Ухвала

від 17.12.2024 по справі 580/12437/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 грудня 2024 року справа № 580/12437/24

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Орленко В.І., розглянувши заяву представника позивача, адвоката Протаса О.М., про забезпечення позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

12.12.2024 через електронну пошту суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Протаса О.М. (далі представник позивача), подана від імені та в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:

- встановити факт порушення Конституційних прав ОСОБА_1 , які полягали в неправомірних діях ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме у прийнятті рішення про мобілізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- визнати таким, що не має правових підстав та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.11.2024 про призов військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до проходження військової служби за загальною мобілізацією;

- визнати таким, що не має правових підстав та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2024 №40 про зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до списків військової частини НОМЕР_1 , та виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За правилами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 КАС України під адміністративним судочинством розуміється діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Відповідно до ч. 6 ст. 21 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Положенням цієї процесуальної норми кореспондують правила ч. 1 ст. 172 КАС України про те, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

За правилами ч. 4 ст. 172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

У постанові від 18.01.2024 у справі №560/17953/21 Велика Палата Верховного Суду вирішуючи питання юрисдикції спорів про встановлення юридичного факту, дійшла висновку, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Також, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що не можуть бути поєднаними в одному провадженні вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, та оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, оскільки ці вимоги підсудні судам різних юрисдикцій. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Під змістом позовних вимог розуміють запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу згідно частини 1 статті 5 КАС України, які мають формулюватися чітко і зрозуміло. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися чітко, лаконічно, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.

Представник позивача у першій позовній вимозі просить, встановити факт порушення Конституційних прав ОСОБА_1 , що потребує уточнення.

Таким чином, позовна зава має містити максимально чіткі і зрозуміло сформовані позовні вимоги, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Суд зазначає, що обгрунтування позовної заяви та виклад вимог позовних вимог, не відповідає критеріям та вимогам КАС України щодо змісту позовних вимог, тобто формулювання їх максимально чітко і зрозуміло в контексті об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства.

Зміст позовних вимог впливає на з`ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.

Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.

Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31 жовтня 2018 року по справі № 826/16958/17.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_3 , військової частини НОМЕР_1 спірні накази.

Під час вирішення клопотання суд зазначає таке. Згідно ч. 1, 2 ст. 80 КАС України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Усупереч вимог ст.80 КАС України клопотання про витребування доказів не містить інформації про дії, що вжиті позивачем/представником позивача та не зазначені причини неможливості самостійного отримання нею доказу, тому є необгрунтованим і не належить до задоволення як передчасне.

Таким чином, позивачу для усунення недоліків позовної заяви належить надати уточнену позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, сформулювавши позовні вимоги максимально чітко і зрозуміло відповідно до критеріїв та вимог ч. 6 ст. 21 КАС України (не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом).

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання позовної заяви в новій редакції із сформованими позовними вимогами відповідно до вимог ч. 6 ст. 21 КАС України.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде йому повернута.

Копію ухвали надіслати позивачеві/представнику позивача.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Суддя Валентина ОРЛЕНКО