Постанова

від 16.12.2024 по справі 916/999/15-г

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/999/15-гПівденно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Волковінська В.М.

за участю представників учасників у справі:

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР-АГРО» - адвокат Бонтлаб В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.10.2024, суддя суду першої інстанції Гут С.Ф., м. Одеса, повний текст ухвали складено та підписано 29.10.2024

по справі №916/999/15-г

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР-АГРО»

до відповідача Приватного підприємства «РАНЧО»

про стягнення 207 839,59 грн,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.05.2015 у справі № 916/999/15-г позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Приватного підприємства «РАНЧО» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР-АГРО» основний борг у розмірі 93 680,72 грн, відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 12 193,49 грн, індекс інфляції у розмірі 26 699,01 грн, пеню у розмірі 13 223,10 грн, 28% річних у розмірі 44 568,28 грн, витрати по сплаті судового збору на суму 3 807,29 грн.

08.06.2015 Господарським судом Одеської області видано накази на виконання рішення від 21.05.2015.

24.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР-АГРО» звернулось до Господарського суду Одеської області із скаргою на бездіяльність державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 66689346 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 08 червня 2015 року у справі № 916/999/15-г, в якій просило:

- визнати за період із 14 липня 2022 року по 23 вересня 2024 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Доброславського ВДВС в Одеському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 66689346 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 08 червня 2015 року но справі № 916/999/15-г, котра виразилась у порушенні порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 66689346 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 08 червня 2015 року по справі № 916/999/15-г із врахуванням положень Закону України «Про виконавче провадження»;

- зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Доброславського ВДВС в Одеському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 66689346 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 08 червня 2015 року по справі № 916/999/15-г із врахуванням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.10.2024 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР-АГРО» на бездіяльність державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 66689346 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 08 червня 2015 року у справі № 916/999/15-г задоволено частково; визнано за період із 14 липня 2022 року по 23 вересня 2024 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Доброславського ВДВС в Одеському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 66689346 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 08 червня 2015 року но справі № 916/999/15-г, котра виразилась у порушенні порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 66689346 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 08 червня 2015 року по справі № 916/999/15-г із врахуванням положень Закону України «Про виконавче провадження»; у задоволенні решти скарги відмовлено.

14.10.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР-АГРО» про покладення на Доброславський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якої просить стягнути з Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 11850,00 грн витрат, понесених у зв`язку із оскарженням бездіяльності державного виконавця у виконавчому провадженні № 66689346 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 08 червня 2015 року по справі № 916/999/15-г.

26.10.2024 Доброславський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернувся із відзивом на заяву ТОВ «СПЕКТР-АГРО», в якому висловив свої заперечення щодо останньої та зазначає про апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 03.10.2024 та реєстрацією в автоматизованій системі діловодства Південно-західного апеляційного господарського суду відповідної апеляційної скарги; те, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу значно завищені та не мають раціонального співвідношення із витраченим адвокатом часом на підготовку/направлення скарги, адже ТОВ «СПЕКТР-АГРО» зверталось із аналогічними скаргами на дії/бездіяльність державних виконавців в межах справи, які було задоволено відповідними ухвалами суду; те, що розгляд скарги у призначеному на 03.10.2024 судовому засіданні тривав не значний проміжок часу, відтак заявлена до стягнення сума відшкодування не співрозмірна із витраченим адвокатом часом на участь у судовому засіданні; те, що наявність апеляційного оскарження впливає на можливість стягнення гонорару успіху; просив суд врахувати критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), з урахуванням розумності їх розміру, зважаючи на конкретні обставини справи, у разі визначення суми відшкодування.

Враховуючи наведене, орган держаної виконавчої служби просив відмовити у задоволенні заяви ТОВ «СПЕКТР-АГРО».

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Додатковою ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР-АГРО» про покладення на Доброславський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 916/999/15-г задоволено частково; стягнуто з Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР-АГРО» судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку із оскарженням бездіяльності державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 66689346 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 08 червня 2015 року по справі № 916/999/15-г, у розмірі 4 000,00 грн; у задоволенні решти заяви відмовлено.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, часткове задоволення скарги ТОВ «СПЕКТР-АГРО», з урахуванням обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, з органу державної виконавчої служби на користь скаржника підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 по справі №916/999/15-г.

Доброславський ВДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не погоджується з мотивами та доказами по справі, вважає додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області, такою, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу значно завищені та не мають раціонального співвідношення із витраченим адвокатом часом на підготовку/направлення скарги, адже ТОВ «СПЕКТР-АГРО» зверталось із аналогічними скаргами на дії/бездіяльність державних виконавців в межах справи, які було задоволено відповідними ухвалами суду.

Крім того апелянт вказав, що розгляд скарги у призначеному на 03.10.2024 судовому засіданні тривав не значний проміжок часу, відтак заявлена до стягнення сума відшкодування не співрозмірна із витраченим адвокатом часом на участь у судовому засіданні.

Апелянт зазначив, що судом першої інстанції не було враховано апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 03.10.2024 та реєстрацією в автоматизованій системі діловодства Південно-західного апеляційного господарського суду відповідної апеляційної скарги, в свою чергу наявність апеляційного оскарження впливає на можливість стягнення гонорару успіху.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 24 жовтня 2024 року у справі № 916/999/15-г та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ТОВ «СПЕКТР-АГРО» про покладання на Доброславський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №916/999/15-г в повному обсязі.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ «СПЕКТР-АГРО» надійшов відзив на апеляційну скаргу Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 по справі №916/999/15-г.

Позивач вказав, що висновки Господарського суду Одеської області, що викладені в додатковому рішенні від 24 жовтня 2024 року по справі №916/999/15-г, відповідають не лише нормам чинного законодавства України, а й сталій судовій практиці у вирішенні аналогічного роду спорів.

На думку позивача, судові витрати на правничу допомогу в межах справи №916/999/15-г за скаргою ТОВ «СПЕКТР-АГРО» на бездіяльність державного виконавця Доброславського ВДВС в Одеському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №66689346 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 08 червня 2015 року по справі №916/999/15-г, є обґрунтованими, а вимоги апеляційної скарги Доброславського ВДВС в Одеському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) безпідставними.

Керуючись викладеним вище, позивач просить апеляційну скаргу Доброславського ВДВС в Одеському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) на додаткову Ухвалу Господарського суду Одеської області від 24 жовтня 2024 року по справі №916/999/15-г залишити без задоволення, а додаткову Ухвалу Господарського суду Одеської області від 24 жовтня 2024 року по справі №916/999/15-г залишити без змін.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/999/15-г було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.10.2024.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/999/15-г на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 по справі №916/999/15-г до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали оскарження додаткової ухвали Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 по справі №916/999/15-г на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/999/15-г.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 апеляційну скаргу Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 по справі №916/999/15-г - залишено без руху; встановлено Доброславському відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду документу, що підтверджує повноваження Гидирим Алли Миколаївни на самопредставництво від Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у Південно-західному апеляційному господарському суді (наказ про призначення виконоючим обов`язки начальника оброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) - протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги. До даної заяви було додано наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про покладення на Гидирим А.М. у період 02 по 31 жовтня 2024 року виконання обов`язків начальника Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Таким чином, недоліки апеляційної скарги були усунуті.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 по справі №916/999/15-г; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 09.12.2024; призначено справу №916/999/15-г до розгляду на 16.12.2024 о 12:30; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

16.12.2024 у судовому засіданні прийняв участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР-АГРО» - адвокат Бонтлаб В.В.

Представники інших учасників у справі у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 2, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2024, якою призначено справу №916/999/15-г до розгляду на 16.12.2024 о 12:30, була отримана в електронному кабінеті апелянтом 19.11.2024.

Крім того, копія даної ухвали направлялася на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, однак повернулася без вручення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 16.12.2024, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 по справі №916/999/15-г, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 по справі №916/999/15-г по суті, не дивлячись на відсутність представників окремих учасників у справі, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а додаткова ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Так, згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Поряд із цим положення статті 344 ГПК України передбачають, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом скарги, не передбачає спеціальних правил по відношенню до загальних правил розподілу судових витрат, встановлених Главою 8 ГПК України.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Водночас, згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Частина 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивач надав до суду першої інстанції:

1) Договір №10/10/2023 про надання правничої допомоги від 10.10.2023, укладений між ТОВ «СПЕКТР-АГРО» (Клієнт) та Адвокатським бюро «Василя Бонтлаба» (Бюро).

