Постанова

від 16.12.2024 по справі 914/503/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2024 р. Справа №914/503/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.,

Желіка М.Б.,

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянув апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соловей»

на рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2024 (повний текст рішення складено 29.07.2024, суддя Горецька З.В.)

у справі № 914/503/24

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування»

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соловей»

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача Мірошнікова Х.А. (в режимі відеоконфренції)

від відповідача Орач О.А.

22.02.2024 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (далі ПрАТ «СК «Арсенал Страхування») звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі ОСББ) «Соловей» 128055,29 грн збитків, завданих внаслідок падіння з даху будинку № 23 на вул. Кавалерідзе, 23 у м. Львові брили льоду, якою було пошкоджено застрахований автомобіль. Вказаний позов пред`явлений позивачем до відповідача в порядку ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України «Про страхування», як до підприємства, відповідального за утримання вказаного будинку.

Розглянувши позовні вимоги старховика, Господарський суд Львівської області в рішенні від 22.07.2024 задоволив їх; з ОСББ «Соловей» на користь позивача стягнув 128055,29 грн заборгованості та відшкодував позивачу за рахунок відповідача судовий збір, оскільки встановив, що ОСББ «Соловей» є утримувачем будинку, внаслідок падіння з даху якого відбулося пошкодження застрахованого автомобіля. Враховуючи, що ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» свої зобов`язання за договором страхування наземного транспортного засобу виконав, відтак в останнього, в силу вимог ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», виникло право на компенсацію виплаченої ним суми страхового відшкодування за рахунок особи, відповідальної за завдання збитків, в даному випадку, відповідача.

Відповідач не погодився з ухваленим рішенням та оскаржив його в апеляційному порядку, позаяк вважає, що оскаржуване рішення ухвалене за неповного з`ясування дійсних обставин справи, а також з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що полягає в такому:

-перелік додатків позовної заяви не містить відомостей про докази надіслання копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача. Встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимоги ст. 162,164,172 ГПК України, місцевий господарський суд зобов`язаний був залишити таку позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків такої, однак місцевий господарський суд, в порушення вказаних вимог ГПК України, виніс ухвалу про відкриття провадження у справі і надав відповідачу час на подання відзиву на позовну заяву, про існування якої відповідач не здогадувався;

-крім цього, відповідач звертає увагу суду на те, що з протоколу огляду місця події та фото очевидно вбачається, що вина ОСББ є недоведеною, оскільки автомобіль був розташований у такий спосіб, що унеможливлює падіння будь-чого з даху сусіднього будинку. Водночас, відповідач зазначає, що пошкоджень автомобіль міг зазнати внаслідок падіння брили льоду з дахів інших нежитлових приміщень, котрі знаходяться поруч та поділяють із ОСББ «Соловей» прибудинкову територію. За змістом ст. 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ. Стархувальник є власником транспортного засобу, відтак, відповідно до ст. 323 ЦК України, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник.

З огляду на вказані обставини, відповідач просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду та залишити позов без розгляду.

Позивач, скориставшись своїм правом, наданим йому ст. 263 ГПК України, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи апелянта, з покликанням на таке:

- позивач зазначає, що доводи відповідача щодо ненадіслання на його адресу копії позовної заяви не відповідають дійсності, позаяк матеріали справи містять опис, що свідчить про дотримання позивачем вимог ст. 172 ГПК України;

- заперечуючи доводи щодо відсутності вини відповідача, позивач покликається на довідку відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції, в якій вказується про те, що брила льоду впала на припаркований автомобіль саме з будинку № 23 на вул. Кавалерідзе, який обслуговує ОСББ «Соловей». Разом з тим, у відповіді на адвокатський запит страховика Сихівська районна адміністрація повідомила, що будинрок № 23 на вул. Кавалерідзе перебуває на утримані ОСББ «Соловей». Таким чином, в силу Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, саме на балансоутримувача будинку покладається обов`язок з належного утримання, що включає в себе також і скидання з дахів та покрівель снігу і льоду, а також відповідальність за експлуатацію такого майна;

-з огляду на те, що утримувач будинку (ОСББ «Соловей») допустив бездіяльність щодо постійного контролю за станом будинку та прибудинкової території, що є підставою для покладення на нього обов`язку з відшкодування завданої майнової шкоди, у відповідності до ст. 1166 ЦК України.

Враховуючи наведене позивач не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, оскільки таке ухвалене за повного з`ясування всіх обставин справи, з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач не погодився з доводами позивача, наведеними у відзиві на апеляційну скаргу та подав ряд додаткових пояснень у справі, зміст яких загалом зводиться до того, що позивачем не доведено вини ОСББ «Соловей» у пошкодженні автомобіля, а наявний протокол Нацполіції та довідка, на думку відповідача, не засвідчують причинно-наслідкового зв`язку та не доводять позовних вимог старховика.

Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги відображений у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду; за клопотанням представниці позивача, розгляд справи відбувся в режимі відеоконференції.

В дане судове засідання прибули представники обох сторін, які висловили свої міркування, доводи та заперечення щодо суті даного спору, а також висловили свої позиції з процесуальних питань, порушених відповідачем в апеляційній скарзі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки Господарським судом Львівської області та проаналізувавши застосування норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого:

Відповідно до частин першої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 161 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У відповідності до ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів з врахуванням вимог ч. 1 ст. 172 ГПК України, якою встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно із ч. 6, 7 ст. 42 ГПК України процесуальні документи в електронній формі можуть подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Перевіряючи доводи скаржника щодо дотримання позивачем норм процесуального права щодо реалізації його обов`язку з надсилання копії позовної заяви разом із додатками на адресу відповідача, судова колегія встановила, що позовна заява ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» була надіслана на адресу суду поштовим відправленням. З аналізу долучених до позовної заяви доказів вбачається, що позивач долучив опис вкладення у цінний лист адресований Господарському суду Львівської області, а також список згрупованих відправлень для ОСББ «Соловей» на адресу вул. Кавалерідзе, 23 м. Львів. Однак, з вказаного списку не вбачається, що саме було надіслано відправником на адресу ОСББ і в якій кількості аркушів. Разом з тим, варто зауважити, що сам позивач в переліку додатків до позовної заяви не вказав про долучення до позовної заяви доказів, які б свідчили про надіслання копії такої позовної заяви з додатками на адресу відповідача. Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що доводи позивача про наявність в матеріалах справи опису вкладення , що свідчить про дотримання ним вимог ст. 172 ГПК України не відповідають дійсності, а долучений позивачем список згрупованих відправлень не може слугувати належним доказом надіслання копії позову і долучених до нього документів на адресу відповідача, в розумінні ч. 1 ст. 172 ГПК України. Водночас, судова колегія зауважує, що відповідач не був присутній в жодному судовому засіданні в суді першої інстанції, відтак не міг реалізувати свої процесуальні права на захист в рамках даної справи.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що позивачем при зверненні до суду з позовною заявою не було дотримано вимог процесуального законодавства, а саме ст. 172 ГПК України, а суд першої інстанції, відкривши провадження у справі, дійшов помилкових висновків щодо відповідності позовної заяви вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 275 ГПК України, має право, зокрема,скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

За змістом п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд, встановивши, що провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк, залишає позов без розгляду.

Отже, встановивши, що позивачем не дотримано вимог процесуального законодавства в частині належного повідомлення відповідача про звернення до суду з означеним позовом та надіслання на його адресу позовної заяви разом з додатками, судова колегія вважає, що аргументи відповідача, наведені в апеляційній скарзі про недотримання позивачем та порушення судом першої інстанції норм процесуального права знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, що є підставою для скасування рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2024 у цій справі та залишення позову ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» про стягнення з ОСББ «Соловей» 128055,29 грн збитків без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що, з врахуванням положень ч. 4 ст. 226 ГПК України, залишення позову без розгляду не є порушенням доступу до правосуддя та/або порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже особа може подати вказаний позов в порядку передбаченому ГПК України як окремий позов, за яким, за умови дотримання всіх вимог ГПК України, буде відкрито провадження.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, 162, 164, 172, 226, 278, 282-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соловей» задоволити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.2024 у справі № 914/503/24 скасувати.

Позов заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» залишити без розгляду.

Судові витрати покласти на позивача.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 18.12.2024

Головуючий суддяГ.В. Орищин

СуддяН.А. Галушко

СуддяМ.Б. Желік