Рішення

від 17.12.2024 по справі 140/9737/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/9737/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛ-ВІК» до Головного управління ДПС у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЛ-ВІК» (далі ТОВ «ВОЛ-ВІК», позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі ПАТ АБ «Укргазбанк», третя особа) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.08.2024 №0234770707.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведення перевірки ГУ ДПС у Волинській області було складено акт, яким встановлено порушення ТОВ «ВОЛ-ВІК» пункту 3 статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» та пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» в частині неповернення імпортного товару в сумі 13200,00 доларів США, що підлягає валютному нагляду по контракту від 29.06.2023 №29/20230630/UABFERT/054/001 з компанією нерезидентом UAB FERTIS. 26.08.2024 податковим повідомленням-рішенням №0234770707 ГУ ДПС у Волинській області до ТОВ «ВОЛ-ВІК» застосовані штрафні санкції. Вказане податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним, винесеним без врахування фактичних обставин справи, складеним з порушенням вимог чинного законодавства, за відсутності будь-яких порушень зі сторони позивача, оскільки ТОВ «ВОЛ-ВІК» стало жертвою шахрайства, в результаті якого коштами в сумі 13200,00 доларів США заволоділи невстановлені особи. Так, позивач вказує, що на виконання умов договору, останнім було перераховано на рахунок компанії нерезидента за кордоном UAB FERTIS грошові кошти в сумі 13200,00 доларів США. Однак, представник компанії UAB FERTIS повідомив, що по вищевказаному рахунку, на який ТОВ «ВОЛ-ВІК» перерахувало кошти в сумі 13200,00 доларів США, встановлено банківській ліміт на перерахунок коштів, а саме до 10000,00 доларів США і у зв`язку з цим платіж був відхилений банком. Проте, кошти на розрахунковий рахунок ТОВ «ВОЛ-ВІК» не повернулись. Позивач неодноразово звертався до АБ «УКРГАЗБАНК» з вимогою повернути кошти, однак останній повідомив про те, що платіжна інструкція товариства в сумі 13200,00 доларів США з датою валютування 07.07.2023 була виконана. У свою чергу, від банку отримувача коштів надійшло повідомлення про те, що кошти були зараховані отримувачу на рахунок, на поточний момент коштів немає, оскільки вони були зняті. Також банк отримувача повідомив, що ім`я бенефіціара в його обліку відрізняється від імені бенефіціара, що було вказане в транзакції, а тому вказаний рахунок позначили як шахрайський. Отже, ТОВ «ВОЛ-ВІК» вважає, що стало жертвою шахрайства, оскільки у контракті №29/20230630/UABFERT/054/001 від 29.06.2023 були вказані банківські реквізити для оплати товару фірми UAB FERTIS, а насправді це були банківські реквізити приватної особи. Після перерахунку ТОВ «ВОЛ-ВІК» коштів в сумі 13200,00 доларів США зловмисники зняли їх з розрахункового рахунку та заволоділи ними. Будь-якого товару по контракту ТОВ «ВОЛ-ВІК» не отримало. ТОВ «ВОЛ-ВІК» усіма доступними шляхами намагалось повернути вказану суму коштів, однак зробити це не вдалось. Крім того, позивач вказує, що звертався в Департамент кіберполіції у Волинській області з заявою про скоєння злочину, встановлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності та повернення втрачених коштів, за наслідками чого було відкрите кримінальне провадження. Відтак, позивач вважає, що ніякої господарської операції між ТОВ «ВОЛ-ВІК» та UAB FERTIS не було, а мало місце викрадення, заволодіння коштами товариства. Таким чином, позивач вважає, що фактично ГУ ДПС у Волинській області притягує ТОВ «ВОЛ-ВІК» до відповідальності за те, що останнє не може повернути викрадені кошти (кошти якими заволоділи шахрайським шляхом) у злочинця. Крім того, позивач вказує, що саме АБ «Укргазбанк» повинен перед здійсненням переказу перевірити чи належить розрахунковий рахунок, який вказаний ТОВ «ВОЛ-ВІК» у платіжній інструкції, UAB FERTIS, а у випадку встановлення невідповідності, платіж повинен був бути заблокований, а кошти повернуті товариству, чого у даному випадку зроблено не було.

З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово (а.с.30).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.85-90). В обґрунтування цієї позиції вказав, що ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВОЛ-ВІК» за період з 29.06.2023 по 04.07.2024 з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. За висновками перевірки складено акт, на який платником подано заперечення. Однак, за результатами розгляду вказаного заперечення ГУ ДПС у Волинській області прийнято висновок, відповідно до якого не виявлено підстав для задоволення вимог, викладених у запереченні. Так, актом перевірки від 17.07.2024 №18915/07-07/44388378 встановлено, що на виконання умов імпортного контракту від 29.06.2023 № 29/20230630/UABFERT/054/001 за період з 29.06.2023 по 04.07.2024 з рахунку ТОВ «ВОЛ-ВІК» в АБ «Укргазбанк», на рахунок компанії нерезидента UAB FERTIS, згідно платіжної інструкції від 07.07.2023 перераховано валютні кошти в загальній сумі 13 200,00 доларів США. Однак, в порушення пункту 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», товар в сумі 13 200,00 доларів США по вказаному імпортному контракту, укладеному з нерезидентом компанією UAB FERTIS не надійшов, кошти не повернуто. Таким чином, перевіркою встановлено порушення пункту 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», в частині неповернення імпортного товару в сумі 13 200,00 доларів США, що підлягає валютному нагляду, по контракту від 29.06.2023 № 29/20230630/UABFERT/054/001, укладеному ТОВ «ВОЛ-ВІК» з нерезидентом UAB FERTIS. На підставі встановлених актом перевірки порушень винесено податкове повідомлення-рішення від 26.08.2024 №0234770707 про застосування штрафних санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 277 494,53 грн. Відповідач вказує, що доказів наявності жодної із передбачених законодавством України підстави звільнення від відповідальності позивачем не було надано ані під час перевірки, ані до суду. Також ТОВ «ВОЛ-ВІК» не надало документів про звернення в німецьку поліцію, в тому числі до суду.

З огляду на вищесказане, представник відповідача вважає, що відсутні підстави для визнання протиправним і скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а відтак, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

У поясненнях щодо позову (а.с.98-99) третя особа вказує на те, що правомірність дій АБ «Укргазбанк» не може бути предметом розгляду справи про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, оскільки дане питання становитиме окремий предмет позову та жодним чином не стосується дій посадових осіб ГУ ДПС у Волинській області, які є предметом розгляду даної справи.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу від 02.07.2024 №2395-к (а.с.36) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВОЛ-ВІК» за період з 29.06.2023 по 04.07.2024 з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, за результатами якої було складено акт перевірки від 17.07.2023 №18915/07-07/44388378 (а.с.37-41).

Відповідно до висновку, зазначеного в акті перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем: пункту 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України від 07.07.2022 №142 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», в частині неповернення імпортного товару в сумі 13200,00 доларів США, що підлягає валютному нагляду по контракту від 29.06.2023 №29/20230630/UABFERT/054/001 укладеному ТОВ «ВОЛ-ВІК» з нерезидентом UAB FERTIS Kaunas, Savanoriа (Рr, 236-18 Lithuania).

Так, в ході проведення перевірки встановлено, що між ТОВ «ВОЛ-ВІК» та компанією нерезидентом UAB FERTIS укладено контракт від 29.06.2023 №29/20230630/UABFERT/054/001 на поставку на митну територію України карбамідного добрива (а.с.29-34).

Пунктом 3.3 вказаного контракту передбачено 100 відсоткову передоплату до поставки товару.

На виконання умов контракту, ТОВ «ВОЛ-ВІК» в АБ «Укргазбанк» були перераховані на рахунок компанії нерезидента за кордоном UAB FERTIS кошти в сумі 13200,00 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією від 07.07.2023 №7 (а.с.35).

За період з 29.06.2023 по 04.07.2024 від нерезидента UAB FERTIS товар не отримано, кошти нерезидентом не повернуто. Граничний строк надходження імпортного товару закінчився 02.01.2024.

Також перевіркою встановлено, що ТОВ «ВОЛ-ВІК» 24.07.2023, 03.08.2023, 22.08.2023, 30.08.2023 звертався до обслуговуючого банку АБ «Укргазбанк» з вимогою щодо повернення коштів по платіжній інструкції в сумі 13 200,00 доларів США з датою валютування 07.07.2023.

Згідно з отриманим повідомленням від 27.07.2023 від банка отримувача OLDENBURGISCHE LANDESBANK AG, кошти по зазначеній вище платіжній інструкції були зараховані отримувачу на рахунок НОМЕР_1 , на поточний момент на рахунку немає кредитного залишку, оскільки кошти були зняті, а згідно повідомлення від 23.08.2023 банк повідомив, що ім`я бенефіціара в їхньому обліку відрізняється від імені бенефіціара, що було вказане в транзакції. Ім`я бенефіціара в їхньому обліку числиться як Ayanle Xusen Kulan (ім`я); Bashir (прізвище). Вказаний рахунок позначили як шахрайський і повідомили про це владу, зараз рахунок закритий. Крім того, вказано про необхідність повідомити про цей випадок в (німецьку) поліцію.

В акті перевірки вказано також про те, що ТОВ «ВОЛ-ВІК» не надало документів про звернення в німецьку поліцію. У той час, позивач 18.04.2024 подав заяву до Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про залучення його як потерпілого до кримінального провадження №12024030510000394 від 18.04.2024.

Висновок на продовження встановлених законодавством термінів розрахунків в іноземній валюті ТОВ «ВОЛ-ВІК» по контракту № 29/20230630/UABFERT/054/001 від 29.06.2023 з нерезидентом центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики не видавався.

Станом на 04.07.2024 дебіторська заборгованість по контракту від 29.06.2023 №29/20230630/UABFERT/054/001 з нерезидентом компанією UAB FERTIS становить 13 200,00 євро (482705,52 грн), що відповідає даним бухгалтерського обліку товариства (рахунок 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками»).

26.07.2024 позивачем були подані заперечення на акт перевірки (а.с.43-46).

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 26.08.2024 №0234770707 про застосування штрафних санкцій, пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 277494,53 грн (а.с.48).

Позивач, не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся в суд з даним позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Як встановлено судом, на підставі наказу від 02.07.2024 №2395-к проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВОЛ-ВІК» за період з 29.06.2023 по 04.07.2024 з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, за результатами якої було складено акт перевірки від 17.07.2023 №18915/07-07/44388378, яким встановлено порушення позивачем пункту 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та пункту 14-2 постанови Правління НБУ від 07.07.2022 №142 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», в частині неповернення імпортного товару в сумі 13200,00 доларів США, що підлягає валютному нагляду по контракту від 29.06.2023 №29/20230630/UABFERT/054/001 укладеному ТОВ «ВОЛ-ВІК» з нерезидентом UAB FERTIS.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII (далі - Закон №2473-VIII).

Згідно з частиною другою статті 3 Закону №2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом.

У частинах четвертій, шостій статті 11 Закону №2473-VIII передбачено, що органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Відповідно до частини дев`ятої статті 11 Закону №2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій.

Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

Пунктом 2 частини першої статті 12 Закону №2473-VIII передбачено, що Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту, зокрема, встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною першою статті 13 Закону №2473-VIII визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частин другої, третьої статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Як визначено частиною четвертою статті 13 Закону №2473-VIII, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (частина п`ята статті 13 Закону №2473-VIII).

