УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №286/2000/23 Головуючий у 1-й інст. Кулініч Я. В.
Категорія 68 Доповідач Борисюк Р. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2024 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.,
суддів Павицької Т.М., Трояновської Г.С.,
з участю секретаря
судового засідання Смоляра А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі цивільну справу № 286/2000/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Овруцький відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про виключення запису про батьківство,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бугайова Дмитра Миколайовича на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 26 лютого 2024 року, ухвалене під головуванням судді Кулініч Я.В. в м. Овручі,
в с т а н о в и в :
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з даним позовом, в якому просив виключити його з актового запису № 22 від 01 лютого 2023 року, проведеного відділом Державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як батька.
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 26 лютого 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі, представник позивача просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Також просив стягнути із відповідачки витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову та апеляційної скарги, а також витрати на правову допомогу.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Згідно частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.
У судовому засіданні в апеляційному суді позивач та його представник заявили про відмову від позову і просили рішення суду першої інстанції визнати нечинним і закрити провадження у справі. Також, ОСОБА_1 не заперечив щодо відшкодування за його рахунок на користь ОСОБА_2 судових витрат, пов`язаних із проведенням експертизи.
Відповідач та її представник в режимі відео конференції заявили, що при розгляді такої заяви покладаються на розсуд суду, але у той же час просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник третьої особи у судове засідання не з`явився і направив клопотання про розгляд справи без його участі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень статті 367 ЦПК України та розглянувши заяву ОСОБА_1 про відмову від позову, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина 3 статті 13 ЦПК України).
Відповідно до статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Відповідно до пункту 4 частин 1 та 2 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Згідно з частиною другою статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача у цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Положеннями статті 373 ЦПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову відповідає вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.
Ураховуючи те, що позивач, усвідомлюючи наслідки такої процесуальної дії як відмова від позову, відмовився від позову добровільно, прийняття відмови від позову не порушує прав інших осіб, підстав для відхилення заяви про відмову від позову та неприйняття такої відмови, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Відтак колегія суддів вважає, що відмову позивача від позову слід прийняти, рішення суду першої інстанції визнати нечинним, а провадження у цій справі - закрити.
Відповідно до частини другої статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
У частині четвертій статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі відмови від позову на стадії перегляду рішення в апеляційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної скарги.
Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (частина п`ята статті 7 Закону України «Про судовий збір»).
За такихобставин,апеляційний судуважає занеобхідне повернутиз державногобюджету ОСОБА_1 50відсотків судовогозбору,сплаченого нимпри поданніапеляційної скарги,а саме805,2 грн.
Крім того, представник ОСОБА_2 адвокат Бондарчук Г.М. подала заяву про компенсацію відповідачці витрат, пов`язаних із переїздом у інший населений пункт для забору біологічних зразків для проведення судової експертизи у сумі 827,2 грн.
Згідно частини 1 статті 138 ЦПК України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
Із матеріалів справи вбачається, що для проведення експертизи ОСОБА_2 разом із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 23 жовтня 2024 року із міста Овруч приїздили до міста Житомира для забору біологічних зразків для дослідження, у зв`язку з чим понесли витрати на загальну суму 827,2 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с.231). При таких обставинах наявні підстави для стягнення із позивача на користь відповідачки зазначених витрат.
Керуючись ст. ст. 141, 142, 258, 259, 367, 368, 373, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Відмову від позову ОСОБА_1 прийняти.
Рішення Овруцькогорайонного судуЖитомирської областівід 26лютого 2024року визнатинечинним ізакрити провадженняу справі№ 286/2000/23.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 827, 20 грн судових витрат.
Повернути ОСОБА_1 із державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, що складає 805,2 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді
Повний текст постанови складений: 18 грудня 2024 року.
Суд | Житомирський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2024 |
Оприлюднено | 20.12.2024 |
Номер документу | 123862075 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про встановлення батьківства або материнства |
Цивільне
Житомирський апеляційний суд
Борисюк Р. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні