Рішення

від 18.12.2024 по справі 320/45902/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 року справа №320/45902/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Черкаської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Будпостач" (далі - позивач) з позовом до Черкаської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень від 03.05.2024р. №24UA90200000009-КТ, №UA902080/2024/000093/1.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним під час проходження процедури митного оформлення товарів було надано відповідачу належну кількість документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей про ціни, що фактично були сплачені. У процедурах контролю за митною вартістю товарів предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, надані до митниці документи не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товару, проте митницею, протиправно було застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів, яке підлягає скасуванню.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що отримавши від позивача митну декларацію на товар встановив, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складових митної вартості та запропоновано надати пояснення та докази. Стверджує, що за наслідками перевірки поданих позивачем документів, з урахуванням листа про неможливість подання інших додаткових документів, митницею відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості, а за наслідками проведеної з декларантом консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару митну вартість товарів за МД позивача було визначено за резервним методом, що, на думку відповідача, свідчить про правомірність вчинених ним дій та законність спірного рішення, просить в задоволенні позову відмовити. Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

28.10.2024р. судом зареєстровано клопотання відповідача про розгляд справи з проведенням судового засідання.

Суд вважає можливим розглянути вказане клопотання у порядку письмового провадження та вирішуючи останнє, зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

При цьому, положеннями частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи з проведенням судового засідання та враховуючи положення ч. 6 ст. 262 КАС України, характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, склад учасників процесу та предмет доказування у справі є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Будпостач» (місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9Е, кім. 314, ідентифікаційний код 24267110) зареєстровано в якості юридичної особи 07.03.1996, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань зроблено запис № l0671200000000680 від 27.09.2004.

08.06.2023 між позивачем (далі в т. ч. покупець) та компанією К-ТARP VINA CO.,LTD (В`єтнам) (далі в т. ч. продавець) було укладено прямий контракт №l543 відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець оплачує і отримує зокрема тенти в кількості, за ціною, що вказується у проформах - інвойсах та інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту.

24.02.2020, попередньо, для організації перевезення товарів до України позивач уклав з ТОВ «Мерск Україна Лтд» договір транспортного експедирування №UA00072711.

14.02.2022, також попередньо, дляперевезення товарів позивач уклав з компанією «Мaersk» (Данія) договір перевезення зовнішньоторговельних вантажів №UA00072649.

13.10.2023 продавець надав позивачу проформу інвойс №23414S105 на загальну суму 275 673,99 доларів США, на умовах передоплати та умовах поставки FOB порт НАІ PHONG (В`єтнам) зrідно з правилами Інкотермс 2010.

20.10.2023 на підставі контракту від 08.06.2023 No1543 позивач платіжним дорученням №76 перерахував продавцю як передоплату кошти за товари, в розмірі 55 134,80 доларів США.

16.11.2023 виробник товарів направив до позивача листа, в якому вказав, що тенти складаються з трьох шарів: внутрішній шар є тканим полотном з поліетилену високої щільності; зовнішні шари виготовлені із поліетилену низької щільності.

В цей же день, 16.11.2023 продавець надав позивачу прайс-лист, в якому підтвердив ціни на товари на умовах поставки FOB порт НАІ PHONG (В`єтнам) згідно з правилами Інкотермс 2020.

18.12.2023 продавець надавпозивачу комерційний інвойс №23414S105 на відвантаження товарів за ціною 81 069,42 доларів США на умовах поставки FOB порт НАІ PHONG (В`єтнам) згідно з правилами Інкотермс 2020, а також пакувальний аркуш до комерційного Інвойсу.

В цей же день, 18.12.2023, для вивезення товарів із В`єтнаму до України митними органами В`єтнаму була оформлена митна декларація №306076211510 за ціною 81 069,42 доларів США, що співпадає з ціною у комерційному інвойсі.

08.01.2024 на підставі контракту від 08.06.2023 №1543 позивач платіжним дорученням №3 перерахував продавцю кошти за товари в розмірі 64 855,35 доларів США. Загальна сума перерахованих коштів складає 119 990,15 доларів США.

12.01.2024 продавець передав товари перевізнику для доставки в Україну та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент №233855978.

18.01.2024 на товари, що вказані в комерційному інвойсі, був виписаний сертифікат походження №2401004878.

13.02.2024 виробник надав позивачу листа про те, що тенти, які виготовили та відвантажили для ПП «Будпостач» (тобто для позивача), виготовлені за однаковою технологією, відрізняються лише розмірами, кольором та щільністю.

15.02.2024 для оплати позивачем наданих транспортних та експедиційних послуг експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав рахунок фактуру №5653328549, а перевізник компанія «Maersk» (Данія) виписав інвойси №5653328550 та №5653328551.

19.02.2024 для підтвердження витрат на транспортування товарів експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав довідку про транспортні витрати №29. У довідці зазначено вартість послуг транспортування товарів за межами території України в розмірі 134 823,53 грн., а також 4 490,05 доларів США.

На підставі залізничних накладних УМВС від 22.02.2024 №2151520049 та №2151520106 товари були доставлені з порту Гданська (Польща) до залізничної станції Київ Ліски, а відповідно до товарно транспортних накладних CMR від 14.03.2024 №№6244, 6987 товари були доставлені до Черкаської митниці.

19.03.2024 позивач подав відповідачу митну декларацію №24UA902080801054U0 для митного оформлення товарів, у якій митну вартість визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 81 069,42 доларів США.

У графі 33 митної декларації позивач зазначив код товару 3926909790, який передбачає ставку мита 0%, та заявив до сплати митні платежі: ПДВ 693 890,51 грн.

До митної декларації №24UA902080801054U0 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні №UA902080/2024/000135, виписаної відповідачем, а саме:

- Контракт від 08.06.2023 №1543 між позивачем та компанією K-TARP VINA CO., LTD (В`єтнам);

- Комерційний інвойс від 18.12.2023 №23414S105 за ціною 81 069,42 доларів США на умовах передоплати та умовах поставки FOB порт НАІ PHONG (В`єтнам) згідно з правилами Інкотермс 2020;

- Прайс лист продавця від 16.11.2023 про ціну товару;

- Митну декларацію В`єтнаму від 18.12.2023 №306076211510 за ціною 81069,42 доларів США, що співпадає з ціною у комерційному інвойсі;

- Сертифікат походження товару від 18.01.2024 №2401004878;

- Платіжне доручення від 20.10.2023 №76 про оплату товарів;

- Платіжне доручення від 08.01.2024 №3 про оплату товарів;

- Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем та ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;

- Договір від 14.02.2022 №UA00072649 про перевезення товарів між позивачем та компанією Мaersk A/S (Данія);

- Коносамент від 12.01.2024 №233855978;

- Інвойси компанії Maersk A/S (Данія) від 15.02.2024 №5653328550 та №5653328551 для оплати послуг з перевезення товарів;

- Рахунок-фактуру ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 15.02.2024 №5653328549 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;

- Довідку ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 19.02.2024 №29;

- Залізничні накладні УМВС від 22.02.2024 №2151520049 та 2151520106;

- Товарно транспортні накладні CMR від 14.03.2024 №№ 6244, 6987;

- Рішення Рівненської митниці щодо визначення коду ідентичних товарів від 21.11.22 № KT-UA204000-0034-2022, яким підтверджено заявлений позивачем код товару на рівні шести знаків 392690 УКТЗЕД;

- Декларацію митної вартості.

20.03.2024 Черкаська митниця відібрала зразки товарів і направила запит у Спеціалізовану лабораторію з питань проведення дослідження товарів.

У цей же день, 20.0.3.2024, з метою експертизи та досліджень Держмитслужби для уникнення простою транспортних засобів з товаром під час проведення дослідження товарів, позивач заявив товари за тимчасовою митною декларацією №24UA902080801090U1.

На виконання вимог ч. 3 ст. 260 МК України про те, що для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар, позивач заявив товари за кодом, що передбачає ставку мита 5%.

З такою позицією погодився відповідач та здійснив митне оформлення товарів за вказаною тимчасовою декларацією.

19.04.2024 Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Держмитслужби листом №7.17-2/31-04/7/1221 направила до Черкаської митниці висновок №142000-3104-0142 про результати дослідження товарів.

03.05.2024 Черкаська митниця прийняла рішення щодо класифікації товарів №24UA90200000009-KT, яким класифікувала імпортовані ПП «Будпостач» товари тенти за кодом УКТЗЕД 6306190000, що передбачає пільгову ставку мита 12%.

03.05.2024 Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UA902080/2024/000135.

03.05.2024 позивач подав відповідачу додаткову митну декларацію №24UA902080801733U2 для митного оформлення товарів за визначеним відповідачем кодом УКТЗЕД 6306190000.

03.05.2024 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №1019037, у якому зобов`язав декларанта надати додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

03.05.2024 у відповідь на електронне повідомлення позивач повідомив митний орган, що всі наявні документи надані. При цьому, прайс лист був наданий відповідачу разом з митною декларацією, що підтверджується відомостями у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні №UA902080/2024/000136, виписаної самим відповідачем.

Договори (угоди, контракти) із третіми особами та ліцензійні чи авторські договори не укладалися позивачем. Рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, а також рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг не виставлялися, з огляду на те, що договори не укладалися.

Також, відповідач не вказав в електронному повідомленні які обставини повинні підтвердити чи спростувати витребувані документи.

03.05.2024 Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA902080/2024/000093/1, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів за резервним методом: на рівні 2,93 доларів США за кг.

03.05.2024 Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UA902080/2024/000136.

07.05.2024 з врахуванням визначеного коду товару та визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари за додатковою митною декларацією №24UA902080801750U4, по якій були надмірно сплачені митні платежі: мито на 632 370,29 грн., ПДВ на 486 534,03 грн., всього на 1 109 904,32 грн.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Щодо рішення відповідача про класифікації товарів.

Як зазначено вище, 20.03.2024 Черкаська митниця відібрала зразки товарів і направила запит у Спеціалізовану лабораторію з питань експертизи та досліджень Держмитслужби для проведення дослідження товарів.

19.04.2024 Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Держмитслужби листом №7.17-2/31-04/7/1221 направила до Черкаської митниці висновок №l42000-3104-0142, в якому визначено: «При розгляді поверхні зразків №№l-9 неозброєним оком добре видно структуру текстильного матеріалу, а також точки перетину ниток основи і утоку. В місцях де нитки основи та утоку не прилягають щільно одна до одної неозброєним оком видно покриття з напівпрозорої плівки синього кольору. Також плівки синього кольору видно коли зразки підносили до світла.

За допомогою методу «косого зрізу» можна спостерігати неозброєним оком структуру матеріалу, а саме: шар тканини білого кольору, шо виготовлена з стрічкових ниток, покритий з обох боків напівпрозорою плівкою синього кольору.

Із зразків №№1-9 вилучили окремі нитки, після чого розглядали їх неозброєним оком. На кожній нитці можна побачити залишки напівпрозорої плівки синього кольору.

При руйнуванні полотна зразків №№1-9 в його складі виявлено три шари:

І шар - напівпрозора плівка синього кольору з поліетилену з вмістом інших добавок/домішок;

ІІ шар - тканина білого кольору, шо виготовлена з стрічкових ниток (ширина стрічки ~ 4 мм), полотняного переплетення з поліетилену з вмістом інших добавок/домішок;

ІІІ шар - напівпрозора плівка синього кольору з поліетилену з вмістом інших добавок/домішок.

При розгляді поверхні зразків №№10-17 неозброєним оком добре видно структуру текстильного матеріалу, а також точки перетину ниток основи і утоку, що щільно прилягають одна до одної (проміжки між нитками відсутні).

Плівки сірого та зеленого кольорів видно коли зразки підносили до світла.

За допомогою методу «косого зрізу» можна спостерігати неозброєним оком структуру матеріалу, а саме: шар тканини сірого кольору, що виготовлена з стрічкових ниток, покритий з одного боку напівпрозорою плівкою сірого кольору та зіншого боку - напівпрозорою плівкою зеленого кольору.

Із зразків №№10-17 вилучили окремі нитки, після чого розглядали їх неозброєним оком.

На кожній нитці можна побачити залишки напівпрозорих плівок сірого та зеленого кольорів.

При руйнуванні полотна зразків №№10-17 в його складі виявлено три шари:

І шар - напівпрозораплівкасірогокольору з поліетилену з вмістом інших добавок/домішок;

ІІ шар тканина сірого кольору, що виготовлена з стрічкових ниток (ширина стрічки ~ 3 мм), полотняного переплетення з поліетилену з вмістом інших добавок/домішок;

ІІІ шар - напівпрозора плівка зеленого кольору з поліетилену з вмістом інших добавок/домішок.

Сферазастосування, технологія виготовлення визначається згідно інформації фірми-виробника».

Висновки лабораторії Держмитслужби підтвердили відомості у заяві виробника товарів від 16.11.2023, шо надавалася відповідачу, про те, що тенти виготовлені з поліетилену.

Так, виробник у заяві стверджує, що тентова тканина має три шари: внутрішній шар - ткане полотно, виготовлене з поліетилену високої щільності, зовнішні шари виготовлені з поліетилену низької щільності.

Відповідач у висновку спірного рішення про визначення коду товару №24UA90200000009-KT також підтвердив, що тенти є виробами з поліетилену. Так, відповідач у висновку рішення вказав, що кожне полотно складається з тканини полотняного переплетення стрічкових ниток з поліетилену, яка покрита з обох сторін напівпрозорою поліетиленовою плівкою.

Отже, висновок про те, що тенти є виробами з поліетилену підтверджено виробником цього товару, а також результатами дослідження Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби, та не заперечується відповідачем.

При цьому, слід звернути увагу, що заявлений декларантом код товару 3926 9097 90 згідно з Законом України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022 №2697-ІХ (далі - Закон №2697-ІХ) передбачає класифікацію виробів з поліетилену, а caмe:

- до групи 39 включаються товари: «Пластмаси, полімерні матеріали та вироби з них»;

- до товарної позиції 3926 (перші чотири знаки) включаються товари: «Інші вироби з пластмас та вироби з інших матеріалів товарних позицій 3901-3914»;

- до товарної підпозиції (перші шість знаків) 3926 90 включаються товари: «- інші»;

- до товарної підкатегорії (десять знаків) 3926 90 97 90 включаються товари: «- - - інші», яка передбачає ставку мита 0%.

Таким чином, у товарній позиції 3926 класифікуються Інші вироби з пластмас та вироби з інших матеріалів товарних позицій 3901-3914.

Також, згідно із Законом №2697-ІХ, у Примітці 1 до групи 39 визначено, що в УКТ ЗЕД термін "пластмаси" означає матеріали товарних позицій 3901-3914.

При цьому, відповідно до Закону №2697-ІХ у товарній позиції 3901 класифікуються Полімери етилену в первинних формах.

Згідно з Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що затверджені наказом Державної митної служби України від 14.12.2022 №543 (далі - Пояснення до УКТЗЕД) визначено, що у групу 39 включаються Пластмаси, полімерні матеріали та вироби з них.

При цьому у Поясненнях до УКТЗЕД до групи 39 у Загальних положеннях передбачено, що до цієї групи включаються речовини, які називають полімерами, напівпродукти та вироби з них.

Також визначено, що багато полімерів, описаних у цій групі, відомі також під скороченими назвами, зокрема ПЕ (РЕ) Поліетилен.