Відповідно до статей 6, 7, 15, 25, 44, 56 Закону України «Про Національний банк України», статей 12, 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», з метою врегулювання порядку здійснення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів Правління Національного банку України постановою від 02.01.2019 №7 затверджено Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - Інструкція).

Підпунктом 4 пункту 3 розділу I Інструкції визначено, що днем виникнення порушення є перший день після закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операцією з експорту.

Відповідно до пункту 2 розділу І вказаної Інструкції вимоги цієї Інструкції поширюються на операції з експорту та імпорту товарів, на які Національним банком встановлені граничні строки розрахунків, з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки та мінімальних граничних сум операцій, на які поширюються встановлені Національним банком граничні строки розрахунків.

Пунктом 5 розділу ІІ вказаної Інструкції передбачено, що банк згідно з вимогами цієї Інструкції здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі (уключаючи розрахунки резидента з нерезидентом на території України), що здійснюються через цей банк.

Відповідно до підпункту 1 пункту 6 розділу ІІ Інструкції банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 Реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Відповідно до підпунктів 2, 6 пункту 9 розділу ІІІ Інструкції банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

- у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;

у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів.

Пунктом 19 розділу IV Інструкції також визначено, що валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту продукції здійснює лише банк, до якого надійшов реєстр МД, що містить інформацію про цю операцію. Грошові кошти від експорту товарів мають бути зараховані на відкритий у банку поточний рахунок резидента не пізніше граничних строків розрахунків.

Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення №5).

Згідно з пунктом 21 розділу ІІ вказаного Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Пункт 23 розділу ІІ Положення №5 передбачає, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

У зв`язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова №18), якою з урахуванням внесених змін, зокрема, постановами Національного банку №113 від 07.06.2022, №142 від 07.07.2022, встановлено з 05 квітня 2022 року граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів - 180 календарних днів (пункт 14-2 Постанови №18).

Пунктом 14-4 Постанови №18 визначено, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Судом встановлено, що за висновком контролюючого органу, викладеним в акті перевірки від 17.07.2023 №18915/07-07/44388378, позивачем допущено порушення пункту 3 статті 13 Закону №2473-VIII в частині неповернення імпортного товару в сумі 13200,00 доларів США, що підлягає валютному нагляду по контракту від 29.06.2023 №29/20230630/UABFERT/054/001 укладеному ТОВ «ВОЛ-ВІК» з нерезидентом UAB FERTIS.

Так, на виконання умов контракту, ТОВ «ВОЛ-ВІК» в АБ «Укргазбанк» були перераховані на рахунок компанії нерезидента за кордоном UAB FERTIS кошти в сумі 13200,00 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією від 07.07.2023 №7. В призначенні платежу вбачається, що перерахунок коштів в розмірі 13200,00 доларів США здійснено як попередня оплата за товар (аванс) згідно контракту № 29/20230630/UABFERT/054/001 від 29.06.2023.

За період з 29.06.2023 по 04.07.2024 від нерезидента UAB FERTIS товар не отримано, кошти нерезидентом не повернуто. Граничний строк надходження імпортного товару закінчився 02.01.2024.

За встановлених вищенаведених обставин, судовим розглядом підтверджено не дотримання ТОВ «ВОЛ-ВІК» граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, за зовнішньоекономічним контрактом від 29.06.2023 №29/20230630/UABFERT/054/001, який укладено з компанією UAB FERTIS, що призвело до порушення пункту 3 статті 13 Закону №2473-VIII.

При цьому, позивач, не заперечуючи проти факту порушення граничних строків розрахунків, посилався на відсутність вини в своїх діях, оскільки він став жертвою шахраїв.

Так, у позовній заяві позивач вказував, що ТОВ «ВОЛ-ВІК», згідно платіжної інструкції від 07.07.2023 №7, було перераховано на рахунок UAB FERTIS, грошові кошти в сумі 13200,00 доларів США.

