Ухвала

від 05.02.2025 по справі 320/45902/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/45902/24

УХВАЛА

05 лютого 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Аліменка В.О., суддів: Бєлової Л.В., Кучми А.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Черкаської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Черкаська митниця звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2025 року апеляційну скаргу Черкаської митниці залишено без руху. Встановлено скаржнику десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції документу, що підтверджує сплату судового збору.

22.01.2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання, у якому скаржник просить - відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги у справі №320/46810/24, яке обґрунтовано тим, що у зв`язку з обмеженим фінансуванням потрібен додатковий час на сплату судового збору.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 року у задоволенні клопотання Черкаської митниці про відстрочення сплати судового збору - відмовлено, продовжено Черкаській митниці строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2025 року - на десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

30.01.2025 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Черкаської митниці в якому апелянт просить відстрочити сплати судового збору.

Вказане клопотання обґрунтоване дефіцитом Державного бюджету України, переорієнтуванням економіки України на воєнні цілі, неможливістю обмеження доступу до правосуддя необхідністю сплати судового збору.

Перевіривши клопотання апелянта, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення. Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» та/або КАС України не внесено.

Колегія суддів звертає увагу, що п. 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590, встановлено черговість здійснення Казначейством та органами Казначейства платежів за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка, однак не передбачено заборону або обмеження щодо проведення платежів зі сплати судового збору. Норми Закону України «Про судовий збір» мають вищу юридичну силу, ніж норми вказаного підзаконного нормативно-правового акту.

Посилання апелянта на скрутне матеріальне становище в якості підстави для відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим з огляду на наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зазначено, що у нормах частини другої статті 132 КАС України відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», зокрема, до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

В свою чергу слід зазначити, що у межах справи №0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам. Водночас, поняття юридична особа і суб`єкт владних повноважень, не є тотожними.

Відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, у розумінні процесуального закону статус суб`єкта владних повноважень не можна ототожнювати із статусом юридичної особи, оскільки обов`язкової вимоги щодо наявності у суб`єкта владних повноважень статусу юридичної особи законодавцем не вимагається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що, на відміну від юридичної особи, яка у разі вирішення справи на її користь має право на присудження на її користь усіх судових витрат, у тому числі пов`язаних із сплатою судового збору (ч. 1 ст. 139 КАС України), суб`єкт владних повноважень у випадку задоволення його позовних вимог має право лише на стягнення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (ч. 2 ст. 139 КАС України).

Таким чином, відмінність правового статусу юридичної особи і суб`єкта владних повноважень в адміністративному процесі свідчить, що висловлена Великою Палатою Верховного Суду позиція щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам не може за аналогією поширюватися на суб`єктів владних повноважень безвідносно до наявності у них статусу юридичної особи. Отже, з огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору суб`єкту владних повноважень.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Отже, враховуючи вищевикладене, клопотання Черкаської митниці про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України строк усунення недоліків не може перевищувати 10 днів.

На переконання суду, останнім було надано достатній час на усунення недоліків апеляційної скарги, натомість апелянтом у зазначений строк не було усунено недоліків, зазначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2025 року.

Станом на 05.02.2025 року, недоліки, визначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2025 року апелянтом не усунуто.

У відповідності до ч.2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч.4 ст. 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 119, 169, 298, 325, 329 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В

У задоволенні клопотання Черкаської митниці про відстрочення сплати судового збору- відмовити.

Апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішення- повернути апелянту.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма