Ухвала

від 18.12.2024 по справі 280/10251/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань розгляду справиу порядку загального позовного провадження

18 грудня 2024 року Справа № 280/10251/23 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання заступника керівника Запорізької обласної прокуратури про призначення розгляду справи у порядку загального позовного провадження, подане у справі

за позовом заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, Запорізької обласної військової адміністрації, Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма МІДА, ЛТД»

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, Запорізької обласної військової адміністрації, Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма МІДА, ЛТД» (далі - відповідач), в якій просить суд зобов`язати відповідача привести у готовність до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту сховище № 29349, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, 1, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Ухвалою від 12.12.2023 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

Ухвалою від 09.02.2024 суд зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 260/4199/22.

Ухвалою від 18.12.2024 суд поновив провадження у справі.

06.02.2024 та 09.02.2024 до суду надійшли клопотання, у яких позивач просить вирішити питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Клопотання обґрунтоване тим, що справа має виняткове значення як для прокурора як представника інтересів держави, так і для суспільства в цілому, оскільки неготовність захисної споруди цивільного захисту є надзвичайно важливим у сьогоденних умовах. Також позивач вважає за доцільне здійснити у судовому засіданні допит свідків, а саме представників ГУ ДСНС у Запорізькій області та інших осіб, які брали участь чи були причетні до подій огляду сховища.

Розглянувши клопотання заступника керівника Запорізької обласної прокуратури, суд не знайшов підстав для його задоволення з огляду на наступне.

За частинами першою-третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні

При цьому, частиною четвертою статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

У свою чергу, відповідно до частин першої, другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом частиною четвертою цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, КАС України визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження. При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у частині четвертій статті 12 КАС України та у частині четвертій статті 257 КАС України

Суд констатує, що за відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суду дозволено розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС України). Аналогічна правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №140/15761/20, від 01.02.2024 у справі № 320/9343/20, від 21.09.2023 у справі №380/25627/21.

Покликання заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на значний суспільний інтерес не може бути сприйняте як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки є лише його суб`єктивною думкою. Будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними. При цьому, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України. Суд звертає увагу, що законодавець не пов`язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.

Щодо наведених у клопотанні тверджень про необхідність виклику і допиту свідків заявник не обґрунтовував необхідність у виклику та допиту свідків, не зазначає які свідки, та про які обставини у справі вони можуть надати свідчення, з урахуванням предмета спору та характеру спірних правовідносин. Крім того, заступник керівника Запорізької обласної прокуратури не позбавлений можливості подати не лише заяви по суті спору, а й пояснення чи заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, у випадку, якщо виникне така необхідність. Також відповідно до частини п`ятої статті 159 КАС України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Суд зауважує, що рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав (абзац перший підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України. Відповідно до частини восьмої статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Тобто, заступник керівника Запорізької обласної прокуратури не обмежений у своєму праві подавати заяви по суті, письмові пояснення із викладенням своєї позиції щодо суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань іншої сторони (опонента), та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи. Також положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Водночас клопотання не містить будь-якої інформації стосовно предмета спору, яка може бути надана сторонами лише у судовому засіданні за участі їх представників та не може бути надана із заявами по суті справи.

Таким чином, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування усіх обставин справи.

За таких обставин, суд вважає клопотання заступника керівника Запорізької обласної прокуратури необґрунтованим.

Поряд з цим, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників (у письмовому провадженні) судом враховано наступне.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022 від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 №49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 №469/2024. Указом Президента України від 28.10.2024 №740/2024 строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, тобто, останній діє на момент розгляду цієї справи.

У силу положень частини першої статті 10 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження, зокрема, судів.

Відповідно до статті 12-2 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» у умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до статті 26 цього Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Згідно із частиною сьомою статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

24 лютого 2022 року Рада суддів України прийняла рішення «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією з боку рф».

02 березня 2022 року Рада суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, де зауважено на тому, що визначаючи умови роботи суду у воєнний час, слід керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.

З огляду на викладене, враховуючи нестабільність ситуації в регіоні через вторгнення російських військ на територію України, часті масовані ракетні обстріли всієї території України, в тому числі території міста Запоріжжя та Запорізької області, суд вважає за необхідне продовжити здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), оскільки участь представників у судовому засіданні в приміщенні суду може бути небезпечна для їх життя та здоров`я.

Враховуючи наведене у сукупності, підстави для задоволення клопотання заступника керівника Запорізької обласної прокуратури про призначення розгляду справи у порядку загального позовного провадження відсутні.

Керуючись статтями 12, 166, 243, 248, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання заступника керівника Запорізької обласної прокуратури про призначення розгляду справи № 280/10251/23 у порядку загального позовного провадження відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі Судова влада України, за якою учасники справи можуть отримати інформацію: http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 18.12.2024.

Суддя К.В.Мінаєва