Поясненнями до УКТЗЕД також передбачено, що Товарна позиція 3926 є залишковою товарною позицією, до якої входять вироби, ніде не згадані чи нікуди не включені, з полімерних чи інших матеріалів товарних позицій 3901-3914.

Поясненнями до УКТЗЕД до групи 39 визначено, що До цієї групи також включаються такі продукти: (b) текстильні тканини та неткані матеріали, повністю закладені в полімерні матеріали або повністю покриті ними по обидва боки, за умови, що такі покриття видно неозброєним оком, при цьому не приймається до уваги будь-яка подальша зміна кольору».

Також у Поясненнях до УКТЗЕД до групи 39 передбачено, що Класифікація полімерних матеріалів та їхніх сполучень з текстильними матеріалами здійснюється відповідно до Примітки 1 (h) до розділу ХІ, Примітки 3 до групи 56 і Примітки 2 до групи 59.

При цьому, Законом №2697-ІХ у примітці 1 (h) до розділу ХІ, до якого входять групи 50-63 «Текстильні матеріали та текстильні вироби» визначено: «до цього розділу не включаються: тканини, трикотажні полотна, повсть або неткані матеріали, просочені, покриті чи дубльовані пластмасою, або вироби з них (група 39)», тобто полотна просочені, покриті чи дубльовані пластмасою, або вироби з них включаються у групу 39.

Законом №2697-ІХ у примітці 2 до групи 59 зазначено: « 2. До товарної позиції· 5903 включаються:

(а) текстильні матеріали, просочені, покриті або дубльовані пластмасами, будь-якої питомої ваги чи будь-якої природи пластмас (щільні або пористі), за винятком:

(1) матеріалів, у яких просочення або покриття не сприймається неозброєним оком (зазвичай групи 50-55, 58 або 60); при цьому не береться до уваги будь-яка подальша зміна кольору;

(3) виробів, у яких текстильний матеріал повністю покритий пластмасою з обох боків, за умови, що таке покриття сприймається неозброєним оком, при цьому не береться до уваги будь-яка подальша зміна кольору група 39)».

Заявлені декларантом до митного оформлення тенти виготовлені з текстильного

матеріалу, що повністю покритий пластмасою з обох боків і таке покриття сприймається неозброєним оком.

Це підтверджено також результатами дослідження Спеціалізованої лабораторії Держмитслужби від 19.04.2024 №l42000-3104-0142,у якому у висновку вказано, що можна спостерігати неозброєним оком структуру матеріалу.

Отже, у заявленій декларантом товарній позиції 3926 класифікуються Інші вироби з пластмас та вироби з інших матеріалів товарних позицій 3901-3914; у товарній позиції 3901 класифікуються Полімери етилену в первинних формах;

До полімерів, описаних у 39 групі включаються Поліетилен.

До 39 групи включаються вироби, у яких текстильний матеріал повністю покритий

пластмасою з обох боків, за умови, що таке покриття сприймається неозброєним оком.

Такимчином, до виробів з пластмаси входять вироби з поліетилену, який передбачений у товарній позиції 3901.

Також звертаю увагу, що Законом України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022 №2697-ІХ встановлені основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД, відповідно до яких класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами: Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною в постанові від 10.12.2019 у справі №140/456/19, адміністративне провадження №K/9901/29758/19, визначено: « 17. Товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Номенклатура товарів визначається як за кодом УКТЗЕД так і за текстовим описом відповідних товарів та/або найменуванням. Класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп; для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються.

При вирішенні спорів даної категорії справ, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи, що заявлена декларантом товарна позиція 3926 має назву: «Інші вироби з пластмас та вироби з інших матеріалів товарних позицій 3901-3914», що до товарної позиції 3901 включений поліетилен, а отже до виробів з пластмаси входять вироби з поліетилену, а також те, що класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп, то імпортовані позивачем тенти, як вироби з поліетилену, класифікуються у товарній позиції 3926.

Щодо визначення відповідачем товарної позиції 6306.

Черкаська митниця у рішенні про визначення коду товару від 19.06.2024 No24UA90200000009-KT класифікувала імпортовані позивачем товари тенти за кодом УКТЗЕД 6306190000.

Згідно з Законом України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022 №2697-ТХ визначений відповідачем у рішенні код товару 6306 1900 00 передбачає наступне:

- До групи 63 включаються товари: «Інші готові текстильні вироби; набори; одяг та текстильні вироби, що використовувалися; ганчір`я»;

- До товарної позиції 6306 (перші чотири знаки) включаються товари: «Брезентові покриття, навіси і зовнішні сонцезахисні пристрої; намети (включаючи тимчасові каркасні намети та подібні вироби); вітрила для човнів, серфінгів або сухопутних транспортних засобів; спорядження для кемпінгів:»;

- брезентові покриття, навіси і зовнішні сонцезахисні пристрої:

- До товарної підкатегорії (десять знаків) 6306 1900 00 включаються товари: - - з інших текстильних матеріалів», яка передбачає пільгову ставку мита 12%, а повну ставку мита 40%.

Згідно з Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної річної діяльності, що затверджені наказом Державної митної служби України від 14.12.2022 №543 визначено:

До товарної позиції 6306 включаються товари: «Брезентові покриття, навіси і зовнішні сонцезахисні пристрої; намети (включаючи тимчасові каркасні намети та подібні вироби); вітрила для човнів, серфінгів або сухопутних транспортнихзасобів; спорядження для кемпінгів:

- брезентові покриття, навіси і зовнішні сонцезахисні пристрої:

- намети (включаючи тимчасові каркасні намети та подібні вироби).

До цієї товарної позиції включається ряд текстильних виробів, переважно виготовлених з міцної щільної парусини.

(1) Брезентові покриття. Переважно використовуються для запобігання псуванню від непогоди товарів, які зберігаються під відкритим небом або завантажені на судна, у вагони, вантажівки і т. д. Переважно тканини для них виготовляються з синтетичних або штучних волокон, з покриттям або без покриття, або з важкого чи досить важкого полотна (з конопель, джуту, льону чи бавовни). Ці брезентові покриття водонепроникні. Брезентові покриття з полотна переважно обробляються смолою або хімікатами для надання їм водонепроникності чи для попередження гниття.

(3) Навіси та зовнішні сонцезахисні пристрої (наприклад, штори, вертикальні маркізи тощо) (для магазинів, кафе і т. д.). Вони призначені для захисту від сонця; виготовлені переважно з міцної одноколірної чи смугастої парусини: і можуть бути змонтовані на валиках або складних механізмах.

Отже, про протиправність рішення про визначення коду товару свідчать ті обставини, що відповідач у висновку назвав товари тентами, проте тенти відсутні у переліку товарів, що визначені у товарній позиції 6306, у якій класифікуються: «Брезентові покриття, навіси і зовнішні сонцезахисні пристрої; намети (включаючи тимчасові каркасні намети та подібні вироби); вітрила для човнів, серфінгів або сухопутних транспортних засобів; спорядження для кемпінгів: - брезентові покриття, навіси і зовнішні сонцезахисні пристрої».

Таким чином, відповідач при визначенні коду товару порушив встановлені Законом України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022 №2697-ІХ основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД, відповідно до яких класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється, виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп, з огляду на те, що у товарній позиції 6306 не класифікуються вироби з поліетилену.

Разом з тим, суд враховує, що протиправність рішення щодо класифікації товарів згідно УКТЗЕД доведена висновком судової експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Як встановлено судом, 08.06.2023 між позивачем та компанією K-TARP VINA CO., LTD (В`єтнам) було укладено контракт №1543.

На виконання контракту 16.11.2023 продавець надав позивачу комерційний інвойс №23413S104 на відвантаження товарів тенти, а 18.12.2023 - комерційний інвойс №23414S105 на такі ж тенти, що є предметом розгляду у цій справі.

При ввезенні товарів на підставі комерційного інвойсу від 16.11.2023 №23413S104 відповідач 02.05.2024 прийняв рішення щодо класифікації товарів №24UA90200000008-KT, яким класифікував ідентичні товари тенти виробництва компанії К-ТARP VINA CO., LTD за кодом УКТЗЕД 6306190000.

Позивач оскаржив вказане рішення.

Судом відкрито адміністративне провадження у справі №320/41603/24.

Для оскарження рішення щодо класифікації товарів №24UA90200000008-KT позивач 02.02.2024 звернувся до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі в т. ч. КНДІСЕ) із заявою на проведення судової експертизи для подання до суду на підставі ст. ст. 1, 7-1 Закону України «Про судову експертизу» та надання висновку з наступного питання: Яким визначальним характеристикам відповідають товари «Поліетиленовий ламінований тент (тарпаулін) прямокутної форми, торговельна марка XTREME, виробник компанія K-TARP VINA CO., LTD, країна виробництва В`єтнам, для його класифікації згідно з вимогами УКТЗЕД у відповідній товарній позиції та підкатегорії?

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз дослідив зразки товарів та склав Висновок експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 06.03.2024 №159/24-25. У висновку визначено: «Поліетиленовий ламінований тент (тарпаулін) прямокутної форми, виробник компанія K-TARP VINA СО., LTD, країна виробництва В`єтнам, наданий на дослідження, виготовлений із полімерних матеріалів, складається із 3 шарів: шару тканини (із стрічкових ниток з пластмаси; полотняного переплетення) та двох шарів полімерної плівки, які повністю покривають тканину з обох боків. Покриття видно неозброєним оком, при цьому не береться до уваги будь-яка подальша зміна кольору. Шари не відділяються один від одного без руйнування. За визначальними характеристиками цей виріб відповідає коду 3926909790 класифікації згідно з вимогами УКТЗЕД, Група 39 «Пластмаси, полімерні матеріали та вироби з них», товарної позиції 3926 «Інші вироби з пластмас та вироби з інших матеріалів товарних позицій 3901 - 3914».

У висновку судовий експерт КНДІСЕ зазначив, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність згідно з ст. 384 Кримінального Кодексу України за завідомо неправдивий висновок та поставив підпис.

Тенти, що ввезені позивачем згідно з контрактом від 08.06.2023 №1543 на підставі комерційного інвойсу від 16.11.2023 №23413S104, що були предметом дослідження експертів КНДІСЕ, та тенти, що ввезені на підставі комерційного інвойсу від 18.12.2023 №23414S105 є ідентичними, що підтверджується листом від 13.02.2024, у якому виробник вказав, що тенти, які відвантажили для ПП «Будпостач» (тобто для позивача), виготовлені за однаковою технологією, відрізняються лише розмірами, кольором та щільністю.

У висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 19.04.2024 №142000-3104-0142 в розділі «Висновки» експерт звернув увагу на вказаний лист виробника товарів компанії K-TARP VINA CO., LTD (В`єтнам) про те, що всі тенти (тарпаулін) виготовлені за однаковою технологією, відрізняються лише розмірами та щільністю.

Отже, враховуючи, що тенти, ввезені за вказаними комерційними інвойсами від одного виробника є ідентичними, Висновок експерта КНДІСЕ за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 06.03.2024 №159/24-25 є допустимим доказом, що тенти класифікуються за кодом 3926909790.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будьякі дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновками експертів.

Згідно з ч. ч. 1, 6, 7 ст. 104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі ж права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Доказами того, що судовий експерт уповноважений визначати код товару згідно з УКТЗЕД та що такий висновок судової експертизи є доказом у справі підтверджується правовою позицією Верховного Суду України.

Так, відповідно до правової позиції викладеної у пункті 21 постанови Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №260/1358/18, адміністративне провадження №К/9901/16491/19 встановлено: «Щодо допустимості доказів в адміністративному судочинстві, експертне дослідження іншої установи, зроблене за заявою декларанта, може бути доказом визначальних характеристик товару для його класифікації згідно з УКТ ЗЕД нарівні з експертним дослідженням спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленого підрозділу). Оцінка такого експертного дослідження, так само, як і експертного дослідження спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленого підрозділу, здійснюється судом за правилами оцінки доказів, визначених статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України».

Також, згідно з правовою позицією викладеною у постанови Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №808/1432/16, адміністративне провадження №К/9901/15173/18: «З огляду на правову рівність учасників процедур митного контролю експертиустанови, призначені декларантом не можуть мати інші права та завдання, ніж експерти установи, призначені митним органом».

При цьому, відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №806/4585/15, адміністративне провадження №К/9901/13584/18 встановлено: «Колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо визнання безпідставним твердження відповідача, що при проведенні товарознавчої експертизи, експерт вийшов за межі своїх повноважень визначивши код товару згідно з УКТЗЕД. Відповідно до п. 1 р. IV Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 до основних завдань товарознавчої експертизи відноситься визначення характеристик об`єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності».

Окрім того, доказами класифікації тентів у товарній позиції 3926 є відомості в оформленій митними органами В`єтнаму митній декларації та інших документах.

Так, Всесвітня митна організація (міжнародна міжурядова організація зі штаб квартирою в Брюсселі) розробила міжнародну конвенцію з гармонізованої системи опису і кодування товарів, яка включає в себе біля 5000 товарних позицій, кожна з яких має шестизначний код, наданий згідно з чітко визначеними правилами, з метою досягнення єдиної класифікації товарів, яка використовується для розрахунку митних тарифів та ведення міжнародної митної статистики.

Указом Президента України від 17.05.2002 №466/2002 "Про приєднання України до Міжнародної конвенції проГармонізовану систему опису та кодування товарів» Україна приєдналась до вказаної системи.

Відповідно до Статусу Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, однією з договірних країн з 01.01.2000 є В`єтнам.

Згідно з пунктом «а» статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, що є частиною національного законодавства України, договірна країна зобов`язується стосовно своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також усі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати обсяг розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи.

Відповідно до ст. 67 Митного кодексу України визначено:

- Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України;

- В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів;

- Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду;

- Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Також слід врахувати, що Законом України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022 №2697-ІХ визначена Особливість застосування Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, згідно з якою якщо в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), складеній на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, виявлено неточності перекладу з офіційної мови оригіналу українською мовою назв позицій, підпозицій, а також текстів приміток до розділів, груп позицій, підпозицій, а також текстів приміток до розділів, груп, позицій, підпозицій та додаткових приміток, за основу приймаються тексти офіційних видань Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

Отже, товарна позиція товарної номенклатури ЗЕД В`єтнаму співпадає з товарною позицією товарної номенклатури Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, оскільки для класифікації товарів застосовуються одні і ті ж правила для тлумачення та встановлений єдиний обсяг розділів, груп, товарних позицій і субпозицій.

Так, 18.12.2023, для вивезення товарів із В`єтнаму до України митними органами В`єтнаму була оформлена митна декларація №306076211510 за кодом HS (гармонізованої системи) у товарній позиції 3926.

18.12.2023 продавець надав позивачу комерційний інвойс №23414S105, у якому зазначив код HS (гармонізованої системи) товарної номенклатури товарів 392690.

Таким чином, зазначений код товару 3926 в експортній декларації В`єтнаму, а також у комерційному інвойсі 392690 свідчить про те, що ввезені товари тенти класифікуються у товарній підпозиції згідно з УКТЗЕД 392690, а не 630619, як визначив відповідач у спірному рішенні щодо класифікації товарів.

Щодо спірного рішення відповідача про коригування митної вартості товарів.

За правилами ч. З ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

У графі 33 рішення про коригування митної вартості, відповідач не навів обґрунтованих підстав для витребування додаткових документів, не вказав належних доказів того, що надані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Протиправність витребування додаткових документів без зазначення розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявних ознак підробки та інших підстав, а також в подальшому прийняття спірного рішення підтверджується правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 27.01.2022 у справі №200/6413/20-a, адміністративне провадження №К/9901/7255/21, а саме: « 11. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплат за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності».

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи розбіжності, наявні ознакипідробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари».

Так, у графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на те, що «Митниці заявлено в графі 21 ДМВ до митної декларації - витрати на навантаження, вивантаження, обробку, як окрему складову митної вартості в сумі 4490,05 дол. США.

В рахунку від 15.02.2024 №5653328551 зазначено числове значення витрат «terminal handling service in Gdansk» 435,16 дол. США та «Documentation fee - Destination in Gdansk» 54,45 дол. США, що є «обробкою» партії товарів в порту Гданськ.

В рахунку від 15.02.2024 №5653328551 відсутні відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження.

Зважаючи на викладене, числове значення складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку», відомості щодо якої заявлені в гр. 21 ДМВ не відповідають числовому значенню відомостей, які містяться в поданих документах, тим самим заявлені митниці відомості в графі 21 ДМВ та в митній декларації щодо складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку» не підтверджені документально та не піддаються обчисленню».

Натомість, варто звернути увагу на те, що у довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 19.02.2024 №29 зазначено вартість послуг транспортування товарів за межами території України разом у розмірі 134 823,53 грн., а також 4 490,05 доларів США.

Тобто відомості у графі 21 ДМВ (декларації митної вартості) та у довідці про транспортні витрати, що обраховувалися у доларах США є однаковими - 4 490,05 доларів США.

При цьому, декларант у графі 21 декларації митної вартості (ДМВ) до витрат на навантаження, вивантаження та обробку товару, що обраховані у доларах США, додав вартість залізничних перевезень Гданськ, Польща - пункт пропуску Пшемисль - Мостиська, Польща/Україна, що згідно з довідкою про транспортні витрати складають 4000 доларів США.

Додавання до послуг вивантаження, навантаження та обробки товарів вартості залізничного перевезення, які обраховані в доларах США, викликані неможливістю внесення у декларацію митної вартості, що формується у митному органі автоматично, два рази послуги з перевезення товарів, а саме вартості перевезення водним транспортом у гривнях та вартості перевезення залізничним транспортом у доларах США.

Декларант у графу 20 ДМВ вказав витрати на перевезення у гривнях, тому записати витрати у доларах США на перевезення товарів залізничним транспортом немає можливості із-за роботи митної програми. Вартість залізничного перевезення була додана до вартості витрат з вивантаження, завантаження та оформлення документів, які також обраховані у доларах США.

Відповідачу така ситуація відома, що підтверджується тими доказами, що митний орган у графі 33 спірного рішення не послався на обставини, що декларант не додав до митної вартості послуг з перевезення товарів залізничним транспортом у розмірі 4000 доларів США, що заявлені у ДМВ як вартість послуг навантаження/вивантаження товарів.

Також не відповідають дійсності відомості у графі 33 рішення про коригування митної вартості про те, що «В наданих до митного оформлення рахунках від 15.02.2024 №5653328549 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунки від 15.02.2024 № 5653328550; 5653328551 від імені MAERSK AIS відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження».

Так, в інвойсі від 15.02.2024 №5653328551, що виписаний перевізником компанією Maersk AJS (Данія), а також у довідці про транспортні витрати від 19.02.2024 №29 виданої експедитором ТОВ «Мерск Україна Лтд» зазначені транспортні витрати, зокрема:

- Оформлення документації у Гданську, Польща - 54,45 доларів США;

- Операційні послуги терміналу у Гданську, Польща - 435,60 доларів США.

Саме до вартості операційних послуги терміналу у Гданську, Польща включені послуги з вивантаження контейнерів із судна та завантаження на залізничний транспорт.

Враховуючи, що товари поставлялися на умовах поставки FOB порт НАІ PHONG (В`єтнам) згідно з правилами Інкотермс 2020, то вартість послуг по завантаженню товарів на судно у В`єтнамі здійснювалося за рахунок продавця та включені у ціну товарів.

Також, у графі 33 спірного рішення відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на те, що «в рахунку 15.02.2024 №5653328549 від імені Мерск Україна ЛТД зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 30 днів. В рахунках від 15.02.2024 № 5653328550; 5653328551 від імені MAERSK AJS зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня.

Станом на 03.05.2024 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданих рахунків».

Варто наголосити на тому, що самі по собі обставини ненадання відомостей про оплату транспортних послуг не свідчить про наявність підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, для витребування додаткових документів: тобто, що документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплат за ці товари.

При цьому, відповідач не навів докази про те, як обставини про ненадання відомостей про оплату послуг перевезення товарів свідчать про наявність сумнівів у правильності заявленої митної вартості.

Також, слід врахувати правову позицію Верховного Суду, що зазначена у постанові від 11.06.20219 у справі №813/1755/17, адміністративне провадження №K/9901/42425/18, «Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару».

Згідноз правовою позицією Верховного Суду, що зазначена у постанові від 13.02.2018 у справі №803/1112/17, адміністративне провадження №К/9901/1233/17 «колегія суддів вважає, що ненадання позивачем банківського платіжного доручення не мoжe бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів рахунка-фактури, акта приймання-передачі автомобіля, які є достатніми, підтверджують числові значення всіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей».

При цьому слід врахувати, що відповідачу були надані документи щодо перевезення товарів та вартості послуг перевезення, які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей:

- Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем та ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;

- Договір від 14.02.2022 №UA00072649 про перевезення товарів мі)к позивачем та компанією Maersk A/S (Данія);

- Коносамент від 12.01.2024 №233855978;

- Інвойси компанії Maersk A/S (Данія) від 15.02.2024 №5653328550 та №5653328551 для оплати послуг з перевезення товарів;

- Рахунок-фактуру ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 15.02.2024 №5653328549 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;

- Довідку ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 19.02.2024 №29;

- Залізничні накладні УМВС від 22.02.2024 №2151520049 та 2151520106;

- Товарно транспортні накладні CMR від 14.03.2024 №№ 6244, 6987.

Такожзвертаю увагу, що вказані уграфі 33 спірного рішення підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, що зазначені вище у пунктах 75, 79, 80 цього позову, стосуються перевезення товарів. Проте, Митним кодексом України не визначено документи, що підтверджують вартість перевезення товарів.

19.02.2024 для підтвердження витрат на транспортування товарів експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав довідку про транспортні витрати №29. У довідці зазначено вартість послуг транспортування товарів за межами території України в розмірі 134 823,53 грн., а також 4 490,05 доларів США. Довідка була надана відповідачу для митного оформлення товарів.

Слід врахувати Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 20І7 року №2 "Про довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року" де у пункті 14 Висновків зазначено, що «Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів».

Таку правову позицію підтримав Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, адміністративне провадження №К/9901/5149/18, де визначено, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно якими (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Разом з тим, відповідач не зазначив жодних сумнівів щодо розміру вартості послуг за перевезення товарів у розмірі 134 823,53 грн., а також 4490,05 доларів США, зокрема що вартість таких послуг є неправдивою чи заниженою. А передбачена ст. 363 МК України автоматизована система управління ризиками, що застосовується митними органами та є складовою частиною єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів, під час митного контролю не вказала на необхідність проведення перевірки митної вартості, в тому числі вартості транспортування.

Також, у графі 33 спірного рішення відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на те, що «Банківські платіжні документи від 20.10.2023 №76 та від 08.01.2024 № 3 на загальну суму 119990,15 дол. США має посилання лише на контракт від 08.06.2023 №1543. Декларантом визначена та заявлена митна вартість партії оцінюваного товару за ціною угоди на підставі відомостей інвойсу від 18.12.2023 №23414S105, загальна сума якого складає 81069,4200 дол. США. Таким чином, відомості банківських платіжних від 20.10.2023 №76 та від 08.01.2024 №3 неможливо ідентифікувати з партією оцінюваного товару».

Щодо вказаних обставин слід врахувати Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року №2 "Про довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» де у пункті 9 висновків визначено, що «Ситуація, коли сума коштів, зазначена у платіжному дорученні з оплати за оцінюваний товар, не відповідає ціні цього товару, зазначені в інших документах, доданих до вантажної митної декларації, не є підставою для твердження про розбіжність у документах, а тому для сумнівів у правильності визначення митно вартості».

Також звертаю увагу, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 11.06.2019 у справі №813/1755/17, адміністративне провадження №K/9901/42425/18, «Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, зазначеною у постанові від 27.04.2023 у справі No820/3767/16, адміністративне провадження №K/9901/18588/18, визначено, що «розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумніву в достовірності задекларованої митної вартості».

З аналізу матеріалів справи та норм права, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем разом з митною декларацією документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.

Судом відхиляються посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відтак, проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що ПП «Будпостач» було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах, поданих ним до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Зі змісту спірного рішення слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена ПП «Будпостач» у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

Суд також дослідив правомірність застосування відповідачем другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару та зазначає наступне.

Щодо взяття за основу для коригування митної вартості спірного товару за другорядними (резервним та на підставі угоди щодо ідентичних товарів) методами визначення митної вартості товарів митним органом інформації про раніше визначеної митної вартості товарів, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012).

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018р. у справі за №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018р. у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Між тим, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише дати та номери вказаних вище митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, позов слід задовольнити.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 16.09.2024р. №1581.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства "Будпостач" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9-Е, кімната 314; індекс: 02099; код ЄДРПОУ 24267110) до Черкаської митниці (місцезнаходження: 18007, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, 76; код ЄДРПОУ ВП 44005652) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці (місцезнаходження: 18007, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, 76; код ЄДРПОУ ВП 44005652) щодо класифікації товарів від 03.05.2024р. №24UA90200000009-КТ.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці (місцезнаходження: 18007, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, 76; код ЄДРПОУ ВП 44005652) про коригування митної вартості товарів від 03.05.2024р. №UA902080/2024/000093/1.

4. Стягнути на користь Приватного підприємства "Будпостач" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9-Е, кімната 314; індекс: 02099; код ЄДРПОУ 24267110) сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень, 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Черкаської митниці (місцезнаходження: 18007, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, 76; код ЄДРПОУ ВП 44005652).

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.