Ухвала

від 20.12.2024 по справі 280/10251/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

20 грудня 2024 року Справа № 280/10251/23 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма МІДА, ЛТД» про залишення позовної заяви без розгляду, подане в адміністративній справі

за позовом заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, Запорізької обласної військової адміністрації, Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма МІДА, ЛТД»

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, Запорізької обласної військової адміністрації, Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма МІДА, ЛТД» (далі - відповідач), в якій позивач просить суд зобов`язати відповідача привести у готовність до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту сховище № 29349, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, 1, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за даними електронного обліку захисних споруд цивільного захисту, який ведеться ГУ ДСНС України у Запорізькій області, балансоутримувачем сховища № 29349, розташованого по вул.Східній, 1 у м.Запоріжжі, є ТОВ «МІДА ЛТД». За результатами огляду зазначеної захисної споруди 11.09.2023 сховище № 29349 оцінено як неготове до використання за призначенням, про що складено відповідний акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту. Зі змісту акта встановлено низку недоліків в утриманні захисної споруди, які відповідно до Додатку 13 до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579, свідчать про її неготовність до використання за призначенням. Жодних матеріалів щодо усунення недоліків в утриманні захисної споруди на адресу ГУ ДСНС України у Запорізькій області не надходило. Крім того, 15.11.2023 на виконання рішення РНБО від 23.06.2023 «Щодо результатів оперативних обстежень об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту та вирішення проблемних питань щодо укриття населення», а також протокольного рішення позачергового засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Запорізької області від 12.10.2023 № 23, проведено щоквартальну комісійну оцінку стану готовності зазначеної захисної споруди. За результатами станом на 15.11.2023 сховище № 29349 оцінене як неготове до використання за призначенням про що складено відповідний акт оцінки готовності захисної споруди цивільного захисту. Незважаючи на виявлені ще у вересні 2023 року порушення в утриманні захисної споруди цивільного захисту (сховища № 29349), ОТВ «НВФ МІДА, ЛТД» заходів, спрямованих не приведення споруди у стан готовності до використання за призначенням не вжито. Отже, незважаючи на збройну агресію Російської Федерації проти України, балансоутримувачем (власником) не вжито заходів, спрямованих на приведення захисної споруди цивільного захисту сховища № 29349 у стан готовності до використання за призначення для захисту населення. Наведене свідчить про порушення законодавства у сфері цивільного захисту, що призводить до порушень інтересів держави в частині обороноздатності держави, забезпечення належного захисту життя та здоров`я цивільного населення, гарантованих статтями 3, 27 Конституції України.

Бездіяльність уповноважених на захист державних інтересів суб`єктів владних повноважень, залучених у якості позивачів, обґрунтовано наступним. ГУ ДСНС України у Запорізькій області, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, наділене правом звертатися до суду з метою реалізації своїх повноважень, у тому числі з позовом про зобов`язання привести захисну споруду у стан готовності до використання за призначенням. Запорізька обласна державна адміністрація (Запорізька обласна військова адміністрація) відповідно до вимог ч. 1 ст. 19, ч. 15 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, п. 12 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138, ст. ст. 16, 25, 27, 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» є органом, який уповноважений діяти від імені держави у сфері здійснення контролю за станом належного утримання захисних споруд цивільного захисту, їх готовністю до використання за призначенням, у тому числі сховища № 29349, яка з метою реалізації своїх повноважень наділена правом звертатися до суду, у тому числі з позовом про зобов`язання привести захисну споруду у стан готовності до використання за призначенням. Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради відповідно до вимог ч. 2 ст. 19, ч. 15 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, п. 12 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138, ст. ст. 11, 18-1, 36-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є органом, який уповноважений діяти від імені держави у сфері здійснення контролю за станом належного утримання захисних споруд цивільного захисту, їх готовністю до використання за призначенням, у тому числі сховища № 29349, яка з метою реалізації своїх повноважень наділена правом звертатися до суду, у тому числі з позовом про зобов`язання привести захисну споруду у стан готовності до використання за призначенням.

Зауважено, що Управлінням з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради як органом, уповноваженим чинним законодавством діяти від імені територіальної громади міста Запоріжжя в частині здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту, дієвих заходів, спрямованих на зобов`язання ТОВ «НВФ МІДА, ЛТД» привести захисну споруду цивільного захисту сховище № 29349 у стан готовності до використання за призначенням, у тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом, не вжито, що підтверджує його бездіяльність та наявність підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором, передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру». Підсумовано, що звернення прокурора до суду з цим позовом в умовах воєнного стану є єдиним ефективним та дієвим способом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

21.12.2023 до суду надійшло клопотання відповідача про залишення позову без розгляду на підставі пунктів 1, 7 частини першої статті 240 КАС України. Зазначено, що у разі задоволення поданого заступником керівника Запорізької обласної прокуратури позову кожному з 3 (трьох) позивачів судом буде видано окремий виконавчий лист, в якому у якості стягувача буде зазначено окремого позивача. Однак, виходячи із суті позовної вимоги суд не буде мати підстав розділити задоволену немайнову вимогу на частини між позивачами, а також не буде мати підстав зазначити, що обов`язок чи право стягнення є солідарним, оскільки вимога має немайновий характер. крім цього, суб`єкти владних повноважень не можуть дублювати функції один одного та одночасно вживати ідентичні заходи реагування по відношенню до однієї і тої ж особи, в силу положень статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Також зауважено на відсутності адміністративної процесуальної дієздатності у заявника на подання позовної заяви. Так, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. До позовної заяви не додано доказів надіслання позивачам листа від 27.11.2023 №15/3-2572-23, та не надано доказів отримання позивачами такого листа, відсутні також відповіді позивачів на цей лист. Підсумовано, що прокурор, по-перше, пред`явивши позов від трьох суб`єктів владних повноважень допустив порушення визначеного статтею 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» принципу неприпустимості дублювання повноважень та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду різними органами з одного й того самого питання, та по-друге, допустив фактичне розширення дискреційних повноважень органу державної влади та органу місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення. Також представником відповідача зазначено про наявність питання щодо сплати судового збору, оскільки позов пред`явлених від трьох позивачів, тому відповідно судовий збір повинен бути сплачений від кожного з позивачів.

01.01.2024 судом отримано відзив на позовну заяву, у якому вказано, що відповідачем ніколи не складались у паперовій формі ні паспорти, ні облікові картки захисних споруд, у тому числі і щодо сховища № 29349, оскільки відповідачу ніколи не належало на праві власності чи праві користування, та не перебувало на балансі жодного сховища. Натомість, у самій обліковій картці сховища №29349 (вих. №3/1-718 від 09.04.2002) містяться дані, що вказане сховище належить ЗАТ «Комфорт». При цьому всі дані внесені машинодруком, однак назва власника ЗАТ «Комфорт» закреслена кульковою ручкою, а біля закреслення міститься допис кулькової ручкою від руки ТОВ «МІДА ЛТД», що за своєю суттю не може мати характер внесення змін до документу. Назва ТОВ «МІДА ЛТД» є лише схожим найменуванням із назвою відповідача, однак незважаючи на таку схожість - ці дві назви не є тотожними (фактично різні назви), оскільки найменування відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма Міда, ЛТД». Висловлені заперечення проти тверджень прокурора, що сховище вбудоване у 4-поверхову адміністративну будівлю, оскільки згідно облікової картки станом на 09.04.2002 року таке сховище належало ЗАТ «Комфорт», однак станом на цю дату Адміністративний корпус інв. №20 (літ. А-4) вже не належав ЗАТ «Комфорт». Після 29.10.2001 відповідач більше не придбавав у ЗАТ «Комфорт» жодного нерухомого майна та жодних договорів купівлі-продажу не укладав, а тому сховище №29349, яке станом на 09.04.2002 належало ЗАТ «Комфорт», не могло перейти у власність відповідача. На адвокатські запити представником отримано відповідь, за якою Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради (позивач 2) вказало на те, що сховище №29349 знаходиться у Виробничому корпусі (вказуючи власником ВАТ «Міда ЛТД», а не ТОВ), при цьому прокурор вказує на те, що сховище №29349 знаходиться в Адміністративному корпусі. Відповідачем жодних оцінок стану готовності захисних споруд, в тому числі 11.09.2023 та 15.11.2023, не проводилось ані самостійно, ані із залученням органів і підрозділів ДСНС чи органів місцевого самоврядування, при цьому відповідачем не направлялись жодні звернення щодо залучення фахівців до органів і підрозділів ДСНС чи інших органів влади або місцевого самоврядування. Звернуто увагу, що не відповідає дійсності інформація, зазначена у наданих прокурором актах від 11.09.2023 та від 15.11.2023, щодо участі відповідача при здійсненні оцінки стану готовності невідомого приміщення та щодо проведення огляду приміщення, яке начебто належить відповідачу (відповідач не допускав нікого до своїх приміщень). Також в Акті перевірки від 09.02.2021 № 63, складеному за результатами планового заходу державного нагляду (контролю), та приписі від 15.02.2021 № 49 не зазначено, у чому саме полягає не забезпечення утримання захисної споруди, та чи були виявлені якісь конкретні недоліки.

Крім того, відповідач вказує на відсутність у прокурора підстав для звернення до суду, звертаючи увагу на таке. Кодекс цивільного захисту України не передбачає повноважень ГУ ДСНС у Запорізькій області на звернення до суду із пред`явленими позовними вимогами у якості позивача, а тому, відповідно, у прокурора, в особі цього органу, також не має права на звернення до суду з такими вимогами. Положенням про Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради, затвердженим рішенням міської ради № 33 від 30.09.2020, не передбачено право на самостійне звернення до суду. Запорізька обласна державна адміністрація не наділена повноваженнями на звернення до суду з даним позовом, виходячи з положень Закону України «Про місцеві державні адміністрації». Таким чином, прокурор допустив фактичне розширення дискреційних повноважень органу державної влади та органу місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення.

Також зауважує на відсутності доказів надсилання позивачам листа від 27.11.2023 № 15/3-2572-23 про звернення прокурора до суду, і не надано доказів отримання позивачами такого листа; відсутні відповіді позивачів на цей лист. Відтак, наведене свідчить на невиконання прокурором визначеного статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» зобов`язання щодо повідомлення позивачів перед поданням позову про здійснення представництва інтересів держави в суді, що є передумовою для виникнення повноважень такого представництва. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

11.01.2024 судом отримано відповідь на відзив, у якому прокурор зазначає, що надані докази у сукупності підтверджують, що власником, а відтак і балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту сховища № 29349, розташованого по вул.Східній, 1 у м.Запоріжжі, є відповідач. Вказує, що обов`язок складання паспорта та облікової картки захисної споруди цивільного захисту, а також проведення її технічної інвентаризації, покладено законодавцем саме на власника (балансоутримувача) захисної споруди. Звертає увагу, що на необхідність виконання таких обов`язків відповідачу було вказано ще у лютому 2021 року, що підтверджується актом від 09.02.2021 № 63 та приписом від 15.02.2021 № 49. Зауважує, що з листа ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» від 28.12.2023 № 1767 слідує, що ТОВ «БІ-НАФТА» та ТОВ «НВФ МІДА, ЛТД» при замовленні технічної інвентаризації захисні споруди цивільного захисту сховища. Натомість це жодним чином не підтверджує відсутність сховища № 29349 у вказаній будівлі й не спростовує обов`язку її власника скласти на неї облікову документацію. Наполягає, що ТОВ «Науково-виробнича фірма МІДА, ЛТД» є належним відповідачем у справі.

Зазначає, що належним доказом на спростування тверджень прокурора про неготовність захисної споруди цивільного захисту сховища № 29349 до використання за призначенням, є виключно акт оцінки стану готовності указаної захисної споруди до використання за призначенням, складений відповідачем із залученням представника ГУ ДСНС України у Запорізькій області, зі змісту якого слідує, що така споруда є готовою до використання з призначенням. Натомість таких доказів відповідачем не надано. У свою чергу, відповідачем не надано доказів на підтвердження виключення сховища з фонду та зняття з обліку як наслідок відсутності у нього обов`язку щодо приведення його у стан готовності до використання за призначенням.

12.01.2024 до суду надійшли заперечення на клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, обґрунтоване наступним. Твердження позову прокурора вимогам статті 172 КАС України є безпідставними, оскільки докази перебування інших справ, які можуть бути об`єднані в одне провадження з указаним позовом, відсутні. Щодо твердження відповідача про можливе видання судом трьох виконавчих листі, прокурор зауважує, що з урахуванням того, що саме ГУ ДСНС у Запорізькій області серед позивачів є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, стягувачем у виконавчому документі доцільно зазначити позивача 1. Зауважує, що Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не поширюється на спірні правовідносини, оскільки неготовність захисної споруди була виявлена та зафіксована не в ході здійснення заходів державного нагляду (контролю), що підтверджується інформаціями ГУ ДСНС України у Запорізькій області від 06.10.2023 № 53002-5000/5307-2 та від 16.11.2023 № 53001-5806/5322-1, а актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища № 29349 від 11.09.2023 та від 15.11.2023. Звертає увагу на помилковості тверджень відповідача про відсутність у прокурора підстав для звернення до суду з позовом, посилаючись на положення пункту 48 частини другої статті 17 Кодексу цивільного захисту (з урахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності» № 2655-ІХ) а також судову практику Верховного суду, за якою ГУ ДСНС України у Запорізькій області як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, наділене правом звертатися до суду з метою реалізації своїх повноважень, у тому числі, з позовом про зобов`язання привести захисну споруду у стан готовності до використання за призначенням, та відповідно є належним позивачем у вказаному спорі. Так само, зауважує на належності інших позивачів у спорі. Вказує, що КАС України не містить обмежень на звернення до суду суб`єкта владних повноважень, якщо це обумовлено необхідністю захисту інтересів держави. З огляду на викладене, вважає клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду необґрунтованим та таким, що підлягає відхиленню судом.

16.01.2024 від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області судом отримана відповідь на відзив, у якій зазначено, що у розпорядженні Головного управління акт оцінки стану захисної споруди цивільного захисту за 2022 рік, паспорт та облікова картка захисної споруди не перебуває. На адресу Головного управління не надходило жодних заперечень від ТОВ «Міда ЛТД» щодо виявлених та зафіксованих в акті недоліків. Також до Головного управління не надходило жодних матеріалів щодо усунення недоліків вказаних в акті оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту. За вказаних обставин та відсутності належних доказів можна зробити висновок, що протирадіаційне укриття продовжує перебувати у неготовому до використання за призначенням стані, що, в свою чергу, призводить до загрози життю та здоров`ю населення, так як на даний час безпосередньо на території Запорізької області та безпосередньої близькості із Запорізькою АЕС проходять бойові дії, наносяться ракетні удари по різним об`єктам, що створює реальну загрозу цивільному населенню. Вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

19.01.2024 до суду надійшли пояснення Запорізької обласної військової адміністрації, Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради, у яких зазначено, що працівники ТОВ «НВФ МІЛА, ЛТД», а також відвідувачі магазину мають можливість укритися лише у захисній споруді цивільного захисту сховищі № 29349. Незважаючи на виявлені у вересні 2023 року порушення в утримання захисної споруди цивільного захисту сховища № 29349 відповідачем заходів, спрямованих на приведення споруд у стан готовності до використання за призначенням, не вжито. Наведене свідчить про порушення законодавства у сфері цивільного захисту, що призводить до порушень інтересів держави в частині оборотоздатності держави, гарантованих статтями 3, 27 Конституції України. Підсумовує, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на їх власників за рахунок власних коштів, у зв`язку з чим просить задовольнити вимоги прокуратури.

22.01.2024 судом отримані заперечення відповідь на відзив, у яких вкотре вказано про відсутність у матеріалах справи паспорта сховища № 29349. Висловлені зауваження щодо невідповідності дописаною в обліковій картці кульковою ручкою назви ТОВ «МІДА ЛТД» назві відповідача. Станом на момент видачі облікової картки сховища № 29349 (09.04.2002) власником останнього зазначено ЗАТ «Комфорт», через що відповідач вважає необґрунтованими твердження прокурора щодо належності сховища саме ТОВ «НПФ Міда, ЛТД». Зауважує, що всі документи, на які посилається прокурор не містять даних, у якій будівлі може бути розміщене сховище, а також такі документи були видані виключно на підставі даних електронного обліку, який повинен відповідати паперовій формі обліку, проте жодні документи не містять посилання на адміністративну будівлю (літ.А-4). Після 29.10.2001 відповідач більше не придбавав у ЗАТ «Комфорт» жодного нерухомого майна та жодних договорів купівлі-продажу не укладав, а тому сховище, яке станом на 09.04.2002 належало ЗАТ «Комфорт», не могло перейти у власність відповідача. Повторно звертає увагу на відсутності у прокурора підстав для звернення до суду.

26.01.2024 до суду надійшли пояснення відповідача щодо пояснень ГУ ДСНС, у яких зазначено про розбіжність у зазначенні назв підприємства у таблиці розпорядження міського голови від 29.12.2022 № 320р, а також про відсутність у ньому відомостей щодо літери та назви будівлі, у якій може бути розташоване сховище № 29349. Крім того, після 23 років з моменту оформлення облікової картки сховища у документі «Акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 15.11.2023 року» з`явилось посилання на будівлю літ.А-4 у якості прив`язки до сховища, і на цій підставі прокурор зробив висновок про доведення розміщення сховища у вказаній будівлі, що є лише припущенням. Вважає надані прокурором акти 11.09.2023 та від 15.11.2023 неналежними та недостовірними доказами, оскільки: по-перше, стосуються приміщень, які не мають відношення до відповідача; по-друге, складені за участі особи, яка не має відношення до відповідача та не має повноважень діяти від імені відповідача, але якою були підписані такі акти від імені відповідача. Зазначає, що штатні одиниці відповідача та відвідувачі магазину, про яких вказує позивач 2 у поясненнях, не підпадають під жодну із категорій осіб, які підлягають укриттю у сховищах в силу положень статті 32 Кодексу цивільного захисту України, натомість підпадають під категорію осіб, що підлягають укриттю у найпростіших укриттях (населення).

06.02.2024 судом отримано клопотання відповідача про долучення доказів до матеріалів справи, а саме податкового розрахунку за 4 квартал 2023 року з трьома додатками 4ДФ та трьома додатками 1, трьох додатків 1 до податкового розрахунку за 3 квартал 2023 року (на підтвердження відсутності у відповідача такого працівника, як ОСОБА_1 , яким були підписані від імені відповідача акти оцінки стану готовності захисної споруди від 11.09.2023 та від 15.11.2023,а також відсутності у штаті відповідача такої посади, як головний інженер).

07.02.2024 до суду надійшли пояснення прокурора, у яких зазначено, що наведені відповідачем аргументи щодо неналежності йому спірного сховища жодним чином не спростовують доведених прокурором фактів існування сховища № 29349, перебування його в державному обліку захисних споруд цивільного захисту та державної реєстрації саме за відповідачем права власності на будівлю, в якій воно розташовано і в яку представників ГУ ДСНС України в Запорізькій області відповідачем неодноразово впродовж 2021, 2023 років було допущено саме з метою обстеження захисної споруди. Відповідна належна відповідачеві територія має пропускний режим, отже проведені спеціалістами ДСНС неодноразові заходи потребували як попереднього узгодження їх місця та часу з уповноваженими особами, так і подолання пропускного режиму, що вочевидь неможливо без згоди власника. Саме під час останнього обстеження будівлі на місцевості, шляхом співставлення схеми розташування будівель на території відповідача з тією, в якій проведено обстеження, спеціалістом ДСНС ідентифіковано їх як адміністративну будівлю (літ.А-4), про що зазначено в акті від 15.11.2023.

09.02.2024 судом отримані додаткові пояснення ГУ ДСНС України в Запорізькій області, аналогічні за змістом поясненням від 16.01.2024. Зауважено, що обраний прокурором спосіб захисту права спрямований на захист інтересів держави, зокрема на захист країни в умовах збройної агресії, підвищення обороноздатності держави, а також на захист життя та здоров`я людей, на спонукання відповідача належно виконати покладені на нього законодавством зобов`язання щодо приведення захисної споруди цивільного захисту у відповідності до Вимог, чого ним не зроблено за спливом вже майже 2-х років після початку збройного конфлікту на території України. Звернення прокурора до суду з даним позовом в умовах воєнного стану залишається єдиним ефективним та дієвим способом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах. Просить задовольнити позовні вимоги прокурора.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 12.12.2023 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

Ухвалою від 09.02.2024 суд зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 260/4199/22.

Ухвалою від 18.12.2024 суд поновив провадження у справі.

Ухвалою від 18.12.2024 суд виправив описку в ухвалах суду від 12.12.2023 та від 09.02.2024, від 18.12.2024.

Ухвалою від 18.12.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання заступника керівника Запорізької обласної прокуратури про призначення розгляду справи у порядку загального позовного провадження.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Згідно з додатком 3 до розпорядження міського голови від 29.12.2022 №320р перебуває захисна споруда цивільного захисту сховище № 29349, місткістю 1000 осіб, площею 1006 кв.м, розташоване по вул.Східній, 1 у м. Запоріжжі. Балансоутримувачем захисної споруди зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Міда ЛТД».

Згідно з листом Запорізької обласної державної адміністрації від 12.08.2022 № 07327/08-46 на обліку в Запорізькій області перебуває сховище № 29349, розташоване по вул. Східній, 1 у м. Запоріжжя, балансоутримувачем (власником) якої є ТОВ «Науково-виробнича фірма «МІДА, ЛТД» (код ЄДРПОУ 13639181).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно з`ясовано, що ТОВ «Науково-виробнича фірма «МІДА, ЛТД» є власником відповідних об`єктів нерухомого майна, розташованого по вул. Східній, 1 у м. Запоріжжя, зокрема, адміністративного корпусу інв № 20 (літ. А-4) загальною площею 5277 кв.м.

Згідно з обліковою карткою сховища № 29349 сховище № 29349 належить ТОВ «МІДА, ЛТД», призначене для укриття працюючої зміни. Указана захисна споруда має наступні технічні характеристики: загальна площа 1106 кв.м, загальний об`єм 4565 куб.м, місткість 1000 осіб. Клас сховища ІІІ. Сховище монолітне залізобетонне, має 2 входи та 1 запасний вихід. Введено в експлуатацію у 1972 році. Час приведення сховища у готовність 10 годин.

З листа Запорізької обласної військової адміністрації від 05.10.2023 № 11070/08-46 та листа ГУ ДСНС у Запорізькій області від 06.10.2023 № 53 002-5000/53 07-2 встановлено, що відповідно до облікових документів за адресою : м. Запоріжжя, вул. Східна, 1 перебуває одна захисна споруда цивільного захисту сховище № 29349 приватної власності, власником (балансоутримувачем) якої є ТОВ «МІДА, ЛТД».

Відповідно до акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища № 29349 від 15.11.2023 установлено, що вказане сховище вбудоване у 4-поверхову адміністративну будівлю (літ.А-4), власником якої є ТОВ «Науково-виробнича фірма МІДА, ЛТД»).

Також у матеріалах справи наявний акт від 09.02.2021 № 63, складений за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання ТОВ «Науково-виробнича фірма МІДА, ЛТД») вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 15.02.2021 № 49, відповідно до якого виявлені наступні порушення п.15, 16, 25 с.1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, а саме: не проведено технічну інвентаризацію підвального приміщення як захисну споруду № 29349 з розробленням технічного паспорту в бюро технічної інвентаризації, не забезпечено утримання захисної споруди всупереч вимогам наказу МВС України від 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту». Акт містить підпис директора ТОВ «НВФ МІДА, ЛТД» Зубова С.А., примірник акта отримано 09.02.2021.

Згідно зі змістом припису від 15.02.2021 № 49 ТОВ «НВФ МІДА, ЛТД» у строк до 31.08.2021 необхідно провести технічну інвентаризацію підвального приміщення як захисну споруду № 29349 з розробленням технічного паспорту в бюро технічної інвентаризації, забезпечити утримання захисної споруди відповідно до вимог наказу МВС України від 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту». Докази оскарження припису у матеріалах справи відсутні.

Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради листом від 28.09.2023 № 1211/01-14 повідомило Запорізьку обласну прокуратуру, що було ініційовано, підготовлено та надіслано лист щодо складання Акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту та приведення її у готовність використання за призначенням до керівників суб`єктів господарювання (балансоутримувачів захисних споруд цивільного захисту, розташованих на території м.Запоріжжя). Інші об`єкти фонду захисних спору, у тому числі балансоутримувачем яких є ТОВ «Міда ЛТД» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, буд.1, в управлінні не обліковуються.

На запит Запорізької обласної прокуратури до ГУ ДСНС України у Запорізькій області останнім листом від 02.11.2023 № 53001-5543/53 22-1 повідомлено, що припис від 15.02.2021 не оскаржувався до Державної служби України з надзвичайних ситуацій або до суду. Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» протягом періоду воєнного стану припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю). Відтак Головне управління не має можливості надати ґрунтовну інформацію щодо стану виконання ТОВ «НВФ МІДА ЛТД» зазначеного припису.

Листом від 27.11.2023 № 15/3-5606ВИХ-23 15/3-2572-23 прокуратура повідомила Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, Запорізьку обласну військову адміністрацію, Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради про намір вжиття заходів представницького характеру шляхом подання до суду позову про зобов`язання привести у готовність до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту.

Відтак, вказані вище обставини, на думку прокурора, свідчать про те, що на теперішній час захисна споруда цивільного захисту - укриття № 29349, розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, 1, є неготовою до використання за призначенням, а тому з метою вжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення вказаної захисної споруди цивільного захисту заступник керівника Запорізької обласної прокуратури звернувся до суду з цим позовом.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Розглядаючи клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма МІДА, ЛТД» про залишення позовної заяви без розгляду, суд вважає за необхідне дослідити питання права прокурора на звернення до суду в інтересах держави з цим позовом.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частинами третьою - п`ятою статті 53 КАС України установлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відтак, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

За приписами частини першої статті 2 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Статтею 23 Закону № 1697-VII врегульоване питання представництва інтересів громадянина або держави в суді, відповідно до частини першої якої представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Частиною четвертою статті 23 Закону № 1697-VII встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Аналіз положень частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII дозволяє дійти висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд зауважує, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 19.07.2018 у справі №822/1169/17, від 13.05.2021 у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Своє право на звернення до суду з цим позовом заступника керівника Запорізької обласної прокуратури обґрунтовує бездіяльністю Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, Запорізької обласної військової адміністрації, Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради, яка полягає у невжитті уповноваженими органами належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання.

Тобто, у позовній заяві прокурор зазначив, що суб`єктами владних повноважень, які мали би бути позивачем у цій справі, є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, Запорізька обласна військова адміністрація, Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради. Але, з огляду на бездіяльність цих органів, інтереси держави ними не захищаються, у зв`язку із чим прокурор звертається з цим позовом до суду, а тому саме в інтересах ГУ ДСНС у Запорізькій області, Запорізької обласної військової адміністрації, Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради як позивачів у цій справі прокурор подав позов.

У контексті наведеного підлягає встановленню, чи наділені Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, Запорізька обласна військова адміністрація, Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради належним обсягом компетенції для набуття повноважень позивачів у цій справі.

Щодо ГУ ДСНС у Запорізькій області належним обсягом компетенції на пред`явлення такого позову, судом встановлено таке.

Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) утримання об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням та експлуатація таких об`єктів здійснюються їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі утримання та експлуатація споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів та інших не заборонених законодавством джерел.

Контроль за станом готовності об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та/або його територіальними органами (у разі їх утворення) спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування шляхом проведення комплексних, контрольних та позапланових обстежень (абзац перший частини п`ятнадцятої статті 32 КЦЗ України).

За визначенням, наведеним у пункті 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138, (далі - Порядок №138) балансоутримувачі захисних споруд - власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації).

Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку №138).

Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними центральними органами виконавчої влади, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до вимог законодавства (пункт 12 Порядку № 138).

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджені наказом МВС України від 9 липня 2018 року № 579 (далі - наказ №579).

Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (пункт 1 розділу ІІ наказу №579).

Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ наказу №579).

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі - Положення №1052) встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно із пунктом 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС є:

1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до пункту 4 Положення №1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням;

- здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об`єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту;

- організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання;

- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

- застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Законом України від 21.04.2021 №2228-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Одночасно, вказаним Законом Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту», згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:

- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;

- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

Надалі Законом України від 06.10.2022 № 2655-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності» були внесені зміни до пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до яких вказаний пункт викладений у наступній редакції: «звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом».

Отже, законодавством передбачено право ДСНС як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції на звернення до суду виключно з позовами щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових та про застосування заходів реагування (пункт 48 частини другої статті 17-1 КЦЗ України), тоді як законодавцем не передбачено повноважень ГУ ДСНС у Запорізькій області на звернення до суду із заявленими в цій справі позовними вимогами як позивача.

Крім того, розширення прав органів ДСНС звертатися до адміністративного суду з позовами щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок Законом України від 06.10.2022 № 2655-IX не свідчить про надання ДСНС права на звернення до суду з цим позовом, оскільки вказаним Законом не надавалося права органам ДСНС звертатися з позовами про зобов`язання суб`єктів господарювання привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту населення з метою використання її за призначенням.

При цьому внесення до пункту 48 частини другої статті 17-1 КЦЗ України змін шляхом додавання формулювання «з інших підстав, визначених законом» не наділяє автоматично органи ДСНС України повноваженнями звертатися до суду із цим позовом, позаяк норми закону, що б породжувало у такого органу виникнення відповідного права, прокурором не наведено.

Відтак, зміна (розширення) підстав звернення з такими позовами не має принципового значення для вирішення розглядуваного спірного питання.

Суд зазначає, що повноваження ДСНС та її територіальних органів визначені Кодексом цивільного захисту України та звернення до адміністративного суду здійснюється суб`єктом владних повноважень виключно у випадках, встановлених законом. Це означає, що звернення до адміністративного суду на виконання владних управлінських функцій передбачає, що така форма реагування має витікати безпосередньо з повноважень цього органу (у певній сфері правовідносин), а право на звернення до суду (з відповідним адміністративним позовом), зміст якого, коли це стосується суб`єкта владних повноважень, прирівнюється до його повноважень, має бути чітко передбачено законом.

Варто зауважити, що з огляду на завдання та функції прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитись розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень. У свою чергу, суд зазначає, що у випадку відсутності органу, який би міг захистити інтереси держави у визначений прокурором спосіб, останній, обґрунтувавши це, не позбавлений права звернення до суду із таким позовом самостійно у процесуальному статусі позивача.

Такий висновок узгоджується також із змістом постанови Верховного Суду від 25.07.2024 у справі № 400/2496/23.

Таким чином, на підставі аналізу зазначених норм законодавства суд констатує, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень ГУ ДСНС у Запорізькій області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача.

Стосовно підстав для звернення до суду прокурора в інтересах держави в особі Запорізької обласної військової адміністрації суд зазначає наступне

Указом Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку утворено Запорізьку обласну військову адміністрацію.

Статтею 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено повноваження військових адміністрацій. Відповідно до пункту 8 частини третьої вказаної статті районна, обласна військові адміністрації здійснюють на відповідній території повноваження, віднесені до їхньої компетенції цим Законом, а також у разі прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України рішення, передбаченого частиною третьою статті 10 цього Закону, або у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області повноваження із прийняття рішень про звернення до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів.

Суд зазначає, що стаття 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» має вичерпний перелік повноважень, наданих військовим адміністраціям, та повноваження на звернення до суду із позовними вимогами про зобов`язання вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту у цій статті відсутні.

Отже, враховуючи приписи частини п`ятої статті 46 КАС України, суд дійшов висновку, що Запорізька обласна військова адміністрація також не має повноважень на звернення до суду із заявленими позовними вимогами в якості позивача, оскільки таке право їй законом не надане.

Стосовно третього позивача, Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради, суд зазначає таке.

Відповідно до Положення про управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради, яке затверджено рішенням міської ради від 30 вересня 2020 року № 33, (далі Положення) це управління є органом, який уповноважений діяти від імені територіальної громади міста Запоріжжя у сфері цивільного захисту.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо організації та забезпечення цивільного захисту визначені статтею 36-1 Закону № 280/97-ВР, відповідно до частини першої якої до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні повноваження щодо виконання вимог законодавства щодо визначення потреби, створення, використання, утримання, реконструкції та ведення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту територіальної громади, здійснення контролю за станом утримання таких споруд та готовності їх до використання за призначенням та підтримкою в належному технічному стані (абзац 10 пункту а).

За положеннями пунктів 23 - 29 частини другої статті 19 КЦЗ України до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить:

виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання, експлуатації та реконструкції об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту;

визначення за погодженням з місцевими державними адміністраціями потреби в об`єктах фонду захисних споруд цивільного захисту, необхідних для укриття всіх категорій населення за місцем роботи та за місцем проживання, а також інших категорій населення за місцем тимчасового перебування, у визначених законодавством випадках;

реалізація заходів щодо забезпечення потреб в укритті населення шляхом будівництва захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення та виготовлення (монтування) первинних (мобільних) і облаштування найпростіших укриттів, а також (у разі потреби) відновлення пошкоджених (зруйнованих) об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту;

прийняття рішень про подальше використання об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб`єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд;

ведення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту територіальної громади, створення загальнодоступних інформаційних ресурсів та доведення до населення інформації про об`єкти такого фонду, у тому числі у доступній для осіб з порушеннями зору та слуху формі;

здійснення контролю за станом утримання об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту;

організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту.

Отже, законодавцем не передбачено повноважень Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради на звернення до суду із заявленими в цій справі позовними вимогами як позивача. Суд також зауважує, що правом звернення до суду із заявленими в цій справі позовними вимогами не наділена відповідна рада або виконавчий комітет такої ради.

Суд зазначає, що заступник керівника прокуратури не зазначив причини, які перешкоджають уповноваженому органу держави виконувати покладені на нього функції державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України і Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій. Також, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що у спірних правовідносинах органи ДСНС не мали об`єктивної можливості у законодавчо встановленому порядку звернутися до суду з відповідним позовом про застосування заходів реагування для усунення виявлених порушень, а прокурор в межах своєї компетенції реагував щодо вказаного суб`єкта.

Відповідно прокурором у цій позовній заяві визначено органи, в особі яких він звернувся до суду з цим позовом, які не мають права на звернення до суду з таким позовом.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 03.08.2023 у справі №260/4120/22, від 11.08.2023 у справі №560/10015/22, від 09.09.2023 у справі №260/4044/22, від 21.12.2023 у справі №400/4238/22, від 21.02.2024 в справі № 580/4578/22, від 14.11.2024 у справі № 160/14510/22.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах, зазначених вище у цьому рішенні.

Щодо посилання прокурора на правові позиції, висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 820/4717/16, суд зазначає, що у цих постановах Верховний Суд не досліджував наявність у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави в особі ДСНС та органів місцевого самоврядування у сфері техногенної та пожежної безпеки та не висловлював відповідну правову позицію з цього приводу. Таким чином, покликання на вищевказані постанови, як на позицію Верховного Суду щодо представництва прокуратурою інтересів держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області є помилковими. Зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у справі № 820/4717/16 надавалася правова оцінка можливості розгляду справи в порядку адміністративного судочинства. Водночас, судом касаційної інстанції не перевірялось та не досліджувалось питання стосовно доцільності та необхідності звернення до суду керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області через призму наявності у такого органу повноважень на подання до суду позову про зобов`язання балансоутримувача та/або власника вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту.

Також суд відхиляє доводи прокурора щодо врахування висновків Верховного Суду, відображених у постанові від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17 щодо недопустимості обмеження центральних органів виконавчої влади у виборі способів захисту інтересів держави з метою реалізації своїх повноважень, оскільки у вказаній справі судом констатовано безпідставність незазначення прокурором органу, уповноваженого здійснювати функції держави, в інтересах якого він звернувся до суду.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2023 у справі № 260/4199/22 остання чітко виснувала, що: «Велика Палата Верховного Суду у справі № 820/4717/16, вказуючи на публічно-правовий характер спору за участю прокурора, який звернувся до суду на реалізацію повноважень щодо захисту інтересів держави, пов`язаного з усуненням порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі із забезпеченням захисту мирного населення, не вирішувала питання щодо наявності в ДСНС повноважень на самостійне подання до суду відповідного позову, зокрема й у розумінні пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України». Вказане свідчить про хибність твердження прокурора про наявність висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного викладені у постанові у справі № 820/4717/16, про те, що у прокурора наявне права на звернення до суду з такими позовами в інтересах держави в особі територіального органу ДСНС.

Також безпідставним є покликання прокурора щодо врахування висновків Верховного Суду щодо недопустимості обмеження центральних органів виконавчої влади у виборі способів захисту інтересів держави з метою реалізації своїх повноважень, викладені у постановах від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, оскільки зазначені постанови таких висновків не містять.

Крім того, у згаданих постановах спірні правовідносини виникли до внесення Законом України від 21.04.2021 № 2228-IX до Кодексу цивільного захисту України змін щодо повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Наведене свідчить про відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, оскільки відсутня юридична ситуація, за якої має місце нездійснення чи неналежне здійснення захисту таких інтересів органом державної влади, на який вказував прокурор.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Враховуючи, що відповідні обставини виявлено на стадії судового розгляду, то процесуальним наслідком відсутності підстав для здійснення представництва інтересів держави є залишення позовної заяви без розгляду.

Аналогічного висновку щодо процесуальної можливості залишення позовної заяви без розгляду в справах, провадження у яких відкрито за відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, дійшов Верховний Суд у постановах від 18.07.2019 у справі № 826/15794/17, від 23.10.2019 у справі № 0640/4292/18, від 04.11.2021 у справі № 826/9937/17 та від 13.04.2022 у справі № 813/3584/17.

Постановляючи ухвалу, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

VI. Висновки суду.

Встановивши відсутність у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, Запорізької обласної військової адміністрації, Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради права на звернення до суду із цим позовом, що тягне за собою відсутність цього ж права у заступника керівника Запорізької обласної прокуратури, суд доходить до висновку про необхідність залишення цього позову без розгляду.

Враховуючи те, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду адміністративним судом справи без прийняття рішення суду по суті спору, а тому у цьому випадку оцінка судом спірним правовідносинам не надається.

Керуючись статтями 240, 241-243, 248, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма МІДА, ЛТД» про залишення позовної заяви заступника керівника Запорізької обласної прокуратури без розгляду задовольнити.

Позовну заяву заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, Запорізької обласної військової адміністрації, Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма МІДА, ЛТД» про зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі.

Повне найменування сторін:

Позивач Запорізька обласна прокуратура, місцезнаходження: вул. Дмитра Апухтіна, буд.29-А, м.Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 02909973.

Позивач в інтересах: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (вул. Фортечна, буд. 65, м. Запоріжжя, 69002; код ЄДРПОУ 38625593), Запорізької обласної військової адміністрації (просп. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 00022504), Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради (вул. Першотравнева, буд. 2, м. Запоріжжя, 69095; код ЄДРПОУ 37591637).

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма МІДА, ЛТД», місцезнаходження: вул. Східна, буд. 1, м. Запоріжжя, 69050; код ЄДРПОУ 13639181.

Ухвала у повному обсязі складена та підписана 20.12.2024.

Суддя К.В.Мінаєва