Постанова

від 18.12.2024 по справі 160/7169/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/7169/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Комунального підприємства Криничанської селищної ради «Добробут» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року (суддя Кадникова Г.В.) в справі № 160/7169/24 за позовом керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального підприємства Криничанської селищної ради «Добробут», Криничанської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі ГУ ДСНС) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства Криничанської селищної ради «Добробут» (далі КП КСР «Добробут»), Криничанської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області (далі Криничанська селищна рада) про:

визнання протиправною бездіяльності в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №13529, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Кам`янський район, селище міського типу Кринички, вулиця Центральна, 20, відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09 липня 2018 року «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту»;

зобов`язання вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття № 13529, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Кам`янський район, селище міського типу Кринички, вулиця Центральна, 20, відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09 липня 2018 року «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Комунального підприємства Криничанської селищної ради «Добробут» та Криничанської селищної ради в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття №13529, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Кам`янський район, селище міського типу Кринички, вулиця Центральна, 20, відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09 липня 2018 року «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Зобов`язано Комунальне підприємство Криничанської селищної ради "Добробут" та Криничанську селищну раду вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття № 13529, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Кам`янський район, селище міського типу Кринички, вулиця Центральна, 20, відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09 липня 2018 року «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

В апеляційній скарзі відповідач КП КСР «Добробут» просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, залишити позовну заяву без розгляду.

Вважає, що судом першої інстанції невірно визначено повноваження прокурора щодо права і підстав для звернення до суду в межах спірних правовідносин.

Зазначає, що з огляду на наявність відповідного компетентного органу прокурор мав підстави звертатися в інтересах держави в особі ГУ ДСНС лише за умови, якщо цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює покладені на нього повноваження.

Разом з тим, законодавством передбачено право ДСНС як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування, тому вважає, що прокурором у позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з позовом, який не має права на звернення до суду з таким позовом.

У відзиві на апеляційну скаргу керівник окружної прокуратури просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням сесії Криничанської селищної ради №14-5/VIIІ від 25.03.2021 протирадіаційне укриття із загальнодержавним обліковим номером 13529, що розташоване по вул. Центральна, буд. 20, смт. Кринички, яке перебуває у комунальній власності Криничанської селищної ради, передано на праві господарського відання як нерухоме майно на баланс КП КСР «Добробут».

Відповідно до облікової картки протирадіаційного укриття №13529 балансоутримувачем захисної споруди є КП КСР «Добробут». Захисна споруда розташована за адресою: смт. Кринички, вул. Центральна, 20, форма власності - комунальна, укривається цивільне населення та працівники КП КСР «Добробут».

Таким чином, власником протирадіаційного укриття №13529 по вул. Центральна, 20 у смт. Кринички є Криничанська селищна рада, а починаючи з березня 2021 року його балансоутримувачем є КП КСР «Добробут».

Технічною характеристикою облікової картки та паспортом, складеними КП КСР «Добробут» 17.08.2022, встановлено, що протирадіаційне укриття (далі ПРУ) №13529, введене в експлуатацію у 1914 році, вбудоване в 1-поверхову будівлю та має показник коефіцієнту захисту Кз.-50, група ПРУ (рівень захисту) 5 клас, загальна площа становить 25,2 м.кв, загальний об`єм 49 м.куб, місткість 14 осіб, час приведення у стан готовності 12 годин, кількість входів 1, аварійні виходи відсутні, відсутня система опалення та водопостачання, у мирний час використовується як складське приміщення, оцінка стану ПРУ - обмежено готове.

13.12.2019 на замовлення Криничанської селищної ради Комунальним підприємством «Криничанське бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на протирадіаційне укриття №13529, яким визначено місткість - 14 осіб, кількість входів - 1, аварійні виходи відсутні. Відповідно до технічного опису конструктивних елементів та інженерного обладнання захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) покриття, підлога, стіни та внутрішнє оздоблення в мілких тріщинах, водовідведення, система вентиляції, водопостачання відсутня, а також відсутня система каналізації, опалення, пожежогасіння, зв`язку та дизельна електростанція.

Згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту ПРУ №13529 від 13.03.2023 захисна споруда оцінюється як «обмежно готова» до використання за призначенням. Встановлені такі недоліки: відсутні аварійний вихід; покажчики руху води; експлуатаційна схема системи вентиляції (повітропостачання); експлуатаційна схема системи каналізації; експлуатаційна схема системи водопостачання; експлуатаційна схема системи опалення (теплопостачання).

У вказаному акті оцінки стану готовності зроблено висновок про можливість приведення захисної споруди у готовність до використання за призначенням упродовж 12 годин (згідно з планом), а стан готовності оцінено як «обмежено готове» до використання за призначенням. Рекомендовано привести захисну споруду у готовність до прийняття укриваємих, згідно з вимогами наказу МВС України від 09.07.2018 року № 579 «Про затвердження Вимог з питань використання та обліку захисних споруд цивільного захисту», провести роботу щодо укомплектування захисних споруд необхідним майном.

Аналогічні недоліки встановлені актами оцінки стану готовності ПРУ №13529 від 16.11.2021 та 17.08.2022.

Згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту ПРУ №13529 від 20.09.2023 окрім вищевказаних недоліків встановлені додаткові недоліки: відсутні схема зовнішніх і внутрішніх інженерних мереж із зазначенням пристроїв для відключення; система зв`язку та оповіщення. При цьому, у вказаному акті оцінки стану стан готовності оцінено як «обмежено готове» до використання за призначенням. Рекомендовано привести захисну споруду в готовність до прийняття укриваємих згідно з вимогами наказу МВС України від 09.07.2018 року №579 «Про затвердження Вимог з питань використання та обліку захисних споруд цивільного захисту», провести роботу щодо укомплектування захисних споруд необхідним майном. Оцінка стану готовності захисної споруди цивільного захисту ПРУ №13529 протягом 2021-2023 років проводилась за участю уповноваженого працівника (провідного інспектора ВЗНС Кам`янського РУГУ ДСНС у Дніпропетровській області), про що вказано у вищевказаних актах оцінки.

Листом КП КСР «Добробут» № 211 від 10.11.2023 надано інформацію про те, що згідно із комісійним обстеженням та актами оцінки стану готовності захисної споруди від 2021-2023 років протирадіаційне укриття із загальнодержавним номером 13529 оцінено як обмежено готове. Одним із факторів, що впливають на оцінку готовності споруди, є відсутність аварійного виходу, який, на думку комунального підприємства, зробити немає технічної можливості.

Листами Кам`янського районного управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області №492701-648/4927 від 11.08.2023 та №492701-229/4927 від 23.02.2024 повідомлено про те що залучення фахівців структурних підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд здійснюється виключно за зверненням балансоутримувача. У період 2023 року від балансоутримувача (КП КСР «Добробут») вказаної захисної споруди ПРУ №13529 звернень щодо проведення стану готовності захисної споруди не надходило.

ГУ ДСНС листом №4901-10369/4903 від 11.12.2023 повідомило окружну прокуратуру про те, що у судовому порядку заходи щодо зобов`язання балансоутримувача захисної споруди цивільного захисту привести захисну споруду у готовність до використання за призначенням ними не вживались.

Врахувавши, що поданий позов спрямований на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, забезпечення захисту цивільного (мирного) населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей для збереження їх життя та здоров`я у разі військової агресії, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний привести захисну споруду цивільного захисту (сховище), яке перебуває у нього у власності, у придатний для використання за цільовим призначенням стан.

При цьому суд першої інстанції послався на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №820/4717/16.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду з наступних підстав.

Судом встановлено, що протирадіаційне укриття №13529, розташоване по вул. Центральна, 20 у смт. Кринички, належить до захисних споруд цивільного захисту, власником якого є Криничанська селищна рада. Починаючи з березня 2021 року, балансоутримувачем протирадіаційного укриття є КП КСР «Добробут» відповідно до рішення Криничанської селищної ради №14-5/VIIІ від 25 березня 2021 року.

Відповідно до облікової картки протирадіаційного укриття №13529 балансоутримувачем захисної споруди є КП КСР «Добробут». Захисна споруда розташована за адресою: смт. Кринички, вул. Центральна, 20, форма власності - комунальна, укривається цивільне населення та працівники КП КСР «Добробут».

Відповідно до технічних характеристик облікової картки та паспорту, складеному КП КСР «Добробут» 17 серпня 2022 року, протирадіаційне укриття №13529 введене в експлуатацію у 1914 році, вбудоване в 1-поверхову будівлю та має показник коефіцієнту захисту Кз.-50, група ПРУ (рівень захисту) - 5 клас, загальна площа становить 25,2 м.кв, загальний об`єм - 49 м.куб, місткість - 14 осіб, час приведення у стан готовності - 12 годин, кількість входів - 1, аварійні виходи відсутні, відсутня система опалення та водопостачання, у мирний час використовується як складське приміщення, оцінка стану ПРУ - обмежено готове.

Згідно з технічним паспортом протирадіаційного укриття №13529, виготовленим 13 грудня 2019 року Комунальним підприємством «Криничанське бюро технічної інвентаризації», місткість укриття - 14 осіб, кількість входів - 1, аварійні виходи відсутні. Технічний опис конструктивних елементів та інженерного обладнання захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття): покриття, підлога, стіни та внутрішнє оздоблення в мілких тріщинах, водовідведення, система вентиляції, водопостачання відсутня, відсутня система каналізації, опалення, пожежогасіння, зв`язку та дизельна електростанція.

Згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту ПРУ №13529 від 13 березня 2023 року захисна споруда оцінюється як обмежно готова до використання за призначенням. Встановлено, що відсутні аварійний вихід; покажчики руху води; експлуатаційна схема системи вентиляції (повітропостачання); експлуатаційна схема системи каналізації; експлуатаційна схема системи водопостачання; експлуатаційна схема системи опалення (теплопостачання).

У вказаному акті оцінки стану готовності зроблено висновок про можливість приведення захисної споруди у готовність до використання за призначенням упродовж 12 годин (згідно з планом), а стан готовності оцінено як «обмежено готове» до використання за призначенням. Рекомендовано привести захисну споруду у готовність до прийняття укриваємих згідно з вимогами наказу МВС України від 09 липня 2018 року № 579 «Про затвердження Вимог з питань використання та обліку захисних споруд цивільного захисту», провести роботу щодо укомплектування захисних споруд необхідним майном.

Аналогічні недоліки встановлені актами оцінки стану готовності ПРУ №13529 від 16 листопада 2021 року та 17 серпня 2022 року.

Згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту ПРУ №13529 від 20 вересня 2023 року встановлені додаткові недоліки: відсутні схема зовнішніх і внутрішніх інженерних мереж із зазначенням пристроїв для відключення; система зв`язку та оповіщення; оцінка стану готовності - обмежено готове до використання за призначенням. Рекомендовано привести захисну споруду в готовність до прийняття укриваємих згідно з вимогами наказу МВС України від 09 липня 2018 року №579 «Про затвердження Вимог з питань використання та обліку захисних споруд цивільного захисту», провести роботу щодо укомплектування захисних споруд необхідним майном. Оцінка стану готовності захисної споруди цивільного захисту ПРУ №13529 протягом 2021-2023 років проводилась за участю уповноваженого працівника (провідного інспектора ВЗНС Кам`янського РУГУ ДСНС у Дніпропетровській області), про що вказано у вищевказаних актах оцінки.

Відповідно до листа КП КСР «Добробут» № 211 від 10 листопада 2023 року протирадіаційне укриття із загальнодержавним номером 13529 оцінено як обмежено готове. Одним із факторів, що впливають на оцінку готовності споруди, є відсутність аварійного виходу, який, на думку комунального підприємства, зробити не має технічної можливості.

Листами Кам`янського районного управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області №492701-648/4927 від 11.08.2023 та №492701-229/4927 від 23.02.2024 повідомлено про те що залучення фахівців структурних підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд здійснюється виключно за зверненням балансоутримувача. У період 2023 року від балансоутримувача (КП КСР «Добробут») вказаної захисної споруди ПРУ №13529 звернень щодо проведення стану готовності захисної споруди не надходило.

Спірним під час апеляційного перегляду справи є право прокурора на звернення до суду з цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частинами третьою - п`ятою статті 53 КАС України установлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відтак, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

За приписами частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Статтею 23 Закону № 1697-VII врегульоване питання представництва інтересів громадянина або держави в суді, відповідно до частини першої якої представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Частиною четвертою статті 23 Закону № 1697-VII встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Аналіз положень частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII дозволяє дійти висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Суд зауважує, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі №822/1169/17, від 13 травня 2021 року у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18.

Своє право на звернення до суду з цим позовом керівник Жовтоводської окружної прокуратури обґрунтовує бездіяльністю ГУ ДСНС у Дніпропетровській області, яка полягає у невжитті уповноваженим органом належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання.

Тобто, у позовній заяві прокурор зазначив, що суб`єктом владних повноважень, який мав би бути позивачем у цій справі, є ГУ ДСНС у Дніпропетровській області. Але, з огляду на його бездіяльність, інтереси держави ним не захищаються, у зв`язку із чим саме прокурор звертається з цим позовом до суду, а тому саме в інтересах ГУ ДСНС у Дніпропетровській області як позивача у цій справі прокурор подав позов.

З`ясовуючи питання наділення законодавцем ГУ ДСНС у Дніпропетровській області належним обсягом компетенції на пред`явлення такого позову, судом встановлено таке.

Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України (далі КЦЗ України) утримання об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням та експлуатація таких об`єктів здійснюються їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі утримання та експлуатація споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів та інших не заборонених законодавством джерел.

Контроль за станом готовності об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та/або його територіальними органами (у разі їх утворення) спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування шляхом проведення комплексних, контрольних та позапланових обстежень (абзац перший частини п`ятнадцятої статті 32 КЦЗ України).

За визначенням, наведеним у пункті 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138, (далі - Порядок №138) балансоутримувачі захисних споруд - власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації).

Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку №138).

Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними центральними органами виконавчої влади, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до вимог законодавства (пункт 12 Порядку № 138).

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджені наказом МВС України від 9 липня 2018 року № 579 (далі - наказ №579).

Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (пункт 1 розділу ІІ наказу №579).

Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ наказу №579).

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі - Положення №1052) встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно із пунктом 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС є:

1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до пункту 4 Положення №1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням;

- здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об`єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту;

- організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання;

- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

- застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» від 21 квітня 2021 року №2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Одночасно, вказаним Законом Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту», згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:

- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;

- звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом;

- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

Відтак, законодавством передбачено право ДСНС як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 частини другої статті 17-1 КЦЗ України), тоді як законодавцем не передбачено повноважень ГУ ДСНС у Дніпропетровській області на звернення до суду із заявленими в цій справі позовними вимогами як позивача.

Відповідно прокурором у цій позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з цим позовом, який не має права на звернення до суду з таким позовом.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 3 серпня 2023 року у справі №260/4120/22, від 11 серпня 2023 року у справі №560/10015/22, від 9 вересня 2023 року у справі №260/4044/22, від 21 грудня 2023 року у справі №400/4238/22, від 21 лютого 2024 року в справі 580/4578/22.

Абзацом 1 частини першої статті 319 КАС України встановлено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

З огляду на наведене, встановивши відсутність у ГУ ДСНС у Дніпропетровській області права на звернення до суду із цим позовом, що тягне за собою відсутність цього ж права у керівника Жовтоводської окружної прокуратури, суд доходить до висновку про необхідність залишення цього позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду адміністративним судом справи без прийняття рішення суду по суті спору, а тому у цьому випадку оцінка судом спірним правовідносинам не надається.Таким чином, суд задовольняє апеляційну скаргу, скасовує рішення суду першої інстанції та залишає позов без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 240, 319 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Криничанської селищної ради «Добробут» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року в справі № 160/7169/24 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року в справі № 160/7169/24 за позовом керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального підприємства Криничанської селищної ради «Добробут», Криничанської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії скасувати.

Позовну заяву керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального підприємства Криничанської селищної ради «Добробут», Криничанської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 18 грудня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 грудня 2024 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко