Ухвала

від 18.12.2024 по справі 380/9055/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/9055/22 пров. № А/857/31724/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді - Курильця А.Р.,

суддів- Мікули О.І., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові заяву ОСОБА_1 про відвід складу колегії суддів у складі Сеника Р.П., Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року про відмову в заміні боржника у виконавчому листі в справі № 380/9055/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби, Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

Так, 29 листопада 2024 року Восьмим апеляційним адміністративним судом зареєстрована апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року про відмову в заміні боржника у виконавчому листі в справі № 380/9055/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби, Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 листопада 2024 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Сеник РП.Р., судді: Онишкевич Т.В., Судова-Хомюк Н.М.

Надалі, 12 грудня 2024 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід колегії суддів: головуючого судді Сеника Р.П., суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М. у справі №380/9055/22 на підставі ст.ст. 37, 39 КАС України. Заява мотивована тим, що вказана колегія суддів здійснювала розгляд адміністративної справи №380/9055/22 в суді апеляційної інстанції, постанову якої надалі скасовано судом касаційної інстанції.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року заявлений відвід головуючому судді Сенику Р.П., суддям Онишкевичу Т.В., Судовій- ОСОБА_2 , визнано необґрунтованим; питання про вирішення відводу передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 грудня 2024 року для вирішення питання про відвід, визначено склад колегії суддів: головуюча-суддя Курилець А. Р., судді: Мікула О. І., Пліш М. А.

Відповідно до ч.11 ст.40 КАС України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку, що заяву про відвід колегії суддів в складі суддів Сеника Р.П., Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М. у справі № 380/9055/22 необхідно задовольнити виходячи з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частина друга статті 36 КАС України передбачає, що суддя підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).

Так, частиною 2 ст. 37 встановлено, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 травня 2023 року Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Сеника Р.П., суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М., розглянуто апеляційні скарги Галицької митниці Державної митної служби та Державної митної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі № 380/9055/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та ухвалено постанову, якою апеляційні скарги Галицької митниці Державної митної служби та Державної митної служби України задоволено, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі № 380/9055/22 скасовано та у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Надалі, постановою Верховного Суду від 02 листопада 2023 року касаційну скаргу Алексеєнка Андрія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції Восьмого апеляційного адміністративного суду.

При цьому, саме складу суду, який ухвалив постанову від 23 травня 2023 року, передано на розгляду апеляційну скаргу на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року про відмову в заміні боржника у виконавчому листі в справі № 380/9055/22.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Тобто, ст. 6 вказаної Конвенції гарантує особі право на справедливий суд, яке включає в себе право на здійснення судового провадження "судом встановленим законом".

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006р. зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

У рішенні у справі "Занд проти Австрії" висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті першому статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".

Фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на склад колегії у кожній справі (рішення ЄСПЛ у справі "Олександр Волков проти України").

Суд апеляційної інстанції зазначає про те, що оскільки розгляд справи не обмежується лише процесуальними діями щодо прийняття рішення чи постанови, колегія суддів в складі судді Сеника Р.П., Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М., (яка брала участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції та прийнятті постанови від 23 травня 2023 року в справі № 380/9055/22, скасованої Верховним Судом), не повинна розглядати апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року про відмову в заміні боржника у виконавчому листі в справі № 380/9055/22.

Схожий підхід до правозастосування висловлений Верховним Судом в постанові від 30 травня 2019 року в справі №916/128/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першої статті 31 цього Кодексу.

Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що зміст заяви ОСОБА_1 про відвід колегії у складі суддів Сеника Р.П., Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М. та наведені в її обґрунтування обставини містять дані, які вказують на повторну участь вищезгаданої колегії суддів в розгляді адміністративної справи, тому заяву про відвід колегії суддів за ч.2 ст.37 КАС України необхідно задовольнити.

Керуючись ст.36, 39, 40, 236, 243, 248, 311, 321 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про відвід складу колегії суддів у складі Сеника Р.П., Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М. задовольнити.

Відвести колегію суддів у складі суддів Сеника Р.П., Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М. від розгляду справи № 380/9055/22.

Передати справу для повторного автоматичного розподілу в порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш