Рішення

від 18.12.2024 по справі 560/14237/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/14237/24

РІШЕННЯ

іменем України

18 грудня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом Першого заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України до Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОДА , Щиборівської сільської територіальної громади про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України звернувся до суду з позовом до Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОДА, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації щодо невиконання вимог чинного законодавства України з виготовлення облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини за видом "археологія" - "Городище ХІІ-ХІІІ ст. н.е." у лісі навпроти південно-східної околиці села Радісне, урочище Замчисько, та зобов`язати Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації виготовити облікову документацію на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що занесенню об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, до яких належить і Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької облдержадміністрації, та до повноважень якого віднесено виготовлення облікової документації на об`єкти культурної спадщини.

В процесі здійснення представницьких повноважень прокурор виявив факт протиправної бездіяльності Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОДА (ОВА), що полягає у не виготовленні облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини за видом археологія "Городище ХІІ-ХІІІ ст. н.е." в межах території Щиборівської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, поблизу с. Радісне. Зазначає, що неможливість внесення вказаної території до Державного реєстру нерухомих пам`яток України через відсутність облікової документації призводить до його руйнування в цілому та використання не як об`єкта культурної спадщини, а як земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Просить задовольнити позовні вимоги.

Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду залучено до участі у справі №560/14237/24 у якості співвідповідача - Щиборівську сільську територіальну громаду.

Від відповідачів на адресу суду відзиви не надходили.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив наступне.

Хмельницькою окружною прокуратурою за результатами вивчення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявності підстав для представництва інтересів держави в суді виявлено факт протиправної бездіяльності Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОДА (ОВА), що полягає у не виготовленні облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини за видом археологія «Городище ХІІ-ХІІІ ст. н.е.» в межах території Щиборівської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, поблизу с. Радісне.

Розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації №194/99-р від 18.05.1999 "Городище ХІІ-ХІІІ ст. н.е." у лісі навпроти південно-східної околиці села Радісне, урочище Замчисько занесено до переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини за видом "археологія".

Встановлено, що "Городище ХІІ-ХІІІ ст. н.е." розташоване у лісі навпроти південно-східної околиці села Радісне, урочище Замчисько, згідно Додатку до розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації №194/99-р від 18.05.1999.

Згідно даних Державного реєстру нерухомих пам`яток України встановлено, що об`єкт культурної спадщини - "Городище ХІІ-ХІІІ ст. н.е.", яке розташоване у лісі навпроти південно-східної околиці села Радісне, урочище Замчисько, до нього не внесено.

Відповідно до листа Щиборівської сільської ради №76807-08/24 від 23.05.2024, сільська рада не володіє інформацією про те, чи виготовлено облікову документацію, паспорт, чи укладений охоронний договір, чи наявні акти обстеження на щойно виявлений об`єкт археологічної спадщини, а саме: "Городище ХІІ-ХІІІ ст. н.е." розташоване у лісі навпроти південно-східної околиці села Радісне, урочище Замчисько.

Листами Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОДА (ОВА) від 02.05.2024№02-604/2024, від 06.06.2024 №02-818/2024 та від 05.08.2024 №02-1105/2024 підтверджено, що будь-яка документація, на щойно виявлений об`єкт археологічної спадщини, а саме: "Городище ХП-ХПІ ст. н.е." розташоване у лісі навпроти південно-східної околиці села Радісне, урочище Замчисько відсутня.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача невжиття заходів щодо виготовлення облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини за видом археологія, позивач звернувся до суду із позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до приписів статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене положеннями статті 2, 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно із абзацом 1 частини третьої статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною четвертою статті 53 КАС України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Підставою звернення прокурора до суду з позовом щодо виготовлення облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини слугувала тривала бездіяльність Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької облдержадміністрації, яка призвела до незаконного вибуття з державної власності особливо цінних земель та їх подальшого використання всупереч цільовому призначенню.

Відповідно до частини 4 статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №1805-III:

- об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

- пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

- охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Отже, регулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини, спрямоване на її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Згідно із статтею 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до частини другою статті 5 Закону №1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: 2) реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; 3) ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об`єктів культурної спадщини; 5) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення; 6) занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток місцевого значення.

Частиною другою статті 6 Закону №1805-III встановлено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам`яток та в історичних ареалах населених місць.

Пунктом 4 статті 16 Закону "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за охороною пам`яток історії та культури, збереженням житлового фонду.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 1805-III, об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом б частини 1 статті 14 Закону №1805-III занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки. Пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Відповідно до Положення про Міністерство культури та інформаційної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885, Міністерство культури та інформаційної політики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури, державної мовної політики, популяризації України у світі, державного іномовлення, інформаційного суверенітету України (у частині повноважень з управління цілісним майновим комплексом Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ") та інформаційної безпеки, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах кінематографії, відновлення та збереження національної пам`яті, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин в Україні, мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.

Пунктом 2 вищезазначеного Положення визначено, що основними завданнями Міністерства культури та інформаційної політики є, зокрема, забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах відновлення та збереження національної пам`яті, у сфері мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.

Наказом Міністерства культури України № 501 від 27.06.2019 "Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини" затверджено оновлений Порядок обліку об`єктів культурної спадщини (далі - Порядок № 158), раніше затверджений наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 за № 158.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку № 158, для розгляду питання занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру ініціатором подаються Мінкультури такі документи: подання за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, засвідчене підписом керівника установи, організації, що виступає Ініціатором; облікова документація.

Отже, взяття на облік об`єкта культурної спадщини та оформлення облікової документація передує розгляду питання внесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до положень пунктів 1, 4 розділу ІІ Порядку № 158 взяття на облік об`єкта культурної спадщини забезпечують уповноважені органи, повноваження яких поширюється на територію розміщення такого об`єкта, шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини. Рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації або акта Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яке в день прийняття оприлюднюється на веб-сайті уповноваженого органу та має містити таку інформацію про об`єкт: найменування; власник або уповноважений ним орган (у разі наявності); місцезнаходження; дата утворення; вид; автентичність (збережено, збережено частково); цінність об`єкта з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.

Пунктами 10, 11 розділу ІІ Порядку № 158 визначено, що уповноважений орган зобов`язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку. Мінкультури координує стан складання уповноваженими органами облікової документації та, у разі необхідності, приймає рішення про зобов`язання уповноваженого органу забезпечити складання облікової документації.

Зокрема, уповноважений орган, згідно із положеннями пункту 2 розділу І Порядку № 158, це орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку № 158 облікова документація складається на об`єкт культурної спадщини та містить дані щодо його цінності, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність, етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень.

Розробником облікової документації є наукові установи, в тому числі заклади культури, одним із основних видів діяльності яких є проведення наукових досліджень у сфері охорони культурної спадщини, та які мають у своєму складі чи залучають для проведення досліджень особу, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю "музеєзнавство, пам`яткознавство" або таких наук: мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об`єктів монументального мистецтва; архітектури - для об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних; історії - для археологічних, історичних об`єктів та об`єктів науки і техніки (пункт 2 розділу ІІІ Порядку № 158).

Пунктом 3 Розділу III порядку № 158 передбачено, що облікова документація складається з: облікової картки за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; історичної довідки; матеріалів фотофіксації сучасного стану об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото інтер`єрів, фото загроз (дії негативних чинників); акту стану збереження за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

Таким чином, Порядком № 158 визначено вичерпний перелік уповноважених органів, які, зокрема, зобов`язані забезпечувати складання облікової документації на об`єкти культурної спадщини. Такими уповноваженими органами є орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Тому, в спірних правовідносинах уповноваженим органом є Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької облдержадміністрації.

Джерелом інформації для виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини є зокрема технічна документація щодо винесення меж територій, зон охорони пам`яток археології та режимів їх використання.

Відповідно до розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації №194/99-р від 18.05.1999 "Городище ХІІ-ХІІІ ст. н.е." у лісі навпроти південно-східної околиці села Радісне, урочище Замчисько занесено до переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини за видом "археологія".

Суд зазначає, що листами Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОДА (ОВА) від 02.05.2024№02-604/2024, від 06.06.2024 №02-818/2024 та від 05.08.2024 №02-1105/2024 підтверджено, що будь-яка документація, на щойно виявлений об`єкт археологічної спадщини, а саме: "Городище ХП-ХПІ ст. н.е." розташоване у лісі навпроти південно-східної околиці села Радісне, урочище Замчисько відсутня.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у не вчиненні ним необхідного комплексу дій спрямованих на вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини за видом археологія - "Городище ХП-ХПІ ст. н.е." розташоване у лісі навпроти південно-східної околиці села Радісне, урочище Замчисько.

За нормами частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позов необхідно задовольнити.

Судові витрати, сплачені позивачем при поданні позовної заяви, відповідно до частини другої статті 139 КАС України, з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов першого заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України до Департамента інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації, Щиборівської сільської територіальної громади про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації щодо невиконання вимог чинного законодавства України з виготовлення облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини за видом "археологія" - "Городище ХІІ-ХІІІ ст. н.е." у лісі навпроти південно-східної околиці села Радісне, урочище Замчисько.

Зобов`язати Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації вчинити дії щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини за видом "археологія" - "Городище ХІІ-ХІІІ ст. н.е." у лісі навпроти південно-східної околиці села Радісне, урочище Замчисько.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Перший заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (вул. Франка Івана, 19,м. Київ,01054 , код ЄДРПОУ - 43220275) Відповідачі:Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОДА (майдан Незалежності,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 33902378) Щиборівська сільська територіальна громада (вул. Центральна, 12,с. Щиборівка,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,31001 , код ЄДРПОУ - 04404421)

Головуючий суддя О.П. Шевчук