Рішення

від 16.12.2024 по справі 380/18997/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

16 грудня 2024 рокусправа № 380/18997/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ ПЛАСТ» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення, -

У С Т А Н О В И В:

04.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Пласт» (далі позивач/Товариство/ ТОВ «Новий Пласт») звернулося до адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби геології та надр України (далі - відповідач), в якій просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 03.09.2010 № 370 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4362 від 07.09.2007.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 адміністративний позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022 скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду від 13.09.2023 скасовано постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2023 апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 без змін.

Постановою Верховного Суду від 15.08.2024 скасовано Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2023, а справу направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Справа надійшла до Львівського окружного адміністративного суду 28.08.2024.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2024 суддю Кондратюк Ю.С. було призначено головуючим суддею.

Ухвалою судді від 30.08.2024 адміністративну справу №380/18997/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий пласт» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення прийнято до провадження; запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення щодо предмету позову з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 15.08.2024, з наданням підтверджуючих відповідні обставини доказів; зобов`язано сторін надати інформацію щодо листа Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 22.09.2010 за вих. № 27/09-1595, направленого конвертом за номером відправлення 0311308709278, зокрема:

- вид поштового відправлення, яким було надіслано лист;

- наявність/відсутність опису вкладення листа (залежно від виду поштового відправлення);

- відповідність адреси одержувача, зазначеної у поштовому відправленні, місцезнаходженню юридичної особи;

- наявність у відповідача повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, в якому, серед іншого, зазначено найменування та його поштова адреса, причини невручення поштового відправлення;

зобов`язано сторін надати інформацію про виконання позивачем у період з вересня 2010 року по листопад 2021 року вимог щодо користування надрами, встановлених законодавством України, а саме:

- про подану позивачем звітність щодо обліку корисних копалин та/або про виконання програми робіт з видобування корисних копалин на відповідний рік, що затверджується на вимогу угоди про умови користування надрами;

- про здійснення оплати за користування надрами;

- інших доказів, що могли б свідчити про час початку перебігу строку на звернення до суду та які б підтверджували, коли саме позивач міг дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

12.09.2024 відповідач подав заяву, у якій просить позов ТОВ «Новий пласт» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу від 03.09.2010 № 370 залишити без розгляду. У заяві відповідач зазначає, що Державна геологічна служба Міністерства охорони навколишнього природного середовища України надіслала ТОВ «Новий пласт» лист від 22.09.2010 № 27/09-1595 щодо анулювання спеціального дозволу № 4362 від 07.09.2007 з рекомендованим повідомленням без опису вкладення листа, на юридичну адресу ТОВ «Новий Пласт» (по сьогодні адреса згідно витягу з ЄДР: Львівська обл., Яворівський р-н, м. Яворів, вул. Маковея, буд. 62), який повернуто до Державної геологічної служби по закінченню терміну зберігання.

Адреса одержувача, зазначена на вищезгаданих листі, конверті та рекомендованому повідомленні відповідає адресі ТОВ «Новий пласт», вказаній у бланку спеціального дозволу на користування надрами № 4362 від 07.09.2007 та юридичній адресі, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 03.09.2010 № 370, зокрема, анульовано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4362 від 07.09.2007, наданий ТОВ «Новий Пласт», у зв`язку з тим, що суб`єкт господарської діяльності протягом двох років з початку дії дозволу не приступив до користування ділянкою надр без поважної причини.

До Держгеонадр не надходили від ТОВ «Новий Пласт» звітність щодо обліку корисних копалин та звіти про виконання програми робіт, що є додатком до угоди про умови користування надрами спеціального дозволу на користування надрами № 4362 від 07.09.2007. Також повідомив, що Державна служба геології та надр України не проводила перевірки діяльності ТОВ «Новий пласт» відповідно до спеціального дозволу на користування надрами № 4362 від 07.09.2007, оскільки з 2010 року дозвіл був анульований. Інформації про здійснення оплати за користування надрами в Держгеонадрах також відсутня.

Позивач звернувся до суду 04.11.2021. Предметом спірних правовідносин є наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 03.09.2010. Про винесення оскаржуваного наказу позивача було повідомлено листом від 22.09.2010 № 27/09-1595, яке було направлено на юридичну адресу (згідно ЄДР) рекомендованим листом з повідомлення про вручення. Зазначений лист повернувся на адресу відправника «за закінченням терміну зберігання». Таким чином, правовідносини з приводу яких позивач звернувся до суду виникли у 2010 році, водночас позов позивач подав до суду у 2021 році.

Таким чином, на думку відповідача, позивач звертаючись до суду з відповідною позовною заявою, пропустив шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 2 статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

16.09.2024 позивач подав додаткові пояснення у справі на виконання ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 у справі № 380/18997/21.

У поясненнях позивач зазначає, що Товариству не було відомо про намір Держгеонадр припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4362 від 07.09.2007, відповідно згоди на це Товариство не надавало.

Відповідачем не наведено доказів звернення до ТОВ «Новий Пласт» з приводу отримання згоди на припинення спеціального дозволу № 4362 від 07.09.2007 з підстави, передбаченої пункту 6 частини 1 статті 26 Кодексу України про надра.

Відповідно до вимог чинного законодавства, Товариство зобов`язане з моменту видачі спеціального дозволу на користування надрами щорічно подавати звітність за формою № 5-гр (металеві, неметалеві корисні копалини, вугілля). Повідомляємо про те, що така звітність подавалася Товариством за 2009-2020 роки.

Податкові зобов`язання з оплати за користування надрами виникають у надрокористувача у разі видобутку корисних копалин. Товариство не приступило до видобування корисних копалин, а отже у Товариства не виникало податкових зобов`язань з оплати за користування надрами.

Як встановлено Актом перевірки правил користування надрами і дотриманням вимог спеціального дозволу при проведенні розробки і вивчення родовищ корисних копалин від 01.12.2009 виданого Державною організацією «Західна територіальна інспекція Державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр» при Мінприроди, для введення Лозиського-1 родовища в експлуатацію, Товариству залишилося, зокрема, укласти договір з Яворівською РДА на право користування землею. Однак в цей період у Товариства виник та загострювався конфлікт із представниками Лозинської сільської ради щодо надання земельної ділянки для потреб видобування піску Лозинського-1 родовища, який вплинув на своєчасність виконання Програми робіт.

Товариство погоджується з тим фактом, що програма робіт до спеціального дозволу від 07.09.2007 № 4362 не виконувалася, однак таке невиконання було спричинене незалежними від Товариства поважними причинами.

Весною 2021 року, ТОВ «Новий Пласт» мав намір залучити додаткове фінансування для реалізації проекту через залучення приватних інвестицій. Для підтвердження дійсності дозвільних документів виникла необхідність отримати таке підтвердження в Держгеонадрах. Відповідно Товариство надіслало запит від 14.06.2021 № 14/06/21 про дію спеціального дозволу на користування від 07.09.2007 № 4362.

Вважаючи рішення відповідача щодо припинення права ТОВ «Новий Пласт» на користування надрами незаконним, Товариство звернулося до суду за захистом свого порушеного права.

Оскаржуваний наказ був прийнятий в 2010 році. В той час державні реєстри ще не запрацювали. Офіційні вебсайти державних органів не були достатньо інформативні.

Повідомляє, що Товариство не було обізнане з фактом скасування спеціального дозволу від 07.09.2007 № 4362, в тому числі через неотримання до 2021 року поштових відправлень від Держгеонадр з незалежних від Товариства причин.

Ухвалою суду від 14.10.2024 про витребування доказів витребувано від АТ «Укрпошта» належним чином завірені та належної якості докази, а саме інформацію щодо поштового відправлення за номером 0311308709278: вид поштового відправлення, яким було надіслано лист; наявність/відсутність опису вкладення листа (залежно від виду поштового відправлення); найменування та адреса одержувача цього відправлення; причини невручення відправлення; витребувано від Державної служби геології та надр України оригінал поштового відправлення за номером 0311308709278.

На виконання ухвали суду від 14.10.2024 про витребування доказів АТ «Укрпошта» листом від 28.10.2024 повідомила, що надання послуг поштового зв`язку проводиться об`єктами поштового зв`язку Укрпошти згідно з вимогами Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 року №1071), далі - Правила, Закону України «Про поштовий зв`язок», Актів Всесвітнього поштового союзу та розпорядчих документів Укрпошти. Надання будь-якої інформації/копій документів про поштове відправлення/поштовий переказ кореспондує на необхідність забезпечити розшук такої інформації.

У відповідності до положень пунктів 106-109 Правил, користувачі послуг мають право подати заяву про розшук поштового відправлення. Заяви про розшук реєстрованого поштового відправлення, отримання інформації про вручення реєстрованого поштового відправлення, приймаються в паперовій або електронній формі протягом шести місяців з дня прийняття їх до пересилання.

Відповідно до положень пункту 113 Правил, заяви не розглядаються, коли минув установлений для прийняття заяв строк.

Таким чином, враховуючи вимоги пунктів 106-109, 113 Правил, інформація в автоматизованій системі відстеження Укрпошти зберігається протягом шести місяців та протягом шести місяців Укрпошта здійснює перевірку та надає інформацію/копії документів щодо пересилання поштових відправлень.

Інформація стосовно пересилання поштового відправлення №0311308709278, що було прийнято до пересилання 22.09.2010, в автоматизованій системі відстеження Укрпошти відсутня. Враховуючи вищевикладене, а також те, що на сьогодні інформація щодо поштового відправлення №0311308709278 в автоматизованій системі відстеження Укрпошти відсутня, провести перевірку первинних виробних документів та надати інформацію щодо пересилання даного поштового відправлення не надається можливим.

29.10.2024 відповідач на виконання ухвали суду від 14.10.2024 про витребування доказів надіслав на адресу суду оригінали поштового відправлення за номером 0311308709278, до якого входить: оригінал конверту Державної геологічної служби (лицьова сторона - з наліпкою «про закінчення терміну зберігання» та наліпкою штрих коду «Київ 113» «Р» « 0311308709278» та зазначенням адресата ТОВ «Новий пласт») (зворотна сторона - з наліпкою повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу ТОВ «Новий пласт»; оригінал листа Державної геологічної служби від 22.09.2010 № 27/09-1595 за підписом Першого заступника голови Л.М. Гончарук, про повідомлення ТОВ «Новий пласт» про винесення наказу Мінприроди від 03.09.2010 № 370; та заявлено клопотання про повернення наданих оригіналів документів після закінчення розгляду справи.

З вказаних оригіналів документів створено посвідчені копії та долучено до матеріалів справи (а.с. 246-250, Т. 2).

16.10.2024 позивач подав додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, що у відповідь на адвокатський запит було отримано лист АТ «УКРПОШТА» від 16.10.2024 №1.10.004.-28773-24, де зазначено про те, що інформація стосовно пересилання поштового відправлення за №0311308709278, що було прийнято до пересилання 22.09.2010 року, в автоматизованій системі відстеження Укрпошти відсутня. Враховуючи вищевикладене, а також те, що на сьогодні інформація щодо поштового відправлення №0311308709278 в автоматизованій системі відстеження Укрпошти відсутня, тому надати інформацію немає можливості.

04.11.2024 позивач подав додаткові пояснення, якими долучено докази у справі.

05.11.2024 позивачем подано заяву про розгляд справи без участі у порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 05.11.2024 підготовче провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Пласт» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення, - закрито, та призначено справу до судового розгляду по суті.

28.11.2024 позивач подав додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що ТОВ «Новий Пласт» здійснювало плату за користування надрами, на умовах, визначених чинним законодавством України, що діяли в цей період.

Ухвалою суду від 12.12.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, простив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про яке був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 12.12.2024 продовжено розгляд справи у порядку письмового провадження.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ТОВ «Новий Пласт» є власником спеціального дозволу №4362 на видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ) родовища піску - Лозинське 1, що знаходиться у Львівській області, Яворівському районі, м. Яворів, 1,0 км на північний захід від с. Лозино, з терміном дії спеціального дозволу до 07.09.2027 на 20 (двадцять) років.

14.06.2021 ТОВ «Новий Пласт» звернулось із запитом на інформацію № 14/06/21 до Держгеонадра, із проханням повідомити надрокористувача ТОВ «Новий Пласт» про стан дії спецдозволу №4362 (Родовище Лозинське 1) станом на дату звернення в Держгеонадра.

25.06.2021 позивач отримав лист № 9946/01/07-21 від 17.06.2021, із змісту якого видно, що відповідно до відомостей, що обліковуються Державним науково-виробничим підприємством Державний інформаційним геологічний фонд України станом на 17.06.2021 спецдозвіл № 4362, який надано ТОВ «Новий Пласт» строком дії 20 років з метою видобування пісків родовища Лозинське 1 у Львівській області, є анульований наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 03.09.2010.

Одночасно відповідач зазначив, що накази (з додатками) Держгеонадра щодо надання, переоформлення, внесення змін, продовження строку дії, зупинення, поновлення дії та анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, розміщені у підрозділі Накази Держгеонадр розділу Діяльність на офіційному веб-сайті www.geo.gov.ua.

Згодом на запит ТОВ «Новий Пласт» за вих. № 20/07/21-1 від 20.07.2021, відповідно до листа вих. № 12553/01/02-21 від 29.07.2021 Держгеонадра надала позивачу копію Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 03 вересня 2010 року №370 в частині анулювання спецдозволу № 4362, який наданий ТОВ «Новий Пласт» з метою видобування піску Лозинського родовища Львівської області, а також копію листа Державної геологічної служби Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 22 вересня 2010 року № 27/09-1595.

Зі змісту копії наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 03.09.2010 № 370 (далі - наказ № 370) видно, що в пункті 3 передбачено анулювати спеціальні дозволи на користування надрами згідно з переліком, наведеним у Додатку 3.

Відповідно до Додатку 3 (Витяг з переліку спеціальних дозволів на користування надрами, як підлягають анулюванню) під №5 зазначено про анулювання ТОВ «НОВИЙ ПЛАСТ» спецдозволу № 4362, причина анулювання - суб`єкт господарської діяльності протягом двох років з початку дії дозволу не приступив до користування ділянкою надр без поважної причини.

Вважаючи рішення відповідача (як правонаступника відповідного Міністерства) протиправним, позивач звернувся за захистом свої прав до суду.

Змістом спірних правовідносин, які склалися між сторонами, є правомірність анулювання спеціального дозволу на користування надрами, з причини анулювання - суб`єкт господарської діяльності протягом двох років з початку дії дозволу не приступив до користування ділянкою надр без поважної причини.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян (стаття 2 Кодексу; тут і далі у редакції на момент виникнення спірних правовідносин (03.09.2010 - день видачі оскаржуваного Наказу № 370)).

Відповідно до ст. 3 Кодексу України про надра гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.

Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування (частина перша статті 4 Кодексу України про надра).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

За змістом ст. 14 Кодексу України про надра, вони надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); задоволення інших потреб.

Статтею 15 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до п`яти років) і довгостроковим (до двадцяти років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено. Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами. Надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною Радою народних депутатів питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби. У разі виконання окремих видів робіт, пов`язаних з користуванням надрами, особами, не зазначеними у спеціальному дозволі, відповідальність за виконання умов, передбачених спеціальними дозволами, несе суб`єкт, що отримав спеціальний дозвіл. Щодо окремих видів користування надрами чи окремих користувачів надр можуть встановлюватись певні обмеження, передбачені законодавством України.

Спеціальні дозволи на користування надрами надаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, як правило, на конкурсних засадах в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст. 19 зазначеного Кодексу визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 24 Кодексу України про надра встановлено, що користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Новий Пласт» є власником спеціального дозволу № 4362, що виданий 07.09.2007 на видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ) родовища піску - Лозинське 1, що знаходиться у Львівській області, Яворівському районі, м. Яворів, 1,0 км на північний захід від с. Лозино, з терміном дії спеціального дозволу до 07.09.2027 року на 20 (двадцять) років.

Водночас згідно з Наказом № 370 вказаний спецдозвіл № 4362 анульовано у зв`язку із тим, що суб`єкт господарської діяльності протягом двох років з початку дії дозволу не приступив до користування ділянкою надр без поважної причини.

Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «Новий Пласт» зазначено, що анулювання спецдозволу з підстави, визначеної п. 6 ч. 1 ст. 26 Кодексу України про надра, у разі незгоди користувачів має відбуватися у судовому порядку. Тому, оскільки органом, який надав надра у користування, прийнято рішення про анулювання спецдозволу без звернення до суду із відповідним позовом, Наказ № 370 є протиправним.

Так, згідно з ч. 1 ст. 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Практика Верховного Суду щодо застосування зазначених норм Кодексу сформована, зокрема, у постановах від 18 жовтня 2018 року у справі № 806/431/17, від 29 жовтня 2018 року у справі № 813/2454/14, від 19 березня 2019 року у справі № П/811/708/16, від 22 квітня 2019 року у справі № 1140/1925/18, від 25 квітня 2019 року у справі № 814/1526/17, від 18 травня 2020 року у справі № 640/1440/19, від 13 липня 2021 року у справі № 120/3158/20-а, від 01 грудня 2022 року у справі № 640/21663/21, від 01 травня 2023 року у справі № 260/2928/21, від 18 березня 2024 року у справі № 260/1946/23 та від 28 травня 2024 року у справі № 480/8344/22.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4,5,6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.

Крім того, згідно з п. 25 Порядку № 596 дозвіл на користування надрами анулюється у разі: 1) відсутності потреби у подальшому користуванні надрами; 2) відмови надрокористувача від права користування; 3) ліквідації діяльності юридичної особи або смерті фізичної особи - підприємця, що є власниками дозволу; 4) встановлення обвинувальним вироком або рішенням суду факту подачі надрокористувачем підробних документів; 5) користування надрами із застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я людей; 6) використання надр не за призначенням; 7) визнання аукціону або конкурсу, за результатами якого був наданий дозвіл, недійсним; 8) неодноразового порушення надрокористувачем умов дозволу, угоди про умови користування ділянкою надр та законодавства про охорону навколишнього природного середовища та раціональне використання надр; 9) визнання дозволу недійсним у судовому порядку; 10) невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлені строки; 11) вилучення в установленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр; 12) припинення робіт, передбачених дозволом, більш як на два роки, а у разі, коли дозвіл надано на користування нафтогазоносними надрами, - більш як на 180 днів; 13) коли суб`єкт господарської діяльності протягом двох років, а щодо нафтогазоперспективних площ, родовищ нафти і газу - 180 календарних днів з початку дії дозволу не приступив до користування ділянкою надр без поважної причини.

Із наведених норм слідує, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору, орган, який надав надра у користування, має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3 та 7 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених п.п. 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, це право припиняється у судовому порядку.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом України у постановах від 19 вересня 2011 року у справі 21-164а11, від 25 червня 2011 року у справі № 21-36а11, від 10 грудня 2013 року у справі №21-450а13 та постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі №802/4846/13-а, від 26 червня 2018 року у справі №802/923/14-а, від 10 травня 2018 року у справі № 802/4846/13-а, від 30 жовтня 2018 року у справі №818/3272/14, від 15 квітня 2020 року у справі №806/1285/16.

Верховний Суд у постановах від 17 вересня 2020 року у справі №813/2443/16 та від 14 липня 2021 року у справі № 240/6006/18 дійшов подібного висновку і, серед іншого, вказав, що за наявності передбачених законом підстав та згоди надрокористувача, право припинити користування надрами належить до компетенції органу, який надав надра у користування. Припинення права користування надрами та анулювання дозволу здійснюється шляхом прийняття таким органом відповідного наказу.

При цьому у разі незгоди користувача з рішенням органу з анулюванням спеціального дозволу на користування надрами, тобто у разі наявності спору з цього приводу , передбачено судовий порядок вирішення питання припинення права користування надрами.

Суд доходить висновку, що припинення права користування надрами з підстави, визначеної п. 6 ч. 1 ст. 26 Кодексу України про надра може бути здійснено двома способами:

1) шляхом прийняття органом який надав надра у користування рішення у разі згоди користувачів;

2) у судовому порядку у разі незгоди користувачів.

Зазначена норма спрямована на захист інтересів надрокористувачів шляхом надання їм права, шляхом висловлення письмової незгоди, вимагати від уповноваженого органу судової, а не адміністративної процедури припинення права користування надрами. При цьому презюмується, що судовий порядок виступає додатковою гарантією ефективного захисту прав надрокористувача, оскільки він забезпечує більш формалізовану та детально регульовану процедуру розгляду питання щодо наявності обґрунтованих підстав для анулювання спеціального дозволу на користування надрами. Зазначене також передбачає можливість надрокористувача скористатися всіма правами, передбаченими законодавством, включаючи право на отримання об`єктивного та всебічного розгляду справи, і допомагає захистити його інтереси від неправомірних рішень чи дій з боку адміністративних органів.

ТОВ «Новий Пласт» не надавало згоду та не відмовлялося від користування надрами відповідно до спеціального дозволу №4362 від 07.09.2007.

При цьому, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень (як правонаступником відповідного Міністерства) не надано доказів на підтвердження того, що перед прийняттям оскаржуваного наказу Міністерством охорони навколишнього природного середовища України було отримано згоду ТОВ «Новий Пласт» на припинення права користування надрами.

Окрім того, відповідачем не наведено доказів звернення до ТОВ «Новий Пласт» з приводу отримання згоди на припинення спеціального дозволу №4362 від 07.09.2007 з підстави, передбаченої п. 6 ч. 1 ст. 26 Кодексу.

Таким чином, судом встановлено, що в цій справі питання про анулювання спеціального дозволу № 4362 від 07.09.2007 могло бути здійснене виключно в судовому порядку.

Тому, приймаючи оскаржуваний наказ в частині щодо анулювання спеціального дозволу №4362 від 07.09.2007 без згоди позивача, відповідач фактично діяв у спосіб, що суперечить вимогам чинного на той момент законодавства, оскільки відповідачем всупереч вимог ч. 2 ст. 26 Кодексу України про надра не було отримано згоду ТОВ «Новий Пласт» на анулювання такого дозволу та припинення користування надрами.

Стосовно доводів відповідача про те, що позивач пропустив строк звернення до суду із цим позовом, оскільки про порушення своїх прав Товариству було достеменно відомо ще у вересні 2010 року з листа Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 27/09-1595, який був направлений позивачу, суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Для вирішення питання дотримання чи пропуску строку звернення до суду із цим позовом суд з`ясував, зокрема:

1) інформацію щодо листа Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 22.09.2010 за вих. № 27/09-1595 направленого конвертом за номером відправлення 031130870927:

- вид поштового відправлення, яким було надіслано лист;

- наявність/відсутність опису вкладення листа (залежно від виду поштового відправлення);

- відповідність адреси одержувача, зазначеної у поштовому відправленні, місцезнаходженню юридичної особи;

- наявність у відповідача повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, в якому, серед іншого, зазначено найменування та його поштова адреса, причини невручення поштового відправлення.

2) виконання позивачем у період з вересня 2010 року по листопад 2021 року вимог щодо користування надрами, встановлених законодавством України, а саме:

- про подану позивачем звітність щодо обліку корисних копалин та/або про виконання програми робіт з видобування корисних копалин на відповідний рік, що затверджується на вимогу угоди про умови користування надрами;

- про здійснення оплати за користування надрами;

3) інші обставини, що могли б свідчити про час початку перебігу строку на звернення до суду та які б підтверджували, коли саме позивач міг дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Щодо надсилання відповідачем листа Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 22.09.2010 за вих. № 27/09-1595, направленого конвертом за номером відправлення 0311308709278, суд встановив таке.

29.10.2024 відповідач на виконання ухвали суду від 14.10.2024 про витребування доказів надіслав на адресу суду оригінали поштового відправлення за номером 0311308709278, до якого входить: оригінал конверту Державної геологічної служби (лицьова сторона - з наліпкою «про закінчення терміну зберігання» та наліпкою штрих коду «Київ 113» «Р» « 0311308709278» та зазначенням адресата ТОВ «Новий пласт») (зворотна сторона - з наліпкою повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу ТОВ «Новий пласт»; оригінал листа Державної геологічної служби від 22.09.2010 № 27/09-1595 за підписом Першого заступника голови Л.М. Гончарук, про повідомлення ТОВ «Новий пласт» про винесення наказу Мінприроди від 03.09.2010 № 370.

З вказаних оригіналів документів створено посвідчені копії та долучено до матеріалів справи (а.с. 246-250, Т. 2).

Судом встановлено, що відповідачем на адресу відповідача: вул. Маковея, 62, м. Яворів, Львівська обл., направлено лист з рекомендованим повідомленням про вручення за номером відправлення 0311308709278.

У вказаний конверт було вкладено лист Державної геологічної служби від 22.09.2010 № 27/09-1595 за підписом Першого заступника голови Л.М. Гончарук, з повідомленням про винесення наказу Мінприроди від 03.09.2010 № 370 про анулювання дії спеціального дозволу від 07.09.2007 № 4362, наданого ТОВ «Новий Пласт».

Вказане поштове відправлення за номером 0311308709278 із повідомленням про вручення повернулось відповідачу 27.10.2010 неврученим з причин «по закінченню терміну зберігання».

Отже, позивач не отримав поштового відправлення за номером 0311308709278, про що було відомо відповідачу, оскільки це поштове відправлення із повідомленням про вручення повернулось відповідачу 27.10.2010.

Тобто позивачу не стало відомо про анулювання дії спеціального дозволу від 07.09.2007 № 4362 з листа, який надсилався відповідачем із повідомленням про вручення.

Про повторні спроби надсилання листа Державної геологічної служби від 22.09.2010 № 27/09-1595 за підписом Першого заступника голови Л.М. Гончарук, про повідомлення ТОВ «Новий пласт» про винесення наказу Мінприроди від 03.09.2010 № 370, відповідачем не повідомляється.

Позивачем надано суду копію Журналу реєстрації вхідної документації ТОВ «Новий Пласт» за 2010 рік, відповідно до якого за період з березня по грудень 2010 позивач не отримував листів від відповідача, хоча в цей період наявна інша вхідна кореспонденція (а.с. 22 Т. 3).

Отже, позивач не міг дізнатись про винесення оскаржуваного наказу за фактом надсилання відповідачем поштового відправлення за номером 0311308709278, оскільки останнє із повідомленням про вручення повернулось відповідачу 27.10.2010 неврученим з причин «по закінченню терміну зберігання», та його оригінал наявний у відповідача.

Стосовно обставин виконання позивачем у період з вересня 2010 року по листопад 2021 року вимог щодо користування надрами, встановлених законодавством України, суд зазначає таке.

Позивач на підтвердження надсилання звітних балансів запасів корисних копалин за 2009-2020 роки надав суду копії згаданих звітних балансів (а.с. 202-213 Т. 2) та копії описів вкладення (а.с. 27, 28 Т. 3).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про поштовий зв`язок» від 03.11.2022 № 2722-IX розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку; реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку (шляхом проставляння письмового або електронного підпису) або з фіксацією технічними засобами.

Згідно з п. 8 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071) (далі - Правила надання послуг поштового зв`язку) оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. До внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, реєстровані з оголошеною цінністю.

Пунктом 17 Правил надання послуг поштового зв`язку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку.

Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.

Таким чином, внутрішнє відправлення з описом вкладення є реєстрованим з оголошеною цінністю. Тому факт прийняття до пересилання заяви позивача з описом вкладення у цінний лист повинен підтверджуватись розрахунковим документом із зазначенням номера відправлення.

Враховуючи те, що позивачем не долучено розрахункового документа та/або повідомлення про вручення відправлення, які можуть підтвердити факт надсилання звітних балансів запасів корисних копалин за 2009-2020 роки відповідачу, та у яких зазначається номер відправлення, за яким можна відстежити рух відправлення на сайті поштового оператора «Укрпошта» https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html, суд критично оцінює факт надсилання звітних балансів запасів корисних копалин за 2009-2020 роки.

При цьому суд звертає увагу, що у відповіді на адвокатський запит до Державного науково-виробничого підприємства «Геоінформ України» від 05.09.2024 № 05/09/2024-1 було надано інформацію про те, що відповідно до відомостей, що містяться в Державному балансі запасів корисних копалин, ТОВ «Новий Пласт» на виконання вимог щодо користування надрами згідно із спеціальним дозволом від 07.09.2007 № 4362 в період з початку 2010 року по кінець 2021 року було подано:

- на початку 2010 року звітність за формою 5-ГР з нульовим видобутком за 2009 рік;

- на початку 2011 року звітність за формою 5-ГР з нульовим видобутком за 2010 рік.

Тобто, матеріалами справи підтверджується, що на початку 2011 року позивач надсилав відповідачу звітність за формою 5-ГР з нульовим видобутком, що заперечує факт обізнаності позивача на той момент з оспорюваним наказом.

Стосовно здійснення позивачем плати за користування надрами суд з`ясував, що інформація про здійснення оплати за користування надрами у відповідача відсутня.

Відповідно до ст. 28 Кодексу України про надра, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Плата за користування надрами справляється у вигляді: 1. Платежів за користування надрами. 2. Відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. 3. Збору за видачу спеціальних дозволів. 4. Акцизного збору.

Згідно зі ст. 262 Податкового кодексу України (далі ПК України), в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, плата за користування надрами це загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді: плати за користування надрами для видобування корисних копалин; плати за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобування корисних копалин.

П. 263.2.1. ст. 263 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.

Отже, плата за користування надрами сплачується власником спеціального дозволу у залежності від обсягу видобутих корисних копалин.

Таким чином, якщо видобування не здійснюється, то відсутній об`єкт оподаткування і, відповідно, власник спеціального дозволу не здійснює плату за користування надрами.

Сторонами не заперечується, що позивач не здійснював видобутку корисних копалин. Отже, в позивача був відсутній об`єкт оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Стосовно інших обставин, що могли б свідчити про час початку перебігу строку на звернення до суду та які б підтверджували, коли саме позивач міг дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, суд зазначає таке.

У 2007 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Пласт» отримало спеціальний дозвіл на користування надрами від 07.09.2007 № 4362 на видобування піску Лозинського-1 родовища (далі Дозвіл).

05.09.2007 позивач сплатив 281 300, 00 грн за спеціальний дозвіл на користування надрами Лозинського-1 родовища, що підтверджується копією платіжного доручення № 41 від 05.09.2007.

Невід`ємною частиною Дозволу є Угода про умови користування надрами від 07.09.2007 (далі Угода). Додатком до Угоди є Програма робіт по введенню Лозинського-1 родовища будівельних пісків в експлуатацію (далі Програма робіт).

Відповідно до Акта перевірки правил користування надрами і дотриманням вимог спеціального дозволу про проведення розробки і вивчення родовищ корисних копалин від 01.12.2009, складеного Державною організацією «Західна територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр» при Мінприроди (далі Акт), для введення Лозиського-1 родовища в експлуатацію, Товариству залишилося: розробити та погодити проект розробки та рекультивації Лозинського-1 родовища пісків; розробити та погодити план розвитку гірничих робіт на 2010 рік; укласти договір з Яворівською РДА на право користування землею; перед початком видобувних робіт провести радіаційний контроль корисної копалини (а.с. 207 Т. 1).

Згідно з Актом Товариством було отримано/укладено: Рішення № 1033 від 20.10.2009 року ХLІ сесії V-го демократичного скликання Львівської обласної ради про надання гірничого відводу площею 5,0 га терміном дії до 2027 року; Екологічну картку № 06/29 від 26.07.2006 року; Договір з ДП «Геотехбуд» ВАТ «Гірхімпром» на виготовлення проекту розробки і рекультивації Лозинського-1 родовища пісків від 04.10.2007 № 50/07, м. Львів, (Ліцензія на виконання проектування та будівництва серії АА № 321496, дійсна до грудня 2010 року); подано документи в Львівську обласну раду на отримання гірничого відводу на Лозинське-І родовище пісків (вхідний номер в канцелярії Львівської облради № 02-1335 від 08.05.2008) (а.с. 207 Т. 1).

Товариство вчиняло дії з метою надання Лозинською сільською радою земельної ділянки для потреб видобування піску Лозинського-1 родовища.

Між Товариством (Спонсор) та Лозинською сільською радою (Одержувач) укладено Договір про надання спонсорської допомоги від 01.12.2005, предметом якого є надання Одержувачеві спонсорської допомоги для фінансової та матеріальної підтримки Одержувача та реалізації його соціальних заходів (програм) на 2005-2006 роки (а.с. 10-11 Т. 3).

Також між Товариством (Спонсор) та Лозинською сільською радою (Одержувач) укладено Договір про надання спонсорської допомоги від 03.05.2007, предметом якого є надання Одержувачеві спонсорської допомоги для фінансової та матеріальної підтримки Одержувача та реалізації його соціальних заходів (програм) на 2007-2008 роки (а.с. 13-14 Т. 3).

Між Лозинською сільською радою та Товариством була укладена Угода про співробітництво та організацію взаємовідносин від 04.04.2008 (далі Угода про співробітництво). Згідно з умовами Угоди про співробітництво Товариство зобов`язувалося забезпечити фінансування газифікації села Лозино та навколишніх сіл, а Лозинська сільська рада взяла на себе зобов`язання сприяти наданню Товариству земельної ділянки в оренду для потреб видобування піску Лозинського-1 родовища (а.с. 16 Т. 3).

У 2017 році Товариство звернулося до Лозинської сільської ради з клопотанням визнати чинними рішення, які були ухвалені Лозинською сільською радою попереднього скликання, а саме: рішення від 09.11.2005 №151, 09.11.2005 №152, 09.11.2005 №153, 04.04.2005 №193.

Відповідно до Рішення Лозинської сільської ради від 04.07.2017 № 309 Лозинська сільська рада відмовила Товариству у визнанні чинними рішень, які були ухвалені Лозинською сільською радою попереднього скликання, а саме: рішення від 09.11.2005 №151, яким погоджено Товариству надання дозволу на відведення земельної ділянки під розробку піщаного кар`єру; рішення від 09.11.2005 №152, яким погоджено Товариству надання дозволу на користування надрами; рішення від 09.11.2005 №153, яким погоджено Товариству надання гірничого відводу; рішення від 04.04.2008 №193, яким погоджено Товариству надання гірничого відводу, так як на даний час у сільській раді не має даної інформації (а.с.216 Т. 2).

Відповідно до листа Товариства від 22.06.2010 № 5/010 до Голови Львівської обласної ради, Товариство зазначило наступне, у зв`язку з тим, що на сесію обласної Ради винесено питання щодо ТОВ «Новий Пласт», а саме по виконанню інвестиційної угоди між Лозинською с/р і ТОВ «Новий Пласт», повідомляє, що за період після отримання позитивного рішення Львівської обласної ради по гірничому відводу, ТОВ «Новий Пласт» були проведені роботи: 1) по заміні пошкоджених елементів ізоляції газопроводу і заміна засувок; 2) випробування газопроводу на міцність та герметичність; 3) прокладено 6 км газопроводу; 4) засипано газопровід від врізки до села; 5) встановлена ГРП для села Лозино; 6) встановлена станція катодного захисту; 7) оплачені проектні роботи. Витрачено грошей на загальну суму 769829,00 грн, готовність газопроводу для села Лозино 94% (а.с. 21 Т. 3).

Отже, Товариство не мало можливості вчасно завершити виконання Програми робіт.

У вказаному контексті суд також враховує зазначені у постановах Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 380/744/20 та від 07.07.2022 у справі № 560/2260/21 висновки стосовно того, що у практиці вирішення приватно-правових спорів підлягає застосуванню доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), яка базується на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці); в основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться засада добросовісності як одна із складових верховенства права. При цьому, суд у цих справах вказав, що під час вирішення деяких категорій публічно-правових спорів також слід виходити з того, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інших суб`єктів правовідносин; поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Таким чином, поведінка позивача, яка полягала у вчиненні дій щодо виконання Програми робіт, виконанні інвестиційних зобов`язань перед Лозинською сільською радою з метою отримання земельної ділянки в оренду для потреб видобування піску Лозинського-1 родовища, зокрема, протягом 2010-2017 років підтверджує, на думку суду, ту обставину, що Товариству не було відомо з жовтня 2010 року, як це стверджує відповідач, про анулювання спеціального дозволу.

З огляду на вказане вище в сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено факт повідомлення відповідача про прийняття оскаржуваного наказу та анулювання спеціального дозволу.

З приводу ж посилань відповідача на те, що позивач міг ознайомитись із відповідним текстом наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 03.09.2010 на офіційному веб-сайті Держгеонадр www.geo.gov.ua у підрозділі «Накази Держгеонадр» розділу «Діяльність», то суд зазначає, що в графі «Перейти в архів» на офіційному веб-сайті Держгеонадр www.geo.gov.ua у підрозділі «Накази Держгеонадр» розділу «Діяльність» розміщені Накази Держгеонадр починаючи з 2011 року, відповідно Накази за 2010 рік відсутні.

Вказані обставини наведені позивачем та належним чином не спростовані відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень.

Судом встановлено, що ТОВ «Новий Пласт» звернулось із запитом на інформацію до Державної служби геології та надр України (лист вих. № 14/06/21 від 14.06.2021), із проханням повідомити надрокористувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Пласт» про стан дії спеціального дозволу на користування надрами №4362 від 07.09.2007 (Родовище Лозинське 1) станом на дату звернення в Державну службу геології та надр України.

25.06.2021 на адресу для листування Товариство отримало відповідь Держгеонадр, оформлену листом за вих. № 9946/01/07-21 від 17.06.2021, згідно з яким відповідно до відомостей, що обліковуються Державним науково-виробничим підприємством «Державний інформаційним геологічний фонд України» станом на 17.06.2021 спеціальний дозвіл на користування нарами від 07.09.2007 № 4362, який було надано ТОВ «Новий Пласт» строком дії 20 років з метою видобування пісків родовища Лозинське1 у Львівській області, є анульований наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 03.09.2010.

В подальшому на запит Товариства за вих. № 20/07/21-1 від 20.07.2021, листом вих. № 12553/01/02-21 від 29.07.2021 відповідачем надано Товариству копію наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 03.09.2010 № 370 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4362 від 07.09.2007, наданого ТОВ «Новий Пласт» з метою видобування піску Лозинського родовища Львівської області, а також копію листа Державної геологічної служби Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 22.09.2010 № 27/09-1595.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачу стало відомо про порушення законних прав та інтересів з моменту отримання листа за вих. № 12553/01/02-21 від 29.07.2021, до якого відповідачем було долучено копію оскаржуваного наказу.

З огляду на це, суд виснує, що позов подано 04.11.2021 з дотримання строків звернення до суду, встановлених КАС України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем вказані вимоги щодо доказування правомірності спірного рішення не виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку спірному рішенню, яке зумовило звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 03.09.2010 № 370 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4362 від 07.09.2007, виданого позивачу, не відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям до такого роду рішень, тому таке рішення необхідно визнати протиправним та скасувати.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Тому, позов необхідно задовольнити повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.01.2022 у справі №500/2632/19, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом з тим у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в сумі 2270,00 грн відповідно до квитанції 0.0.2316837604.1 та при поданні касаційної скарги на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022 сплачено судовий збір в сумі 4540,00 грн згідно квитанції ID 1555-6228-2495-0272.

Отже, відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір в сумі 6810,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 03.09.2010 № 370 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4362 від 07.09.2007, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Новий Пласт».

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Пласт» з Державної служби геології та надр України за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 6810 (шість тисяч вісімсот десять) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Пласт» (81000, Львівська обл., Яворівський р-н, місто Яворів, вул. Маковея, буд. 62; код ЄДРПОУ 33708989).

Відповідач: Державна служба геології та надр України (03057, місто Київ, вулиця Антона Цедіка, 16; код ЄДРПОУ 37536031).

Повне рішення суду складено 16.12.2024.

СуддяКондратюк Юлія Степанівна