Постанова

від 17.12.2024 по справі 320/6100/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/6100/23 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Файдюка В.В.,

Суддів Карпушової О.В.,

Мєзєнцева Є.І.,

При секретарі Масловській К.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправними та скасування окремих положень вимоги та попередження, -

В С Т А Н О В И В :

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник (далі - позивач, Чорнобильський заповідник) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), в якому просив:

1) визнати протиправними та скасувати окремі положення вимоги про усунення виявлених порушень від 21.02.2023 №262610-14/1455-2023 (далі - Вимога), щодо:

- п. 2) забезпечення відшкодування матеріальної шкоди (збитків), заподіяної внаслідок завищення вартості робіт, що не підтверджено первинними бухгалтерськими документами ТОВ «Подільський земельний центр» фактично понесених витрат, відображених в обліку за результатами зустрічної звірки в сумі 8 806 251,63 грн відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України;

- п. 3) забезпечення відповідно до статей 130-136 Кодексу законів про працю України відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок зайвого нарахування та виплати заробітної плати (надбавок і доплат за суміщення професій (посад), щомісячної премії на них та за фактично не відпрацьований час за зовнішнім сумісництвом) на суму 194 932,16 грн (крім матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок зайвого нарахування та виплати заробітної плати за фактично невідпрацьований час за зовнішнім сумісництвом на суму 1 563,35 грн); внаслідок зайвої сплати ЄСВ через проведення незаконних виплат заробітної плати (надбавок і доплат за суміщення професій (посад), щомісячної премії на них та за фактично не відпрацьований час за зовнішнім сумісництвом) на суму 42 885,08 грн (крім матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок зайвої сплати ЄСВ через проведення незаконних виплати заробітної плати за фактично не відпрацьований час за зовнішнім сумісництвом на суму 343,94 грн);

- п. 4) забезпечення відшкодування коштів на оплату відпусток та сплату ЄСВ в загальній сумі 413 184,65 грн за КПКВ 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно до вимог п. 10 ч. 4 Порядку використання коштів державного бюджету ля виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 №936;

2) визнати протиправним і скасувати попередження Північного офісу Держаудитслужби про неналежне виконання бюджетного законодавства від 22.02.2023 №262610-14/1502-2023 (далі Попередження).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані Вимога та Попередження є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки їх зміст суперечить вимогам чинного законодавства та не відповідає фактичним обставинам справи.

Протиправність п. 2 Вимоги Чорнобильський заповідник обґрунтовує, зокрема, безпідставністю висновку про завищення вартості робіт, виконаних ТОВ «Подільський земельний центр» на користь позивача за договором від 20.12.2019 №148/19, на суму 8 806 251,63 грн, оскільки порушень під час проведення тендерних процедур на закупівлю вказаних робіт відповідачем не встановлено, факт виконання ТОВ «Подільський земельний центр» таких робіт також не заперечується, на підтвердження виконання умов указаного договору надано усю необхідну первинну документацію, водночас позивач не може нести відповідальність за ведення бухгалтерського обліку його контрагентом (зокрема за обсяг та правильність відображення в бухгалтерському обліку виконавця понесених ним витрат на надання послуг). Позивач наголошує, що вартість спірних робіт відповідала економічно обґрунтованій ринковій вартості, а також була меншою від погодженої Департаментом екомережі та природно-заповідного фонду Міністерства екології та природних ресурсів України.

В обґрунтування протиправності п. 3 Вимоги позивач посилається на безпідставність висновків відповідача щодо зайвого нарахування та виплати Чорнобильським заповідником заробітної плати (надбавок і доплат за суміщення професій (посад), щомісячної премії на них та за фактично не відпрацьований час за зовнішнім сумісництвом) на суму 193 368,81 грн та у зв`язку із цим зайвої сплати ЄСВ на суму 42 541,14 грн, оскільки одночасне встановлення інспектору з кадрів ОСОБА_1 доплати за суміщення професій (посад) та доплати за ведення військового обліку не порушує вимоги законодавства, водночас водій автотранспортних засобів ОСОБА_2 може суміщати посаду тракториста та отримувати за це відповідну доплату.

Протиправність п. 4 Вимоги та Попередження Чорнобильський заповідник обґрунтовує тим, що відповідач не наводять конкретного законодавчого акта, яким передбачена необхідність документального підтвердження наявності лісових площ у Чорнобильського заповідника, відповідно висновок про те, що працівники позивача не мали права на відпустку тривалістю 28 календарних днів у період з 01.07.2017 по 09.09.2022, є необґрунтованим і таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства у сфері природно-заповідного фонду. Позивач наголошує на правомірності встановлення відпусток працівникам установи тривалістю 28 календарних днів і, відповідно, належному оформленні наказів про надання відпусток, на підставі яких відділом бухгалтерського обліку та звітності позивача проводились відповідні розрахунки для відшкодування різниці у відпустках працівникам, які працюють у зоні відчуження та безумовного відселення за 16 календарних днів (44 дні - 28 днів), у зоні гарантованого добровільного відселення за 9 календарних днів (37 днів - 28 днів) для отримання коштів державного бюджету.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог.

В обґрунтування скарги зазначено, що законність і правильність обчислення розміру визначення збитків, зазначених у цій частині, може бути предметом перевірки у судовому порядку за позовом органу фінансового контролю до винних осіб, а не у справі за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною. Крім того, доводи апеляційної скарги аналогічні доводам відзиву на позовну заяву.

21 листопада 2024 року від Північного офісу Держаудитслужби до суду надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

26 листопада 2024 року позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він наполягає на законності рішення суду першої інстанції та просить залишити скаргу без задоволення.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку письмового провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

З огляду на зазначений предмет спору, суб`єктний склад учасників, а також відсутність обґрунтованих підстав для необхідності розгляду справи з повідомленням учасників справи, клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін задоволенню не підлягає.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглянувши судове рішення суду першої інстанції у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Чорнобильський заповідник є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, науково-дослідною установою загальнодержавного значення та належить до сфери управління Державного агентства України з питань управління зоною відчуження.

У період з 30.10.2022 по 19.01.2023 Північним офісом Держаудитслужби проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Чорнобильського заповіднику за період з 01.01.2017 по 30.09.2022, за результатами якої складено акт ревізії від 26.01.2023 №10-30-27 (далі Акт ревізії).

Вищевказаний Акт ревізії підписаний позивачем із зауваженнями (запереченнями).

Під час проведення ревізії контролюючим органом встановлено, зокрема, що:

1) за результатами зустрічної звірки виявлено, що первинними бухгалтерськими документами не підтверджено здійснення фактичних витрат виконавця за договором від 20.12.2019 №148/19 (ТОВ «Подільський земельний центр») по наданню послуг на користь позивача з розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Чорнобильського заповідника та оформлення прав користування земельними ділянками на суму 8 806 251,63 грн (1 етап), чим порушено вимоги ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, п. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України, що призвело до проведення Чорнобильським заповідником зайвих виплат на користь ТОВ «Подільський земельний центр», чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Державному бюджету;

2) водію ОСОБА_2 встановлена доплата за суміщення посади тракториста, а інспектору з кадрів ОСОБА_1 - одночасно доплату за суміщення професії інспектора з кадрів у розмірі 50% і надбавку за ведення військового обліку також у розмірі 50% від посадового окладу.

Зважаючи на те, що водій за специфікою роботи не може працювати на двох транспортних засобах одночасно, суміщення за цими професіями (посадами) не допускається. Водночас за функціональною ознакою доплату за ведення військового обліку може бути віднесено до різновиду доплат за суміщення професій (посад), а з урахуванням ст. 105 КЗпП України доплата за ведення військового обліку є доплатою за розширення зони обслуговування або за збільшення обсягу виконуваних робіт.

Як наслідок, допущені в період з 01.07.2019 по 30.09.2022 порушеннявимог пп. 3 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 №1298, пп.а п.4 наказу Міністерства екології та природних ресурсів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ природно-заповідного фонду, наукових та науково-дослідних установ Міністерства екології та природних ресурсів України» від 24.03.2011 №90, якими визначено, що доплата за суміщення професій (посад) встановлюється до посадового окладу (тарифної ставки) працівника за основною посадою, а розмір доплати обмежується 50% посадового окладу, призвело до:

- проведення завищених витрат на оплату праці внаслідок встановлення непередбачених законодавством надбавок і доплат або їх завищення на суму 81 251,12 грн;

- незаконної виплати щомісячної премії на надбавки і доплати на суму 112 117,69 грн;

- сплати внесків до державних цільових фондів по незаконно виплачених сумах по оплаті праці на суму 42 541,14 грн.

3) у періоді, який підглядав ревізії, основна відпустка працівникам, які працюють у зоні гарантованого добровільного відселення, надавалася тривалістю 37 календарних днів, у зоні відчуження та зоні безумовного (обов?язкового) відселення - 44 календарних дні, інвалідам - 30 днів, решті працівників - 28 календарних днів.

Водночас згідно з абз. 5 ст. 6 Закону України «Про відпустки» від15.11.1996 №504/96-ВР щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів за Списком робіт, професій і посад, затвердженим Кабінетом Міністрів України, надається працівникам державних заповідників, що мають лісові площі.

Однак, у період з 01.07.2017 по 09.09.2022 наявність лісових площ у Чорнобильського заповідника документально не підтверджена, відповідно, права на відпустку тривалістю 28 календарних днів його працівники не мають. А тому, тривалість основної відпустки працівникам позивача повинна складати 24 календарних дні.

При цьому в період з 01.08.2018 по 30.09.2021 від Управління соціального захисту населення Іванківської РДА Чорнобильський заповідник отримував кошти державного бюджету для виконання програм, пов?язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за (КПКВ) 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», головний розпорядник коштів - Міністерство соціальної політики України, на оплату різниці у відпустках громадянам, які працюють на території зони радіоактивного забруднення, та, відповідно, на сплату єдиного соціального внеску.

Чорнобильський заповідник подавав відповідні розрахунки та отримував кошти державного бюджету на оплату різниці у відпустках за 16 та 9 днів відповідно (виходячи з тривалості основної відпустки працівникам 28 календарних днів), тоді як працівникам Установи, які працюють у зоні відчуження, за рахунок коштів державного бюджету для виконання програм, пов?язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, слід відшкодовувати різницю у відпустках за 20 календарних днів (44 дні - 24 дні), а працівникам, які працюють у зоні гарантованого добровільного відселення - за 13 календарних днів (37 днів - 24 дні).

Як наслідок, за період з 01.08.2018 по 30.09.2022 кошти на оплату відпусток та сплату ЄСВ на загальну суму 413 184,65 грн (за серпень 2018 року - 1 685,55 грн, за 2019 рік - 36 019,95 грн, за 2020 рік - 135 402,62 грн, за 2021 рік - 178 217,70 грн та за 9 місяців 2022 року - 61 858,83 грн), Чорнобильським заповідником не відшкодовано за КПКВ 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а здійснено за рахунок коштів, виділених на виконання бюджетної програми за КПКВ 2408110 «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов?язкового) відселення» (з 27.08.2020 - КПКВ 2708110), що призвело до використання бюджетних коштів всупереч напрямам, визначеним паспортом бюджетної програмами за КПКВК 2408110 (з 27.08.2020 - КПКВ 2708110) на відповідні роки, чим порушено вимоги ч. 6 ст. 20 Бюджетного кодексу України, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІУ, пп. 6 п. 9 Паспорта бюджетної програми на 2018 рік, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження паспорта бюджетної програми на 2018 рік» від 02.02.2018 №39/87, пп. 6 п. 9 Паспорта бюджетної програми на 2019 рік, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України «Про затвердження паспорта бюджетної програми на 2019 рік» від 23.12.2019 №544, пп. 6 п. 9 Паспорта бюджетної програми на 2020 рік, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про затвердження паспорту бюджетної програми на 2020 рік» від 08.09.2020 №125, п. 6 п. 9 Паспорта бюджетної програми на 2021 рік, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про затвердження паспорту бюджетної програми на 2021 рік» від 12.03.2021 №178, пп. 6 п. 9 Паспорта бюджетної програми на 2022 рік, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про затвердження паспорту бюджетної програми на 2022 рік» від 14.02.2022 №122.

На підставі зазначених висновків Акту ревізії контролюючим органом 21.02.2023 сформована Вимога щодо усунення виявлених порушень, в якій на підставі п.3 ч.1 ст. 8, п.п.7 - 15 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», пп. 7 п.4, пп. 14 п. 6 Положення про Північний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби України від 02.06.2016 №23, п.п.46, 49 - 50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550, Північний офіс Держаудитслужби вимагає, зокрема:

п. 2) забезпечити відшкодування матеріальної шкоди (збитків), заподіяної внаслідок завищення вартості робіт, що не підтверджено первинними бухгалтерськими документами ТОВ «Подільський земельний центр» фактично понесених витрат, відображених в обліку за результатами зустрічної звірки в сумі 8 806 251,63 грн відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України;

п. 3) забезпечити відповідно до статей 130-136 Кодексу законів про працю України відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок зайвого нарахування та виплати заробітної плати (надбавок і доплат за суміщення професій (посад), щомісячної премії на них та за фактично не відпрацьований час за зовнішнім сумісництвом) на суму 194 932,16 грн; внаслідок зайвої сплати ЄСВ через проведення незаконних виплат заробітної плати (надбавок і доплат за суміщення професій (посад), щомісячної премії на них та за фактично не відпрацьований час за зовнішнім сумісництвом) на суму 42 885,08 грн;

п. 4) забезпечити відшкодування коштів на оплату відпусток та сплату ЄСВ в загальній сумі 413 184,65 грн за КПКВ 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно до вимог п. 10 ч. 4 Порядку використання коштів державного бюджету ля виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 №936;

Також на підставі Акту ревізії Північним офісом Держаудитслужби 22.02.2023 складено Попередження №262610-14/1502-2023 про неналежне виконання бюджетного законодавства, яким, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 117 Бюджетного кодексу України, зобов`язано Чорнобильський заповідник протягом 30 календарних днів забезпечити усунення бюджетного правопорушення.

Уважаючи протиправними Вимогу в частині пунктів 2, 3 (крім матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок зайвого нарахування та виплати заробітної плати за фактично невідпрацьований час за зовнішнім сумісництвом на суму 1 563,35 грн, та внаслідок зайвої сплати ЄСВ через проведення незаконних виплат заробітної плати за фактично не відпрацьований час за зовнішнім сумісництвом на суму 343,94 грн) та Попередження Чорнобильський заповідник звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з такого.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності, зокрема в органах виконавчої влади, бюджетних установах, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням бюджетного законодавства.

Відповідно до п.п. 7 та 10 ч.1 ст. 10 цього Закону органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно пп. 9 п. 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43,(далі - Положення №43) Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства.

Підпунктом 4 пункту 4 Положення №43 передбачено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів.

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно, а на підставі рішення суду - в інших суб`єктів господарювання визначено Порядком проведення інспектування державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (далі - Порядок №550).

Відповідно до п. 2 Порядку №550 інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Згідно п. 46 Порядку №550, якщо ж вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

За результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства (п. 50 Порядку №550).

З аналізу наведених вище норм випливає, що органу державного фінансового контролю надано повноваження здійснювати контроль за використанням коштів місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольним об`єктом не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання.

Отже, пункти (частини) вимоги, які вказують на стягнення збитків мають перевірятись у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, а не за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною. Збитки, щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №820/339/17, від 27.05.2021 у справі №160/8621/19.

Водночас, та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу, зокрема стягнення збитків у судовому порядку на підставі п. 10 ч. 1 ст. 10 Закону №2939-XII, з чим кореспондується п.50 Порядку №550, жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову.

За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред`явлення обов`язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.

Таку ж саму правову позицію Верховний Суд застосував, зокрема у постановах від 31.05.2021 у справі №826/18686/16, від 31.08.2021 у справі №160/5323/20, від 02.11.2021 у справі №420/6808/19, від 24.01.2024 у справі №420/6625/21.

Законність і правильність обчислення розміру визначення збитків, зазначених у цій частині, може бути предметом перевірки у судовому порядку за позовом органу фінансового контролю до винних осіб, а не у справі за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Однак, оскарження у судовому порядку індивідуально-правового акта, яким у цьому випадку є вимога Держаудитслужби, є гарантованим правом підконтрольного органу в розрізі завдань та принципів адміністративного судочинства.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 21 березня 2023 року у справі № 560/4370/22, від 23 листопада 2023 року у справі № 560/7524/22.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та вважає необґрунтованими доводи відповідача відносно того, що законність та правильність обчислення розміру визначення збитків, зазначених у вимозі, може бути предметом перевірки у судовому порядку тільки за позовом органу державного фінансового контролю до винних осіб, а не у справі за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Таким чином, щодо правомірності п. 2 Вимоги, слід зазначити наступне.

Так, п. 2 Вимоги щодо забезпечення відшкодування матеріальної шкоди (збитків) у сумі 8 806 251,63 грн ґрунтується на тому, що за результатами зустрічної звірки виявлено, що первинними бухгалтерськими документами не підтверджено здійснення фактичних витрат виконавця за договором від 20.12.2019 №148/19 (ТОВ «Подільський земельний центр») по наданню послуг на користь позивача з розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Чорнобильського заповідника та оформлення прав користування земельними ділянками на суму 8 806 251,63 грн (1 етап), чим порушено вимоги ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, п. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України, що призвело до проведення Чорнобильським заповідником зайвих виплат на користь ТОВ «Подільський земельний центр», чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Державному бюджету.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що в 2019 році за результатами проведених тендерних процедур на закупівлю послуг - Розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника та оформлення прав користування земельними ділянками (ДК 021:2015:71250000-5: Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги) (ідентифікатор закупівлі UA-2019-09-03-002521-b), з очікуваною вартістю предмета закупівлі15 000 000,00 грн, переможцем торгів було визначено ТОВ «Подільський земельний центр», з яким укладено договір від 20.12.2019 №148/19 (далі Договір№148/19).

За умовами Договору №148/19 замовник (Чорнобильський заповідник) доручає, а виконавець (ТОВ «Подільський земельний центр») приймає на себе зобов`язання, в строк, передбачений календарним планом надання послуг, виконати наступні послуги: (Розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника та оформлення прав користування земельними ділянками), Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги, код за ДК 021:2015:71250000-5), а замовник зобов`язувався прийняти та оплатити надані послуги.

Вартість послуг визначається калькуляцією кошторисної вартості та протоколом погодження договірної ціни та становить 14 500 774,68 грн, з яких за етапом №1 вартість послуг згідно з кошторисом становить 11 600 619,72 грн, з яких витрати на оплату праці - 3 005 451,18 грн, відрахування на соціальні заходи (22%) - 661 199,26 грн, інші прямі витрати - 2 122 019,26 грн, накладні витрати (175%) - 5 259 539,55 грн, єдиний податок (5%) - 552 410,47 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору №148/19 оплата проводиться замовником поетапно, згідно з календарним планом надання послуг протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання акту здачі-прийняття послуг.

Водночас, згідно з Актом ревізії відповідачем не встановлено порушень вимог законодавства щодо проведення зазначеної тендерної процедури закупівлі (в т.ч. щодо відповідності законодавству тендерної документації), а Договір №148/19 укладено відповідно до умов тендерної документації.

При цьому Північним офісом Держаудитслужби не заперечується факт того, що послуги за етапом №1 були повністю надані виконавцем у відповідності до умов Договору№148/19, що підтверджується актом здачі-приймання послуг від 24.12.2019 на загальну суму 11 600 619,72 грн. Крім того на сторінці 38 Акту ревізії зазначено, що на момент проведення контрольного заходу у позивача є виготовлений проєкт землеустрою, тобто предмет виконання робіт по укладеному Договору№148/19.

Відповідно до платіжного доручення від 24.12.2019 №3 Чорнобильським заповідником перераховано на користь ТОВ «Подільський земельний центр» 11 600 619,72 грн з призначенням платежу «за послуги з розр.проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ЧРЕБЗ зг Д.148/19від20.12.19р; д/у1 від 21.12.19; акт б/н від 24.12.2019, без ПДВ».

Водночас, згідно з Актом ревізії, за результатами зустрічної звірки у ТОВ «Подільський земельний центр» щодо достовірності витрат, включених до акту здачі-приймання послуг від 24.12.2019, встановлено, що до акту здачі-приймання послуг згідно з кошторисом до Договору №148/19 включено окремі витрати, які первинними бухгалтерськими документами документально не підтверджено на загальну суму 8 806 251,63 грн, а саме: по статті «витрати на оплату праці» та «відрахування на соціальні заходи (22%)» - на суму 3 404 988,40 грн (в ході зустрічної звірки надано підтвердження витрат по заробітній платі з нарахуваннями за грудень 2019 року в сумі 137 843,24 грн, у січні 2020 заробітна працівників з нарахуваннями, які вказані в тендерній документації, склала 93 818,00 грн), по статті витрат «єдиний податок, 5%» - 607 651,50 грн (в грудні місяці витрат по сплаті єдиного податку 5% за даними бухгалтерського обліку не було, натомість відповідно до п. 293,8 ПКУ Товариством сплачено єдиний податок за 4-й квартал 2019 року в сумі 10% у січні місяці 2020 року в сумі 1 160 061,97 грн на суму доходу 11 600 619,72 грн.

Внаслідок не підтвердження ТОВ «Подільський земельний центр» фактично понесених витрат, відображених в обліку, на думку відповідача, даний факт призвів до оплати Чорнобильським заповідником завищеної вартості відповідних робіт, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Держаному бюджету.

Однак, колегія суддів з таким твердженням відповідача не погоджується з огляду на таке.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, відповідно ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999№996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Згідно з ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу.

Однак, указані норми, на порушенні яких наполягає відповідач, не ставлять в залежність правомірність формування вартості придбаних за договором послуг із дотриманням іншим суб`єктом господарювання вимог щодо обсягу та правильності відображення в бухгалтерському обліку понесених ним витрат на надання таких послуг.

При цьому жодним нормативним актом не встановлено заборони визначати вартість наданих послуг за господарським договором більшу за вартість фактично понесених виконавцем витрат на надання таких послуг.

Водночас ані умовами Договору №148/19, ані законодавством не передбачено перевірку позивачем, як замовником послуг, фактичних витрат виконавця.

Також згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Господарський кодексу України (далі ГК України) під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, одержання прибутку є ключовим завданням підприємництва.

Згідно зі ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Частинами 1 - 3 ст. 67 ГК України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Підприємство має право реалізовувати самостійно всю продукцію на території України і за її межами, якщо інше не передбачено законом.

При цьому згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 189 ГК України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

За ст. 190 ГК України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.

Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Так, відповідачем не заперечується факт відсутності державних регульованих цін на спірні роботи (послуги), надані за Договором №148/19, а тому такі ціни є вільними.

Судом вірно зауважено, що згідно з листом Державного підприємства «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 04.02.2019 р. №35-0.21-69/2-19 вартість робіт з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування Чорнобильському заповіднику та оформлення прав користування земельними ділянками згідно з кошторисом на виконання робіт складає 15 002 670,00 грн.

А відповідно до Екологічного висновку для здійснення природоохоронного заходу в 2019 році за бюджетною програмою КПКВК 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» від 31.01.2019 №06.3-02.2-09/679/3 загальна вартість природоохоронного заходу згідно з експертним звітом щодо розгляд проектної документації становить 15 000,00 тис. грн.

При цьому Департаментом екомережі та природно-заповідного фонду Міністерства екології та природних ресурсів України внесено до Плану природоохоронних заходів на 2019 рік надання послуг по розробці проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування позивачу та оформлення прав користування земельними ділянками за бюджетною програмою КПКВК 2401270 (лист від25.06.2019 №10/8/512-19 та витяг з Плану природоохоронних заходів за бюджетною програмою КПКВК 2401270).

Ураховуючи вищезазначене в сукупності, колегія суддів вважає, що відповідач дійшов необґрунтованого висновку щодо проведення Чорнобильським заповідником зайвих виплат на користь ТОВ «Подільський земельний центр», чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Державному бюджету, а тому п. 2 Вимоги є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо правомірності п. 3 Вимоги, колегія суддів виходить з такого.

Висновок Північного офісу Держаудитслужби щодо проведення Чорнобильським заповідником в період з 01.07.2019 по 30.09.2022 завищених витрат на оплату праці на суму 81 251,12 грн, незаконної виплати щомісячної премії на надбавки і доплати на суму 112 117,69 грн та сплати внесків до державних цільових фондів по незаконно виплачених сумах по оплаті праці на суму 42 541,14 грн, ґрунтується на тому, що в порушення вимог пп. 3 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 №1298, пп. а п. 4 наказу Міністерства екології та природних ресурсів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ природно-заповідного фонду, наукових та науково-дослідних установ Міністерства екології та природних ресурсів України» від 24.03.2011 №90, водію ОСОБА_2 встановлена доплата за суміщення посади тракториста, а інспектору з кадрів ОСОБА_1 - одночасно доплату за суміщення професії інспектора з кадрів у розмірі 50% і надбавку за ведення військового обліку також у розмірі 50% від посадового окладу.

Так, наказом позивача від 22.04.2019 №79/ос інспектора з кадрів відділу кадрового забезпечення ОСОБА_1 призначено з 22.04.2019 відповідальною за ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних у Чорнобильському заповіднику.

Водночас наказом від 02.05.2019 №89/ос установлено з 01.05.2019 доплату ОСОБА_1 , інспектору з кадрів відділу кадрового забезпечення - відповідальній за ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних у Чорнобильському заповіднику у розмірі 50% від посадового окладу згідно штатного розпису.

У подальшому наказом Чорнобильського заповідника від 25.06.2019 №139/ос доручено ОСОБА_1 , інспектору з кадрів відділу кадрового забезпечення, без звільнення її від основної роботи, обумовленої трудовим договором, за її згодою, додатково виконання обов`язків вакантної посади інспектора з кадрів відділу кадрового забезпечення, на умовах суміщення посад, зі щомісячною доплатою у розмірі 50% від окладу вакантної посади інспектора з кадрів з 01.07.2019.

Крім того наказом позивача від 30.03.2020 №53-к доручено ОСОБА_2 , водію автотранспортних засобів сектору транспортного забезпечення господарсько-транспортного відділу, без звільнення його від основної роботи, обумовленої трудовим договором, за його згодою, додатково виконання обов?язків тракториста сектору транспортного забезпечення господарсько-транспортного відділу на умовах суміщення посад, зі щомісячною доплатою у розмірі 50% від окладу вакантної посади тракториста з 01.04.2020, за раніше визначеним робочим місцем у м. Чорнобиль, вул. Літейна, 1, з особливо шкідливими умовами праці, за вахтовим методом роботи 4х3.

Відповідно до ст. 105 Кодексу законів про працю України працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов`язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника.

Згідно з п. 11 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921, за наявності на військовому обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях менше 500 призовників і військовозобов`язаних обов`язки щодо ведення військового обліку покладаються на посадову особу служби персоналу або служби управління персоналом, якій встановлюється доплата у розмірі до 50 відсотків посадового окладу, крім державних службовців.

При цьому пп. 3 п. 3 постанови Кабінет Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 №1298 установлено доплати працівникам у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки): за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників; за суміщення професій (посад); за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт.

Аналогічна норма викладена в наказі Міністерства екології та природних ресурсів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ природно-заповідного фонду, наукових та науково-дослідних установ Міністерства екології та природних ресурсів України» від 24.03.2011 №90 та наказі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про затвердження Умов оплати праці працівників установ природно-заповідного фонду, працівників берегової служби та членів екіпажів суден науково-дослідних установ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України» від 31.05.2021 №358.

Зважаючи на вказане, інспектор з кадрів відділу кадрового забезпечення ОСОБА_1 була одночасно відповідальною за ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних у Чорнобильському заповіднику, а також додатково виконувала обов`язки вакантної посади інспектора з кадрів відділу кадрового забезпечення, на умовах суміщення посад, таким чином, встановлення їй доплати в розмірі по 50% посадового окладу і за виконання обов`язків щодо ведення військового обліку, і за суміщення посад відповідає вимогам законодавства.

При цьому відповідач дійшов помилкового висновку щодо ототожнення доплати за суміщення професій (посад) із доплатою за ведення військового обліку, оскільки останню встановлено окремою постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 №1298.

Також колегія суддів погоджується з правомірністю встановлення водію автотранспортних засобів ОСОБА_2 доплати у розмірі 50% за суміщення посади тракториста.

Водночас твердження відповідача, що суміщення за цими професіями (посадами) не допускається, не ґрунтуються на нормах законодавства.

Таким чином, висновок Північного офісу Держаудитслужби щодо проведення Чорнобильським заповідником в період з 01.07.2019 по 30.09.2022 завищених витрат на оплату праці на суму 81 251,12 грн, незаконної виплати щомісячної премії на надбавки і доплати на суму 112 117,69 грн та сплати внесків до державних цільових фондів по незаконно виплачених сумах по оплаті праці на суму 42 541,14 грн є необґрунтованим, а тому п. 3 Вимоги в цій частині є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо правомірності п. 4 Вимоги та Попередження, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначалось вище, висновок Північного офісу Держаудитслужби про те, що за період з 01.08.2018 по 30.09.2022 кошти на оплату відпусток та сплату ЄСВ на загальну суму 413 184,65 грн (за серпень 2018 року - 1 685,55 грн, за 2019 рік - 36 019,95 грн, за 2020 рік - 135 402,62 грн, за 2021 рік - 178 217,70 грн та за 9 місяців 2022 року - 61 858,83 грн), Чорнобильським заповідником не відшкодовано за КПКВ 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а здійснено за рахунок коштів, виділених на виконання бюджетної програми за КПКВ 2408110 «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов?язкового) відселення» (з 27.08.2020 - КПКВ 2708110), що призвело до використання бюджетних коштів всупереч напрямам, визначеним паспортом бюджетної програмами за КПКВК 2408110 (з 27.08.2020 - КПКВ 2708110) на відповідні роки, ґрунтується на тому, що позивач подавав відповідні розрахунки та отримував кошти державного бюджету на оплату різниці у відпустках за 16 та 9 днів відповідно (виходячи з тривалості основної відпустки працівникам 28 календарних днів), тоді як працівникам Установи, які працюють у зоні відчуження, за рахунок коштів державного бюджету для виконання програм, пов?язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, слід відшкодовувати різницю у відпустках за 20 календарних днів (44 дні - 24 дні), а працівникам, які працюють у зоні гарантованого добровільного відселення - за 13 календарних днів (37 днів - 24 дні).

Колегія суддів погоджується з доводами позивача про необґрунтованість вказаної вимоги, з огляду на таке.

Судом встановлено, що у межах цих правовідносин спірним є питання щодо кількості календарних днів (24 або 28) щорічної основної відпустки працівників Чорнобильського заповідника.

Державні гарантії права на відпустки працівників встановлені Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 №504/96-ВР (далі Закон №504/96-ВР), який визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Згідно з ч.ч.1, 6 ст. 6 Закону №504/96-ВР щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Працівникам лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних і лісогосподарських підрозділів інших підприємств, а також лісництв надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів за Списком робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991№796-XII (далі Закон №796-XII) працівники, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення, надається щорічна відпустка тривалістю пропорційно відпрацьованому на цих територіях часу:

- у зонах відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення - 44 календарні дні. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 56 календарних днів;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - 37 календарних днів. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 49 календарних днів;

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 календарних днів. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 42 календарних днів;

При цьому абз. 10 п. 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 №936, установлено, що виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом №796-XII, проводиться центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м.Києва) рад за місцем фактичного проживання (перебування) працюючих та непрацюючих громадян, у тому числі пенсіонерів, працюючим і не працюючим громадянам і пенсіонерам, зокрема пенсіонерам та особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби та інших органів, громадянам, що провадять підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, громадянам, які працюють у громадян, що провадять підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, а саме: оплата різниці між тривалістю щорічної відпустки, яка надається відповідно до ст. 47 Закону №796-XII, та тривалістю щорічної відпустки, яка надається відповідно до Закону №504/96-ВР або інших законів громадянам, які працюють (перебувають у відрядженні) на території зон радіоактивного забруднення, категорії яких визначено Законом України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як вже зазначалось вище, згідно з ч. 6 ст. 6 Закону №504/96-ВР працівникам державних заповідників, що мають лісові площі, надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів за Списком робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що Чорнобильський заповідник створено Указом Президента України від 26.04.2016 №174/2016 в Іванківському і Поліському районах Київської області в межах зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Також зазначеним вище Указом до території Чорнобильського заповідника погоджено в установленому порядку включення 226964, 7 гектара земель державної власності, що перебувають у постійному користуванні у Державного агентства України з управління зоною відчуження, вилучаються у цього землекористувача та надаються біосферному заповіднику в постійне користування.

Водночас розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про вилучення та надання земельних ділянок у постійне користування із зміною цільового призначення» від 10.09.2022 №799-р вилучено з постійного користування Державного агентства з управління зоною відчуження земельні ділянки (землі державної власності зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) загальною площею 226964,7 гектара, розташовані на території зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення Київської області, згідно з додатком та надати їх у постійне користування із зміною цільового призначення Чорнобильському заповіднику для збереження та використання біосферного заповідника.

Колегія суддів приймає до уваги твердження відповідача, що 86% площі території, на якій Указом Президента України від 26.04.2016 №174/2016 створено Чорнобильський заповідник, займають лісові площі.

При цьому відповідно до ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Зважаючи на викладене, відповідач необґрунтовано виснував, що у період з 01.07.2017 по 09.09.2022 наявність у Чорнобильського заповідника лісових площ документально не підтверджена. Відповідно помилковим є й висновок Північного офісу Держаудитслужби, що тривалість основної відпустки працівникам Чорнобильського заповідника повинна складати 24 календарних дні, а не 28.

Ураховуючи вищезазначене, є недоведеними твердження відповідача про те, що в період з 01.08.2018 по 30.09.2022 кошти на оплату відпусток та сплату ЄСВ на загальну суму 413 184,65 грн (за серпень 2018 року - 1 685,55 грн, за 2019 рік - 36 019,95 грн, за 2020 рік - 135 402,62 грн, за 2021 рік - 178 217,70 грн та за 9 місяців 2022 року - 61 858,83 грн), Чорнобильським заповідником протиправно не відшкодовано за КПКВ 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а здійснено за рахунок коштів, виділених на виконання бюджетної програми за КПКВ 2408110 «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов?язкового) відселення» (з 27.08.2020 - КПКВ 2708110), що призвело до використання бюджетних коштів всупереч напрямам, визначеним паспортом бюджетної програмами за КПКВК 2408110 (з 27.08.2020 - КПКВ 2708110) на відповідні роки.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено протиправність п. 4 Вимоги та Попередження, а отже вони підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповністю з`ясовано обставини, що мають значення для справи або неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 17 грудня 2024 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев