Рішення

від 18.12.2024 по справі 240/16708/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/16708/22

категорія 111030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юро Ламбер" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Юро Ламбер" (далі - ТОВ "Юро Ламбер") із позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 14.01.2022 №00002360701 (за формою "Р") в частині збільшеного грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 24 586 165 грн, у тому числі: за податковими зобов`язаннями з основного платежу в сумі 23 187 292 грн та застосованих штрафних санкцій у сумі 1 398 873 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ТОВ "Юро Ламбер" частково не погоджуючись з податковим-повідомленням рішенням від 14.01.2022 №00002360701 та з висновками, наведеними в акті планової перевірки та у відповіді про розгляд заперечень. Вважає грошове зобов`язання згідно з оскаржуваним податковим повідомленням- рішенням №00002360701 від 14.01.2022 таким, що підлягає скасуванню в частині 24 586 165 грн, у тому числі: 23 187 292 грн - основного платежу з податку на прибуток та 1 398 873 грн - штрафних санкцій із наведених нижче підстав.

Вказує про неправомірність висновків акту перевірки щодо необхідності включення до складу доходу позивача кредиторської заборгованості, утвореної перед фізичними особами-постачальниками, оскільки вважає, що такі висновки: вчинені у зв`язку з хибним ототожненням кредиторської заборгованості перед фізичними особами, як безнадійної, внаслідок втрати такими фізичними особами статусу суб`єкта господарювання; здійснені при невірному тлумаченні приписів п.п."з" 14.1.11 ПК України, яким жодним чином не передбачено визнання заборгованості фізичних осіб безнадійною після втрати ними статусу підприємця; суперечать загальним строкам позовної давності для визнання заборгованості безнадійною відповідно до приписів п.п."а" 14.1.11. ПК України; крім того, по ПП ОСОБА_1 заборгованість в сумі 23 436,06 грн включена контролюючим органом до складу доходів двічі, а саме: перший раз - у складі доходів від безоплатно отриманих пиломатеріалів, вдруге - у складі доходів від безнадійної заборгованості.

Також позивач не згоден із висновками акту перевірки щодо додаткового визначення йому доходу в розмірі 128 701 682,00 грн з вартості, нібито безоплатно отриманих пиломатеріалів від невстановлених осіб при відсутності виробничих і трудових ресурсів у постачальників - приватних підприємців, внаслідок нереальності здійснення господарських операцій з придбання пиломатеріалів, оскільки такі висновки: частково ґрунтуються на помилковій інтерпретації господарських операцій з повернення грошових коштів постачальниками ТОВ "Юро Ламбер" - як операцій з отримання пиломатеріалів; являються втіленням практики солідарної відповідальності, оскільки вказують на протизаконне перекладання відповідальності на ТОВ "Юро Ламбер" за можливі порушення податкового законодавства чи за недотримання податкової дисципліни його контрагентами - фізичними особами підприємцями (далі - ФОП) або за наявність незначних упущень в господарській діяльності таких контрагентів; вчинені без врахування доказів прояву обачності ТОВ "Юро Ламбер" при укладанні договорів з постачальниками пиломатеріалів; здійснені лише на підставі суб`єктивної інформації, отриманої з баз даних податкової служби, а тому не підкріплені жодними належними доказами, внаслідок чого такі висновки являються скоріше припущеннями, ніж доведеними фактами; ґрунтуються на матеріалах досудового розслідування кримінального провадження по якому відповідні обставини не доведені та відсутній вирок суду; при ігноруванні контролюючим органом запровадженого законом механізму перевірки законності походження лісоматеріалів по ланцюгу постачання, зокрема під час оформлення Сертифікатів про походження лісоматеріалів; унеможливлюють сприйняття в якості належного доказу інформації про відсутність участі постачальників - фізичних осіб, як посередників у ланцюгу постачання, в біржових аукціонах з продажу необробленої деревини.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року, позовні вимоги товариства задоволено в повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення в оскаржуваній позивачем частині, стягнуто на користь ТОВ "Юро Ламбер" понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 24810 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Житомирській області.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області задоволено частково, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У наведеній постанові суд касаційної інстанції зазначив, що висновки акта перевірки, які покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, не були повною мірою перевірені судами попередніх інстанцій.

31.01.2024 вказана справа надійшла до Житомирського окружного адміністративного суду та за результатами повторного автоматизованого розподілу справи визначено головуючого суддю для її розгляду Панкеєву В.А.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року адміністративну справу №240/16708/22 прийнято до провадження та розпочато її розгляд спочатку за правилами загального позовного провадження.

22.02.2024 до суду надійшов відзив на позов Головного управління ДПС України в Житомирській області (далі - ГУ ДПС України в Житомирській області), в якому представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказала, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами, а висновки акту перевірки та податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі та у межах повноважень є законними, обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства.

07.03.2024 представником відповідача подано до суду додаткові пояснення у справі.

15.03.2024 представником ТОВ "Юро Ламбер" подано відповідь на відзив, де він зазначає, що відповідачем не було спростовано його доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог.

27.03.2024 до суду надійшли заперечення Головного управління ДПС у Житомирській області на відповідь на відзив.

09.04.2024 представником Головного управління ДПС у Житомирській області подано до суду клопотання про долучення доказів.

Ухвалою суду від 21.05.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до протоколу судового засідання, у засіданні оголошено перерву до 28.05.2024 та зобов`язано представників відповідача надати в наступне судове засідання додаткові докази, а саме документи, які були отримані під час перевірки та на підставі яких контролюючий орган дійшов висновку щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства України, копії запитів до регіональних товарних бірж України та відповідей на них.

Ухвалою суду від 28.05.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до протоколу судового засідання, у засіданні оголошено перерву до 23.07.2024 та повторно зобов`язано представників відповідача надати в наступне судове засідання додаткові докази, витребувані судом 21.05.2024.

29.05.2024 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про виклик та допит свідка та клопотання про долучення доказів.

01.07.2024 від представника Головного управління ДПС у Житомирській області до суду надійшли додаткові пояснення.

19.07.2024 представником ТОВ "Юро Ламбер" подано до суду додаткові пояснення у справі.

Ухвалою суду від 25.07.2024 клопотання представника відповідача Байдали Ірини Геннадіївни задоволено, витребувано у Головного управління ДПС у Житомирській області належним чином завірені копії усіх документів щодо здійснення перевірки за актом документальної планової виїзної перевірки від 11.11.2021 №11353/06-30-07-01/34909065, на підставі якого прийнято Головним управлінням ДПС у Житомирській області податкове повідомлення-рішення від 14.01.2022 №00002360701 (за формою "Р").

31.07.2024 від представника відповідача надійшла заява, до якої долучено сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій з додатками.

22.08.2024 представником позивача подано до суду додаткові пояснення у справі з приводу долучених відповідачем сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій з додатками

01.10.2024 від представника відповідача надійшли заперечення на додаткові пояснення представника ТОВ "Юро Ламбер".

Представники позивача в судових засіданнях позов підтримали, просили його задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судових засіданнях заперечували проти задоволення позову з міркувань, наведених у поданому відзиві та додаткових поясненнях та запереченнях.

Ухвалою суду від 01.10.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до протоколу судового засідання, відбувся перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.

У період із 25.03.2024 по 29.03.2024, із 07.06.2024 по 11.07.2024, із 02.09.2024 по 16.09.2024, 07.10.2024 та із 04.11.2024 по 18.11.2024 головуюча суддя перебувала у відпустці, із 25.11.2024 по 01.12.2024 - у відрядженні.

Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що фахівцями ГУ ДПС у Житомирській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Юро Ламбер" з питань контролю за дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01 липня 2017 року по 30 червня 2021 року, та з питань контролю за дотриманням вимог законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01 січня 2011 року по 30 червня 2021 року.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами відповідача складено акт документальної планової виїзної перевірки від 11 листопада 2021 року за №11353/06-30-07-01/34909065.

У висновках акта перевірки констатовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема (у розрізі порушень, що оскаржуються платником):

- п.п.14.1.11. п.14.1. ст.14, п.44.1. ст.44, п.п.134.1.1. п.134.1. ст.134 Податкового Кодексу України, ст.3, ст.4 та ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №15 "Доходи", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 "Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку" та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (із змінами та доповненнями), Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №11 "Зобов`язання", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 "Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку" та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306 (із змінами та доповненнями), Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №16 "Витрати", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 "Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку" та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (із змінами та доповненнями), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, Порядку заповнення податкової декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 23 818 399 грн.

Не погодившись із зазначеним висновком перевірки позивачем подано заперечення на вказаний акт перевірки, за наслідками розгляду яких висновки акта залишено без змін.

14 січня 2022 року ГУ ДПС у Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення №00002360701, яким збільшено ТОВ "Юро Ламбер" грошове зобов`язання з податку на прибуток в загальній сумі 25 230 004,00 грн, у тому числі: за податковими зобов`язаннями з основного платежу в розмірі 23 818 399,00 грн та за штрафними санкціями у сумі 1 411 605,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим-повідомленням рішенням в частині здійснених нарахувань в розмірі 24 586 165,00 грн (з яких 23 187 292,00 грн - основний платіж з податку на прибуток та 1 398 873,00 грн - штрафні санкції), ТОВ "Юро Ламбер" звернулось до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України проголошено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1. статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень підпункту 19-1.1.1. пункту 19-1.1. статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1. пункту 41.1. статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

За змістом підпунктів 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1. пункту 41.1. статті 41 цього Кодексу мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом пункту 75.1. статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Норми п.п.75.1.2. п.75.1. ст.75 ПК України визначають, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пунктом 77.4. статті 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до пунктів 77.6.-77.9. статті 77 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до п.86.7. ст.86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5. пункту 78.1. статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Пунктом 86.8. ст.86 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7. цієї статті.

Судом встановлено, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 14.01.2022 №00002360701 зокрема слугував висновок контролюючого органу про заниження ТОВ "Юро Ламбер" доходів в сумі 116609,00 грн у зв`язку із існуванням в обліку позивача кредиторської заборгованості перед низкою контрагентів, які припинені та доходів в сумі 128 701 682,00 грн з вартості безоплатно отриманих пиломатеріалів від невстановлених осіб.

В ході перевірки проведено детальний аналіз наявної кредиторської заборгованості на початок перевіреного періоду (станом на 01.10.2017), в т.ч. по бух. рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", стан її погашення протягом перевіреного періоду, та кредиторської заборгованості на кінець перевіреного періоду, станом на 30.06.2021 і встановлено, що по ряду контрагентів, які ліквідовані (припинені, зняті з обліку) у перевіреному періоді рахується кредиторська заборгованість а саме по:

- ПП ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 в сумі 32 906,24 грн, діяльність якого припинена 30.09.2019, рахунки закриті 17.08.2019;

- ПП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 в сумі 23 436,06 грн, діяльність якого припинена 29.08.2020, рахунки закриті 15.08.2020;

- ПП ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 в сумі 60 266,54 грн, діяльність якого припинена 04.07.2019, рахунки закриті 29.06.2019.

На думку контролюючого органу, враховуючи законодавчі вимоги щодо формування доходів платниками податків, кредиторська заборгованість по вищенаведених контрагентах у зв`язку з їх припиненням не буде погашена і тому вважається сумнівною (безнадійною), та підлягає включенню до складу доходів платника у відповідних звітних періодах.

Разом з цим позивач вказує, що визнання контролюючим органом кредиторської заборгованості ТОВ "Юро Ламбер" перед фізичними особами безнадійною - як припинених юридичних осіб у зв`язку з їх ліквідацією, згідно з п.п."з" п.п.14.1.11. п.14.1. ст.14 ПК України, є цілком помилковим, оскільки цією нормою безнадійною визнається заборгованість припинених юридичних, а не фізичних осіб. Поняття, як "юридична" та "фізична" особа означають зовсім різний по своїй суті правовий статус цих осіб, а тому мають різні наслідки при ліквідації юридичної особи та припиненні підприємницької діяльності фізичною особою. Отже, на відміну від юридичної особи, внесення запису до державного реєстру про припинення підприємницької діяльності фізичною особою не позбавляє останню статусу цивільної дієздатності та правоздатності.

При цьому твердження контролюючого органу про набуття кредиторської заборгованості статусу безнадійної у зв`язку з завершенням строку позовної давності та про необхідність її включення до складу доходів ТОВ "Юро Ламбер" на цій підставі в III кварталі 2019 року та в III кварталі 2020 року являється передчасним і прямо суперечить приписам п.п."а" 14.1.11. Податкового кодексу з врахуванням змін внесених до п.12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України.

Також, представник ТОВ "Юро Ламбер" звертає увагу, що по ФОП ОСОБА_1 кредиторська заборгованість в сумі 23 436,06 грн включена контролюючим органом до складу доходів позивача двічі, а саме: перший раз - у складі доходів від безоплатно отриманих пиломатеріалів, а вдруге - у складі доходів від безнадійної заборгованості.

Суд вважає обґрунтованими, викладені доводи позивача щодо неправомірності висновку відповідача про заниження ТОВ "Юро Ламбер" доходів в сумі 116 609 грн, у зв`язку із існуванням в обліку позивача кредиторської заборгованості по ряду контрагентів, які припинені.

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2. статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996) зобов`язання це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Кредиторською заборгованістю підприємства визнається сума його боргу перед іншими особами, які стосовно цього підприємства є кредиторами. Кредитори - це особи, яким підприємство заборгувало кошти, їхні еквіваленти, активи, а також роботи чи послуги. Кредиторська заборгованість - це один з видів зобов`язань підприємства.

Пунктом 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.99 за № 860/4153, визначено, що доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 за №85/4306 (зі змінами і доповненнями) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про кредиторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності (П(С)БО 11 "Зобов`язання").

Відповідно до пункту 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання" якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (пункт 5 П(С)БО 15 "Дохід").

Пунктом 15 П(С)БО 15 "Дохід" визначено, що доходом визначена сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

Підпунктом 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Пунктом 135.1. статті 135 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п.п."а" п.п.14.1.11. п.14.1. ст.14 ПК України визначено, що безнадійна заборгованість, зокрема - це заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно п.п."з" п.п.14.1.11. п.14.1. ст.14 ПК України передбачено, що безнадійна заборгованість, зокрема це заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257, частин 1, 5 статті 261 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відтак, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку за придбані товари/послуги залишилася не сплаченою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, платник податку повинен включити суму такої кредиторської заборгованості до складу доходів, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2023 у справі №520/723/20.

Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ "Юро Ламбер" і зазначеними в акті фізичними особами-підприємцями укладались наступні договори поставки:

- з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договір №ORB-2019 від 02.05.2019 (а.с.130-136 т.1);

- з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договір №OCO-UL-2019 від 04.01.2019 (а.с.137-143 т.1);

- з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договір №ОFM-UL-2018 від 01.11.2018 (а.с.144-146 т.1).

Умовами вищевказаних договорів на постачання пиломатеріалів передбачено, що остаточний розрахунок за продукцію здійснюється не пізніше трьох банківських днів після її приймання згідно з порядком та строками встановленими розділом 7 договорів. Згідно з пунктом 7.1. розділу 7 договорів, протягом 10 робочих днів на складі покупця (ТОВ "Юро Ламбер") проводиться перевірка продукції відповідно до асортименту, якості та кількості.

На підтвердження обставин щодо відсутності простроченої безнадійної кредиторської заборгованості по ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 позивачем долучено копій видаткових накладних від 26.06.2019 №2 на суму 212 695,77 грн, від 30.08.2019 №22 на суму 171 828,11 грн, та копій витягів з оборотно-сальдово відомості по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" (а.с. 147-151 т.1).

З вказаних первинних документів слідує, що останні надходження пиломатеріалів від вищезгаданих фізичних осіб-постачальників, після яких утворилась кредиторська заборгованість, здійснювались протягом 2019 року та відповідно кредиторська заборгованість по всіх трьох постачальниках виникла протягом 2019 року.

Разом з тим, слід враховувати, що Законом України від 30 березня 2020 року №540- IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" були внесені доповнення до Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, а саме доповнено п.12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України такого змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257-258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 09 грудня 2020 року №1236 на території України установлено карантин починаючи з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Отже, строки визначені статтями 257-258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину, а твердження контролюючого органу про набуття кредиторської заборгованості статусу безнадійної у зв`язку з завершенням строку позовної давності та про необхідність її включення до складу доходів ТОВ "Юро Ламбер" на цій підставі являється передчасним і прямо суперечить наведеним приписам чинного законодавства України.

Крім того, 17.03.2022 набрав чинності Закон від 15.03.2022 №2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу доповнено пунктом 19: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану продовжуються на строк його дії строки, визначені статтями 257-259 ЦКУ (позовна давність, спеціальна позовна давність)".

Таким чином, висновки податкового органу про наявність у ТОВ "Юро Ламбер" кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Також на виконання вимог Верховного Суду під час судового розгляду справи судом досліджувались доводи відповідача про те, що дохід позивача у зв`язку із наявністю подібної заборгованості виник зокрема через факт припинення підприємницької діяльності контрагента.

Суд погоджується з твердженням фіскального органу про те, що відповідно до Податкового кодексу України, Закону України № 996-XIV та Положень (Стандартів) бухгалтерського обліку №15 "Доходи", №11 "Зобов`язання", №16 "Витрати" не передбачає відокремлення юридичних осіб, приватних підприємців, фізичних осіб, а розглядається питання наявної заборгованості у певному податковому періоді та яким чином вона буде мати вплив на формування доходів платника податків.

Разом з цим, згідно із частиною 1 статті 128 Господарського кодексу України (далі - ГК України) громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

За положеннями статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до статті 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51-52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини 8 статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Аналогічну позицію висвітлила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18.

Отже, зобов`язання, що виникли у фізичної особи під час набуття нею статусу суб`єкта підприємницької діяльності, відносяться безпосередньо до такої фізичної особи навіть після втрати нею підприємницького статусу.

У разі наявності боргів, наприклад кредиторської заборгованості перед колишніми контрагентами-постачальниками, погашати такі борги можливо фізичній особі - колишньому підприємцю, навіть після втрати такою особою статусу підприємця.

Тому, п.п."з" п.п.14.1.11. п.14.1. ст.14 ПК України про визнання безнадійною заборгованості, що припинена, саме юридичної, а не фізичної особи у зв`язку з її ліквідацією, вказує на відсутність жодної можливості такою ліквідованою юридичною особою у подальшому здійснювати будь-які дії, зокрема вимагати або сплачувати свої борги на відміну від фізичною особи, яка не втрачає подібної дієздатності після її припинення.

Відтак, висновки акту про безнадійність кредиторської заборгованості товариства перед фізичними особами з посиланням на допущені порушення П(С)БО 15 "Дохід" та П(С)БО 11 "Зобов`язання" є неправомірними.

Підсумовуючи наведене, суд констатує, що відповідачем не наведено ні в акті перевірки, ні в відзиві або в письмових запереченнях та додаткових поясненнях жодної умови або обставини, яка свідчить, що виявлена кредиторська заборгованість є безнадійною.

Крім того, слід зазначити, що під час нового розгляду даної справи в судовому засіданні представником контролюючого органу Гречковською Н.П. було визнано, що на час проведення перевірки кредиторська заборгованість позивача перед низкою контрагентів, які припинені, не відповідає жодній з ознак безнадійної у розумінні п.п.14.1.11. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України.

Щодо подвійного оподаткування кредиторської заборгованості по ФОП ОСОБА_1 в сумі 23 436,06 грн суд зазначає наступне.

Представники позивача звернули увагу, що по ФОП ОСОБА_1 кредиторська заборгованість в сумі 23 436,06 грн включена контролюючим органом до складу доходів позивача двічі, а саме: перший раз - у складі доходів від безоплатно отриманих пиломатеріалів від невідомих осіб - 1 123 298 грн, а вдруге - у складі доходів від безнадійної заборгованості - 1 123 298 грн.

У відзиві від 21.02.2024 зазначено, що в акті перевірки відображено по ФОП ОСОБА_1 включення до доходів лише суму сумнівної кредиторської заборгованості 23 436 грн. Інша сума включена до доходу по невідомій особі, як безоплатно отримана поставка товару. Поставка ПП ОСОБА_1 пиломатеріалів на суму 1 123 298 грн відображена підприємством у складі витрат.

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

А така аргументація контролюючого органу містить у собі явне взаємне протиріччя, яке полягає в тому, що з одного боку контролюючий орган визнає кредиторську заборгованість позивача перед ФОП ОСОБА_1 в сумі 23 436,06 грн - як залишок отриманих від нього і неоплачених товариством пиломатеріалів, а з іншого боку стверджує, що такі пиломатеріали в сумі 1 123 297,81 грн отримувались від невідомої особи, а не від ФОП ОСОБА_1 .

Щодо висновків акта перевірки про заниження ТОВ "Юро Ламбер" доходів в сумі 128 701 682,00 грн з вартості безоплатно отриманих пиломатеріалів від невстановлених осіб.

Так, згідно з актом перевірки в бухгалтерському обліку позивача відображене придбання пиломатеріалів дубових для їх подальшої реалізації та для проведення додаткової технологічної обробки (сушки, розпиловки) від різних постачальників, зокрема, від фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих як платники, так і неплатники податку на додану вартість.

Стосовно господарських взаємовідносин ТОВ "Юро Ламбер" із підприємцями-постачальниками неплатниками ПДВ проведеною перевіркою встановлено наявність договорів на постачання пиломатеріалів. Умовами укладених типових договорів передбачалось постачання пиломатеріалів дубових обрізних на склад товариства силами та засобами постачальників за рахунок останніх. До перевірки позивачем надано первинні документи, що складались на виконання таких договорів, зокрема: рахунки, видаткові, прибуткові, товарно-транспортні накладні.

У ході перевірки контролюючий орган стверджував, що окремі постачальники пиломатеріалів дубових - приватні підприємці, які не є платниками податку на додану вартість, не мали можливості поставити продукцію на ТОВ "Юро Ламбер", виходячи з наступного: постачальники не могли самостійно виконувати операції поставки лісопродукції, про що свідчить відсутність трудових ресурсів у суб`єктів господарювання у період взаємовідносин, в базах даних податкового органу та у звітності платників відсутня інформація щодо утримання податків з найманих працівників, виплату доходів самозайнятим особам, підприємцям тощо; у контрагентів відсутні власні або орендовані приміщення, автотранспортні засоби, навантажувачі, спеціальне деревообробне обладнання та інструменти, ТМЦ (на підставі даних форми 20-ОПП) для виконання даного виду поставки пиломатеріалів; не встановлено обставин залучення контрагентом інших суб`єктів господарювання для проведення транспортування, навантаження/розвантаження продукції, надання в оренду приміщень, транспортних засобів тощо; у задекларованих постачальників-підприємців відсутня фактична можливість постачання на ТОВ "Юро Ламбер" пиломатеріалів в тій кількості та на таких умовах, які встановлені згідно наданих документів.

Установлені перевіркою обставини зумовили висновок податкового органу про те, що фізично одна особа без належних умов і засобів не мала можливості виконати обумовлений обсяг робіт, при цьому відсутня будь-яка інформація про залучення для виконання договірних умов з покупцем інших СГД. Крім того, проведенням аналізу реєстрації приватних підприємців - постачальників лісопродуції на ТОВ "Юро Ламбер", періодів взаємовідносин, укладання договорів, встановлено, що окремі ФОП здійснили державну реєстрацію перед укладанням договору про поставку продукції на ТОВ "Юро Ламбер", окремі - після укладання договору на поставку, окремі здійснювали взаємовідносини лише з ТОВ "Юро Ламбер", окремі не декларували свої доходи, не звітувалися, в той час як ними була здійснена реалізація пиломатеріалів.

На противагу вищезазначеному сторона позивача стверджує, що такі висновки контролюючого органу частково ґрунтуються на помилковій інтерпретації господарських операцій з повернення грошових коштів в загальному розмірі 1 334 767,00 грн постачальниками ТОВ "Юро Ламбер" - як операцій з отримання пиломатеріалів, у тому числі по наступних контрагентам: ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) за 4 квартал 2017 року на 296 153 грн; ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) за 4 квартал 2017 року на 42 042 грн; ФОП ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) за 4 квартал 2017 року на 19 113 грн; ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) за 1 квартал 2018 року на 217 841 грн; ФОП ОСОБА_8 (РНОКПП: НОМЕР_8 ) за 1 квартал 2018 року на 20 850,17 грн; ФОП ОСОБА_9 (РНОКПП: НОМЕР_9 ) за 2 квартал 2018 року на 134 765,68 грн; ФОП ОСОБА_10 (РНОКПП: НОМЕР_10 ) за 2 квартал 2018 року на 353 235 грн; ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) за 4 квартал 2018 року на 12 000 грн; ФОП ОСОБА_11 (РНОКПП: НОМЕР_11 ) за 4 квартал 2018 року на 215 182 грн; ФОП ОСОБА_12 (РНОКПП: НОМЕР_12 ) за 1 квартал 2019 року на 23 586 грн.

Суд акцентує увагу, що ревізор - ОСОБА_13 , яка під час перевірки безпосередньо перевіряла правильність обчислення позивачем податку на прибуток та була присутня при судовому розгляді справи, не заперечувала того факту, що нею були помилково інтерпретовані господарські операції з повернення товариству раніше отриманих коштів постачальниками замість господарських операцій з одержання пиломатеріалів товариством.

Оцінюючи доводи контролюючого органу про те, що в пакеті документів, які додані до сертифіката про походження пиломатеріалів, які в ході перевірки були досліджені в Житомирському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, наявна окрема товарно-транспортна накладна по кожному постачальнику пиломатеріалів (1-2 і більше ланцюгів), при цьому у них зазначені різні дати, різні перевізники, різні географічно місця поставки, що свідчить про те, що кожен постачальник товар/продукцію розвантажує та навантажує з одного автомобіля в інший, зберігає його, обробляє тощо, суд зазначає таке.

Згідно з частинами 2-4 статті 3 Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" реалізація за межі митної території України в митному режимі експорту суб`єктами підприємницької діяльності лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, крім передбачених статтями 2 та 2-1 цього Закону, допускається за наявності сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.

Сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1260 із подальшими змінами та доповненнями.

Форма сертифіката затверджена наказом Держкомлісгоспом України від 07.09.2007 №528 "Про затвердження форми Сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій та Інструкції щодо заповнення форми Сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій".

В сертифікаті про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій зазначається:

постачальник лісоматеріалів;

вид та ґатунок деревини;

кількість використаної деревини;

номер та дата товарно-транспортної накладної-ліс.

Окрім того, передбачено перелік документів, що необхідні для отримання сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, а саме:

1) рахунок-фактура, інвойс, в якому чітко вказана назва фірми, що є продавцем, її адреса, назва фірми, що є платником і покупцем, її адреса, також назва продукції, ґатунок, геометричні розміри, кубатура, ціна по якій продається лісопродукція, валюта, код УКТЗЕД;

2) товаро-транспортні накладні з підприємств, які є лісокористувачами. В Україні такими є Лісові господарства, що входять до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України, Агролісгоспи, та інші державні підприємства, що є лісокористувачами, в яких вказана назва продукції, розміри та порода;

3) специфікація-накладна (Форма-ЛГ25) до кожного документу (ТТН та ін.), в якій обсяги розписані по діаметрам та довжинам з вказанням порід;

4) якщо документи на необроблену деревину виписані на іншого користувача, необхідно надати перехідні накладні на користувача, що отримує сертифікат.

В ході перевірки контролючим органом направлено запит до Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства від 01.11.2021 №19177/6/06-30-07-01 для отримання інформації щодо видачі Сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій для ТОВ "Юро Ламбер" (а.с.30-31 т.3).

Суд зауважує, що дозвіл на ознайомлення з документами по ланцюгах поставки пиломатеріалів для виявлення дійсних виробників, отриманий відповідачем від Житомирського обласного управління лісомисливського господарства лише 10.11.2021 (лист вих. №09-09/2090 від 04.11.2021), тобто після закінчення перевірки (а.с.32 т.3).

При цьому, в акті перевірки відсутня жодна доказова база, відсутні посилання на конкретні документальні докази, їх перелік, що були вивчені чи переглянуті ревізорами в обласному управлінні лісомисливського господарства.

Також контролюючим органом визнається, що у зв`язку зі значними обсягами вказаних документів вони були вивчені вибірковим порядком, разом з цим, відповідачем застосовано відповідальність за порушення вимог податкового законодавства суцільним порядком по всіх приватних підприємцях, які не є платниками податку на додану вартість та з якими ТОВ "Юро Ламбер" мало господарські відносини в перевіряємий період.

Представлені відповідачем 30.07.2024 копії сертифікатів походження та видаткових накладних не свідчать про відпрацювання відповідачем всіх ланцюгів постачання, не дають можливості дослідити функціональний розподіл учасників в ланцюгах, не спрямовані на виявлення дійсних виробників пиломатеріалів та не спростовують їх виробничих можливостей і трудових ресурсів та не підтверджують неможливості постачання пиломатеріалів підприємцями.

Верховний Суд у постановах від 11.11.2020 у справі №320/1147/19, від 24.11.2020 року у справі №813/3034/15 зробив висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

Крім того, згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту.

Так, висновком Верховного Суду, викладеному у постановах по справам №826/7704/16 від 19.06.2018, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 критична оцінка надана посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Також суд акцентує увагу, що контролюючий орган самостійно вказує на те, що приватні підприємці, які досліджувалися в ході перевірки, та стосовно яких встановлені порушення вимог податкового законодавства, не є виробниками поставлених на ТОВ "Юро Ламбер" пиломатеріалів, натомість, такі є посередниками між виробниками продукції або такими ж самими посередниками.

Так, протокольною ухвалою суду від 09.04.2024 задоволено клопотання представників позивача, ухвалено викликати та допитати в якості свідка фізичну особу - підприємця ОСОБА_14 , яка в судовому засіданні 30.04.2024 підтвердила здійснення нею посередницької підприємницької діяльності без фактичного залучення виробничих і трудових ресурсів. З її показів вбачається, що усі технологічні операції з пиломатеріалами, у тому числі: зберігання готових пиломатеріалів придбаних від виробника та їх навантаження на транспортні засоби здійснювалось персоналом та технікою виробника.

Таким чином, посилання відповідача в даному випадку на податкову звітність приватних підприємців-постачальників за формою 1-ДФ, в частині відсутності у ній інформації про найнятих працівників, жодним чином не спростовує можливостей таких приватних підприємців здійснювати посередницьку діяльність, не обґрунтовує необхідну наявність власних трудових ресурсів для провадження посередницької діяльності і постачання пиломатеріалів позивачу.

Аналогічно, як і у випадку з відсутністю трудових ресурсів, посередницька торговельна діяльність не передбачає обов`язкову наявність власних чи орендованих виробничих ресурсів у посередників.

Крім того, під час судового засідання 21.05.2024 суд з власної ініціативи протокольною ухвалою зобов`язав відповідача представити належні докази того, що саме підприємці-постачальники здійснювали переробку лісоматеріалів на пиломатеріали, їх зберігання, складування, тощо та вони, як виробники не могли здійснити поставки пиломатеріалів позивачу в силу відсутності у них виробничих і трудових ресурсів.

Водночас, вимоги суду контролюючим органом виконані не були, а відповідні докази не надані.

Згідно з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постановах від 26.06.2018 у справі №К/9901/27855/18, від 19.06.2018 у справі №К/9901/3749/18, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, про те, що: збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.

Таким чином, суд зауважує, що інформація про контрагентів позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДПС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє.

За умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Також, суд зазначає, що за правилами пункту 73.5. статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб`єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Тобто, у разі наявності у контролюючого органу сумнівів щодо реальності здійснення господарських операцій контрагентами будь-якого суб`єкта господарювання чи інформації щодо недотриманням ними податкової дисципліни, вітчизняним законодавством передбачені відповідні права та повноваження контролюючих органів для можливості підтвердження чи спростування таких сумнівів шляхом здійснення зустрічних звірок. Не ініціювавши проведення зустрічних звірок контрагентів ТОВ "Юро Ламбер" та не отримавши необхідного інформаційного підтвердження викладених в акті висновків, контролюючий орган фактично переклав на позивача обов`язок доведення реальності здійснення господарської діяльності його контрагентами-постачальниками пиломатеріалів.

На переконання суду, відсутність необхідних допустимих доказів, які могли бути отримані контролюючим органом, зокрема шляхом організації зустрічних звірок постачальників пиломатеріалів, відсутність вмотивованих пояснень контролюючого органу про альтернативне походження лісоматеріалів від невстановлених осіб, вказують на неправомірність зазначених в акті перевірки порушень податкового законодавства, у тому числі щодо безоплатності отриманих пиломатеріалів.

Під час повторного розгляду справи відповідачем вживалися додаткові заходи для отримання доступу до документів, наявних в обласному управлінні лісомисливського господарства, що слугували підставою для видачі Сертифікатів походження лісоматеріалів.

У відзиві відповідач посилається на те, що вся інформація про ланцюги руху лісопродукції від лісгоспу до ТОВ "Юро Ламбер", надана саме ТОВ "Юро Ламбер" Житомирському обласному управлінню лісового та мисливського господарства, і відповідно була досліджена в ході перевірки, тобто відсутні підстави для проведення зустрічних звірок і відслідкування іншого руху лісопродукції.

Проте контролюючим органном додатково були направлені запити на проведення зустрічних звірок по наступних контрагентах (по яких встановлені факти недекларування виробниками податкових зобов`язань та розбіжності в номенклатурі лісопродукції): ДСГП "Ліси України" (ЄДРПОУ: 44768034) від 29.02.2024 №4452/6/06-30-07-01; ТОВ компанія "Трай" (ЄДРПОУ: 32438781) від 29.02.2024 №4448/6/06-30-07-01; ПП "Схід Інвестбуд Сервіс" (ЄДРПОУ: 34924125) від 29.02.2024 №4442/6/06-30-07-01; ТОВ "Черкаський турборемонтний завод" (ЄДРПОУ: 34363535) від 29.02.2024 №4445/6/06-30-07-01; СУПП "Варта" (ЄДРПОУ: 21728220) від 29.02.2024 №4443/6/06-30-07-01 (а.с.202-211 т.7), жодних доказів проведення таких звірок суду не надано.

Крім того, суд зауважує, що такі запити були направлені відповідачем всупереч вимогам п.78.2. ст.78 ПК України, більш ніж через 2 роки після проведення документальної перевірки ТОВ "Юро Ламбер".

З приводу відсутності в біржових торгах ТБ "Всеукраїнська лісова біржа" та ТБ "Житомирські торги" постачальників пиломатеріалів - фізичних осіб підприємців, суд встановив наступне.

Серед 71 постачальників - ФОП, відмічених у додатку №15 до акту перевірки, реєстрацію суб`єктами господарювання в межах Житомирської області мають лише 15 фізичних осіб, а саме: ОСОБА_15 (РНОКПП: НОМЕР_13 ) - Романівська РДА, ОСОБА_16 (РНОКПП: НОМЕР_14 ) - Романівська РДА, ОСОБА_8 (РНОКПП: НОМЕР_8 ) - Романівська РДА, ОСОБА_14 (РНОКПП: НОМЕР_15 ) - Бердичівське міськуправління юстиції, ОСОБА_17 (РНОКПП: НОМЕР_16 ) - Бердичівська РДА, ОСОБА_18 (РНОКПП: НОМЕР_17 ) - Романівська РДА, ОСОБА_19 (РНОКПП: НОМЕР_18 ) - Романівська РДА, ОСОБА_20 (РНОКПП: НОМЕР_19 ) - Житомирська РДА, ОСОБА_21 (РНОКПП: НОМЕР_20 ) - Чуднівська РДА, ОСОБА_22 (РНОКПП НОМЕР_21 ) - Бердичівське міськуправління юстиції, ФОП ОСОБА_23 (РНОКПП: НОМЕР_22 ) - Бердичівська РДА, ОСОБА_24 (РНОКПП: НОМЕР_23 ) - Житомирська міськрада, ОСОБА_25 (РНОКПП: НОМЕР_24 ) - Бердичівське міськуправління юстиції, ОСОБА_26 (РНОКПП: НОМЕР_25 ) - Бердичівське міськуправління юстиції, ОСОБА_27 (РНОКПП: НОМЕР_26 ) - Бердичівська РДА.

Решта 56 фізичних осіб по яким виявлені порушення в ході перевірки, зареєстровані суб`єктами господарювання в інших областях України.

Проте, в акті перевірки не зазначено про надсилання запитів до інших регіональних товарних бірж України, крім Житомирської області.

В судовому засіданні представник відповідача Гречковська Н.П. пояснила, що під час проведення перевірки було направлено запити до всіх регіональних товарних бірж України, проте на виконання вимог протокольної ухвали суду жодних доказів на підтвердження не надала.

Суд зазначає, що до відзиву на позов контролюючим органом представлені відповіді на запити, отримані від товарних бірж Житомирського регіону (а.с.36, 69-70 т.3).

Так, з відповіді ТБ "Житомирські торги" (вих.№150 від 11.11.2021) видно, що у період з 01.01.2017 по 30.06.2021 одним з переможців аукціону був ФОП ОСОБА_28 (РНОКПП: НОМЕР_27 ).

ТОВ "Юро Ламбер" до позову додавалась копія витягу з ЄДР по ОСОБА_28 (а.с.138-139 т.2), згідно з якою виробник пиломатеріалів - ФОП ОСОБА_28 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач надав копії товарно-транспортних накладних (а.с.120-124 т.3), які підтверджують, що такі фізичні особи підприємці, як ОСОБА_15 (РНОКПП: НОМЕР_13 ), ОСОБА_16 (РНОКПП: НОМЕР_14 ), ОСОБА_8 (РНОКПП: НОМЕР_8 ), ОСОБА_18 (РНОКПП: НОМЕР_17 ), ОСОБА_21 (РНОКПП: НОМЕР_20 ) як вантажовідправники мали господарські відносини з ФОП ОСОБА_28 (РНОКПП: НОМЕР_27 ) та з с.Товща відправляли пиломатеріали дубові ТОВ "Юро Ламбер". Крім того, як докази позивач надав копії первинних документів між вищезазначеними фізичними особами підприємцями з ФОП ОСОБА_28 : накладні, договори про надання послуг з переробки давальницької сировини, акти приймання-передачі давальницької сировини (пиломатеріалів необрізних) у переробку, сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, акти приймання наданих послуг, видаткові накладні тощо (а.с.169-198 т.2).

Щодо встановлених порушень податкового законодавства, зокрема у взаємовідносинах між ТОВ "Юро Ламбер" і рядом приватних підприємців, які постачали позивачу пиломатеріали дубові обрізні, зокрема ФОП ОСОБА_24 (РНОКПП: НОМЕР_23 ), ФОП ОСОБА_23 (РНОКПП: НОМЕР_22 ), ФОП ОСОБА_22 (РНОКПП: НОМЕР_21 ), ФОП ОСОБА_26 (РНОКПП: НОМЕР_25 ), ФОП ОСОБА_27 (РНОКПП: НОМЕР_26 ), ФОП ОСОБА_25 (РНОКПП: НОМЕР_24 ), ФОП ОСОБА_17 (РНОКПП: НОМЕР_16 ), ФОП ОСОБА_14 (РНОКПП: НОМЕР_15 ), які придбавали такі пиломатеріали у ТОВ "Укрєвроліс", суд зазначає наступне.

Зокрема, дослідженням ланцюгів походження та постачання лісопродукції із залученням до поставок підприємців - неплатників ПДВ згідно із даними Єдиного реєстру податкових накладних, відповідач встановив, що постачання дошки необрізної протягом 2019-2021 років проводилось ТОВ "Укрєвроліс" на неплатників ПДВ, які в подальшому поставляли дошку обрізну дубову позивачеві.

З метою пояснення розбіжностей у номенклатурі поставленої лісопродукції та отримання розгорнутої інформації про, власне, фактичну реалізацію товару підприємцям-неплатникам ПДВ (враховуючи факт поставки вказаними підприємцями товару позивачеві із іншою номенклатурою), відповідачем порушувалось питання щодо необхідності отримання від ТОВ "Укрєвроліс" пояснень.

Для дослідження ланцюгів постачання пиломатеріалів податковий орган надіслав на адресу ТОВ "Укрєвроліс" запит №3264/6/06-30-07-01 від 22.02.2023.

У відповідь на запит Головного управління ДПС у Житомирській області ТОВ "Укрєвроліс" листом №10/03 від 10.03.2023 підтвердило, що Товариство дійсно продавало приватним підприємцям, залишки та відходи дошки обрізної дубової, яка не відповідала вимогам до якості сировини для виконання умов основних контрактів або мала вади і потребувала додаткової обробки/переробки та збиралася на території і не мала збуту, по взаємно узгоджених залікових розмірах та цінах (прописаних у кожній видатковій накладній), які зазвичай дещо різняться з пиленими розмірами. Також ТОВ "Укрєвроліс" вказало, що після звернення до них представника ТОВ "Юро Ламбер", ним було виявлено у податкових накладних не вірне формулювання у назві номенклатури. Це суто технічна помилка, яка виникла під час формування нової податкової накладної в результаті копіювання попередньої податкової накладної (оскільки ТОВ "Укревроліс" до 2 кварталу 2019 року включно реалізував для неплатників ПДВ дошку необрізну дуб і складав податкові накладні на не обрізну дошку). Оскільки ці податкові накладні складені на неплатника і не підлягають врученню контрагенту помилка зберігалася тривалий час.

При цьому ТОВ "Укревроліс" підтвердило, що код УКТ ЗЕД, кількість, ціна і загальна сума в усіх податкових накладних вказано вірно та надало копії договорів та додаткових угод, видаткових накладних, платіжних доручень та актів звірок (а.с.85-86 т.5).

В свою чергу позивач звернувся з відповідним проханням до ТОВ "Укрєвроліс", де просив уточнити яка саме продукція фактично постачалась ТОВ "Укрєвроліс" на користь приватних підприємців (а.с.92-93 т.5).

Так, ТОВ "Юро Ламбер" на своє звернення отримано відповідь (вих.№15/05 від 15.05.2023), в якій ТОВ "Укрєвроліс" підтвердило, що приватним підприємцям постачалась саме обрізна дошка дубова, відповідно до умов основних контрактів, укладених між ТОВ "Укрєвроліс" і покупцями на постачання пиломатеріалів, в яких погоджено відповідні вимоги по якості, сортності та розмірам до пиломатеріалів, що постачались (а.с.94-95 т.5).

Матеріалами справи підтверджується, що у всіх договорах на постачання пиломатеріалів ТОВ "Укрєвроліс" вищезазначеним приватним підприємцям йдеться про номенклатуру товару - "дошка обрізна дуб". У всіх видаткових накладних виписаних ТОВ "Укрєвроліс" на постачання пиломатеріалів приватним підприємцям у графі "товар" також наведена номенклатура "дошка обрізна дуб". Тобто, жодних документальних доказів постачання ТОВ "Укрєвроліс" приватним підприємцям відходів, а не обрізної дошки дубу відповідних розмірів, відповідачем до суду не представлено.

Підсумовуючи наведене, суд констатує, що письмовими поясненнями ТОВ "Укрєвроліс" та відповідними документальними доказами підтверджується факт постачання ТОВ "Укрєвроліс" приватним підприємцям товару (пиломатеріалів) із номенклатурою "дошка обрізна дуб".

Суд вважає помилковими доводи контролюючого органу про те, що господарські операції здійснено деякими фізичними особами-підприємцями одразу після реєстрації та мали одноразовий характер, оскiльки в подальших звітних перiодах взаємовiдносини не здійснювались.

Суд наголошує, що згідно з частиною 2 статті 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

За приписами статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

До принципів підприємницької діяльності, визначених статтею 44 ГК України, належать, зокрема, вільний вибір підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійне формування підприємцем програми діяльності, вибір постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Таким чином, законодавством не встановлено заборони фізичній особі-підприємцю здійснювати підприємницьку діяльність одразу після реєстрації, а також самостійно вирішувати всі питання, що стосуються господарських операцій, вибору контрагентів, тривалості взаємовідносин з ними.

Щодо покликань відповідача про те, що в рамках досудового розслідування по кримінальному провадженню від 27.12.2019 №42019060000000060, яке проводиться Першим слідчим відділом з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань у м.Хмельницькому, розслідується факт використання службовими особами ТОВ "Юро Ламбер" для легалізації незаконно отриманої деревини афілійованих фізичних осіб - підприємців неплатників ПДВ. При цьому вирок відносно позивача та його контрагентів у зазначеному кримінальному провадженні відсутній.

В той же час, контролюючий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Великою Палатою Верховного Суду 07.07.2022 прийнято постанову у справі № 160/3364/19, якою закцентовано увагу на тому, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання свідчень особи щодо неприйняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів за ланцюгом постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Зробивши акцент на реальному здійсненні господарської операції як складової юридичного факту, що породжує у платника право на податковий кредит та на збільшення витрат, Велика Палата в цій постанові також вказала, що вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Зазначені вище обставини з огляду на положення статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають встановленню під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, при цьому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи.

Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства та обставини справи, суд констатує, що надані позивачем первинні документи відповідають вимогам, встановленим частиною 2 статті 9 Закону №996-XIV, не викликають сумнівів щодо їх достовірності і підтверджують здійснення господарських операцій позивача із вказаними контрагентами, що свідчить про безпідставність доводів контролюючого органу щодо наявності порушення норм податкового законодавства з боку позивача за господарськими операціями із його контрагентами.

Зважаючи на викладене, доводи відповідача про заниження ТОВ "Юро Ламбер" доходів в сумі 128 701 682,00 грн з вартості безоплатно отриманих пиломатеріалів від невстановлених осіб на підставі виявлених перевіркою обставин, суд вважає необґрунтованими та не підтвердженими контролюючим органом належними доказами.

Продовжуючи вирішення спору, суд зважає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.

Тому відповідність закону правового акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, яким на приватну особу покладено додатковий обов`язок у вигляді майнового/фінансового тягаря, зокрема, за критеріями: дотримання компетенції, меж повноважень, способу дій, приводу реалізації функції контролю, обґрунтованості, безсторонності (неупередженості), добросовісності, розсудливості, рівності перед законом, унеможливлення дискримінації, пропорційності, своєчасності, права особи на участь у процесі прийняття рішення, має доводитись, насамперед відповідачем.

При цьому, із положень частин 1 і 2 статті 77 КАС України у поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності у спорі за стандартом доказування - "поза будь-яким розумним сумнівом" (тобто запропоноване сприйняття ситуації повинно виключати реальну ймовірність існування у дійсності будь-якого іншого варіанту), у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - "баланс вірогідностей" (тобто запропоноване сприйняття ситуації не повинно суперечити умовам реальної дійсності і бути можливим до настання).

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не доведеного документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не спричиняє виникнення безумовних та беззаперечних підстав для висновку про реальне існування такої обставини у дійсності.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту ч.1 ст.77 та ч.2 ст.77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, де указано, що визначений ст.77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Окрім того, саме таке тлумачення стандартів доказування є цілком релевантним правовому висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21.

У розумінні ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а у силу запроваджених частинами 1 і 2 ст.74 КАС України застережень суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням встановленого законом порядку або не підтверджені визначеними законом певними засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону була наведено у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 по справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов`язковою умовою визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оцінивши добуті докази за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, підсумовуючи викладені вище міркування та беручи до уваги обсяг доказів, наявних у розпорядженні контролюючого органу на момент видання оскарженого рішення, суд доходить до переконання про недоведеність дотримання суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах вимог ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України

При цьому, позивачем доведено необґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 14.01.2022 №00002360701 (за формою "Р") в частині збільшеного грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 24 586 165 грн, у тому числі: за податковими зобов`язаннями з основного платежу в сумі 23 187 292 грн та застосованих штрафних санкцій у сумі 1 398 873 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов переконання, що позов ТОВ "Юро Ламбер" підлягає задоволенню.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007 у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011 у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010 у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994 у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003 у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008 у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), вичерпно реалізував існуючі правові механізми з`ясування об`єктивної істини; надав належну оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права та оцінки обставин фактичної дійсності.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

вирішив:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Юро Ламбер" (вул.Індустріальна,35А, смт.Черняхів, Житомирська обл., 12301, ЄДРПОУ: 34909065) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 14.01.2022 №00002360701 (за формою "Р") в частині збільшеного грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 24 586 165 грн, у тому числі: за податковими зобов`язаннями з основного платежу в сумі 23 187 292 грн та застосованих штрафних санкцій у сумі 1 398 873 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва

18.12.24