Ухвала

від 17.12.2024 по справі 300/9212/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"17" грудня 2024 р. Справа № 300/9212/24

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації про зобов`язання Головне управління Пенсійного Фонду України сплатити пенсію за листопад та грудень 2024 року в сумі 16963,48 грн, стягнення з Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області та Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації, моральної шкоди в розмірі 2.500.000 грн.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (частина 1 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України).

Так, частиною 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).

Частиною першоюстатті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 2 статті 5 КАС України).

Суд звертає увагу, що частиною 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, згідно пункту 1 частиною 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Згідно з частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21 дійшла висновку, що дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує її процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя.

У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21, від 08 липня 2021 року у справі № 9901/235/20.

ОСОБА_1 у позовній заяві надає собі характеристику, застосовуючи висловлювання принизливого та провокативного характеру, які не спрямовані на ефективний захист його прав, свобод та інтересів, зокрема, від імовірних порушень з боку відповідача, не стосуються обґрунтувань позовних вимог, викладених в позовній заяві, а тому не можуть зазначатись у ній (абзац 5 описової частини описової позовної заяви).

При цьому суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частини 4 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно викласти позовну заяву у редакції, яка б не містила висловлювань принизливого та провокативного характеру, які не спрямовані на ефективний захист прав, свобод та інтересів позивача.

Крім того, суд зазначає, що частиною 5статті 21 КАС України встановлено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Таким чином, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, розглядаються адміністративним судом лише, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач серед іншого просить суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області та Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації, моральної шкоди в розмірі 2500 000 грн.

Однак, суд звертає увагу, що позивачем не визначено конкретну суму моральної шкоди до кожного з відповідачів, а позовні вимоги про стягнення моральної шкоди з Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації заявлені, не в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Наведене свідчить про невідповідність вступної та описової частини адміністративного позову його прохальній частині, а також вказує на не належно сформульовано прохальну частину позову.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві вказується повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Учасники справи зобов`язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (пункт 4 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частинами 1, 2, статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Проте, всупереч вищезазначених норм законодавства, позивач не надав копії паспорта громадянина України, реєстраційного номеру облікової картки платника податків та докази підтвердження місця реєстрації чи проживання.

Відтак, вищенаведені недоліки необхідно усунути шляхом надання суду засвідчених належним чином копії вищезазначених документів.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.

На підставі наведеного, керуючись статтями 5, 44, 45, 160, 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом:

- подання до суду належним чином засвідчених копій паспорта громадянина України, реєстраційного номеру облікової картки платника податків та докази підтвердження адреси місця реєстрації чи проживання;

- подання позовної заяви із приведенням описової і мотивувальної частин у відповідність до положень статей 5 та 44 КАС України, у редакції, яка б не містила висловлювань принизливого та провокативного характеру, із належно оформленими пред`явленими позовними вимогам та приведенням описової і мотивувальної частин у відповідність до прохальної частини із зазначенням суму стягнення моральної шкоди до кожного з відповідачів.

Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.

Копію цієї ухвали надіслати позивачу через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Микитин Н.М.