанка, С навіс, що на даний час мають адресу: АДРЕСА_1 , та зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві власності на імя Відповідача 4 - ОСОБА_2 , є складовими будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить Позивачу та Відповідачу-4 на праві спільної часткової власності. Рішення суду про порядку користування цими об`єктами не було підставою для проведення реєстраційних дій нотаріусом, тому доводи Відповідача-4 про те, що подання письмової згоди іншого співвласника на такий поділ нотаріусу не було необхідним через наявність судового рішення, є необґрунтованими.

Окрім того, у Договорі міни серії АВЕ № 317975 від 03.11.1999, посвідченому державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Трапєзніковою З.О., за яким Відповідач-4 придбала 1/2 частину будинку, було зазначено адресу будинку: АДРЕСА_1 , а не 19-А.

Суд враховує, що:

1) у висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, серія та номер: 558-10/20/1 від 23.10.2020, виданому ФОП ОСОБА_10 ; технічному паспорті, серія та номер: бн, виданий 23.10.2020, видавник: ФОП ОСОБА_10 ; плані, схемі розташування будівель і споруд, на підставі яких за Відповідачем-4 ОСОБА_2 було зареєстроване право власності на житловий будинок загальною площею 37,1 кв.м., зазначена адреса: АДРЕСА_1 , тоді як відповідного домоволодіння не існувало, а ОСОБА_2 була співвласником 1/2 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 разом з позивачем,

2) Позивач з Відповідачем-4 Договір про поділ будинку не укладав, та жодних нотаріальних заяв щодо поділу будинку не подавав;

3) для реєстрації права власності Відповідач-4 не подавала нотаріусу копію постанови Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року у справі № 753/23240/18, залишену без змін постановою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року, в якій визначено порядок користування земельною ділянкою, розташованою за адресою АДРЕСА_2 між Позивачем та Відповідачем-4 згідно з їх частинами у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_2 ,

- у зв`язку з чим суд дійшов висновку що Відповідач-4 в порушення вимог, встановлених законодавством, не подала Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівні пакет документів, необхідний для виокремлення частини будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , - у окремий об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , для подальшої реєстрації права власності на нього.

Тому така реєстрація права власності об`єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 є незаконною та порушує право Позивача як співвласника будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 на участь в його поділі в натурі.

Отже, рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: №55127876 від 13.11.2020 року) щодо реєстрації права власності на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2220899580000) з прилеглими до нього 11 господарськими будівлями за ОСОБА_2 підлягає скасуванню з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 на зазначений будинок, оскільки при зверненні до державного реєстратора з проханням зареєструвати об`єкт нерухомого майна, який фактично виділявся з вже існуючого об`єкта нерухомого майна (будинковолодіння), право власності на який вже було зареєстровано відповідно до чинного на той час законодавства, Відповідач-4 не надала йому всупереч вимогам ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п. 40, 54-56 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127: письмову згоду всіх співвласників на проведення поділу майна, що перебуває у спільній власності, чи договір про поділ спільного майна, договір про виділу натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду, а також документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна окремої адреси: АДРЕСА_1 .

Щодо державної реєстрації земельної ділянки 8000000000:90:271:0003.

Попередніми власниками житлового будинку АДРЕСА_2 були ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які мали в користуванні різні за площею розміри земельних ділянок (а.с. 26, 28, 29 том 1).

Згідно з Наказом № 340-а ОСОБА_23 «Бортничі» від 29.04.1976 року: «Згідно поданої заяви проживаючого гр. ОСОБА_5 по АДРЕСА_3 , закріпити земельну ділянку площею 0,11 (одинадцять сотих) га для будівництва житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 , згідно контрольного заміру» (а.с. 27 том 1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть. Спадщину після його смерті прийняла його дружина - ОСОБА_4 .

Площа земельної ділянки, яка знаходилася у користуванні ОСОБА_7 (попереднього власника 1/2 частини Житлового будинку, що перейшла у власність Позивачу) становила 1 108,70 кв.м. (а.с. 19, 23 том 1).

Площа земельної ділянки, яка знаходилася у користуванні ОСОБА_6 (попереднього власника 1/2 частини Житлового будинку, що перейшла у власність ОСОБА_2 ) - 449,19 кв.м. (а.с. 20, 24 том 1).

10.05.1994 ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (як суміжним землекористувачем) були підписали відповідні Акти встановлення існуючих зовнішніх меж земельної ділянки в натурі згідно паркану, який розділяв їх земельні ділянки (21-22, 31-35 том 1).

Водночас зазначені акти встановлення існуючих зовнішніх меж земельної ділянки в натурі не є належними і допустимими доказами на підтвердження доводів Позивача про те, що земельні ділянки з обліковими номерами 90:271:006 та 90:271:008, які знаходилися за адресою: АДРЕСА_2 , вважалися сформованими у розумінні п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» та про те, що речові права на них виникли до 2004 року, а також те, що вони мали бути надані Позивачу і Відповідачу саме у відповідному розмірі, оскільки були внесені до Державного земельного кадастру, з огляду на наступне правове регулювання.

Станом на момент державної реєстрації спірної земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:271:0003, порядок державної реєстрації земельних ділянок визначався статтею 79-1 Земельного кодексу України, статтями 9, 24, 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр», п. 107-111 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок від 17.10.2012 № 1051) та Тимчасовим порядком взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 455 (далі - Тимчасовий порядок від 03.06.2020 № 455).

Нормами статті 79-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав та передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. 1.1. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно з чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством, земельна ділянка надавалася для обслуговування житлового будинку (цілого) незалежно від кількості співвласників такого будинку в розмірі 0,10 га.

06.10.2011 Київської міською радою було прийнято рішення про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі м. Києва № 364/6580, згідно якого в рівних частинах, тобто по 1/2 частині земельної ділянки кожному ( ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ), було передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,10 га, тобто по 0,05 га кожному за рахунок земельних ділянок №90:271:006 площею 1108,12 кв.м. та земельної ділянки №90:271:008 площею 458,14 кв.м, право користування якими обліковувалося за Позивачем та Відповідачем-4 (а.с. 25 том 1).

Виділення земельної ділянки загальною площею 0,10 га за рахунок земельних ділянок №90:271:006 та земельної ділянки № НОМЕР_2 :271:008 не означає повне співпадіння виділеної для приватизації земельної ділянки з межами земельних ділянок №90:271:006 та №90:271:008.

Отже, частини земельних ділянок з обліковими кодами 90:271:006 (а саме - 108,12 кв.м.) та 90:271:008 (458,14 кв.м.) не увійшли до переданої у спільну часткову (по 1/2 частині) приватну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 2011 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд загальною площею 0,10 га. за Рішенням Київської міської ради № 364/6580 від 06.10.2011.

Право приватизації по 1/2 частині земельної ділянки від 0,10 га земельної ділянки виникає у у співвласників будинку лише у разі позділу будинку на окремі домоволодіння, що було здійснено в порушення вимог чинного законодавства.

Як вбачається з листа Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 26.10.2021, жодних рішень про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на спірну земельну ділянку не приймалося. Так само не приймалося рішення й про виключення Позивача з обліку як землекористувача спірної земельної ділянки.

Пунктом 3 розділу VII Закону України «Про Державний земельний кадастр» установлено, що у разі, якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників такого будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Забороняється вимагати для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера інші документи. Такий кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння.

У відповідності до п. 107-111 Порядку від 17.10.2012 № 1051 (у редакції чинній на момент державної реєстрації спірної земельної ділянки) державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Крім цього, у пунктах 3, 8 Тимчасового Порядку від 03.06.2020 № 455 (у редакції чинній на момент державної реєстрації спірної земельної ділянки) чітко зазначено, що для державної реєстрації земельної ділянки заява з документами, передбаченими ч. 4 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», подається територіальному органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центр надання адміністративних послуг з урахуванням вимог п. 2 цього Порядку у паперовому вигляді та в електронній формі. Після прийняття та реєстрації заяви з доданими документами в Державному земельному кадастрі відповідно до п. 6 і 7 цього Порядку програмним забезпеченням Державного земельного кадастру за принципом випадковості обирається інший територіальний орган Держгеокадастру, Державний кадастровий реєстратор якого здійснюватиме державну реєстрацію земельної ділянки.

З урахуванням зазначеного, з 10.06.2020 прийняття та реєстрація документів для державної реєстрації земельних ділянок здійснюється за місцем знаходження земельної ділянки, а розгляд зазначених документів та прийняття рішення про державну реєстрацію відповідної земельної ділянки або відмову у такій реєстрації приймає будь-який інший Державний кадастровий реєстратор обраний за принципом екстериторіальності програмним забезпеченням Державного земельного кадастру, а не територіальний орган за місцем розташування відповідної земельної ділянки.

У відповідності до п. 110 Порядку від 17.10.2012 № 1051 та ч. 4 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (у редакції чинній на момент державної реєстрації спірної земельної ділянки) для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

1) заява (у паперовій або електронній формі) про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22;

2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації), у паперовій або електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про землеустрій»;

3) електронний документ.

При цьому нормами п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» установлено, що у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників такого будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Забороняється вимагати для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера інші документи. Такий кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння.

Тобто, якщо на земельній ділянці право власності/користування на яку не зареєстровано, знаходиться житловий будинок, право власності на який набуто у встановленому законодавством порядку, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється за заявою власника такого будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Також, нормами п. «а» ч. 8 статті 55 Закону України «Про землеустрій» визначено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється без надання дозволу Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, у разі передачі, зокрема, у власність чи користування земельної ділянки державної чи комунальної власності, на якій розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано. Така технічна документація розробляється на замовлення власника житлового будинку.

У відповідності до ч. 5 статті 24 Закону України «Про Держаний земельний кадастр» (у редакції чинній на момент державної реєстрації спірної земельної ділянки) та п. 73, 74, 75, 111 Порядку від 17.10.2012 № 1051 Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом 14 днів з дня реєстрації заяви перевіряє відповідність документів вимогам законодавства та за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Згідно ч. 6 статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» (у редакції чинній на момент державної реєстрації спірної земельної ділянки), підставами для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Оскільки технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для експлуатації та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , подана реєстратору Відповідачкою-4 Гайдук Н.П. (а.с. 115-131 том 1), формально відповідала вимогам законодавства та в межах зазначеної земельної ділянки були відсутні інші зареєстровані в Державному земельному кадастрі та належним чином оформлені у власність земельні ділянки, у діях Державного кадастрового реєстратора Відділу у Березанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, яким 29.01.2021 було розглянуто документи подані ОСОБА_2 та зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:271:0003, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Цільове призначення - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), - відсутня протиправність.

Водночас, враховуючи, що спірну земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:271:0003 за адресою АДРЕСА_1 було зареєстровано 29.01.2021 у зв`язку з поданням реєстратору Відповідачкою-4 ОСОБА_2 недостовірних документів щодо виділення частини Житлового будинку в окремий об`єкт нерухомості за окремою адресою - АДРЕСА_1 , рішення про присвоєння якої райдержадміністрацією не приймалося - реєстрацію цієї земельної ділянки проведено незаконно.

Доводи Відповідачки-4, що реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:271:0003 за адресою: АДРЕСА_1 відбулася на підставі постанови Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року у справі № 753/23240/18, яку залишено без змін постановою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року, є необгрунтовваними, оскільки зазначеною постановою визначено порядок користування земельною ділянкою площею 0,10 га між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , однак ця постанова не була підставою для реєстрації спірної земельної ділянки 8000000000:90:271:0003.

У зв`язку з чим вимога про скасування реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:271:0003 за адресою: АДРЕСА_1 підлягає частковому задоволенню.

З наведених мотивів Суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги № 2 про визнання права постійного користування ОСОБА_1 на земельну ділянку з обліковим кодом 90:271:006 (за даними міського земельного кадастру м. Києва) за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі усієї її площі (1108,12 кв.м.) встановленою технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 код - 02.01 - для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована: АДРЕСА_2 - у відповідності до частки права власності ОСОБА_3 у нерухомому майні (будинку), розташованому на цих земельних ділянках, згідно Договору купівлі-продажу від 09.04.2005 (частка Позивача складає 1/2 будинку, розташованому на вказаній земельній ділянці за вказаною адресою).

Суд відхиляє доводи Позивача, що реєстрація земельної ділянки відбулась за рахунок земельної ділянки, що обліковувалась за Позивачем та знаходилася в його користуванні з дати укладення договору купівлі-продажу 1/2 частини Житлового будинку (тобто, з 2005 року) на умовах та обсязі, що належало попередньому власнику частини будинку, оскільки його тлумачення ст. 120 ЗК України є помилковим.

Так, Позивач стверджує, що право користування земельною ділянкою площею 1 108,12 кв. м (код ділянки 90:271:006) у зв`язку з набуттям права власності на 1/2 житлового будинку на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Київською державною нотаріальною конторою № 16 14.09.2001, реєстровий №1-2623, в порядку спадкування перейшло до ОСОБА_7 як до нового фактичного власника земельної ділянки. У зв`язку з укладенням ОСОБА_1 09.04.2005 як покупцем Договору купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку в АДРЕСА_2 , до нього перейшло відповідно і право користування на земельну ділянку (код ділянки 90:271:006) площею 1 108,12 кв. м., що знаходилася в користуванні у попереднього власника 1/2 частини житлового будинку. Тоді як до ОСОБА_2 перейшло право користування земельною ділянкою площею 458,14 кв.м, (код ділянки 90:271:008), яка знаходилася в користуванні ОСОБА_6 .

Відповідно до ст. 120 ЗК України, (станом на 09.04.2005 - час придбання Позивачем 1/2 частини будинку) діяла у такій редакції: «Перехід права на земельну ділянку»

1. При переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

2. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

3. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

4. При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

5. При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

Оскільки право власності на 1/2 частину будинку від продавця до ОСОБА_1 о (Позивача) перейшло не за договором довічного утримання, норма частини 3 ст. 120 ЗК України щодо того, що «право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику» не застосовується до спірних правовідносин.

Суд відхиляє висновок експерта від 01.06.2020 № 136/04-2020 за результатами проведення земельно-технічного дослідження (а.с. 36-46 том 1), оскільки він не є належним і допустимим доказом у цій справі, оскільки для його проведення експерту надавалися копії матеріалів іншої цивільної справи, з іншим предметом позову.

Доводи Позивача про те, що земельні ділянки з обліковими номерами 90:271:006 та 90:271:008, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 вважаються сформованими у розумінні п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» та про те, що право на них виникло до 2004 року, є помилковими з огляду на таке.

У зв`язку з набранням чинності Законом України «Про Державний земельний кадастр» та у зв`язку із припиненням повноважень виконавчого органу Київської міської ради з ведення Державного земельного кадастру в місті Києві та з метою забезпечення його ведення центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів і його територіальним органом у м. Києві Державному агентству земельних ресурсів на підставі рішення Київської міської ради від 25.12.2012 № 715/8999 було передано інформацію про земельні ділянки в межах міста Києва, зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) до 01.01.2013 в електронному вигляді у форматі електронного файлу уніфікованої форми.

Водночас, інформація про реєстрацію до 01.01.2013 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) земельних ділянок з обліковими номерами 90:271:006 та 90:271:008 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, не передавалась.

Інформація про видані та зареєстровані до 01.01.2013 державні акти на право власності/користування земельними ділянками, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (облікові номери 90:271:006 та 90:271:008), а також другі примірники правовстановлюючих документів на зазначені земельні ділянки, Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) також не передавались.

Отже, висновок Позивача про те, що на земельні ділянки з обліковими номерами 90:271:006 та 90:271:008 виникли речові права до 2004 року, а зазначені земельні ділянки у відповідності до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» є сформованими незалежно від присвоєного ним кадастрового номера, є хибним.

Щодо вимоги зобов`язати Київську міську раду виправити помилки, зазначені у Додатку «Перелік до Рішення Київської міської ради № 364/6580 від 06.10.2011 року «Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі м. Києва», які полягають у незазначенні облікового коду 90:271:008.

Позивач вважає, що Київською міською радою ОСОБА_2 безпідставно та з грубим порушенням вимог ст. 120 Земельного кодексу України було зазначено разом з ним землекористувачем земельної ділянки з обліковим номером №90:271:006 площею 1108,12 кв.м., а його безпідставно було зазначено землекористувачем земельної ділянки з обліковим номером №90:271:008 площею 458,14 кв.м. разом з ОСОБА_2 . Правового обгрунтування внесення таких відомостей до міського земельного кадастру й причин зазначення землекористувачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обох земельних ділянок за №90:271:006 та №90:271:008 у Рішенні Київської міської ради № 364/6580 від 06.10.2011 не надано.

Позивач звертався до Департаменту земельних ресурсів та Київської міської ради із заявами про приведення відомостей про земельні ділянки у відповідність до документації й меж 1994 року, а також ст. 120 Земельного кодексу України, проте, вказане питання по цей час не вирішено.

06.10.2011 Київської міською радою було прийнято рішення про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі м. Києва № 364/6580, згідно якого Позивачу та Відповідачу-4 було передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,1 га, тобто по 0,05 га кожному за рахунок земельних ділянок №90:271:006 площею 1108,12 кв.м. та земельної ділянки №90:271:008 площею 458,14 кв.м, право користування якими обліковувалося за Позивачем та Відповідачем-4.

Відповідно до частини 5 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд установив, що Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2022 у справі № 826/8538/16, у якій учасниками справи були ОСОБА_2 та ОСОБА_19 , вирішено спір щодо земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_19 (Відповідача-4 та Позивача та у справі № 753/15590/22), який стосувався встановлення факту чинності та обов`язкового виконання рішення VIII сесії VI скликання Київської міської ради «Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд у Дарницькому районі м. Києва» від 06 жовтня 2011 року № 364/6590.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2022 року у справі № 826/8538/16 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2022 року залишено без змін. Постанова набрала законної сили. Апеляційний суд установив наступні факти, які Суд враховує як преюдиційні у справі № 753/15590/22, а саме:

«Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням VIII сесії VI скликання Київської міської ради «Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд у Дарницькому районі м. Києва» від 06 жовтня 2011 року № 364/6590 передано громадянам у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд згідно з додатком. Відповідно до пункту 11 додатку до вказаного рішення, земельну ділянку з кодом 9027006, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 та відповідно до витягів № 2 та № 4 з ПГК № 11 за 1986-1988 роки справа П8144, передано у спільну часткову власність ОСОБА_2 та ОСОБА_19 по 1/2 від 0,10 га. Таким чином, що земельну ділянку під обліковим кодом 90:271:006 згідно рішення Київської міської ради від 06.10.2011 року № 364/6580 виділено у спільну часткову власність розміром 0,10 га у володіння Позивачу та Третій особі. Будь-які докази на підтвердження оскарження вказаного рішення Київської міської ради від 06 жовтня 2011 року № 364/6590 чи його скасування в матеріалах даної адміністративної справи відсутні, та Сторонами не надано, у зв язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що станом на момент розгляду даної справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, рішення VIII сесії VI скликання Київської міської ради від 06 жовтня 2011 року № 364/6590 є чинним та підлягає обов`язковому виконанню. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_2 (Третя особа у даній адміністративній справі) звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, усунення перешкод у її приватизації та визнання правомірним акту встановлення та погодження в натурі зовнішніх меж землекористування. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 лютого 2016 року у справі № 753/23240/15-ц позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Мале колективне багатопрофільне підприємство «ГЕОРАД», Київська міська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою, визнання права на приватизацію, зобов язання не чинити перешкоди в приватизації земельної ділянки, визнання правомірним акта встановлення та погодження в натурі зовнішніх меж земельної ділянки - залишено без задоволення. Постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року, апеляційну скаргу представника ОСОБА_20 - ОСОБА_20 задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 лютого 2016 року - скасовано. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Мале колективне багатопрофільне підприємство «ГЕОРАД», Київська міська рада, про встановлення порядку користування земельною ділянкою, визнання права на приватизацію, зобов`язання не чинити перешкоди в приватизації земельної ділянки, визнання правомірним акта встановлення та погодження в натурі зовнішніх меж земельної ділянки - задоволено частково. Визначено порядок користування земельною ділянкою площею 0,10 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 згідно з їх частинами у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_5 , запропонованим у висновку експерта за результатами проведеної додаткової судової земельно-технічної експертизи № 21044/18-41 від 26 жовтня 2018 року. Виділено ОСОБА_1 для обслуговування належних йому будівель в користування земельну ділянку площею 0,0500 га (позначена літерою «Д1» та заштрихована блакитним кольором на додатку № 4), яка обмежена лініями розподілу, що проходять: - від точки «А», яка розташована на паркані з фасадної сторони земельної ділянки лінія розподілу довжиною 6.00 м проходить до точки «Б»: - від точки «Б» лінія розподілу довжиною 2.28 м проходить по будівлі літ. «О» до точки «В»; - від точки «В» лінія розподілу довжиною 1.59 м проходить до точки «Г»; - від точки «Г» лінія розподілу довжиною 5.11 м проходить по стіні будинку до точки «Ж»; - від точки «Ж» лінія розподілу співпадає з межами земельної ділянки і проходить по внутрішній стіні будинку до точки «З»; - від точки «З» лінія розподілу проходить по внутрішній стіні будинку до точки « И », яка розташована на стіні будинку: - від точки «И» лінія розподілу довжиною 1.00 м проходить до точки «Й»: - від точки «Й» лінія розподілу довжиною 21.20 м проходить до точки «Н»; - від точки «Н» лінія розподілу довжиною 12.71м проходить до точки «М»; - від точки «М» лінія розподілу довжиною 17.34 м проходить до точки «Ч»; - від точки «Ч» лінія розподілу довжиною 4.12 м проходить по існуючому паркану до точки «X»; - від точки «X» лінія розподілу довжиною 11.16 м проходить по існуючому паркану до точки «Ш»; - від точки «Ш» лінія розподілу довжиною 17.27 м проходить по фасадній частині земельної ділянки до точки «А», Виділено ОСОБА_2 для обслуговування належних їх будівель в користування земельну ділянку площею 0,0500 га (позначена літерою «Д2» та заштрихована рожевим кольором на додатку № 4), яка обмежена лініями розподілу, що проходять: - від точки «И», яка розташована на стіні будинку літ. «А» розподілу проходить по внутрішній стіні будинку до точки «З»: - від точки «З» лінія розподілу довжиною 39.25 м проходить по умовній лінії, яка співпадає з межею земельної ділянки до точки «Ц»; 10 - від точки «ц» лінія розподілу довжиною 6.59 м проходить до точки «Ф»; - від точки «Ф» лінія розподілу довжиною 2.42 м проходить до точки «Ю»; - від точки «Ю » лінія розподілу довжиною 12.32 м проходить до точки «Я»; - від точки «Я» лінія розподілу довжиною 2.44 м проходить по існуючому паркану до точки «Ь»; - від точки «Ь» лінія розподілу довжиною 17.59 м проходить по існуючому паркану до точки «М»; - від точки «М» лінія розподілу довжиною 12.71 м проходить до точки «Н»; - від точки «Н» лінія розподілу довжиною 21.2 м проходить до точки «И», яка розташована на відстані 1 м від стіни будинку літ. «А»; - від точки «И» лінія розподілу довжиною 1 м проходить до точки «И». В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.»

У зв`язку з чим відмовляє у задоволенні позовної вимоги № 3 про зобов`язання Київської міської ради виправити помилки, зазначені у Додатку «Перелік до Рішення Київської міської ради № 364/6580 від 06.10.2011 року «Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі м. Києва», які полягають у незазначенні облікового коду 90:271:008.

Судові витрати.

Судові витрати позивач у заяві про зміну прдмета позову (а.с. 7-21 том № 4) просить розподілитим між відповідачами 1, 3, 4, 5. Судові витрати на відповідача-2 - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області позивач просить не покладати, оскільки помилку в технічній документації допущено не з вини цього відповідача.

Отже, на підставі ст. 13 ЦПК України, згідно з якою Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, суд не стягує з Відповідача-2 на користь Позивача судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки право Позивача щодо оформлення у встановленому законом порядку права власності на земельну ділянку, користувачем якої він є, порушено саме відповідачем-4 ОСОБА_2 , враховуючи, що позовна вимога № 4 про зобов`язання Головного управління Держгеодастру у місті Києві та Київській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:271:0003 та присвоєний їй кадастровий номер, - є похідною від позовної вимоги № 1 про визнання неправомірним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: №55127876 від 13.11.2020) щодо реєстрації права власності на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2220899580000) за ОСОБА_2 -судові витрати суд розподіляє пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2 381,60 грн), які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

Керуючись нормами ст. 2, 5, 12, 141, 209, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до 1. Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, 2. Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, 3. Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 4. ОСОБА_2 , 5. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

Задовольнити позовну вимогу № 1. Визнати неправомірним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: №55127876 від 13.11.2020) щодо реєстрації права власності на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2220899580000) за ОСОБА_2 з одночасним припиненням за нею права власності, зареєстрованого на підставі цього рішення нотаріуса.

Задовольнити частково позовну вимогу № 4. Зобов`язати Головне управління Держгеодастру у місті Києві та Київській області (правонаступник Головного управління Держгеокадастру у місті Києві) скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:271:0003, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відмовити у задоволенні позовної вимоги № 2 про визнання права постійного користування ОСОБА_1 на земельну ділянку з обліковим кодом 90:271:006 (за даними міського земельного кадастру м. Києва) за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі усієї її площі (1108,12 кв.м.) встановленою технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 код - 02.01 - для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована: АДРЕСА_2 - у відповідності до частки права власності ОСОБА_3 у нерухомому майні (будинку), розташованому на цих земельних ділянках, згідно Договору купівлі-продажу від 09.04.2005 (частка Позивача складає 1/2 будинку, розташованому на вказаній земельній ділянці за вказаною адресою).

Відмовити у задоволенні позовної вимоги № 3 про зобов`язання Київської міської ради виправити помилки, зазначені у Додатку «Перелік до Рішення Київської міської ради № 364/6580 від 06.10.2011 року «Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі м. Києва», які полягають у незазначенні облікового коду 90:271:008.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 381,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач-1 Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, код ЄДРПОУ 39825404, адреса: 54034. місто Миколаїв, проспект Миру, будинок 34.

Відповідач-2 Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, код ЄДРПОУ 39817550, адреса: 03115. місто Київ, вул. Серпова. будинок 3/14.

Відповідач-3 Київська міська рада (Київська міська державна адміністрація), код ЄДРПОУ 22883141, адреса: 010444, м. Київ, вул. Хрещатик, 36.

Відповідач-4 ОСОБА_2 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_4 .

Відповідач-5 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації), код ЄДРПОУ 26199097, адреса: 01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А.

Повне судове рішення складено 16.12.2024.

Суддя В.М. Маркєлова

СудДарницький районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення01.11.2024
Оприлюднено23.12.2024
Номер документу123860402
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:

Судовий реєстр по справі —753/15590/22

Ухвала від 27.01.2025

Цивільне

Київський апеляційний суд

Болотов Євген Володимирович

Рішення від 01.11.2024

Цивільне

Дарницький районний суд міста Києва

Маркєлова В. М.

Рішення від 01.11.2024

Цивільне

Дарницький районний суд міста Києва

Маркєлова В. М.

Ухвала від 19.03.2024

Цивільне

Дарницький районний суд міста Києва

Маркєлова В. М.

Ухвала від 02.02.2024

Цивільне

Дарницький районний суд міста Києва

Маркєлова В. М.

Ухвала від 28.12.2023

Цивільне

Дарницький районний суд міста Києва

Коренюк А. М.

Ухвала від 02.11.2023

Цивільне

Дарницький районний суд міста Києва

Маркєлова В. М.

Ухвала від 13.09.2023

Цивільне

Дарницький районний суд міста Києва

Маркєлова В. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні