Постанова

від 17.12.2024 по справі 160/23332/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/23332/24 Суддя І інстанції - Голобутовський Р.З.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 929» до Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВCТАНОВИВ:

ТОВ «АТП 929» звернулося з вищевказаним позовом до суду в якому просило:

- визнати протиправною відмову Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» у завершенні валютного нагляду за дотриманням Товариством з обмеженою відповідальністю «АТП 929» граничних строків розрахунків за операціями із імпорту товарів за контрактом №ОТ-АТР/15-06/23 від 15.06.2023;

- зобов`язати Публічне акціонерне товариство «МТБ БАНК» завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням Товариством з обмеженою відповідальністю «АТП 929» граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів за контрактом №ОТ-АТР/15-06/23 від 15.06.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відмова відповідача у незавершенні здійснення валютного нагляду відносно ТОВ «АТП 929» порушує свободу підприємницької діяльності, оскільки сторони зовнішньоекономічних операцій, здійснюючи експортно-імпортні операції, обґрунтовано виходили з того, що законами України передбачено їх право на застосування такої форми розрахунків як розрахунок в національній валюті України - гривні. Однак, відповідач незаконно не завершив здійснення валютного нагляду відносно позивача.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року позовні вимоги було задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ПАТ «МТБ БАНК» подало апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що воно не є суб`єктом владних повноважень, а є юридичною особою приватного права та не наділене будь-якими владно-управлінськими повноваженнями. За таких обставин не може бути відповідачем. Судом першої інстанції не враховано вимоги пп. 2 п. 14-19 Постанови НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», якою встановлено, що Банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з імпорту товарів, якщо відбувається повне або часткове повернення імпортеру коштів з рахунку нерезидента, відкритого в банку в Україні. Оскільки згідно з платіжних інструкцій №№, 5,6, 7,12,13,14,15,16,17,18 з 20.05.2024 року по 02.07.2024 року відбувалось часткове повернення нерезидентом імпортеру ТОВ «АТП 929» попередньої оплати на загальну суму 351543738,22 грн. з рахунку нерезидента відкритого в банку в України ПАТ «БАНК ВОСТОК», відповідно підлягає застосуванню положення пп. 2 п. 14-19 Постанови НБУ від 24.02.2022 № 18 .

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «АТП 929» просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.06.2023 між ТОВ «АТП 929» (Покупець) та OILTAGRO OЬ (Продавець), який діє відповідно до законодавства Естонської Республіки, було укладено контракт №OT-ATP/15-06/23, відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність, а покупець оплатити і прийняти дизельне паливо, на умовах постачання Інкотермс, в кількості та на умовах зазначених у відповідних додаткових угодах до даного контракту.

Пунктом 3 контракту встановлено, що ціна товару буде визначатися додатковими угодами.

Додатковою угодою №1 від 31.12.2023 до контракту №OT-ATP/15-06/23 від 15.06.2023 сторони продовжили дію контракту на 2024 рік до 31.12.2024.

Додатковою угодою №2 від 27.02.2024 до контракту №OT-ATP/15-06/23 від 15.06.2023 покупець, зокрема, повідомив продавця про альтернативний банківський рахунок для подальших взаєморозрахунків за контрактом.

У подальшому між позивачем та OILTAGRO OЬ були укладені додаткові угоди до контракту №OT-ATP/15-06/23 від 15.06.2023, якими були узгоджені порядок оплати за товар (100% передоплата) та кількість товару на загальну суму 35841984,30 доларів США.

Позивачем на рахунок OILTAGRO OЬ було перераховану суму передоплати за контрактом №OT-ATP/15-06/23 від 15.06.2023 у розмірі 21107725,60 доларів США, що підтверджується платіжними інструкціями: від 16.06.2023 №1, від 12.09.2023 №5, від 30.10.2023 №6, від 21.02.2024 №10, від 01.03.2024 №12, від 08.03.2024 №13, від 08.03.2024 №14, від 03.04.2024 №15, 08.04.2024 №16, від 24.04.2024 №17, від 25.04.2024 №18, від 03.05.2024 №19, від 03.05.2024 №20.

За контрактом №OT-ATP/15-06/23 від 15.06.2023 OILTAGRO OЬ позивачу був поставлений товар (дизельне паливо) на загальну суму 10689484,30 доларів США, що підтверджується наступними документами:

- митними деклараціями від 02.04.2024 №24UA903150001167U8, від 31.03.2024 №24UA903150001130U0, від 05.03.2024 №24UA9031500068U3, від 05.03.2024 №24UA90315000687U0, від 22.07.2023 №23UA903150002926U0, від 22.07.2023 №23UA903150002927U0;

- інвойсами: від 20.06.2023 № OT-ATP/200623-001- FN, від 01.03.2024 № OT-ATP/010324-001- FN, від 28.03.2024 №OT-ATP/280324-001-FN;

- коносаментами: від 20.06.2023 №1, від 25.02.2024 №1, від 27.03.2024 №1.

У подальшому додатковими угодами від 20.05.2024 №4 та від 21.05.2024 №5 до контракту позивач та OILTAGRO OЬ погодили, що передоплата на суми 3318241,38 доларів США та 5600000,00 доларів США за непоставлений товар підлягають поверненню.

Також у вказаних додаткових угодах позивач та OILTAGRO OЬ погодили, що повернення сум передоплати відбудеться у валюті «українська гривня» згідно з курсом, встановленим НБУ на дату здійснення попередньої оплати, згідно з додатками до цих додаткових угод. Позивачем та OILTAGRO OЬ був погоджений банківський рахунок, на який відбудеться повернення суми передоплати - НОМЕР_1 у ПАТ Акціонерний банк «Південний».

На виконання зазначених додаткових угод OILTAGRO OЬ було здійснено повернення суми передоплати у розмірі 351543738,22 грн., що є еквівалентом 8918241,38 доларів США та підтверджується платіжними інструкціями, наявними в матеріалах справи:

- від 20.05.2024 №5 на суму 75 510 000,00 грн.;

- від 21.05.2024 №6 на суму 13 620 000,00 грн.;

- від 07.06.2024 №7 на суму 4 400 000,00 грн.;

- від 19.06.2024 №12 на суму 36 626 828,22 грн.;

- від 20.06.2024 №13 на суму 7 300 000,00 грн.;

- від 21.06.2024 №14 на суму 46 100 000,00 грн.;

- від 25.06.2024 №15 на суму 37 400 000,00 грн.;

- від 26.06.2024 №16 на суму 54 100 000,00 грн.;

- від 28.06.2024 №17 на суму 49 200 000,00 грн.;

- від 02.07.2024 №18 на суму 27 286 910,00 грн.

У зв`язку з наведеними обставинами позивач звернувся до відповідача з листом від 19.07.2024 №19/07-1, у якому просив зняти з валютного нагляду контракт №OT-ATP/15-06/23 від 15.06.2023.

Однак, листом від 25.07.2024 №08/133-08/02 відповідач зазначив, що він не може завершити здійснення валютного нагляду за імпортними операціями за контрактом від 15.06.2023 №OT-ATP/15-06/23 на загальну суму 8918241,38 доларів США.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідними документами, що надавались відповідачу, який здійснює публічно-владні управлінські функції на виконання делегованих повноважень щодо здійснення валютного нагляду, підтверджена можливість останнього прийняти рішення про завершення валютного нагляду за дотриманням позивачем граничних строків розрахунків із компанією OILTAGRO OЬ за контрактом №OT-ATP/15-06/23 від 15.06.2023 на суму 8918241,38 доларів США, чого останнім зроблено не було.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» уповноважені установи - це банки, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв`язку, які отримали ліцензію Національного банку України згідно з цим Законом.

Як зазначено у ч. 7 ст. 11 Закону «Про валюту і валютні операції», уповноважені установи є агентами валютного нагляду, підзвітними Національному банку України. Порядок здійснення валютного нагляду агентами валютного нагляду встановлюється Національним банком України.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до пункту 14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Уповноважені установи під час проведення валютних операцій зобов`язані враховувати вимоги нормативно-правових актів Національного банку з питань здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції та з питань інформаційної взаємодії уповноважених установ як агентів валютного нагляду шляхом обміну інформацією про належність рахунків у гривні клієнтів/користувачів, відкритих у цих установах, до банківських/платіжних рахунків, власниками яких є нерезиденти (пункт 8 Положення про валютний нагляд, яке затверджено Постановою Правління Національного банку України від 03.01.2019 №13).

Відповідно до п. 5 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, яка затверджена Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №7 (далі - Інструкція №7) банк згідно з вимогами цієї Інструкції здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі (уключаючи розрахунки резидента з нерезидентом на території України), що здійснюються через цей банк.

Пунктом 6 Інструкції №7 встановлено, що банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;

2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;

3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

Відповідно до пункту 7 Інструкції №7 банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Статтею 44 ГК України передбачено, що підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, вільного найму підприємцем працівників. комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом, самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Статтею 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлено, що всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб`єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України (стаття 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

З матеріалів справи вбачається OILTAGRO OЬ було здійснено повернення суми передоплати на рахунок позивача у розмірі 351543738,22 грн, що є еквівалентом 8918241,38 доларів США, в межах строку, встановленого пунктом 14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18, що підтверджується платіжними інструкціями.

Тобто позивач, здійснюючи експортно-імпортні операції, обґрунтовано виходив з того, що законами України передбачено право на застосування такої форми розрахунків, як розрахунок в національній валюті України - гривні.

Відповідно до пп. 1 п. 10 Інструкції №7 банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності повідомлення інших банків/уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) на здійснення тимчасової адміністрації/ліквідаторів банків/юридичних осіб, які утворилися внаслідок ліквідації банків за рішенням власників, про зарахування грошових коштів на поточний рахунок резидента, що відкритий у цьому банку/банку, що ліквідовується/банку, що ліквідований за рішенням власників, що надійшли від нерезидента за товар або як повернення коштів від нерезидента (у повідомленні зазначаються вся наявна в реквізитах платіжної інструкції інформація, номер і дата договору, сума платіжної операції - у тій частині, у якій відомості передаються банку).

Виходячи з аналізу положень п. 10 Інструкції № 7 суд першої інстанції вірно зазначив, що відбулися події, наслідком яких є саме зменшення суми грошових коштів, які були перераховані резидентом як оплата за товар в рамках імпортної операції.

Відтак, як правильно зауважив суд першої інстанції, відсутня сама валютна операція по суті, яка підлягала контролю.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями. Враховуючи той факт, що чинним законодавством України не заборонено право сторін зовнішньоекономічних операцій на застосування такої форми розрахунків як повернення суми передоплати на рахунок позивача у розмірі 351543738,22 грн., що є еквівалентом 8918241,38 доларів США, в межах строку, встановленого пунктом 14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 таке право не може бути скасоване підзаконними актами, листами Національного Банку України тощо.

Отже враховуючи, що валютна операція, яка підлягала контролю припинилася, є неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо необхідності застосування до неї пп. 2 п. 14-19 Постанови НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», якою встановлено, що Банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з імпорту товарів, якщо відбувається повне або часткове повернення імпортеру коштів з рахунку нерезидента, відкритого в банку в Україні.

На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наявність вказаних обставин, підтверджена відповідними документами, що надавались відповідачу, давала йому можливість прийняти рішення про завершення валютного нагляду за дотриманням позивачем граничних строків розрахунків із компанією OILTAGRO OЬ за контрактом №OT-ATP/15-06/23 від 15.06.2023 на суму 8918241,38 доларів США, чого останнім зроблено не було.

З приводу доводів апеляційної скарги, що ПАТ «МТБ БАНК» не є суб`єктом владних повноважень, а є юридичною особою приватного права та не наділене будь-якими владно-управлінськими повноваженнями. За таких обставин не може бути відповідачем колегія суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини сторін виникли з Закону України «Про валюту і валютні операції».

Відповідач, якому на підставі Закону України «Про валюту і валютні операції» та Інструкції делеговано повноваження із здійснення нагляду за дотриманням резидентами встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що є реалізацією одного із заходів державної політики у сфері валютних операцій, є суб`єктом владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому колегія суддів зауважує, що реалізація повноважень зі здійснення нагляду за дотриманням резидентами встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів є владними функціями державного органу, а тому у цій частині діяльності органу є ознакою публічно-правових відносин, які мають характер підпорядкованості, а не рівності суб`єктів господарювання, як у господарських відносинах.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Таким чином, враховуючи, що між сторонами виник спір з приводу реалізації банком делегованих йому органом валютного нагляду (НБУ) повноважень, тобто він є публічно-правовим, розгляд даного спору відноситься до юрисдикції адміністративних судів і ПАТ «МТБ БАНК є належним відповідачем у даній справі.

У контексті викладеного, судова колегія зазначає, що виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, про що вірно вказано судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з`ясувавши обставини справи.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.

В повному обсязі постанова складена 17 грудня 2024 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя А.О. Коршун

суддя С.В. Сафронова