До теперішнього часу товар поставлений не був, а представник компанії UAB FERTIS повідомив, що на рахунку, на який ТОВ «ВОЛ-ВІК» перерахувало кошти в сумі 13200,00 доларів США, встановлено банківській ліміт на перерахунок коштів, а саме до 10000,00 доларів США, у зв`язку з чим платіж був відхилений банком. Представник компанії UAB FERTIS запевнив, що кошти дане підприємство не отримало, і що через деякий час на розрахунковий рахунок ТОВ «ВОЛ-ВІК» кошти в сумі 13200,00 доларів США будуть повернуті.

Однак, кошти на розрахунковий рахунок ТОВ «ВОЛ-ВІК» не повернулись. Згідно з отриманим повідомленням від 27.07.2023 від банка отримувача OLDENBURGISCHE LANDESBANK AG кошти по зазначеній вище платіжній інструкції були зараховані отримувачу на рахунок НОМЕР_1 , на поточний момент на рахунку немає кредитного залишку, оскільки кошти були зняті, а згідно повідомлення від 23.08.2023 банк повідомив, що ім`я бенефіціара в їхньому обліку відрізняється від імені бенефіціара, що було вказане в транзакції. Ім`я бенефіціара в їхньому обліку числиться як ОСОБА_1 (ім`я); Bashir (прізвище). Вказаний рахунок позначили як шахрайський і повідомили про це владу, зараз рахунок закритий. Крім того, вказано про необхідність повідомити про цей випадок в (німецьку) поліцію.

Відтак, позивач вказує, що він став жертвою шахрайських дій, оскільки у контракті від 29.06.2023 №29/20230630/UABFERT/054/001 були вказані банківські реквізити для оплати товару ніби фірми UAB FERTIS, а на справді це були банківські реквізити приватної особи Ayanle Xusen Kulan (ім`я); Bashir (прізвище). Після перерахунку ТОВ «ВОЛ-ВІК» коштів в сумі 13200,00 доларів США зловмисники зняли їх з розрахункового рахунку та заволоділи ними. Будь-якого товару по контракту ТОВ «ВОЛ-ВІК» не отримало.

Таким чином позивач вважає, що порушення граничних строків розрахунків відбулося внаслідок протиправних дій невстановлених осіб, а саме скоєння кримінального злочину, що стало приводом звернення ТОВ «ВОЛ-ВІК» з відповідною заявою до правоохоронних органів.

З даного приводу, суд зазначає, що подана заява про вчинення злочину за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України не є документом, який звільняв би платника від відповідальності у вигляді сплати пені за порушення граничних строків розрахунків за експортним зовнішньоекономічним контрактом.

При цьому, суд звертає увагу, що у даній справі не зрозумілою є поведінка саме ТОВ «ВОЛ-ВІК», оскільки оплата за контрактом від 29.06.2023 № 29/20230630/UABFERT/054/001 була проведена ще 07.07.2023; АБ «Укргазбанк» ще 27.07.2023 повідомив позивача про те, що кошти по платіжній інструкції від 07.07.2023 не можуть бути повернуті, оскільки були зняті; банк отримувача коштів OLDENBURGISCHE LANDESBANK AG повідомленням від 23.08.2023 повідомив, що ім`я бенефіціара в їхньому обліку відрізняється від імені бенефіціара, що було вказане в транзакції та що вказаний рахунок позначили як шахрайський та рекомендували звернутися в німецьку поліцію, у той час, як позивач з заявою про вчинення злочину звернувся лише 04.04.2024, про що свідчить рапорт слідчого (а.с.67).

Також суд зауважує, що незважаючи на неодноразові звернення до АБ «Украгазбанк» та НБУ, які по суті були недоцільними, оскільки ще в першому листі АБ «Украгазбанк» повідомив про неможливість повернення коштів, позивач не надав будь-яких доказів звернення до компанії UAB FERTIS, в тому числі до особи, яка від імені компанії UAB FERTIS уклала з позивачем контракт від 29.06.2023 № 29/20230630/UABFERT/054/001 та вела відповідні переговори. Аналогічно, позивачем не надано будь-яких звернень до особи, на ім`я якої були перераховані кошти, як і не надано доказів того, що особа, яка вела з позивачем переговори та уклала контракт від імені компанії UAB FERTIS, не є тією ж самою особою, на рахунок якої були перераховані кошти.

Більше того, в Додатку 1 до контракту від 29.06.2023 №29/20230630/UABFERT/054/001 та в самому контракті містяться різні рахунки компанії UAB FERTIS, у той час, позивачем у позовній заяві не обґрунтовано, чому кошти були перераховані на рахунок, який міститься в контракті, а не на рахунок, що міститься в додатку 1 до контракту.

Крім того, суд вважає, що не заслуговують на увагу твердження позивача про те, що в даному випадку ніякої господарської операції між ТОВ «ВОЛ-ВІК» та компанією UAB FERTIS не відбулося, оскільки ні під час перевірки, ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, позивачем не надано жодних доказів про те, що ним вчинялися дії для визнання правочину фіктивним щодо контракту від 29.06.2023 № 29/20230630/UABFERT/054/001. Суд вчергове зауважує, що перерахування коштів здійснювалось на підставі діючого договору, в призначенні платежу зазначено, що кошти в сумі 13200,00 доларів США перераховуються як попередня оплата за товар (аванс) згідно контракту від 29.06.2023 №29/20230630/UABFERT/054/001. Тому, відповідно до поданих до банку документів, зазначені кошти перераховані саме як попередня оплата згідно зовнішньоекономічного контракту від 29.06.2023 №29/20230630/UABFERT/054/001 і на них розповсюджується дія Закону України «Про валюту та валютні операції». Додатково суд зауважує, що підприємницька діяльність здійснюється суб`єктом господарювання на власний ризик, а відтак, у господарських відносинах необхідно проявляти розумну обачність, адже негативні наслідки вибору недобросовісного контрагента повністю покладаються на учасника господарських відносин.

Також позивачем, незважаючи на рекомендації банку отримувача, не надано доказів звернення до поліції Німеччини з приводу шахрайства.

Суд зауважує, що позивачем у даній справі не надано жодних належних документів, які могли б бути підставою для не нарахування пені або зупинення нарахування пені відповідно до Закону №2473-VIII, а саме: висновки центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком України; позовні заяви резидента до суду, міжнародного комерційного арбітражу про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або документи про звернення до уповноваженого органу відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку; довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) стосовно виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, які стали причиною несвоєчасного виконання умов договору.

З огляду на викладене, враховуючи підтверджений факт порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, за зовнішньоекономічним контрактом від 29.06.2023 №29/20230630/UABFERT/054/001, який укладено з компанією UAB FERTIS та відсутності підстав звільнення платника податків від відповідальності, відповідач правомірно виніс податкове повідомлення-рішення від 26.08.2024 №0234770707, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у вигляді пені у розмірі 277494,53 грн, у зв`язку з чим останнє не підлягає скасуванню.

При цьому, суд зауважує, що будь-яких застережень щодо правильності вказаного розрахунку пені позивачем не наведено.

Також не заслуговують на увагу твердження позивача про неналежне здійснення банком своїх повноважень під час проведення спірного платежу, оскільки у даній справі суд надає оцінку правомірності податкового повідомлення-рішення від 26.08.2024 №0234770707, яке буле прийняте ГУ ДПС у Волинській області, а не діям банку при наданні послуг з переказу коштів.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, виконано покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

З урахуванням висновків акта перевірки та обставин справи, суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛ-ВІК» до Головного управління ДПС у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення 26.08.2024 №0234770707, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.М. Димарчук