Постанова
від 18.12.2024 по справі 640/17260/20
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/17260/20 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.

Суддів: Карпушової О.В., Файдюка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

27.07.2020 до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, апелянт) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 82% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років виходячи з раніше встановленого значення розміру пенсії 82 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2020 позов задоволено повністю. Рішення набрало законної сили 10.02.2021.

22.05.2023 позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із заявою протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві при виконанні судового рішення у справі №640/17260/20 у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 заяву про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві при виконанні судового рішення було повернуто позивачу з підстав пропуску десятиденного строку звернення до суду з відповідною заявою.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 про повернення заяви та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що позивач вчасно звернувся до Київського окружного адміністративного суду, шляхом подання відповідної заяви до канцелярії суду та сплативши судовий збір, натомість висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача ОСОБА_2. та суддів Карпушової О.В., Файдюка В.В. від 19.06.2023 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано з Київського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №640/17260/20.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.08.2024 № 2448/0/15-24 ОСОБА_2 було звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду, у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024 вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебували у провадженні судді ОСОБА_2.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2024 справа № 640/17260/20 була розподілена колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Ключкович В.Ю., судді: Карпушова О.В., Файдюк В.В.

Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів судді-доповідача Ключковича В.Ю. та суддів Карпушової О.В., Файдюка В.В. від 16.09.2024 та 26.11.2024 прийнято до провадження справу № 640/17260/20 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

30.06.2023 відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За правилами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 4 наведеної статті встановлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Підставою для повернення судом першої інстанції поданої позивачем в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України заяви слугувало те, що позивачем не дотримано вимог частини 4 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України щодо строку звернення до суду із заявою щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Суд першої інстанції виходив з того, що в результаті здійснення виконавчого провадження 04.01.2023 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №69940445 з примусового виконання виконавчого листа №640/17260/20 від 13.04.2021; постанову позивач отримав простим поштовим відправленням 20.01.2023, за адресою місця проживання, натомість із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України звернувся лише 22.05.2023.

Так, Верховний Суд, встановлюючи момент, з якого належить відраховувати десятиденний строк на звернення позивача до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у постанові від 21.03.2019 у справі №805/1458/17 дійшов висновку, що звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.

У постанові від 20.01.2021 у справі №640/1364/19 Верховний Суд дійшов наступних висновків:

«Аналіз зазначених вище норм (частин 2, 4 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України) свідчить, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.

Тобто при здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язково підлягають з`ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку, а не обставини невиконання відповідачем судового рішення в добровільному порядку».

Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання застосування передбаченого статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України строку подання заяви, у постанові від 07.07.2021 у справі №9901/226/19 дійшла наступних висновків:

«Власне установлений частиною четвертою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України десятиденний строк звернення особою-позивачем з відповідною заявою передбачає, що така особа має право подати заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності на стадії виконання судового рішення упродовж цього строку, щойно дізнається або не могла не дізнатися, що суб`єкт владних повноважень діє відносно неї протиправно (видає не ті рішення або не видає відповідних рішень, займає пасивну позицію щодо виконання рішення суду, вдається до інших подібних дій).

Для визнання моменту відліку строку подання заяви має значення також обставина, чи були дії, бездіяльність, рішення відповідача протиправними і чи особа-позивач мала реальну можливість (повинна була) дізнатися про юридичну природу такої поведінки (рішення, дії, бездіяльності), тобто коли вона насправді стала суб`єктом відповідних правовідносин, зумовлених протиправною поведінкою відповідача на стадії виконання рішення.

Важливо, що не будь-яка інформація, що стосується виконання судового рішення, може бути свідченням неналежного (протиправного) виконання рішення суду, а лише та, зі змісту якої можна визначити її протиправність.

Отже, день (явище, фактор), з якого починається перебіг строку оскарження, не є статичним, він є мінливим, ситуативним, динамічним, залежить від конкретних умов виконання судового рішення, послідовності та ролі дій суб`єктів виконавчого провадження.

Видається правильним, що визначення цього дня має провадитися не стільки від якоїсь певної разової зовнішньої події, скільки від сукупності факторів, приміром таких, що залежать від ролі, характеру та ступеня участі як стягувача, так і боржника. Власне зі співвідношення змісту дій суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, з одного боку, і дієвого ставлення стягувача до таких дій, з другого, можна визначити правову природу цих дій, час, з якого вони виникли й упродовж якого вони тривають, а звідси визначити, чи знав про них позивач, і якщо реально знав (не міг не знати) і через якийсь проміжок часу звернувся за захистом від них, то тоді можна уяснити правову природу цього звернення й визначити, чи воно було вчасним або відбулося з пропуском строку.

Суд не повинен тлумачити положення частини четвертої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у такий спосіб, щоб створювати перешкоди для забезпечення виконання рішення суду, і має бути в одній системі координат із принципом обов`язковості судового рішення».

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.11.2024 у справі № 340/222/20.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду із заявою про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві при виконанні судового рішення у справі №640/17260/20 у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідна заява датована 26 січня 2023 року, натомість зареєстрована судом першої інстанції 22 травня 2023 року, що відповідно спростовує висновки суду першої інстанції про недотримання позивачем відповідно строку для звернення із заявою у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.61).

Крім того, про своєчасність подання позивачем відповідної заяви свідчить сплата ним судового збору 26 січня 2023 року о 11:46, що підтверджується квитанцією №3338-1377-4038-9285 (а.с.77) та надсилання заяви відповідачу.

Разом з тим, після отримання заяви позивача у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем подані пояснення до суду першої інстанції (а.с. 78-79).

За таких обставин, зважаючи на поведінку позивача, спрямовану на виконання судового рішення та дотримання строку звернення, рішення прийняті державним виконавцем в рамках виконавчого провадження, а також враховуючи сформовану практику Верховного Суду, висновок суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, що слугувало підставою для повернення заяви позивачу, не можна визнати обґрунтованими.

Згідно з частиною 3 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до приписів статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Апеляційним судом встановлено помилкове застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до безпідставного повернення заяви позивача, у зв`язку з чим, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 312, 317, 320, 321, 322, 325, 328, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року у справі №640/17260/20 - скасувати, а справу направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя доповідач: В.Ю.Ключкович

Судді: О.В. Карпушова

В.В. Файдюк

СудШостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення18.12.2024
Оприлюднено20.12.2024
Номер документу123868236
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо

Судовий реєстр по справі —640/17260/20

Постанова від 18.12.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Ключкович Василь Юрійович

Ухвала від 26.11.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Ключкович Василь Юрійович

Ухвала від 16.09.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Ключкович Василь Юрійович

Ухвала від 19.06.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Губська Людмила Вікторівна

Ухвала від 26.05.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Брагіна О.Є.

Ухвала від 04.11.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Арсірій Р.О.

Ухвала від 10.02.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Коротких Андрій Юрійович

Ухвала від 15.01.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Коротких Андрій Юрійович

Рішення від 03.12.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Арсірій Р.О.

Ухвала від 30.07.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Арсірій Р.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні