Ухвала

від 16.12.2024 по справі 320/38918/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

16 грудня 2024 року Київ№ 320/38918/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали приватного акціонерного товариства «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» до Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним висновку та скасування результатів позапланового аудиту,

в с т а н о в и в:

31.07.2024 через підсистему «Електронний суд» до суду звернулось приватне акціонерне товариство «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» в особі представника Григорашенка Сергія Володимировича з позовом (у зв`язку з надмірним навантаженням зареєстрований 16.08.2024) до Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Просили визнати протиправними та необґрунтованими висновки та порушення, встановлені в Аудиторському звіті Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.12.2019 № 070-5-13/47 у частині Аудиторської знахідки № 1 та скасувати результати позапланового аудиту оцінки діяльності Управління екології та природних ресурсів та КП «Плесо» щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів з питань стану збереження активів, інформації та управління комунальним майном щодо робіт з будівництва (реконструкції, капітального ремонту) об`єктів, включених до Програм соціально-економічного розвитку м. Києва на відповідні роки, розташованих вздовж (поблизу) озер Лебедине, Підбірна та Русанівської протоки за період 2015-2019 роки.

У зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 09.09.2024 позовну заяву залишив без руху з наданням позивачеві десятиденного строку для усунення її недоліків. В ухвалі судом зазначені недоліки позовної заяви та запропоновані способи їх усунення шляхом подання до суду: всіх належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів згідно з переліком додатків (в одному примірнику лише для суду); заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали.

01.11.2024 до суду від адвоката Торчила Віктора Івановича надійшли роздруковані копії доданих до позову документів, а також пояснення, відповідно до яких представник уважає, що строк звернення до суду не пропущений. Документи подано засобами поштового зв`язку 23.09.2024.

Суд констатує, що адвокатом Торчилом Віктором Івановичем не підтверджено належними та допустимими доказами його повноваження на представництво інтересів позивача в Київському окружному адміністративному суду, та як наслідок, і подання від імені позивача документів на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху від 09.09.2024, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема: чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

Частиною першою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини першої статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У відповідності до частини восьмої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Частиною четвертою статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - Положення) передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Приписами пункту 12 Положення імперативно визначено, що ордер містить наступні реквізити: зокрема, підпункт 12.5. Прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане.

Відповідно до підпункту 12.14 пункту 12 Положення, реквізити 12.1, 12.5 (крім номера посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане), 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.

Супровідний лист вих. № 23/11/ДК_БМК_АДМ від 23.09.2024 підписано представником позивача - адвокатом Торчилом Віктором Івановичем.

На підтвердження своїх повноважень додано ордер на надання правової допомоги серії ВІ № 1245734, виданий 23.09.2024.

При цьому, ордер серії ВІ № 1245734 не містить усіх реквізитів, передбачених Положенням, а саме - номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане, що вказує на його дефектність та виключає в цьому випадку можливість посилання на ордер, як на документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

З огляду на викладене, суд зазначає, що повноваження Торчила В.І. на представництво приватного акціонерного товариства «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» у Київському окружному адміністративному суді належним чином не підтверджені.

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - Положення), в Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1 Положення).

Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до пункту 12 Положення ордер містить, зокрема, але не виключно, наступні реквізити - номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане.

Таким чином, номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане, є обов`язковими реквізитами ордеру.

При генерації ордеру, у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua, відповідні графи ордера заповнюється автоматично.

У випадку, якщо під час генерації ордеру відповідна графа не заповнилась автоматично, то адвокат вправі вносити ці данні вручну.

Адвокатом Торчилом В.І. указані вимоги Положення не виконані.

Відповідно до пункту 15 Положення, відповідальність за достовірність вказаних в ордері даних несе адвокат (особа, яка видала ордер). У ордері на надання правової допомоги, який видається адвокатом або адвокатським бюро чи адвокатським об`єднанням, не заборонено здійснювати виправлення і дописки, у разі якщо обсяг повноважень адвоката змінюється в межах такого договору.

Зазначене підтверджує той факт, що Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 передбачає вказувати в ордері на надання правової допомоги такий обов`язковий реквізит, як номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане.

Аналогічної правової позиції щодо обов`язкового зазначення в ордері реквізитів, передбачених пунктом 12 Положення, дотримується Верховний Суд у своїй ухвалі від 27.11.2023 у справі № 212/5110/22, а також і в інших справах.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватись самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13.03.2018 у справі № 914/2772/16; від 21.03.2018 у справі № 914/2771/16).

Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.

Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення до суду.

Суд зазначає, що Положення про ордер не поділяє реквізити ордеру на обов`язкові та опціональні, тому оцінюючи співмірність обов`язковості заповнення всіх реквізитів ордеру, відповідно до Положення та наслідків такої невідповідності - повернення позовної заяви, як такої, що підписана особою, яка не має права її підписувати, суд зазначає таке.

Звернення адвоката до суду з позовною заявою, у т.ч. й з іншими процесуальними заявами, є реалізацією професійної діяльності адвоката, повноваження на здійснення якої не повинні викликати сумнівів, що досягається виключно належно оформленими документами, на підтвердження цих повноважень. Отже, вимога повного та точного заповнення усіх реквізитів ордеру не може вважатися проявом надмірного формалізму (правового пуризму).

Такої позиції дотримується Верховний Суд в ухвалі від 27.11.2023 у справі № 212/5110/22.

Оскільки наданий на підтвердження повноважень ордер серії ВІ № 1245734 не містить усіх реквізитів, то позовна заява підлягає поверненню як така, недоліки якої не усунуті, оскільки на виконання вимог ухвали від 09.09.2024, надані документи підписані особою, яка не має права їх підписувати.

Суд також виходив із правової позиції, викладеної Верховним Судом за тотожних обставин в ухвалі від 25.05.2018 у справі № 826/4872/16, відповідно до якої звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику.

Залишаючи позовну заяву без руху у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, суд виходив із такого.

У силу положень пунктів 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Прохальна частина позову містить вимогу про визнання протиправними та необґрунтованими висновки та порушення, встановлені в Аудиторському звіті Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.12.2019 № 070-5-13/47 у частині Аудиторської знахідки № 1.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач стверджував, що аудиторський звіт від 28.12.2019 на момент його складення безпосередньо не порушував прав товариства, оскільки Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не здійснював жодних активних дій щодо стягнення з товариства збитків за благоустрій набережної Русанівської протоки.

Про порушення аудиторським звітом прав та інтересів позивач дізнався з рішення Північного міжобласного відділення АМК України від 18.04.2024 у справі № 298/60/77-рп/к.23, яке ґрунтується на Аудиторському звіті, як установленому факті порушення у бюджетній сфері.

Разом із тим, використання висновків, викладених у звіті, Північним міжобласним відділенням АМК України, зокрема, істотним чином порушує майнові інтереси товариства з огляду на те, що наразі існує високий ризик притягнення товариства до відповідальності у сфері захисту економічної та добросовісної конкуренції, чого заявник бажав би уникнути.

Із такими твердженнями позивача щодо не пропуску строку звернення до суду, суд не погодився і залишив позов без руху та зазначив, що не є предметом цього спору рішення Північного міжобласного відділення АМК України від 18.04.2024 у справі № 298/60/77-рп/к.23, яке ґрунтується на Аудиторському звіті.

Пояснення адвоката Торчила В.І. в обґрунтування не пропуску строку звернення до суду, не спростовують висновків суду, викладених в ухвалі від 09.09.2024.

Натомість, всупереч вимогам ухвали суду від 09.09.2024, позивачем (його уповноваженим представником) не було надано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині ухвали.

Залишаючи позов без руху, суд не визнав повідомлені у позові обставини, як такі, що є поважними причинами пропуску шестимісячного строку на оскарження висновку та порушення, встановлені в Аудиторському звіті Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.12.2019 № 070-5-13/47 у частині Аудиторської знахідки № 1.

Фактично доводи заявника та заявлені вимоги, як стверджував представник у позові, зводяться до уникнення позивача у притягненні товариства до відповідальності у сфері захисту економічної та добросовісної конкуренції.

Із цим позовом до суду товариство звернулось лише 31.07.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку на оскарження висновку від 28.12.2019, оскільки останнім днем для звернення до суду було 29.06.2020.

Таким чином, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду.

Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку.

Слід зазначити, що встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду із цим позовом, а повідомлені у поясненнях підстави щодо не пропуску цього строку, суд не бере уваги, оскільки пояснення подані особою, яка не має належних та допустимих доказів на підтвердження своїх повноважень, за відсутності в ордері серії ВІ № 1245734 обов`язкових реквізитів, про що зазначено вище.

Згідно з резолютивною частиною ухвали про залишення позовної заяви без руху позивача було попереджено судом, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Відповідно до пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, а також у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

У зв`язку з тим, що позивач не усунув у повному обсязі недоліки, про які зазначено в ухвалі від 09.09.2024, що набрала законної сили 09.09.2024 та є обов`язковою до виконання, та не надав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині ухвали, а із повідомлених представником у поясненнях доводів судом не встановлено поважних причин пропуску строку звернення до суду, пояснення не містять ініціювання перед судом питання про поновлення строку звернення до суду, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає поверненню.

Крім того, судом установлені й інші підстави для повернення позову.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на те, що до документів, поданих у порядку усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 09.09.2024 про залишення позову без руху, не надано належного ордера на підтвердження повноважень представника адвоката Торчила В.І., а саме всупереч вимогам законодавства до суду подано ордер від 23.09.2024 серії ВІ № 1245734, у якому відсутні обов`язкові реквізити, передбачені Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41, позовна заява підлягає поверненню.

Оскільки позовна заява у паперовому вигляді до суду не подавалась, а сформована в підсистемі «Електронний суд», суд обмежується лише процесуальним рішенням про її повернення.

Керуючись статтями 44, 45, 55, 59, 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву приватного акціонерного товариства «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» - повернути позивачеві без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, у т.ч. із заявою про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та його поновлення (за наявності на те законних підстав).

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Скрипка І.М.