КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А
про забезпечення позову
17 грудня 2024 року № 320/60190/24
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., ознайомившись з заявою і доданими до неї матеріалами товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, Державної податкової служби України про забезпечення позову до подання позовної заяви,
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» (далі - заявник, ТОВ «Конверс Лінкс») з заявою до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, Державної податкової служби України про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить забезпечити позов шляхом:
- заборони Головному управління Державної податкової служби у Житомирській області вчиняти будь-які дії, які є наслідком визнання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним від 01.07.2019 №06100314201900039, від 01.07.2019 №06190314201900026, від 01.07.2019 №06250314201900040 не діючими та будь-яких інших дій, які обумовлені таким невизнанням та спрямовані на зупинення, обмеження, перешкоджання господарської діяльності ТОВ «КОНВЕРС ЛІНКС»;
- заборони ГУ ДПС у Житомирській області, ДПС України відмовляти/блокувати/зупиняти в реєстрації подані ТОВ «Конверс Лінкс» акцизні накладні або не приймати їх з підстав відсутності в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального даних щодо дії ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним 01.07.2019 №06100314201900039, від 01.07.2019 №06190314201900026, від 01.07.2019 №06250314201900040;
- заборони вчиняти будь-які дії третім особам, що спрямовані на зупинення, обмеження, перешкоджання здійснення господарської діяльності ТОВ «КОНВЕРС ЛІНКС» внаслідок визнання ГУ ДПС у Житомирській області не діючими ліцензій на право роздрібної торгівлі 01.07.2019 №06100314201900039, від 01.07.2019 №06190314201900026, від 01.07.2019 №06250314201900040.
В обґрунтування заходів забезпечення позову заявником зазначено про неможливість здійснення ним господарської діяльності у сфері роздрібної торгівлі пальним, що є наслідком втрати прибутку, впливає на сплату податків та призводить до значної втрати бюджетних надходжень. На думку заявника, факт визнання ліцензій не діючими може істотно ускладнити ефективний захист і відновлення порушених прав та інтересів ТОВ «Конверс Лінкс», а вжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності, що, в свою чергу, дозволить уникнути заподіяння збитків. Так, оскільки здійснення позивачем господарської діяльності залежить виключно від наявності відповідних ліцензій, їх анулювання призведе до повного зупинення господарської діяльності, що, зокрема, зумовить втрату прибутку та неможливість виплати заробітної плати працівникам.
За таких обставин, заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення даного позову матиме наслідком заподіяння шкоди його правам та інтересам, правам та інтересам третіх осіб, ускладнить їх відновлення або взагалі унеможливить.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахування вищенаведених положень КАС України, розгляд заяви ТОВ «Конверс Лінкс» про забезпечення позову до подання позовної заяви здійснюється без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, суд зазначає наступне.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Згідно з частиною другою статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За приписами частини шостої статті 154 КАС України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа (або до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими КАС України), заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача (заявника) від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу (заявнику) реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача (заявника), в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем (заявником) на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (вимогам майбутнього позову, у разі подачі заяви до подання позову).
Водночас, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника). Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача (заявника), оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.
Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами (або вимогами майбутнього позову, якщо заява подається до подачі позову).
У справі Мікалефф проти Мальти Суд визнав можливість застосування статті 6 до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право.
Проміжне рішення може бути еквівалентне попередній або забезпечувальним заходам і процедурам. Такий принцип застосовується і у визначені застосування статті 6 (справа Меркіка та інші пороти Мальти).
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 87640690) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 92270719) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 78022699).
При цьому слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
Як встановлено судом, ТОВ «Конверс Лінкс» для здійснення своєї господарської діяльності має відповідні ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 01.07.2019 №06100314201900039, від 01.07.2019 №06190314201900026 та від 01.07.2019 №06250314201900040.
При цьому, ТОВ «Конверс Лінкс» здійснює такий вид діяльності (згідно з код КВЕД): 47.30 роздрібна торгівля пальним (основний).
Як вказує заявник, інформація щодо наявності та строку дії вказаних ліцензій була видалена в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального представниками контролюючого органу, що позбавило його можливості здійснити реєстрацію акцизних накладних.
Так, згідно квитанцій №1-АН ТОВ «Конверс Лінкс» було подано на реєстрацію акцизні накладні від 02.11.2024 №237052, №237057, №237060, №237222, №237231, №240921, №240930, №241021, від 25.11.2024 №255360, від 26.11.2024 №255445, №255487, №255493, №2555511, №262223, №262223, від 07.12.2024 №261915, від 09.12.2024 №262380, №262382, №262383, однак в їх реєстрації було відмовлено з причини: "Документ не може бути прийнятий - порушено ст.15 Закону України №481, а саме: Реалізація пального з акцизного складу з ідентифікатором об`єкта оподаткування 69500056 може здійснюватись лише при наявності ліцензії.
Як вбачається зі змісту заяви, спірним є вчинення дій контролюючого органу щодо анулювання зазначених вище ліцензій.
Так, основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон №481).
За визначеннями, наведеними у статті 1 цього Закону, анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.
Згідно із статтею 15 Закону №481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Отже, роздрібна торгівля пальним здійснюються суб`єктами господарювання виключно за наявності ліцензії.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-ІХ від 15.03.2022 статтю 18 Закону №481 доповнено положеннями наступного змісту: «Вважаються діючими ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.».
Суд враховує позицію заявника з приводу того, що враховуючи відсутність фактів порушення податкового чи будь-якого іншого законодавства, товариство розраховувало продовжувати здійснювати господарську діяльність відповідно до ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним від 01.07.2019 №06100314201900039, від 01.07.2019 №06190314201900026, від 01.07.2019 №06250314201900040, внаслідок чого було укладено відповідні договори, за умовами яких брало на себе зобов`язання з поставки нафтопродуктів, закуповувало останні, винаймало персонал тощо.
Так, на підтвердження вказаних тверджень заявником до заяви про забезпечення позову долучено копії:
- договору поставки нафтопродуктів від 02.07.2018 №203/ГС-18, додаткових угод від 02.08.2018, від 01.08.2019, від 28.12.2018, від 02.07.2019, від 19.11.2019, від 28.12.2019, від 05.05.2021, від 25.11.2021, від 05.04.2023 до договору поставки нафтопродуктів від 02.07.2018 №203/ГС-18;
- договору поставки нафтопродуктів від 30.06.2023 №82/КС-23, додаткових угод від 05.01.2024, від 14.05.2024 до договору поставки нафтопродуктів від 30.06.2023 №82/КС-23;
- наказу про затвердження штатного розпису від 01.10.2024 №10/10Д.
Проте, внаслідок видалення інформації щодо наявності та строку дії ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним від 01.07.2019 №06100314201900039, від 01.07.2019 №06190314201900026, від 01.07.2019 №06250314201900040 в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального ТОВ «Конверс Лінкс» позбавлене можливості здійснювати відповідну ліцензовану діяльність та здійснювати реєстрацію акцизних накладних.
Також, суд враховує, що відповідно до Порядку віднесення об`єктів до об`єктів критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 №1109, діяльність з переробки нафти належить до сектору критичної інфраструктури.
Відповідно до Наказу Міністерства економіки України від 05.01.2024 №435 ТОВ «Конверс Лінкс» надано статус критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Крім того, суд зазначає, що оскільки російська федерація продовжує завдавати ракетних ударів по інфраструктурних та енергетичних об`єктах України. Через це у більшості регіонів країни відбувається посилення графіків планових та стабілізаційних відключень електроенергії, тому потреба в паливі для генераторів суттєво зростає та являється потенційно важливою.
Заявником наголошено, що у випадку неможливості ведення господарської діяльності, він буде вимушений ввести режим простою на підприємстві, що безумовно негативно позначиться на трудовому колективі та призведе до значного вивільнення робочої сили.
Отже, негативні наслідки в разі ненадання заявникові тимчасового судового захисту, на переконання суду, переважатимуть наслідки вжиття заходів забезпечення позову.
У свою чергу, вжиття судом заходів забезпечення позову не порушить прав та законних інтересів відповідачів чи інших осіб.
При цьому, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.
Висновки щодо подібних правовідносин зроблено Верховним Судом у постановах від 14.12.2021 у справі №240/16920/21, від 15.04.2022 у справі №440/6755/21, від 12.09.2022 у справі №240/27616/21 та від 11.01.2023 у справі №640/10679/22, а також Шостим апеляційним адміністративним судом у справах 320/34140/23 та № 320/6142/24.
Суд звертає увагу, що застосування заходів забезпечення позову у світлі конкретних обставин даної справи та особливостей правового регулювання спірних відносин відповідає і принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.12.2024 у справі №320/12944/24.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про часткове задоволення заяви ТОВ «Конверс Лінкс» про забезпечення позову до подання позовної заяви, а саме шляхом:
- заборони Головному управлінню Державної податкової служби у Житомирській області вчиняти будь-які дії, які є наслідком визнання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним від 01.07.2019 №06100314201900039, від 01.07.2019 №06190314201900026, від 01.07.2019 №06250314201900040 не діючими та будь-яких інших дій, які обумовлені таким невизнанням та спрямовані на зупинення, обмеження, перешкоджання господарської діяльності ТОВ «КОНВЕРС ЛІНКС»;
- заборони ГУ ДПС у Житомирській області, ДПС України відмовляти/блокувати/зупиняти в реєстрації подані ТОВ «Конверс Лінкс» акцизні накладні або не приймати їх з підстав відсутності в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального даних щодо дії ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним від 01.07.2019 №06100314201900039, від 01.07.2019 №06190314201900026, від 01.07.2019 №06250314201900040;
Забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії третім особам, що спрямовані на зупинення, обмеження, перешкоджання здійснення господарської діяльності ТОВ «КОНВЕРС ЛІНКС» внаслідок визнання ГУ ДПС у Житомирській області не діючими ліцензій на право роздрібної торгівлі від 01.07.2019 №06100314201900039, від 01.07.2019 №06190314201900026, від 01.07.2019 №06250314201900040 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
При цьому, межі дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень висвітлені у науковому висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду(https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/naukovi_visnovki/nauk_visnovok_01_03_2018).
У той же час, представником не конкретизовано, яким саме особам (органам) слід заборонити вчиняти дії та які саме дії, що спрямовані на зупинення, обмеження, перешкоджання здійснення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» внаслідок визнання Головним управління Державної податкової служби у Житомирській області не діючих ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним від 01.07.2019 №06100314201900039, від 01.07.2019 №06190314201900026, від 01.07.2019 №06250314201900040.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для забезпечення позову вказаним способом, а тому в цій частині відмовляє в задоволенні заяви.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову має бути частково задоволена.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» про забезпечення позову до подання позовної заяви (вх. від 16.12.2024 №65338) - задовольнити частково.
2. Заборонити Головному управлінню Державної податкової служби у Житомирській області вчиняти будь-які дії, які є наслідком визнання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним від 01.07.2019 №06100314201900039, від 01.07.2019 №06190314201900026, від 01.07.2019 №06250314201900040 не діючими та будь-яких інших дій, які обумовлені таким невизнанням та спрямовані на зупинення, обмеження, перешкоджання господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс».
3. Заборонити Головному управлінню Державної податкової служби у Житомирській області, Державній податковій служби України відмовляти/блокувати/зупиняти в реєстрації подані товариством з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» акцизні накладні або не приймати їх з підстав відсутності в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального даних щодо дії ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним 01.07.2019 №06100314201900039, від 01.07.2019 №06190314201900026, від 01.07.2019 №06250314201900040.
4. У задоволенні іншої частини заяви відмовити.
5. Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.
6. Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є товариство з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» (адреса: 08205, Київська область, Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Тараса Шевченка, 3 А, код ЄДРПОУ 41612364).
7. Боржниками у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є: Головне управління ДПС у Житомирській обласні (адреса: 10003, місто Житомир, вулиця Юрка Тютюнника, 7, код ЄДРПОУ 44096781); Державна податкова служба України (адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).
8. Строк пред`явлення ухвали до виконання - до 17.12.2027.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ч.1 ст.156 КАС України.
Відповідно до ч.8 ст.154 КАС України ухвала про забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.293-297 КАС України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Перепелиця А.М.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2024 |
Оприлюднено | 20.12.2024 |
Номер документу | 123863641 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Перепелиця А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні