Постанова

від 17.12.2024 по справі 640/11489/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції Василенко Г.Ю.

Суддя-доповідач Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року Справа № 640/11489/22

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до Фонду соціального страхування України

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області

третя особа, яка не Головне управління Пенсійного фонду України

заявляє самостійних в Черкаській області

вимог на стороні

відповідача,

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Історія справи.

ОСОБА_1 (далі - Позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Фонду соціального страхування України (далі - Відповідач 1) та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області (далі - Відповідач- 2), в якому просила суд:

- визнати бездіяльність щодо ненадання відповіді Фондом соціального страхування України стосовно погашення заборгованості в сумі 11416,58 грн.;

- зобов`язати Фонд соціального страхування України виплатити допомогу по тимчасовій непрацездатності за період з 24.02.2022 по 17.04.2022 через роботодавця, Головне управління ДПС у Черкаській області;

- зобов`язати Фонд соціального страхування України погасити неоспорювану заборгованість по допомозі з тимчасової втрати працездатності в сумі 3357,82 грн.

12.10.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якому Позивачка просила суд:

- виключити пункт 3 прохальної частини позовної заяви "Зобов`язати Фонд соціального страхування України погасити неоспорювану заборгованість по допомозі з тимчасової втрати працездатності в сумі 3357,82 грн.";

- викласти пункт 3 прохальної частини позовної заяви у наступній редакції: "Визнати бездіяльністю неналежний розгляд Фондом соціального страхування України звернень ОСОБА_1 ".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 прийнято заяву ОСОБА_1 про зміну позовних вимог.

07.02.2023 на адресу суду від Позивачки знову надійшла заява про зміну позовних вимог, у якій позивач просила суд:

- внести зміну до пункту 2 позову шляхом викладення його у наступній редакції: "Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Черкаській області пред`явити вимогу до керівника Головного управління ДПС у Черкаській області усунути виявлені факти порушення законодавства про соціальне страхування щодо ненадання заяви-розрахунку для виплат допомоги по непрацездатності ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 по 17.04.2022";

- доповнити позовну заяву пунктом 4 та викласти його у наступній редакції: "Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Черкаській області виплатити допомогу по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 по 14.04.2022 через роботодавця Головне управління ДПС у Черкаській області".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року у прийнятті заяви про зміну позовних вимог відмовлено.

Цією ж ухвалою суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про зміну позовного провадження.

Постановляючи таку ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що КАС України не передбачає права позивача на подання до суду заяви, в якій одночасно змінені предмет та підстави позову.

При цьому, суд відзначив, що вимоги, заявлені позивачем в заяві про зміну позовних вимог, є самостійними та виникли з окремих підстав.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Позивачка подала апеляційну скаргу у якій просить її скасувати в частині відмови у задоволенні заяви про зміну позовних вимог та ухвалити нове рішення у цій частині щодо здійснення розгляду справи Nє640/11489/22 з урахуванням уточненої позовної заява та направити справу для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог Апелянтка стверджує, що суд першої інстанції без її згоди замінив первісного відповідача й таким чином саме суд змінив предмет позову, а не Позивачка. У зв`язку з цим, Позивачка направила аналогічну позовну вимогу до належного відповідача, яка пред`являлася до первісного.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні цієї справи було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення процесуального питання.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2023 у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року було відмовлено.

В наступному, постановою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено : ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року по справі №640/11489/22 скасовано, а справу направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з наступних підстав.

Нормативно-правове обґрунтування.

Згідно з частиною першою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених вище норм прав дозволяє колегії суддів стверджувати, що одночасна зміна позивачем предмету та підстав позову не допускається.

Колегія суддів також вважає за необхідне відзначити, що предмет позову - це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під адміністративну юрисдикцію. Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування. Отже, підставою позову є ті обставини, з яких виникає право вимоги позивача, та на яких позивач їх засновує.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів відзначає, предметом позову у цій справі є вимоги про визнання протиправною бездіяльності Відповідача - Фонду соціального страхування України, щодо ненадання відповіді стосовно погашення заборгованості по допомозі з тимчасової непрацездатності в сумі 11416,58 грн., а також зобов`язання Фонду соціального страхування України виплатити допомогу по тимчасовій непрацездатності за період з 24.02.2022 по 17.04.2022 через роботодавця, Головне управління ДПС у Черкаській області.

Отже, підставою поданого позову є незгода Позивачки з відповіддю Фонду соціального страхування України щодо відсутності підстав для виплати їй допомоги з тимчасової непрацездатності.

Так, обґрунтовуючи позов, Позивачка зазначила, що право на отримання допомоги виникло внаслідок настання 17.01.2022 страхового випадку та оформленням листка з тимчасової непрацездатності, який тривав з 17.01.2022 по 04.05.2022.

Разом з тим, в заяві про зміну позовних вимог ОСОБА_1 також просить суд: зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Черкаській області пред`явити вимогу до керівника Головного управління ДПС у Черкаській області усунути виявлені факти порушення законодавства про соціальне страхування щодо ненадання заяви-розрахунку для виплат допомоги по непрацездатності ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 по 17.04.2022; зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Черкаській області виплатити допомогу по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 по 14.04.2022 через роботодавця Головне управління ДПС у Черкаській області.

Наразі, обґрунтовуючи позовні вимоги у цій частині Позивачка зазначила, що без перевірки відомостей у Фонду соціального страхування України були відсутні підстави припинення надання допомоги по непрацездатності ОСОБА_1 у період з 24.02.2022 по 17.04.2022 через роботодавця - Головного управління ДПС у Черкаській області.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 , звернувшись із заявою про зміну позовних вимог, одночасно змінила предмет та підстави позову, що не відповідає положенням КАС України.

Доводи Апелянтки про те, що суд першої інстанції без її згоди замінив первісного відповідача й таким чином саме суд змінив предмет позову, а Позивачка направила аналогічну позовну вимогу до належного відповідача, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 27.01.2023 залучив Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Черкаській області до участі у справі в якості співвідповідача, а не замінив первісного відповідача на належного, як на тому помилково наполягає ОСОБА_1 .

Окрім того, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 в частині щодо задоволення клопотання Відповідача 1 та залучення у справу співвідповідача сторонами не оскаржувалася та набрала законної сили.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, судова колегія також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року - без змін.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 17 грудня 2024 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев