Рішення

від 18.12.2024 по справі 320/3408/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 року м. Київ № 320/3408/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Військово-лікарської комісії при Головному військово-медичному клінічному центрі (Центральний медичний госпіталь) Державної прикордонної служби України,

третя особа - Центральна військово-лікарська комісія Державної прикордонної служби України,

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Військово-лікарської комісії при Головному військово-медичному клінічному центрі (Центральний медичний госпіталь) Державної прикордонної служби України, в якому просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії при Головному військово-медичному клінічному центрі Державної прикордонної служби України, яка оформлена довідкою від 30.09.2022 за №831;

зобов`язати військово-лікарську комісію при Головному військово-медичному клінічному центрі Державної прикордонної служби України повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 та визнати непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06 травня 2009 року № 333 (зі змінами), та з метою визначення ступеня придатності до військової служби його, солдата, ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 2 категорії - навідника станкових гранатометів 3 протитанкового відділення протитанкової застави пкшр «Щастя», за направленням начальника НОМЕР_1 прикордонного загону військової частини НОМЕР_2 31 серпня 2022 року було призначено для проходження військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами даної ВЛК, на підставі ст. 86, графи II Розкладу хвороб ОСОБА_1 визнано обмежено придатним до військової служби, що підтверджується довідкою ВЛК від 30 вересня 2022 року №831, копія якої додається.

Згідно з вказаною довідкою, діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): «помірний депресивний епізод без психосоматичних симптомів з виходом в одуження. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Неорганічний енурез. Вертеброгенна цервікалгія, люмбалгія, фаза нестійкої ремісії. Обмежений між хребцевий остеохондроз, деформуючий спондильоз шийного та поперекового відділів хребта за наявності об`єктивних даних та без порушення функції. Захворювання, Ні, не пов`язані з проходженням військової служби» (причинний зв`язок встановлено військово-лікарською комісією при Головному військово-медичному клінічному центрі (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України)».

Вважає постанову військово-лікарської комісії, яка оформлена довідкою від 30.09.2022 року №831 протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Як наслідок, порушене право підлягає відновленню, шляхом зобов`язання відповідача повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 та прийняти рішення про непридатність його до військової служби з виключенням з військового обліку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, поновлено позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом. Відкрито провадження в адміністративній справі №320/3408/24, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Центральну військово-лікарську комісію Державної прикордонної служби України.

18 квітня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України надійшли пояснення на позовну заяву.

В поясненнях на позовну заяву третя особа зазначає, що позивач через свого представника звертався до ЦВЛК із письмовою заявою щодо перегляду постанови про ступінь придатності до військової служби, оформленої довідкою госпітальної ВЛК при Головному військово-медичному клінічному центрі (Центральний клінічний госпіталь) Держприкордонслужби України (далі - ГВМКЦ ДПСУ) від 30 вересня 2022 року № 831.

Під час вивчення порушеного у заяві питання, члени ЦВЛК розглядали медичні документи долучені до заяви, медичну карту стаціонарного хворого № 2664/360 (період перебування на лікуванні з 22.09.2022 по 30.09.2022).

За відсутності патології з боку сечостатевої системи експертний висновок виносить невропатолог. У разі коли спостереження та результати стаціонарного обстеження, а також дані з військового комісаріату, підтверджують наявність неорганічного енурезу та відсутність ефекту від лікування, оглянуті визначаються непридатними до військової служби.

У медичній карті стаціонарного хворого № 2664/360 містяться всі копії медичних документів, що позивач долучив до позовної заяви. Дана медична документація в такому ж обсязі була направлена представником позивача до ЦВЛК, з метою здійснити перегляд постанови про ступінь придатності позивача до військової служби. В медичній карті стаціонарного хворого № 2664/360 містяться результати обстежень та огляди лікарів, визначених п. 7-9 Положення, та записи про огляд нейрохірургом, неврологом, інфекціоністом, урологом.

Враховуючи вище викладене, ЦВЛК дійшла до відповідного висновку щодо відсутності підстав для перегляду постанови про ступінь придатності позивача до військової служби. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про відкриття провадження у справі був повідомлений у відповідності до положень КАС України. У зв`язку із зазначеним, суд, керуючись положеннями частини шостої статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України та проходить військову службу в НОМЕР_1 прикордонному загоні (ВЧ НОМЕР_3 ).

За результатами проходження ОСОБА_1 . Військово-лікарської комісії, на підставі статті 86, графи II Розкладу хвороб позивача, визнано обмежено придатним до військової служби, що підтверджується довідкою ВЛК від 30 вересня 2022 року №831.

Згідно з вказаною довідкою, діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): «помірний депресивний епізод без психосоматичних симптомів з виходом в одуження. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Неорганічний енурез. Вертеброгенна цервікалгія, люмбалгія, фаза нестійкої ремісії. Обмежений між хребцевий остеохондроз, деформуючий спондильоз шийного та поперекового відділів хребта за наявності об`єктивних даних та без порушення функції. Захворювання, Ні, не пов`язані з проходженням військової служби» (причинний зв`язок встановлено військово-лікарською комісією при Головному військово-медичному клінічному центрі (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України)».

30 вересня 2022 року, ОСОБА_1 звернувся з заявою про оскарження постанови ВЛК, у якій просив переглянути висновок військово-лікарської комісії від 30.09.2022 та враховуючи вищезазначені норми законодавства, сукупність хвороб, їх взаємозв`язок, вік, метод індивідуальної оцінки, визнати ОСОБА_1 непридатним до військової служби.

Листом від 17 листопада 2022 року за №30/357, підписаним в.о. головою Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України Король Вікторією, позивача повідомлено, що за результатами всебічного розгляду матеріалів представлених медичної карти стаціонарного хворого №2664/360 від 06.09.2022 ГВМКЦ ДПСУ, довідки госпітальної ВЛК ГВМКЦ м. Києва від 30.09.2022 №831 винесена з дотриманням вимог Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України, що затверджене наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 06 травня 2009 року №333 (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 вересня 2016 року за №1285/29415 із урахуванням вимог Розкладу хвороб.

Вважаючи постанову військово-лікарської комісії при Головному військово-медичному клінічному центрі Державної прикордонної служби України, яка оформлена довідкою від 30.09.2022 за №831 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII).

Відповідно до статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-третя статті 1 Закону).

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону № 2232-XII).

Згідно з частиною дев`ятою статті 1 № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.92 № 2801-ХІІ визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань.

Військово - лікарська експертиза в Державній прикордонній службі України проводиться відповідно до вимог Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України (далі - Держприкордонслужба), затвердженого наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 06.05.2009 № 333, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2009 року за Яз 570/16586 (зі змінами) (далі - Положення).

У Держприкордонслужбі створені та діють військово-лікарські комісії (ВЛК) при клінічних госпіталях, а також ЦВЛК, яка є органом забезпечення Держприкордонслужби, медичною установою спеціального призначення. їй підпорядковані всі інші ВЛК з питань військово-лікарської експертизи.

Відповідно до п. 6 глави 4 Розділу III Положення військовослужбовці оглядаються ВЛК закладів охорони здоров`я Держприкордонслужби за зоною відповідальності цих закладів, а також за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні. На осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться картка обстеження та медичного огляду (додаток 14 до Положення), при стаціонарному огляді - медична карта стаціонарного хворого (п. 7 глави 4 Розділу III Положення).

Медичний огляд військовослужбовців обов`язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, окулістом, отоларингологом, а за медичних показань-лікарями інших спеціальностей (п. 8 глави 4 Розділу III Положення).

Обов`язково здаються загальні аналізи крові та сечі, проводяться ЕКГ- дослідження, флюорографічне дослідження органів грудної клітки; потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями (п. 9 глави 4 Розділу III Положення).

Відповідно до вимог п. 1 глави 11 Розділу III Положення постанови військово-лікарських комісій приймаються колегіально та більшістю голосів.

ВЛК при винесені постанови оцінює документи особи, які характеризують стан її здоров`я, висновки лікарів за результатами медичного огляду в закладі охорони здоров`я ДПСУ, документи особи, які характеризують стан її здоров`я, з інших закладів охорони здоров`я та наявності, які є додатковими матеріалами для встановлення діагнозу. У прийняті постанови голова та члени комісії незалежні.

Повноваження ЦВЛК визначені п. 8 статті 2 Розділу ІІ Положення, до них входить: організація проведення у Держприкордонслужбі ВЛК (ЛЛК) медичного огляду осіб, зазначених з пункті 1 розділу І цього Положення; розроблення спільно з медичними спеціалістами Адміністрації Держприкордонелужбн проектів нормативно-правових актів, посібників, методичних рекомендацій з питань проведення медичного огляду ВЛК; розроблення спільно з МОЗ медичних показань для військово- професійного призначення кандидатів для проходження військової служби за контрактом за військовими спеціальностями; розроблення науково обґрунтованих вимог до стану здоров`я військовослужбовців Держприкордонелужби; контроль за правильністю надання ВЛК (ЛЛК) до ЦВЛК медичної документації з питань проведення медичного огляду; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань, що стосуються покладених на ЦВЛК завдань; аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи ВЛК (ЛЛК); проведення аналізу й оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення, розробка пропозицій для поліпшення проведення медичного огляду ВЛК (ЛЛК); організація та проведення нарад і зборів з питань проведення медичного огляду ВЛК (ЛЛК); контроль, розгляд, затвердження, незатвердження постанов постійно діючих, тимчасово діючих ВЛК (ЛЛК); здійснення контролю за роботою ЛЛК в авіаційних частинах Держприкордонелужби; прийняття та перегляд постанов про причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у колишніх військовослужбовців з числа осіб льотного складу, якщо вони звільнені у запас або відставку з військової служби безпосередньо з льотної роботи; організація та проведення медичного огляду ВЛК плавскладу Держприкордонелужби.

Судом встановлено, що згідно довідки ВЛК від 30 вересня 2022 року №8311 позивачу встановлений діагноз військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): «помірний депресивний епізод без психосоматичних симптомів з виходом в одуження. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Неорганічний енурез. Вертеброгенна цервікалгія, люмбалгія, фаза нестійкої ремісії. Обмежений між хребцевий остеохондроз, деформуючий спондильоз шийного та поперекового відділів хребта за наявності об`єктивних даних та без порушення функції. Захворювання, Ні, не пов`язані з проходженням військової служби» (причинний зв`язок встановлено військово-лікарською комісією при Головному військово-медичному клінічному центрі (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України)».

На підставі статті 86, графи II Розкладу хвороб позивача визнано обмежено придатним до військової служби, що підтверджується довідкою ВЛК від 30 вересня 2022 року №831.

Позивач через свого представника звертався до ЦВЛК із письмовою заявою щодо перегляду постанови про ступінь придатності до військової служби, оформленої довідкою госпітальної ВЛК при Головному військово- медичному клінічному центрі (Центральний клінічний госпіталь) Держприкордонслужби України (далі - ГВМКЦ ДПСУ) від 30.09.2022 № 831.

Під час вивчення порушеного у заяві питання члени ЦВЛК розглядали медичні документи долучені до заяви, медичну карту стаціонарного хворого № 2664/360 (період перебування на лікуванні з 22.09.2022 по 30.09.2022).

За результатами розгляду матеріалів встановлено, що позивач за розпорядженням начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України був направлений на медичний огляд ВЛК до ГВМКЦ ДПСУ.

Позивач проходив стаціонарне медичне обстеження у ГВМКЦ ДПСУ з 22.09.2022 по 30.09.2022, на нього було складено медичну карту стаціонарного хворого № 2664/360.

Після проведення необхідних обстежень та аналізів позивача було оглянуто госпітальною ВЛК 30.09.2022, складено довідку ВЛК № 831, в якій зазначено наступні діагнози: «Помірний депресивний епізод без психосоматичних симптомів з виходом в одужання. Неорганічний енурез. Вертеброгенна цервікалгія, люмбалгія, фаза нестійкої ремісії. Обмежений міжхребцевий остеохондроз, деформуючий спондильоз шийного та поперекового відділів хребта за наявності об`єктивних даних та без порушення функції».

За статтею 86 графи II Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб), позивача визнано обмежено придатним до військової служби. У дану статтю включено діагноз «неорганічний енурез». Громадяни та військовослужбовці, які страждають на нічне нетримання сечі, направляються на стаціонарне обстеження та лікування. Факт наявності нічного нетримання сечі повинен бути підтверджений службовою, медичною характеристиками та актами спостереження з військової частини. Обстеження повинно бути повним і комплексним за участю невропатолога, уролога та психіатра. Якщо нетримання сечі є одним із симптомів захворювання нервової або сечостатевої системи, то постанова приймається згідно зі статтею Розкладу хвороб, яка передбачає основне захворювання.

За відсутності патології з боку сечостатевої системи експертний висновок виносить невропатолог. У разі коли спостереження та результати стаціонарного обстеження, а також дані, з військового комісаріату, підтверджують наявність неорганічного енурезу та відсутність ефекту від лікування, оглянуті визначаються непридатними до військової служби.

У медичній карті стаціонарного хворого № 2664/360 містяться всі копії медичних документів, що позивач долучив до позовної заяви. Дана медична документація в такому ж обсязі була направлена представником позивача до ЦВЛК, з метою здійснити перегляд постанови про ступінь придатності позивача до військової служби.

В медичній карті стаціонарного хворого № 2664/360 містяться результати обстежень та огляди лікарів, визначених п. 7-9 Положення, та записи про огляд нейрохірургом, неврологом, інфекціоністом, урологом.

Враховуючи вище викладене, ЦВЛК дійшла до відповідного висновку щодо відсутності підстав для перегляду постанови про ступінь придатності позивача до військової служби.

Верховний Суд України у постановах від 13.06.2018 у справі №806/526/16 та від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 зазначив: «у межах адміністративного процесу суд не має права надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів - членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі».

Розглядаючи спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд має право перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури його прийняття. Однак він не може надавати власну оцінку підставності ухвалення певного висновку ВЛК - оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, тож оцінка висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

А отже, підстави для з`ясування наявності причинного зв`язку хвороби з проходженням військової служби у суду відсутні, оскільки відповідно до норм чинного законодавства повноваження щодо визначення такого зв`язку є виключно компетенцією уповноваженого органу, фахівців, які мають медичну освіту. Це питання входить до повноважень ЦВЛК ДПСУ та є його дискреційною функцією і суд не може надавати правові оцінки медичним висновкам та висновкам, зробленим на підставі медичних документів.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки критеріями.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами У країни.

При розгляді заяви позивача ЦВЛК діяла виключно на підставі повноважень та в межах компетенції, визначених Положенням, отже не допустила у своїй діяльності порушення положень чинного законодавства у сфері ВЛК та Конституції України.

Враховуючи викладене, постанова про причинний зв`язок захворювань винесена з дотриманням норм Положення, тому підстави для перегляду постанови госпітальної ВЛК ГВМКЦ ДПСУ в частині ступеня придатності позивача до військової служби відсутні.

Таким чином, аналізуючи наведені вище вимоги законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що спірна довідка військово-лікарської комісії при Головному військово-медичному клінічному центрі Державної прикордонної служби України, яка оформлена довідкою від 30.09.2022 за №831, є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.

При цьому суд зазначає, що відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Таким чином, повно та всебічно розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши у сукупності наявні докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

2. Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.