Вирок

від 13.12.2024 по справі 761/2554/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/2554/17

Провадження №1-кп/761/180/2024

В И Р О К

іменем України

13 грудня 2024 року

Шевченківський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Азербайджану, громадянина України, працюючого на посаді директора державного підприємства «Конярство України», одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000004040 від 21.12.2016 року,

в с т а н о в и в :

З обвинувального акту вбачається, що відповідно до наказу Міністерства аграрної політики від 19.08.2010 № 510 «Деякі питання розвитку кінної галузі» державне підприємство «Конярство України» (далі - ДП «Конярство України») засноване на основі державної власності та входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України і є йому підзвітним.

Наказом Міністра аграрної політики та продовольства України № 136-п від 18.07.2015 ОСОБА_6 призначено на посаду директора ДП «Конярство України» та укладено з ним контракт № 16 від 30.06.2015 на термін з 30.06.2015 по 29.06.2020.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.14 зазначеного контракту керівник підприємства здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, укладає трудові договори з працівниками підприємства.

Згідно до п.п. 10.2, 10.5, 10.6 розділу 2 статуту ДП «Конярство України» директор здійснює управління підприємством; самостійно вирішує питання діяльності підприємства в межах компетенції; формує штат підприємства, затверджує його структуру та штатний розпис, посадові інструкції, внутрішні положення, тощо, у встановленому законом порядку приймає та звільняє з посад працівників підприємства.

Також, відповідно до п. 8.2 положення про філію «Одеський іподром» ДП «Конярство України» керівник філії призначається на посаду та звільняється з посади наказом ДП «Конярство України».

Таким чином, ОСОБА_6 у період з 30.06.2015 по 22.09.2016 обіймаючи посаду директора ДП «Конярство України» наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно - господарськими функціями, тобто був службовою особою згідно п. 1 примітки до статті 364 КК України.

ОСОБА_6 , як директор ДП «Конярство України» розуміючи, що він наділений правом звільнення підлеглих йому працівників, у період з 30.06.2015 по 22.08.2016 точного часу та місця слідством не встановлено, вирішив використати свої службові повноваження для особистого збагачення шляхом отримання неправомірної вигоди від представників ТОВ «ЮГСПЕЦСЕРВИС», які здійснюють свою підприємницьку діяльність на території філії «Одеський іподром» ДП «Конярство України», шляхом використання посади та повноважень підлеглого йому директора вказаної філії ОСОБА_9 .

З цією метою 22.08.2016, в першій половині дня, ОСОБА_6 перебуваючи в службовому кабінеті керівника філії «Одеський іподром» ДП «Конярство України» ОСОБА_9 , що знаходиться в адміністративній будівлі за адресою м. Одеса вул. Фонтанська дорога, буд. 6, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, 3 використанням наданого йому службового становища, розуміючи та усвідомлюючи протиправність своїх дій, пред?явив протиправну вимогу останньому витребувати для ОСОБА_6 від представників ТОВ «ЮГСПЕЦСЕРВИС» до 05.09.2016 неправомірну вигоду, а саме, грошові кошти в сумі 35 000 доларів США за користування сільськогосподарськими угіддями філії «Одеський іподром» ДП «Конярство України» загальною площею 999 га на підставі договору № 28/03 від 28.03.2016. У подальшому, неправомірну вигоду у сумі 35 000 доларів США ОСОБА_9 повинен був передати ОСОБА_6 .

У разі відмови виконати зазначені протиправні вимоги про витребування грошових коштів від ТОВ «ЮГСПЕЦСЕРВИС», ОСОБА_6 висловив ОСОБА_9 погрозу звільнити його із посади керівника філії «Одеський іподром» ДП «Конярство України».

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір по одержанню неправомірної вигоди для себе, 07.09.2016, приблизно о 15 годині 00 хвилин, в приміщенні ДП «Конярство України», що знаходиться за адресою в м. Київ вул. Б.Грінченка, буд. 1, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, з використанням наданого йому службового становища, розуміючи та усвідомлюючи протиправність своїх дій, в ході спілкування із ОСОБА_9 повторно висловив йому погрозу звільненням у разі не витребування для нього неправомірної вигоди від ТОВ «ЮГСПЕЦСЕРВИС» у строк до 14.09.2016.

14.09.2016 о 15 годині 40 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні ДП «Конярство України» за адресою в м. Київ вул. Б.Грінченка, буд. 1, повідомив ОСОБА_9 , що раніше обумовлену для нього неправомірну вигоду йому необхідно передати ОСОБА_10 , який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_6 .

Цього ж дня, а саме, 14.09.2016 близько 17 години 00 хвилин ОСОБА_9 , перебуваючи на території Володимирського собору, що розташований в м. Києві бульвар Тараса Шевченка, 20, виконуючи протиправну вимогу ОСОБА_6 особисто передав ОСОБА_10 неправомірну вигоду у сумі 10 000 доларів США, які останній у свою чергу в цей же день поблизу будівлі офісного центру «Вектор», що в м. Києві по вул. Б. Хмельницького, 52, передав ОСОБА_6

22.09.2016 продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір спрямований на отримання неправомірної вигоди ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, використовуючи надані йому службові повноваження, розуміючи та усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи в м. Київ по вул. Б.Грінченка, буд. 1, близько 13 години 00 хвилин, зі свого мобільного телефону зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_9 та вказав йому передати для нього другу частину неправомірної вигоди через свого знайомого ОСОБА_10 .

В цей же день, а саме, 22.09.2016 близько 14 години 30 хвилин ОСОБА_9 виконуючи вказівку ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу Володимирського собору, що в м. Києві, бульвар Тараса Шевченка, 20 передав особисто ОСОБА_10 неправомірну вигоду в сумі 20 000 доларів США для подальшої передачі ОСОБА_6 . Однак, ОСОБА_10 не зміг передати неправомірну вигоду в розмірі 20 000 тисяч доларів США ОСОБА_6 , оскільки був затриманий працівниками Генеральної прокуратури України.

За таких обставин, директор ДП «Конярство України» ОСОБА_6 із використанням свого службового становища, шляхом вимагання, одержав для себе від ОСОБА_9 , неправомірну вигоду у загальній сумі 30 000 (тридцять тисяч) доларів США, що становить 783752,25 грн. і є особливо великим розміром.

Таким чином ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди за не вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, в особливо великому розмірі.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_6 , допитаний у судовому засіданні, винуватість у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 368 КК України не визнав, та зазначив, що Державне підприємство «Конярство України» він очолював з початку 2015 року. Призначено на посаду за результатами конкурсу наказом Мністра АПК. В його посадові обов`язки входило загальне керівництво підприємством.

В структуру державного підприємства на той час входив головний офіс та відокремлені структурні підрозділи (філії). Це десять кінних заводів, три племінних центра з конярства та Одеський іподром.

С початку хоче розповісти, яка ситуація склалася навколо нього з літа 2016 року, а саме це стосується займаної ним посади.

Він був призначений на посаду керівника державного підприємства за результатами конкурсу, який був об`явлений після призначенням на посаду Міністра АПК ОСОБА_12 . Разом з ОСОБА_12 в МінАПК прийшло багато заступників та керівників департаментів, колишні аграрії, колишні працівники компаній Райз, з багатьма з яких він особисто був знайомий.

Але після призначення в 2016 році нового міністра ОСОБА_14 йому неодноразово рекомендували написати заяву на звільнення. Його навіть запрошували на заслуховування до аграрного комітету ВР. Але його показники та доповідь не дали комітету можливості рекомендувати його для звільнення, рекомендували заслухати повторно через деякий час. В той же час його особисто запросив керівник апарату МинАПК ОСОБА_50 в його кабінет, де він особисто сказав йому, що він має вийти з його кабінету залишивши на його столі заяву на звільнення. Звісно він відмовився робити це без законних підстав. Вже тоді йому стало зрозуміло, що вказані посадові особи будуть намагатися дискредитувати його та звільнити з посади всіма наявними способами (законними та незаконними).

Далі, що стосується сфабрикованих стосовно нього кримінальних справ та участі в них ОСОБА_9 .

Керівник Одеського іподрому ОСОБА_16 до того, як він його призначив на посаду керівника Одеського іподрому, очолював Дніпропетровський кінний завод №65. Десь в кінці літа 2015 року на території заводу почалася загострюватися ситуація з соціальними, трудовими та виробничими питаннями, місцеві жителі разом з деякими працівниками почали блокувати роботу заводу. Намагаючись розв`язати цю проблему, він почав шукати серед своїх знайомих та колег людину, а саме когось з місцевих, хто зміг би йому допомогти. Таким чином був встановлений контакт з ОСОБА_17 . За його допомоги, а саме його зв`язкам з місцевими проблема була вирішена. Але ОСОБА_9 довелося звільнити. Проте, оскільки він не погано себе зарекомендував, було прийняте рішення не втрачати його, а перевести в майбутньому на філію Одеський іподром. В 2016 році він був призначений ним керівником філії Одеський іподром. В той час, коли він погодився переїхати з Дніпропетровської області в Одесу, а також деякій час після його облаштування на новому місці роботи він неодноразово звертався за фінансовою допомогою особистого характеру, яку завжди повертав, це були питання щодо придбання машини, ремонт зробити тощо.

Щодо Одеського іподрому.

Одним із основних завдань ДП «Конярство України» - є випробування коней верхових та рисистих порід на іподромах України, а саме на філії «Одеський іподром». Це свого роду змагання власників конюшень як приватних так і державних. Кожного року всі бажаючи власники привозять своїх коней в Одеський іподром і на протязі всього літа випробовують їх в скачках на різні дистанції. Одеський іподром в цьому процесі відіграє функцію організатора випробувань та підприємства, яке надає платні послуги по розміщенню коней, тому чим більше коней та їх власників, тим вигідніше підприємству. Перед ОСОБА_9 стояло завдання заманити більше власників.

В сезоні 2016 року на Одеському іподромі знаходилося 265 голів коней, що було абсолютним рекордом по кількості коней, що проходили випробування за попередні роки.

Яким чином вдалося збільшити кількість власників та коней? За декілька місяців перед початком сезону він особисто зустрівся з найбільшими коневласниками, для того щоб зрозуміти чому коней везуть в сусідні держави, а не на Одеський іподром. З`ясувалося три причини: неналежні умови утримання коней; відсутність глядача на трибунах; відсутність призового фонду.

По першим двом причинам, він запевнив власників коней, що він розуміє як вирішити ці питання. А по призовому фонду, нажаль, не розумів, як вирішити питання. Власники запевнили мене, що якщо він вирішить питання належного утримання коней та зможе забезпечити присутність глядачів, то вони пропонують перед знаковими днями випробувань скидатися і формувати призовий фонд. В перші дні початку сезону все було добре, але потім - в ті дні, коли не всі власники особисто були присутні на скачках, система призового фонду почала руйнуватися, оскільки стали траплятися випадки, коли власник, який не мав змоги особисто бути присутнім телефонував і казав: «Вибачте, прошу десь перепозичити, я буду на наступному тижню та віддам гроші».. Це призвело до того, що він передавав як страховий фонд на випадок, якщо хтось не зміг бути присутнім та привезти гроші. Ці гроші він передав ОСОБА_9 в резерв призового фонду. Він мав повернути гроші йому після того, як йому їх повернуть коневласники. Про це у них була особиста домовленість. В кінці сезону він нагадав ОСОБА_9 , що гроші потрібно повернути. Саме таке дослівне формулювання зазначив ОСОБА_9 під час допиту його в залі суду: «Я повинен був повернути гроші!». Він декілька разів під час допиту в суді повторив, що я вимагав повернути гроші.

Він не вимагав неправомірної вигоди, а вимагав повернення грошей, які обвинувачений передавав ОСОБА_9 саме в борг.

Також хоче згадати запитання сторони обвинувачення до ОСОБА_9 під час його допита. Прокурор його запитав, чому він звернувся до правоохоронних органів з заявою? Відповідь ОСОБА_9: «Тому що грошей в мене не було тому і звернувся».

Вважає, що ОСОБА_9 скористалися люди, які ставили перед собою мету зняти його з посади, люди які пролобіювали призначення ОСОБА_9 на посаду керівника ДП Конярство України, після відсторонення обвинуваченого.

Окрім цього, хотів би згадати, що кримінальна справа, за якою його обвинувачують в вимаганні неправомірної вигоди, спочатку була порушена по статті доведення до банкрутства. Але матеріали досудового слідства, наскільки йому відомо, так і були поховані в прокуратурі без подальшого руху.

Окремо хоче дати пояснення по кримінальній справі, матеріалам досудового слідства, доказам представленим суду стороною обвинувачення та допиту свідків сторони обвинувачення.

Вважає, що працівники генеральної прокуратури чудово розуміли що проводячи досудове слідство по статті «вимагання неправомірної вигоди порушують підслідність, так як зазначену кримінальну справу повинно було розслідувати НАБУ. Слідчі з прокурорами також розуміли й наслідки своїх дій - недопустимості отриманих під час слідства доказів. Проте, вони свідомо пішли на це, оскільки їх метою було відсторонення його від посади.

Щодо доказів представлених суду.

Сума 10 000 доларів, яку повертав ОСОБА_9 була їм передана ОСОБА_20 . Останній залишив гроші в офісі БЦ «Вектор», які наступного дня забрав ОСОБА_21 . Саме в нього він їх позичав, коли передавав на іподром. ОСОБА_22 , забравши їх, одразу поїхав в Дніпропетровськ. Обвинувачений стверджує, що цих купюр не могло бути ані в нього вдома, ані в офісі. ОСОБА_20 обвинуваченому ці гроші не передавав. Він їх навіть не бачив. Те, що гроші призначалися саме для ОСОБА_22 , підтверджують матеріали НСРД. В ході його розмови з ОСОБА_9 14 вересня 2016 року останній сам говорить, що йому дзвонив ОСОБА_22 та «состикував» з ОСОБА_20 ( ОСОБА_20 ).

Хоче згадати допит свідка сторони обвинувачення ОСОБА_26 (його секретар). Вона зазначила про те, що в день коли проходив обшук в офісі ДП «Конярство України», обвинувачений не був в кабінеті. Вона заходила до кабінету відкривала шухляду, в якій не бачила ніяких конвертів. Але ввечері цього ж дня під час обшуку там знайшли конверт.

Просить зауважити, що сторона обвинувачення не представила матеріалів відео фіксації під час обшуку в офісі ДП «Конярство України» ні суду, ні йому з адвокатами. А від допиту понятих, які були присутні під час обшуку, прокурор просто відмовився.

Щодо обшуку в нього в дома, то тут ситуація майже така сама як і з обшуком в офісі. В той час, коли проходив обшук в домі, біля нього стояла слідча ГПУ, якій телефонував її підлеглий та доповідав що вони нічого не знайшли, тільки якісь 200 доларів дрібні євро та гривні. На що ОСОБА_27 відповіла - забирайте все, а далі будемо думати, що з цим робити.

Впевнений, що гроші знайдені в його кабінеті, були підкинуті. Що стосується грошей, які знайшли дома, то вони були вписані в протокол огляду та вручення грошей вже після обшуку. Тобто відбулася заміна купюр.

Щодо решти питань за якими його обвинувачують.

Погроза звільненням. Під час допиту ОСОБА_28 зазначив, що прямих та чітких погроз щодо звільнення його з посади від обвинуваченого не надходило. Нагадує, що ОСОБА_9 зазначив, що він просто розумів, якщо не поверне йому гроші то працювати не буде. Але це були лише його догадки.

Хоче нагадати, що у ДП «Конярство України» був призначений арбітражний керуючий ОСОБА_29 . Звільняти керівників структурних підрозділів обвинувачений міг лише через офіційне письмове погодження з арбітражним керуючим. Тобто з початку повинно було офіційне звернення, в якому обґрунтовувалося б причини та підстави для звільнення особи (в нашому випадку ОСОБА_9) - незадовільне керування, дисциплінарні стягнення тощо. Проте, таких порушень у ОСОБА_9 не було, відповідно не було звернення до арбітражного керуючого. Звісно вона б могла це все підтвердити. Проте, з дивних причин, прокурор відмовився допитувати і цього свідка сторони обвинувачення, як і вже згаданих вище.

Що стосується укладання та пролонгування договорів застави майбутнього врожаю з контрагентами, у тому числі на території юрисдикції Одеського іподрому, то обвинувачений ніколи з ними не спілкувався взагалі, у тому числі з ТОВ «Югспецсервіс». Ці договори укладав особисто ОСОБА_9 після погодження знов таки з арбітражним керуючим. Підготовкою документів для таких погоджень займалися фінансовий та юридичний відділи.

Орган досудового розслідування звинувачує його, як службову особу, в одержанні неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, за ч. 4. ст. 368 КК України.

Як вже розібралися, спираючись на показання ОСОБА_9, він не вимагав неправомірної вигоди, а вимагав повернення грошей, які обвинувачений йому передавав саме в борг. Тобто сам свідок-заявник спростовує позицію органу досудового розслідування та нівелює існування такого кваліфікуючого ознаку, як вимагання неправомірної вигоди.

Тепер залишилося з`ясувати, які саме дії, на думку сторони обвинувачення, обвинувачений мав вчиняти, або не вчиняти в інтересах ОСОБА_9, за що нібито отримав неправомірну вигоду.

По-перше, що стосується можливого звільнення ОСОБА_9 з посади, то останній особисто під час допиту в суді зазначив, що обвинувачений не погрожував йому звільненням з посади. І не міг його звільняти за власним бажанням, без погодження з арбітражним керуючим. Тобто, зі слів самого ОСОБА_9, стосовно цього, не було навіть наміру на виконання чи не виконання будь-яких дій з його боку з використанням службового становища. Тим більше, все це підтверджено матеріалами кримінального провадження. Обвинувачений взагалі має опосередковане відношення до звільнення працівників, бо особисто не міг будь-кого звільняти (і це може підтвердити арбітражний керуючий ОСОБА_29 , яка, до речі, є свідком сторони обвинувачення та від допиту якої свідомо відмовився прокурор).

Така сама ситуація з приводу вчинення дій стосовно пролонгації договору з ТОВ «Югспецсервіс». Ще раз повторює, що не укладав та не продовжував дію зазначених договорів. Посадових осіб товариства не знав. Всім цим займався ОСОБА_9 особисто. Тобто і в цьому випадку не міг ані вчиняти будь яких дій, ані навпаки в інтересах ОСОБА_9 або третіх осіб - ТОВ «Югспецсервіс» з приводу укладання або продовження договорів. Ну і очевидно, що не міг вимагати за такі (неможливі) дії неправомірну вигоду.

Окрім цього, хоче ще раз звернути увагу на те, що з самого початку - надходження заяви ОСОБА_9 до ГПУ, службовим особам Генеральної прокуратури України, було відомо, що від ОСОБА_9 (з його слів) вимагає неправомірну вигоду директор ДП «Конярство України» ОСОБА_6 , який є керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків.

Саме з моменту надходження такої заяви посадовим особам Генеральної прокуратури України було відомо, що підслідність цього кримінального провадження не відноситься до слідчого управління Генеральної прокуратури України та забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування.

Відповідно до ст. 87 КПК, недопустимими є докази, отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Завдяки цьому, всі обшуки, огляди, тимчасові доступи, освідування, проведені слідчі (розшукові) та негласні слідчі розшукові дії, складені на їх підставі протоколи, винесені постанови та інші документи є недопустимими доказами.

Ще раз, що все було відомо прокуратурі та ця справа була розв`язана для звільнення його з посади.

Обвинувачений повідомив, що проводилися випробування, а не змагання. Обвинувачений точно не пам`ятає чи десь це прописано. Випробування проходило з весни та до осені. Призовий фонд ні чим не передбачений це була ініціатива приватних коневласників.

Повідомив, що позичав ОСОБА_9 декілька разів, точну кількість не пам`ятає. Саме велике з чим звертався ОСОБА_9 це для придбання машини. Обвинувачений зазначив, що ніяких розписок від ОСОБА_9 не вимагав, він повертав за тиждень, два. Розмір фонду обвинувачений не пам`ятає, все залежало від того який день і яка була скачка. Сума яка надавалася ОСОБА_9 це був страховий фонд для того щоб покрити ті випадки коли хтось з коневласнеків не зміг скинути. Це були не ставки, а формування призового фонду, це було не офіційно. Обвинувачений зазначив, що в домі не могло лежати тих купюр з номерами, які були передані ОСОБА_9 , які зазначаються в протоколі. Також повідомив, що вони з дружиною чітко розуміють, яка була в них валюта і де вона купувалась.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з положеннями ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення /за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого/ або в разі надходження заяви /повідомлення/ про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень відповідно до ст. 9 КПК України.

Так, відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

За ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

На підтвердження події злочину та вини ОСОБА_6 у його вчиненні прокурором надані суду та безпосередньо у судовому засіданні дослідженні документи та матеріальні носії інформації, а саме: витяг з ЄРДР № 42016000000001918; витяг з ЄРДР № 42016000000001819; заява ОСОБА_9 від 29.08.2016 року; Запит в державну авіаційну службу України від 28.11.2016 №17/1/5-28273-16; Відповідь на запит №1.22-12348 від 06.12.2016; Запит в державну інспекцію України з безпеки на морському та річковому транспорті від 28.11.2016 №17/1/5-28273-16; Відповідь на запит; Запит в національну комісію з цінних паперів фондового ринку від 28.11.2016 №17/1/5-28273-16; Відповідь на запит № 09/01/26476 від 14.12.2016; Запит в національне агентство України з питань державної служби 28.11.2016 № 17/1/5-28273-16; Відповідь з національного агентства України з питань державної служби; Дані з Київського міського бюро технічної інвентаризації від 16.09.2016 № 12039 (И2016); Протокол огляду та вручення грошових коштів від 14.09.2016; Протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину від 14.09.2016 з додатками; Протокол огляду та вручення грошових коштів від 22.09.2016; Протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину; Фотокопія грошових коштів; Постанова про проведення освідування 22.09.2016; Протокол освідування особи від 22.09.2016; Протокол затримання особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 22.09.2016; Повідомлення про підозру ОСОБА_6 ; Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_6 ; Повідомлення ДПтС України від 28.09.2016 №08-21306; Відповідь з Міністерства аграрної політики ти продовольства України від 29.09.2016 № 17/1/5-28273-16/1127 вих; Копія наказу про відсторонення ОСОБА_6 від виконання обов?язків керівника ДП «Конярство України»; Лист з Національного банку України від 25.10.2016 № 61-0057/87908; Заява ОСОБА_10 від 22.09.2016; Протокол обшуку від 22.09.2016; флеш накопичувач з відеозаписом протоколу обшуку автомобіля марки «Ауді А8» р.н. НОМЕР_1 ; Протокол огляду речей та документів від 23.09.2016 (грошових коштів); Протокол огляду мобільних телефонів від 27.09.2016; Протокол обшуку автомобіля «Тойота Ленд Крузер 100», р.н. НОМЕР_2 ; флеш накопичувач з відеозаписом протоколу обшуку автомобіля марки «Тойота Ленд Крузер 100», р.н. НОМЕР_2 ; Протокол огляду речей та документів від 03.10.2016 (портмоне); Протокол огляду флеш накопичувача «Грін»; Протокол огляду флеш накопичувача «Монсанто»; Протокол огляду речей та документів (чорнових записів вилучених під час обшуку автомобіля марки «Тойота Ленд Крузер 100», р.н. НОМЕР_3 ; Протокол огляду речей та документів (банківських карток) вилучених під час обшуку автомобіля марки «Тойота Ленд Крузер 100», p.н. НОМЕР_3 ; Протокол огляду речей та документів (свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу) вилучених під час обшуку автомобіля марки «Тойота Ленд Крузер 100», р.н. НОМЕР_4 ; Протокол огляду речей та документів (чорнових записів) вилучених під час обшуку автомобіля марки «Тойота Ленд Крузер 100», p.н. НОМЕР_3 ; Протокол огляду речей та документів (ключів) вилучених під час обшуку автомобіля марки «Тойота Ленд Крузер 100», р.н. НОМЕР_2 ; Протокол обшуку житлової квартири за адресою АДРЕСА_2 ; Протокол огляду речей та документів (грошових коштів) вилучених з квартири за адресою АДРЕСА_2 ; Протокол обшуку будівлі державного підприємства «Конярство України», розташованого в м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1; флеш накопичувач з відеозаписом протоколу обшуку автомобіля марки «Ауді А8» р.н. НОМЕР_1 ; Протокол огляду речей та документів (флеш накопичувача) вилученого під час обшуку будівлі державного підприємства «Конярство України», розташованого в м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1; Протоколи огляду речей та документів (чорнових записів) вилученого під час обшуку будівлі державного підприємства «Конярство України», розташованого в м. Київ, вул. Б. Грінченка,1; Протоколи огляду речей та документів (чорнових записів) вилученого під час обшуку будівлі державного підприємства «Конярство України», розташованого в м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1; Протокол огляду речей та документів (документів) вилученого під час обшуку будівлі державного підприємства «Конярство України», розташованого в м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1; Протокол огляду речей та документів (фінансово-господарських та банківських) вилученого під час обшуку будівлі державного підприємства «Конярство України», розташованого в м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1; Відповідь на запит з додатками від 08.09.2016 № 37-27-3-7/14253; Запит в ДП «Конярство України» від 28.11.2016 N?17/1/5-28273-16 та Матеріали на запит (копії контракту, доручення, наказу); Відповідь з ДП «Конярство України» з додатками Запит в ДП «Конярство України» від 10.11.2016 № 17/1/2-28273; Відповідь з ДП «Конярство України» з додатками № 826 від 10.11.2016; Копія протоколу обшуку від 07.10.2016 проведеного в філії «Одеський іподром» ДП «Конярство України; Копія протоколу огляду документів вилучених під час обшуку філії «Одеський іподром» ДІ «Конярство України»; Копії документів пов?язаних з укладенням договору між ТОВ «Югспецсервіс» та філія «Одеський іподром» ДП Конярства України»; Висновок експерта № 437хс від 21.11.2016; Протокол огляду речових доказів від 06.12.2016; Висновок експерта № 346/ікт від 29.11.2016; Висновок експерта від 25.11.2016 № 4638д/654; Супровідний лист в НДЕКЦ від 24.10.2016 № 17/1/5- 28273-16; Висновок експерта від 24.11.2016 №4568д/648мб; Висновок експертизи № 1408/тдд від 08.12.2016; Висновок експертизи № 1448/дд від 07.12.2016 року; Протокол огляду грошових коштів від 19.12.2016; Висновок експертизи № 1447/тдд від 02.12.2016; Протокол тимчасового доступу до речей та документів від 02.12.2016; Протокол огляду CD диску від 05.12.2016 та сам диск; Протокол огляду CD диску від 05.12.2016 та сам диск; Протокол про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій № 14/1/4-9898 від 20.09.2016, примірник № 1, вхідний № 11562т від 22.09.2016; Протокол про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій № 14/1\4-9897 від 21.09.2016, примірник №1, вхідний до ГУ №11562т від 22.09.2016; оптичний диск № 852 від 16.09.2016, 1 шт., вхідний № 11562т від 22.09.2016; Супровідний лист ГУБКОЗ СБУ № 14/1/4-10573 від 10.10.2016 примірник № 1, вхідний № 1 1652т від 25.10.2016; Протокол про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій № 14/1/4-10571 від 10.10.2016, примірник № 1, вхідний № 11652т від 25.10.2016; протокол про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій № 14/1/4-10572 від 10.10.2016, примірник № 1, вхідний № 11652т від 25.10.2016; Супровідний лист ГУБКОЗ СБУ № 14/1/4-11031 від 24.10.2016, примірник № 1, вхідний № 11651 г від 25.10.2016; Протокол про результати здійснення негласних слідчих розшукових дій № 14/1/4-11029 від 19.10.2016, примірник № l, вхідний № 11651т від 25.10.2016; оптичний диск № 852/2т від 16.09.2016, вхідний № 11651т від 25.10.2016; оптичний диск № 888т від 06.10.2016, вхідний № 11651т від 25.10.2016; оптичний диск № 889т від 06.10.2016, вхідний № 11651т від 25.10.2016; мікро СД № 586т, 1 шт., мікро СД № 842т, 1 шт.

Протоколи допитів свідка ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 суд до уваги не бере оскільки особи допитувалися безпосередньо в судовому засіданні.

На підтвердження відсутності злочину та вини ОСОБА_6 у його вчиненні захисником надані суду та безпосередньо у судовому засіданні дослідженні документи: письмове опитування свідка ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 25.09.2023 року; письмове опитування свідка ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 25.09.2023 року; письмове опитування свідка ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 25.09.2023 року; письмове опитування свідка ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від 25.09.2023 року; характеристика на ОСОБА_6 .

Також у судовому засіданні були допитані свідки з боку сторони обвинувачення та захисту:

Свідок (заявник) ОСОБА_9 повідомив, що не перебуває в ніяких відносинах з обвинуваченим. Свідок зазначив, що не хоче надавати показання та відмовляється.

Свідок повідомив, що пройшло багато часу, влітку було питання щодо повернення коштів. Давались кошти для роботи підприємства, для призів. Він працював керівником філії Одеський іподром.

Повідомив, що є положення про філії де вказано що до посадових обов`язків свідка входило керування підприємством. Керував з липня-серпня 2015 року до кінця 2016 року. Керівник філії "Одеський іподром", виконував функцію керування філією, ведення господарської діяльності. Директор ДП «Конярство України» ОСОБА_6 . Уповноважений приймати та звільняти мав ОСОБА_6 наказом, надалі був контракт та довіреність. Контракт був стандартний, в ньому йшла мова, що особа призначається для ведення господарської діяльності. Одеський іподром займається випробуванням коней, які належать не тільки філіям, а й приватним власникам. У власності іподрома земельних ділянок немає. ДП "Конярстро України" має земельні ділянки, але вони не належать Одеському іподрому. Земля знаходиться за 60 км від Одеси. Свідок зазначив, що як керівник не може розпоряджатись даною землею.

Іподром проводить випробування коней. Кожна філія привозить окремо коней для їх випробовування, селекціонування, проведення скачок, біги. Договір на обробіток землі укладається між ДП та виконавцем. Договір укладається на час виконання робіт, заключаються на рік, але оплата відбувається за актом виконаних робіт. Пишеться лист супровідний для погодження до ДП "Конярсво України" для укладання договору. Свідок зазначив що не хоче давати показання.

На питання головуючого свідок повідомив, що направляется лист з непідписаним договором, статутними документами підрядника для того щоб його затвердили. Потім його затверджують або ні. Платить наше підприємство, але воно не є бюджетним. Вони відправляють на Київ у бухалтерію акти виконаних робіт і там погоджується.

Свідок повідомив, що була розмова з ОСОБА_6 за певну суму коштів. Протягом року на іподромі проводяться спортивні заходи, змагання, у яких є призовий фонд, на які виділялись кошти. ОСОБА_6 надавались кошти через касу, на власні рахунки та надалі він сказав, що ці гроші необхідно повернути. Ці кошти зайшли офіційно. ОСОБА_6 надавав свої кошти що провести нормально заходи, так як не хватало коштів, суму свідок не пам`ятає. Кошти надались протягом року, свідок не питав у ОСОБА_6 де він брав кошти. Частина коштів вносилась через ДП, частина через касу.

Є календар проведення заходів на іподромі. Про повернення грошових коштів була розмова з ОСОБА_6 у сумі приблизно 30 тисяч доларів, повернути людям, яким він скаже.

Свідок повідомив, що не знає наскільки неправомірна це було, він просто сказав, що потрібно повернути гроші. Ця розмова відбулась на іподромі, необхідно було повернути кошти. Гроші, які були потрачені на організацію. Гроші потрібно було повернути до конкретної дати. Свідок зазначив що він повернув частину коштів.

Заяву про вчинення злочину подавав, лише 1 раз. Покази під час досудового розслідування подавав, які вони були не пам`ятає. Проводилися заходи за конкретні кошти. Після закінчення кримінального провадження до теперішнього часу ОСОБА_6 або його захисники не спілкувались з ним. Свідок зазначив, що за 3 роки пройшло багато часу, тому відрізняються покази.

Повідомив, що він передавав грошові кошти ОСОБА_6 під контролем правоохоронних органів. Документи свідку не відомо, які складалися. Передав гроші 2 рази. Передавались іншим людям, кошти надавалися правохороними органами у доларах, 2 рази не пам`ятає у якій сумі. Перший раз свідок передав гроші людині, але не пам`ятає хто це. Перший раз зателефонувала людина та сказала, що свідок йому повинен віддати пакет. Другий раз це було у м. Києві біля Володимирівського собору. Будь-яких маніпуляцій із грошами не пам`ятає. Свідок повинен був віддати гроші для того щоб залишитись на роботі

ОСОБА_6 сказав що потрібно повернути кошти, а свідок зрозумів ситуацію як те що якщо не поверне його звільнять.

Зазначив, що арбітражний керуючий у ДП "Конярство" існує. Ця посада з`явилася тому, що у 2015 році господарським судом було прийняте рішення та у ДП «Конярство» настала стадію банкрутства, тому було введено посаду арбітражного керуючого. Керуючим була ОСОБА_34 ДП "Конярство" не могло надати згоду без згоди Арбітражного керуючого проводити будь які фінансові операції .

Арбітражний керуючий мала давати погодження для підписання. Ми скеровували до головного офіс. Погодження було тільки через головний офіс Арбітражний керуючий знаходиться у Донецькій обл., чому він там знаходиться свідок не знає, його призначив суд.

Щодо ТОВ "ЮгСпецСервіс" у них були послуги по обробітку земельних ділянок. Ці договори погоджувались із арбітражним керуючим. Відправляли на ДП, ДП потім присилає лист де написано що додається погодження арбітражного керуючого. Свідку не відомо чи погоджувались з арбітражним керуючим питання звільнення. Контракт на роботу оформлявся кожні пів року. Його можуть і не продовжувати та звільнити за закінченням контракту.

Повідомив, що писав заяву про вчинення кримінального правопорушення. Звернувся до правоохоронних органів, вони сказали писати заяву. Свідок зазначив, що на його не тиснули. В заяві викладав правдиві відомості. Наразі багато чого не пам`ятає. Свідок повідомив, що йому сказали повернути кошти які були витрачені. Це точно не була плата за контракт. Обвинуваченим вимагались кошти у свідка.

Допитаний у суді свідок захисту ОСОБА_35 повідомила, що в 2016 році працювала економістом на підприємстві ТОВ «Журавко», керівником був ОСОБА_6 . Свідок зазначила, що з ОСОБА_6 гарні відносини, він хороший керівник, уважний та допомагав, проблем не було.

Повідомила, що в неї було 2 ситуації коли обвинувачений надавав допомогу. У 2019 році та 2021 коли ОСОБА_6 фінансово допоміг та у обумовлений строк свідок повернула йому кошти. Свідок зазначила, що перший раз сума була 1200 доларів, другий раз 400 доларів.

Свідок повідомила, що їй відомо і про інші випадки коли ОСОБА_6 допомагав співробітника.

Про обставини вчинення злочину їй не відомо.

Допитаний у суді свідок захисту ОСОБА_37 повідомив, що працював трактористом в ТОВ «Журавка», керівником був ОСОБА_6 . ОСОБА_6 добра, відзивчива людина, проблем з ним ніколи не було. Свідок повідомив, що йому потрібна була грошова допомога для купівлі трактору, звернувся до ОСОБА_6 через директора. На наступний день ОСОБА_6 приїхав та обговорили суму та строк, в подальшому були позичені свідку кошти та в строк повернуті. Свідок зазначив, що і інші колеги звертались за допомогою до ОСОБА_6 і він нікому не відмовляв. Про обставини вчинення злочину йому не відомо.

Допитаний у суді свідок захисту ОСОБА_38 повідомив, що в 2016 році працював начальник комплексу у ТОВ «Журавка», керівником був ОСОБА_6 .. З ОСОБА_6 відносини робочі, він є людиною до якої завжди можна звернутися за допомогою. Свідок зазначив, що йому не відомо щоб ситуацій щоб ОСОБА_6 комусь відмовив у допомозі. Свідок повідомив, що теж звертався в 2019 році за грошовою допомогою, він вислухав та отримав суму 4500 доларів, яку в строк повернув в обумовлений строк. Також повідомив, що іншим допомагав обвинувачений. Свідок зазначив, що його підлеглі теж звертались за допомогою до ОСОБА_6 . Строки повернення коштів обговорювалися серйозно, надавав кошти без відсотків. Про обставини вчинення злочину йому не відомо.

Допитаний у суді свідкок захисту ОСОБА_39 повідомив, що в 2016 році працював у ТОВ «Журавка», керівник ОСОБА_6 . Відносини були не погані, ОСОБА_6 є принциповим, вимогливим, а також дуже чуйна людина, користується повагою в колективі, можна звернутися за допомогою. Свідок повідомив, що звертався до ОСОБА_6 2 рази за допомогою, один раз 26 тисяч доларів, які були повернуті, та другий раз сума була 5 тисяч доларів, які теж були повернуті. Свідком також відомі аналогічні ситуації з іншим людьми. Про обставини вчинення злочину йому не відомо.

Допитаний у суді свідок ОСОБА_40 повідомила, що їй відомий ОСОБА_6 , був керівником коли працювала ДП «Конярство України». Була помічником керівника та виконувала обов`язки інспектора це був 2016 рік. Також займалася кориспонденцією, робоче місце було в приймальні директора. Табелі обліку робочого часу підписувалися свідком, а складалися бухгалтерією. Свідок повідомила, що вхідні документи реєструвала в журналі реєстрації та передавала на резолюцію ОСОБА_6 .

ОСОБА_6 особисто готував проект резолюції. Кореспонденція зазвичай розписувалася в день в день. Всі події відтворити зі спливом часу не може. В той день була присутня, враці від`їжали бо був корпоратив, нам повідомили, що прийшли з обшуком та потрібно повернутися. Коли вони повернулися бухгалтерія була вже відкрита ймовірно приймальня теж, все було під відеозапис.

Вилучалися документи та відкривалися всі шухлядки та вилучились якісь кошти. Свідок зазначила, що вранці того дня коли вони ходили на перекур свідок брала у шухлядці запальничку і там нічого не було ні коштів ні конверту, а в кабінет ніхто не заходив. До кабінету мали доступ керівник, свідок та всі хто знав про наявність ключів в тумбочці.

Повідомила, що приймальня була окремо і було два кабінета директор та виробничого директора. Ключі від приймальної здавали охороні. Приймальня могла залишатися відкритою коли виходили не надовго. Ключі від кабінету ОСОБА_6 знаходилися в тумбочці приймальної біля столу свідка у верхній шухлядці, вони там знаходилися завжди, їх не виносили. Доступ до кабінету мала свідок, керівник, та ті хто знали де лежать ключі.

Зазначила, що вона вранці того дня заходила до кабінету ОСОБА_6 за запальничкою, ОСОБА_6 в той день не було. Коли брала запальничку в шухлядці коштів не бачила. В день обшуку ключі були як завжди в шухлядці. Свідок повідомила, що не пам`ятає коли вона вернулася чи приймальня була відчинена, кабінет ОСОБА_6 відкривала вона. З ОСОБА_9 свідок знайомий, відносини були між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 робочі, невідомо про погрози з боку ОСОБА_6. Свідок може охарактеризувати обвинуваченого тільки позитивно.

Допитаний у суді свідок ОСОБА_10 повідомив, що в 2016 році працював водієм ауді А8, возив керівника, а вдень виконував доручення. З ОСОБА_6 познайомилися в офісі, виконував його доручення. Один раз ОСОБА_6 попросив забрати документи, потім подзвонила не знайома людина і зустрілися біля собору ОСОБА_43 , передав пакет і поїхав, завіз ОСОБА_44 , не пам`ятає чи особисто передав.

Був другий раз коли теж не відома людина дала гроші, положив їх в кишеню і пішов до автомобілю. Підбігли люди почали крутити руки, ці люди забрали піджак з грошима, дані люди не представлялися бігли і кричали. Також свідок повідомив, що тіж люди забрали телефон, не пам`ятає чи складалися документи. В правоохоронних органах надавав покази.

Особа яка передавала кошти йому не знайома, не може її описати. Не пам`ятає хто кому дзвонив. Конфлікти з ОСОБА_6 не було, оговорювати причин немає.

Йому не відомо кому призначалися передані кошти та що це були за гроші. Перші документи завіз в офіс, які просив забрати ОСОБА_6 , кому їх передав свідок не пам`ятає. ОСОБА_9 свідку не відомий. Свідок повідомив, що проблем з ОСОБА_6 не було. Свідку не відомо про вимагання коштів.

Допитаний у суді свідок ОСОБА_45 повідомила, що обвинувачений є її чоловіком, перебувають в офіційному шлюбі. На період 2016 року проживали по АДРЕСА_2 , проживала разом з чоловіком.

В день обшуку свідок була не в Києві. Їй подзвонила слідча ОСОБА_46 і сказала терміново приїхати буде проводитися обшук, також слідча сказала що якщо вона не приїде через 20 хв дверей не буде. На що свідок повідомила, що фізично не встигає та просила не ламати двері. Коли приїхали не розуміла, що відбувається та просила пояснити, на що свідку показали якийсь документи де була їх адреса. Свідок відкрила двері квартири та в пустила їх, було багато людей. Свідок намагалася дізнатися про ситуацію, але їй сказали що всі питання потім. Зазначила, що вони ходили по кімнатам питали які дивани відкриваються, де лежать документи. Також свідок повідомила, що їй не дозволяли подзвонити. В подальшому сейф відкрили, дістали все з сейфу, та свідок вже все побачила, коли все було розкладено на ліжку.

Повідомила, що ключі були тільки в неї, так як це був сейф свідка. Надала їм ключі, вони його відкрили та документи свідок побачила тільки вже на ліжку коли все розклали. Про суть ситуації свідку пояснив адвокат уже о 12 ночі після всіх обшуків. Свідку до цього ніхто нічого не пояснював.

Під час обшуку забрали документи по землі, гроші які належать свідку, були дрібні купюри та долари, на скільки свідок пам`ятає була одна купюра, та 6 тисяч гривень, які свідок просила не забирати. Свідок зазначила, що при ній коли камера була вимкнена один чоловік подзвонив ОСОБА_47 і сказав що ту все чисто і сказав що тут якась стодоларова купюра, кілька дрібних євро та гривні і спитав що робити. На що слідча відповіла долари та євро забрати, а гривні залишити. 100 доларова купюра її, вона сама їх купляла. Ключі від сейфа були тільки у свідка. ОСОБА_6 валюту не передавав свідку.

Під час обшуку не було адвоката, хоч свідок і просила, їй сказали відкласти телефон. Свідок пам`ятає одну стодоларову купюру. Свідок не бачила як відкривали сейф та як вони звідти доставали все. Поняті були в залі. Свідок зазначила, що не встигала контролювати всі дії осіб при обшуці.

Повідомила, що щось підписувала, все відбувалося все швидко. Свідка не ознайомлювали з протоколом. Не пам`ятає як запаковували кошти. Не пам`ятає чи ставила підпис при запакуванні. Свідок зазначила, що це були її особисті кошти.

Суд, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, перевіривши та оцінивши усі доводи учасників судового провадження, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, обґрунтованим є рішення ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючи законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК України.

Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Як зазначає сторона обвинувачення, ОСОБА_6 , як директор ДП «Конярство України» розуміючи, що він наділений правом звільнення підлеглих йому працівників, у період з 30.06.2015 по 22.08.2016 точного часу та місця слідством не встановлено, вирішив використати свої службові повноваження для особистого збагачення шляхом отримання неправомірної вигоди від представників ТОВ «ЮГСПЕЦСЕРВИС», які здійснюють свою підприємницьку діяльність на території філії «Одеський іподром» ДП «Конярство України», шляхом використання посади та повноважень підлеглого йому директора вказаної філії ОСОБА_9 .

Однак дана обставина не підтверджується наданими суду доказами та спростовується показаннями обвинуваченого, в частині того, що так, дійсно ОСОБА_6 мав право підпису наказу про звільнення заявника, однак він не міг особисто звільнити ОСОБА_9, оскільки на ДП «Конярство України» був призначений арбітражний керуючий ОСОБА_29 і тільки після його згоди можливо було провести звільнення з дотриманням усіх процедур передбачених трудовим законодавством. Будь яких даних про те що обвинувачений мав вплив на арбітражного керуючого або звертався до останнього з пропозицією про звільнення ОСОБА_9 суду не надано, а отже твердження прокурора про можливість використання ОСОБА_6 своїх службових повноважень не грунтуються на доказах та такі суду надані не були. Прокурор відмовився від допиту даного свідка арбітражного керуючого Атаманенка.

Також в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 відповідно своїх функціональних обов`язків ніякого відношення до пролонгування чи непролонгування договору оренди землі з ТОВ «Югспецсервис» оскільки не мав на це повноважень та прав. Це входило до повноважень саме заявника ОСОБА_9. Будь яких доказів того що ОСОБА_6 вимагав неправомірну вигоду саме з представників ТОВ «Югспецсервис» через ОСОБА_9 суду не надано. Слід зазначити що в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 який є заявником у справі таке не підтвердив, а від допиту представників ТОВ «Югспецсервис» сторона обвинувачення відмовилась.

Щодо мети отримання грошових коштів, сторона обвинувачення в обвинувальному акті зазначає, що 22.08.2016, в першій половині дня, ОСОБА_6 перебуваючи в службовому кабінеті керівника філії «Одеський іподром» ДП «Конярство України» ОСОБА_9 , що знаходиться в адміністративній будівлі за адресою м. Одеса вул. Фонтанська дорога, буд. 6, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, 3 використанням наданого йому службового становища, розуміючи та усвідомлюючи протиправність своїх дій, пред`явив протиправну вимогу останньому витребувати для ОСОБА_6 від представників ТОВ «ЮГСПЕЦСЕРВИС» до 05.09.2016 неправомірну вигоду, а саме, грошові кошти в сумі 35 000 доларів США за користування сільськогосподарськими угіддями філії «Одеський іподром» ДП «Конярство України» загальною площею 999 га на підставі договору № 28/03 від 28.03.2016. У подальшому, неправомірну вигоду у сумі 35 000 доларів США ОСОБА_9 повинен був передати ОСОБА_6 .

У разі відмови виконати зазначені протиправні вимоги про витребування грошових коштів від ТОВ «ЮГСПЕЦСЕРВИС», ОСОБА_6 висловив ОСОБА_9 погрозу звільнити його із посади керівника філії «Одеський іподром» ДП «Конярство України».

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір по одержанню неправомірної вигоди для себе, 07.09.2016, приблизно о 15 годині 00 хвилин, в приміщенні ДП «Конярство України», що знаходиться за адресою в м. Київ вул. Б.Грінченка, буд. 1, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, з використанням наданого йому службового становища, розуміючи та усвідомлюючи протиправність своїх дій, в ході спілкування із ОСОБА_9 повторно висловив йому погрозу звільненням у разі не витребування для нього неправомірної вигоди від ТОВ «ЮГСПЕЦСЕРВИС» у строк до 14.09.2016.

14.09.2016 о 15 годині 40 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні ДП «Конярство України» за адресою в м. Київ вул. Б.Грінченка, буд. 1, повідомив ОСОБА_9 , що раніше обумовлену для нього неправомірну вигоду йому необхідно передати ОСОБА_10 , який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_6 .

То слід зазначити, що вказані обставини не підтверджуються навіть матеріалами НСРД, а навпаки свідчать на користь показань отриманих при допиті обвинуваченого в тій частині, що ОСОБА_6 вимагав повернення боргових коштів на користь ОСОБА_22 . Вказані обставини стороною обвинувачення не перевірялися. Тобто, в порушення вищевказаних статей КПК України, сторона обвинувачення не досліджувала версію обвинуваченого щодо його невинуватості. Заявником ОСОБА_9 в судовому засіданні також підтверджено версію обвинуваченого щодо поверненням боргових коштів. З жодних матеріалів наданих стороною обвинувачення не вбачається, що ОСОБА_6 вимагав саме неправомірну вимогу з використанням свого службового становища, та більше з застосуванням погроз (такі дані не зазначені в жодному матеріалі НСРД) і в інших доказах. А тому показання обвинуваченого суд вважає правдивими і такими що відповідають дійсності.

Слід також зазначити, що об`єктивна сторона злочину ст.368 КК України передбачає в тому числі: прийняття пропозиції неправомірної вигоди; прийняття обіцянки такої вигоди; одержання неправомірної вигоди та прохання надати таку вигоду, чого в діях обвинуваченого та в проханнях будь яких осіб, в тому числі заявника не вбачається.

В подальшому як зазначає сторона обвинувачення, 14.09.2016 близько 17 години 00 хвилин ОСОБА_9 , перебуваючи на території Володимирського собору, що розташований в м. Києві бульвар Тараса Шевченка, 20, виконуючи протиправну вимогу ОСОБА_6 особисто передав ОСОБА_10 неправомірну вигоду у сумі 10 000 доларів США, які останній у свою чергу в цей же день поблизу будівлі офісного центру «Вектор», що в м. Києві по вул. Б. Хмельницького, 52, передав ОСОБА_6 . В подальшому частину цих коштів було вилучено в кабінеті ОСОБА_6 та у нього вдома.

Що стосується протоколів обшуку в кабінеті керівника ДП «Конярство України» ОСОБА_6 та в його квартирі під час яких були в першому випадку вилучені 300 доларів США, а в другому 100 доларів США, які входили в першу чергу з десяти тисяч нібито переданих ОСОБА_9 через свідка ОСОБА_10 в якості неправомірної вигоди ОСОБА_6 . То слід зазначити наступне, як вбачається з показань свідка ОСОБА_48 в першому випадку та свідка ОСОБА_45 в іншому вбачається, що ОСОБА_48 , будучи секретарем ОСОБА_6 в день обшуку відкривала шухляду в столі останнього в якій згодом під час обшуку були знайдені кошти і ніяких коштів там не бачила, а ОСОБА_6 в цей день взагалі на роботі був відсутній. А під час обшуку в квартирі обвинуваченого під час якого була присутня його дружина, свідок ОСОБА_45 , та була в сейфі знайдена купюра номіналом 100 доларів США, яка входила до переліку купюр виділених для надання неправомірної вигоди, свідок зазначила, що це її кошти які вона придбала сама. Враховуючу ту обставину, що в порушення ч.10 ст.236 КПК України, дані обшуки не фіксувалися з допомогою аудіо, відео фіксації (Такі дані суду надані не були та не переглядалися), а тому, суд позбавлений можливості перевірити вказані у протоколах дані та пояснення свідків і у відповідності до ч.2 ст.86 КПК України, такі докази є недопустимими і на них не може посилатися суд при ухваленні рішення.

Оцінюючи в сукупності докази сторони обвинувачення та враховуючи клопотання сторони захисту про визнання доказів недопустимими, суд приходить до наступних висновків. Так, відповідно до доказів наданих стороною обвинувачення, ОСОБА_9 29 серпня 2016 року подав заяву до ГУ БКОЗ СБУ про притягнення до кримінальної відповідальності директора ДП «Конярство України» ОСОБА_6 за те, що останній вимагає у нього, як директора філії «Одеський іподром», грошові кошти за залишення на посаді.

30 серпня 2016 року начальником 1 управління ГУ БКОЗ СБУ до Генеральної прокуратури України для прийняття процесуального рішення направлено заяву ОСОБА_9 про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

В цей момент в ГП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, 219 КК України.

30 серпня 2016 року слідчим ГПУ до ЄРДР вносяться відомості за заявою ОСОБА_9 , про скоєння директором ДП «Конярство України» ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України та розпочинається розслідування і в той же день проведення досудового розслідування доручається слідчому ГПУ.

31.08.2016 заступником Генерального прокурора ОСОБА_49 створюється група прокурорів та процесуальним керівником об`єднується вказані кримінальні провадження.

Згідно до ч.5 ст. 216 КПК України - Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 1) злочин вчинено: керівником суб`єкта великого підприємства, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків…

Відповідно до ч.7 ст.214 КПК України, якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов`язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.

Враховуючи, що службовим особам ГПУ з самого початку було відомо що посадова особа директор ДП «Конярство України» ОСОБА_6 , який є керівником великого підприємства, частка держави в статутному капіталі якого є 100% то ним не могло бути не відомо, що дане провадження підслідне виключно НАБ України.

А тому, суд приходить до висновку, що дане кримінальне провадження розслідувалося з самого початку з порушенням правил підслідності і враховуючи доктрину «плодів отруйного дерева» викладену в рішеннях ЄСПЛ, зокрема у справах «Шабельник про України», «Балицький проти України», Нечипорук і Йонкало проти України» та інших, а також у відповідності до вимог ст. 87 КПК України, докази сторони обвинувачення підлягають визнанню недопустимими та такими які не може використовувати суд при ухваленні остаточного рішення.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що прокурор в суді не представив достовірних об`єктивних даних, які б підтверджували вину обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.368 КК України, яка викладена у КК України як одержання службовою особою неправомірної вигоди за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням свого службового становища, поєднане із вимаганням неправомірної вигоди, в особливо великому розмірі. Досудовим слідством взагалі не встановлено де, коли, яким чином та взагалі ОСОБА_6 домовився про отримання неправомірної вимоги та отримав останню. Не встановлено будь яких доказів що ОСОБА_6 мав умисел на отримання неправомірної вимоги. Версія сторони захисту та обвинуваченого беззаперечно не спростовано. Тому відсутня як суб`єктивна складова та і об`єктивна складова даного кримінального правопорушення у вигляді відсутності мети, прямого умислу, корисливого мотиву та самого факту отримання неправомірної вигоди яку повинна переслідувати особа.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність, зокрема, об`єктивної та суб`єктивної сторони злочину у висунутому ОСОБА_6 обвинуваченні.

На підставі наведеного, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження, відповідно до положень ст. 337 КПК України, згідно з якими судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в подані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме: діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих /розшукових/ дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, суд приходить до висновку про те, що докази здобуті під час досудового розслідування не доводять вини обвинуваченого, є недопустимими, позиція сторони обвинувачення фактично є припущенням, а відтак в діях ОСОБА_6 відсутній склад інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, в основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Таким чином, з урахуванням викладеного раніше, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий сторонами обвинувачення та захисту з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_6 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, не знайшло свого підтвердження, оскільки достатніх доказів на доведення участі у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, стороною обвинувачення не надано, судом не виявлено, в зв`язку з чим суд вважає за необхідне в силу презумпції невинуватості, закріпленої у ст.62 Конституції України, виправдати обвинуваченого на підставі п.3 ч.1 ст. 373 КПК України, оскільки у судовому засіданні не було доведене, що ОСОБА_6 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Долю речових доказів вирішити відповідно норм КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 373, 374-376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та виправдати у зв`язку з недоведеністю, що в діях ОСОБА_6 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Судові витрати за проведення експертиз на загальну суму 14859 (чотирнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять) гривень 49 копійок віднести на рахунок держави.

Речові докази:

1)грошові кошти: 1 купюру номіналом 100 доларів США з серійним номером HB49348765F (вилучену за місцем мешкання ОСОБА_6 ), 3 купюри номіналом 100 доларів США з серійними номерами: КВ91640193А; НB57455586P; HK83881330B (вилучені в робочому кабінеті ОСОБА_6 ), 184 купюри номіналом 100 доларів США з серійними номерами: КВ48507892С, HB37880310A, KF59993074C, KK05959293B, HJ23906279A, KB25467679C, CB57911998A, KB32057311L, HB98526611G, HB61642532A, HG21608848A, HF 84346030B, HF84346038B, HF84346039B, HF02082729D, HB47981641N, HB84931218B, HB42201579K, HG50980221B, HE03953777C, LL67330062G, LL67330059G, LL67330060G, LL67330058G, LL67330055G, LL67330056G, LL67330075G, LL67330074G, LL67330073G, LL67330072G, LL67330071G, LL67330070G, LL67330069G, LL67330057G, LB83394945R, LB83394368R, LB83394369R, LB83394698R, LB83394699R, LB83394201R, LB83394202R, LB83394203R, LB83394204R, LB83394205R, LB83394206R, LL43773893G, LL43773894G, LL43773895G, LL43773896G, LB83394934R, LB83394935R, LB83394927R, LB83394928R, LB83394925R, LB83394926R, LB83394912R, LB83394913R, LB83394992R, LB83394993R, LB83394988R, LB83394989R, LB83394974R, LB83394975R, LB83394968R, LB83394969R, LB83394962R, LB83394963R, LB83394955R, LB83394956R, LB83394944R, LB83394941R, LB83394942R, LB83394984R, LB83394985R, LB83394353R, LB83394354R, LB83394355R, LB83394356R, LB83394357R, LB83394360R, LB83394361R, LB83394358R, LB83394359R, LB83394362R, LB83394363R, LB83394364R, LB83394365R, LB83394366R, LB83394367R, KB69765953N, KB10928456M, HE56101362D, KB73107811B, CB11176526F, HB09300037L, KB19077872D, KB19077893D, HF62581050D, DE30838050A, FF09185072A, KB72217640N, KF01298142C, D16262245B, KG36959184B, HB45348570D, KE71647653A, КВ25553675Р, K29908928B, K48352259C, KB 24372078L, KC43015048A, HL89348180E, KC08642643A, HL31515779F, F77411214B, HB58339165G, HL92291563F, HE50146626B, AG12238228C, KE71647655A, K20817637C, KB51169462F, KF60249078C, KG23208400B, KJ03781872A, KB43085829J, B43085842J, KB43085844J, KK20556269C, DB17281894C, AE92041236B, KB22086683Q, B43085841J, KH23404624A, KH23404621A, HB75456182M, KB43085843J, KD16262244B, G36994302B, KH23404623A, KB49793346Q, KF74397708B, HJ74476322A, KD90806384A, D90806302A, KH23404622A, HI47605049A, LA34177158A, LL26979610F, LL26979613F, A34177159A, LA34177164A, LB88548178P, LF15363015G, LH43984648C, LF07692105H, A34177157A, LA34177156A, LA34177160A, LA34177170A, LA34177150A, LA34177165A, F17254813F, LL66808446A, KD17779600A, KC44958884A, HB97106680M, HCS2163256B, B148953571, HG65620270B, HD17100795B, KB73848887H, KB04017143B,B27325012J,HG81828565A, KB81517046K, KB81517045K, KK02274327A, KG09990762A, B05331700B, KJ40277752A, KB74114862M, KB74114817M, KB74114815M та 50 доларів США з серійними номерами: GB36825562A, IB13668782A, ЕС09206853А, 1B08362846B, IB94497931A, GB26221931A, IL80695352A, IB41448308B, EJ13946331A, GJ16875100A, 104141810A, EF24689359A, GJ11406649A, JC12855787A, MG36976538A, MB43952031A, EC13647295A, JB76721268A, JD23415322A, JB65469011A, JL14359617A, GE57357807A, EI08491364A, GB17369112A, MG39604863A, II04199866A, MG19423880A, MG36976559A, MG36976555A, IL47591101A, IB71769755B, GE56295670A - конфіскувати в дохід держави;

2)CD-R диск, який містить інформацію про вхідні та вихідні дзвінки оператора телекомунікаційного зв?язку ПрАТ «МТС Україна» за абонентськими номерами, які належать ОСОБА_6 , а також оптичні носії інформації, на яких міститься інформація про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

3)ватні тампони, помічені світлячком - знищити;

4)мобільний телефон «Samsung S3», а також піджак, вилучені під час обшуку автомобіля ОСОБА_10 - повернути останньому.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.09.2016 року по справі № 757/46724/16-к, на об`єкти нерухомого майна, що належать на праві приватної власності ОСОБА_6 , а саме:

-житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 ;

-земельну ділянку, площею 0,1876 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 5925385600:02:001:0275;

-квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 ;

-автомобіль марки «Honda», модель «Accord», реєстраційний номер НОМЕР_5 , № кузова НОМЕР_6 , який на праві власності належить Фермерському господарству «Єлісей» (код ЄДРПОУ 37630864), єдиним засновником та кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_6 .

Скасувати обраний відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави.

Внесену за ОСОБА_6 заставу, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.09.2016 року по справі № 757/46725/16-к, у сумі 413 400,00 (чотириста тринадцять тисяч чотириста) грн., повернути заставодавцю.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2