Відповідно до пункту 1.1. договору, бюро зобов`язується здійснити захист, представництво у суді або надати іншi види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Безпосереднє представництво інтересів Клієнта від імені Бюро за цим договором здійснює Адвокат Бонтлаб Василь Васильович на підставі документів, передбачених процесуальним законодавством. Бюро може залучати до виконання укладених ним договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах. При цьому зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності. Клієнт зобов`язаний видати в установленому законодавством порядку довіреність на ім`я Адвоката Бонтлаба Василя Васильовича із необхідними обсягом повноважень або інших адвокатів, залучених Бюро на договірних засадах (пункт 2.2).

Згідно пункту 3.2. договору клієнт зобов`язався, зокрема, оплачувати бюро вартість правової допомоги або вартість її окремих етапів своєчасно, в повному обсязі відповідно до умов договору, додаткових угод, актів здачі-приймання виконаної правової допомоги.

Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. та 5.3 договору розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах даного договору правову допомогу, визначається сторонами в акті здачі-приймання виконаної правової допомоги, який є невід`ємною частиною цього договору і враховує обсяг і складність правової допомоги, тривалість часу, необхідного для її виконання, досвід і кваліфікацію адвоката, строки, ступінь терміновості виконання правової допомоги та інші суттєві обставини. Бюро надає клієнту електронною поштою або у паперовому вигляді акт здачі-приймання виконаної правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов договору, додаткові витрати, які були понесені бюро понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце). Акт здачі-приймання правової допомоги підписується сторонами в розумні інтервали часу після надання правової допомоги та оплати даної правової допомоги і фіксує факт надання правової допомоги, яка передбачена цим договором.

В свою чергу, пунктами 5.1.1., 5.1.2., 5.1.3 договору передбачено, що вартість однієї години надання правничої допомоги Бюро складає від 1100,00 гривень до 3500,00 гривень (в залежності від різного роду умов та чинників). При цьому, сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу надання правничої допомоги в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення надання правничої допомоги, котрі пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону.

Вартість участі представника Бюро як безпосередньо у судовому засіданні в приміщенні відповідного суду, так і в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межам приміщення суду з використанням власних технічних засобів, складає від 1500,00 гривень до 3500,00 грн (в залежності від різного роду умов та чинників).

Розмір додаткової оплати («гонорару успіху «Адвоката») Бюро за прийняття позитивного для Клієнта судового рішення (повного або часткового задоволення відповідних вимог Клієнта, а також повного або частково відхилення протилежних Клієнту вимог іншої зацікавленої сторони в межах певної справи), визначається на рівні від двох до тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (в залежності від різного роду умов та чинників).

Розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом перерахування Клієнтом грошових коштів на поточний рахунок Бюро (пункт 5.4).

За умовами пункту 7.1 договору він вважається укладеним з дня його підписання та діє до 31.12.2025 р., а в частині проведення взаєморозрахунків до їх повного виконання.

2) Акт №27 здачі-приймання виконаної правничої допомоги від 03.10.2024 згідно Договору №10/10/2023 про надання правничої допомоги від 10.10.2023.

Згідно даного акту скаржник прийняв наступну правничу допомогу адвоката за період з 20 вересня 2024 року по 03 жовтня 2024 року:

- підготовка скарги (вих. №23-1/09 від 23 вересня 2024 року) на бездіяльність державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 66689346 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 08 червня 2015 року по справі № 916/999/15-г. Направлення (на виконання підп.2 п.2 ст.170 ГПК України) копії скарги (вих. №23-1/09 від 23 вересня 2024 року) на бездіяльність державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 66689346 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 08 червня 2015 року по справі № 916/999/15-г із доданими документами: ПП «РАНЧО», Доброславському відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 3,5 години;

- участь Адвоката Бонтлаба В.В. у судовому засіданні Господарського суду Одеської області із розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 66689346, щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 08 червня 2015 року по справі № 916/999/15-г, яке відбулося 03 жовтня 2024 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника ТОВ «СПЕКТР-АГРО» - Адвоката Бонтлаба В.В.: надання пояснень у справі, підтримання правової позиції 1500,00 грн;

- додаткова оплата (гонорар успіху адвоката) у зв`язку із прийняттям позитивного для Клієнта судового рішення: часткового задоволення скарги (вих. №23-1/09 від 23 вересня 2024 року) на бездіяльність державного виконавця Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 66689346 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 08 червня 2015 року по справі № 916/999/15-г 5 100,00 грн.

Сторони погодили, що вартість однієї години правничої допомоги Бюро складає 1 500,00 гривень, участь у судовому засіданні 1 500,00 гривень та додаткова оплата (гонорар успіху адвоката) у випадку прийняття позитивного для Клієнта рішення: часткове задоволення скарги 5 100,00 гривень (пункт 2 акту)

Загальна вартість наданої правничої допомоги склала 11 850,00 грн (пункт 3 акту).

3) Платіжна інструкція №57193 від 03.10.2024, якою ТОВ «СПЕКТР-АГРО» перерахувало АБ «Василя Бонтлаба» 11 850,00 грн оплати за надання правничої допомоги згідно акту №27 від 03.10.2024 до договору 10/10/2023 від 10.10.2023.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 р. у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (частина 5 статті 126 ГПК, постанова Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19).

Верховний Суд з посиланням на частину 6 статті 126 ГПК неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15; від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 р. у справі № 910/12876/19).

Великою Палатою Верховного Суду зауважено, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Великою Палатою Верховного Суду зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 р. у справі № 904/4507/18.

Відповідно до приписів частини 4 статті 236 ГПК України господарський суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21.

Великою Палатою Верховного Суду у додатковій постанові від 18.01.2024 р. у справі № 9901/459/21 зауважено, що обов`язок адвоката щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді передбачає не лише відповідальність за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документа чи виступ у суді, а зобов`язує адвоката вчинити комплекс дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката.

Стягнення витрат на правничу допомогу, до складу якої включено витрати на участь адвоката у судовому засіданні, Великою Палатою Верховного Суду визнано виправданим, оскільки участь у судовому засіданні не є формальною присутністю в ньому, а супроводжується підготовкою адвоката до цього засідання, витрачанням часу на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікуванням та безпосередню участю в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що ТОВ «СПЕКТР-АГРО» зверталось із скаргами на дії державного виконавця, які ухвалами Господарського суду Одеської області задоволено (зокрема від 07.10.2021, 05.12.2019, від 26.04.2019), інтереси заявника ж представляв адвокат Бонтлаб В.В., тобто в межах справи є багаторазове звернення із скаргами, частина з яких є аналогічного змісту, а відтак відсутні підстави вважати, що адвокатом витрачено багато часу на підготовку та подачу скарги.

В свою чергу, волевиявлення ТОВ «СПЕКТР-АГРО» сплачувати Адвокатському бюро додаткову оплату (гонорар успіху) за послуги на стадії виконання вже винесеного по суті спору рішення, а не лише оплату за надання послуг, наведених у пункті 1.2. договору від 10.10.2023 № 10/10/2023, пов`язаних зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби у цій справі, є рішенням самого довірителя і не є необхідним і неминучим для отримання цих послуг, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що підстави для покладення на орган державної виконавчої служби цих витрат відсутні згідно з частини 5 статті 129 ГПК України.

Крім того, за результатом розгляду скарги ТОВ «СПЕКТР-АГРО» судом була постановлена ухвала від 03.10.2023 про її часткове задоволення, зокрема, із заявлених скаржником двох вимог щодо бездіяльності органу державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень суду у цій справі суд визнав обґрунтованими одну вимогу скаржника, то за правилами ГПК України, витрати мають бути покладені на заявника і особу, щодо якої подано скаргу, пропорційно розміру задоволених вимог, з урахуванням обґрунтованості та пропорційності до предмета спору.

З огляду на викладене вище, враховуючи часткове задоволення скарги позивача, незначну складність справи, участь в одному судовому засіданні, враховуючи критерій розумності, обґрунтованості та пропорційності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку не присуджувати на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у повному обсязі.

Тому, заяву ТОВ «СПЕКТР-АГРО» слід задовольнити частково та стягнути з органу державної виконавчої служби на користь скаржника витрати останнього на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн, решта понесених витрат покладається на заявника.

Вимоги ж апелянта про відмову у задоволенні заяви в повному обсязі, порушуватиме як один із принципів господарського судочинства відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, так і приписи статті 344 ГПК України.

Доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки апеляційного господарського суду.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування додаткової ухвали Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 по справі №916/999/15-г за результатами її апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржувана додаткова ухвала Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 по справі №916/999/15-г підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 по справі №916/999/15-г залишити без задоволення.

Додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 по справі №916/999/15-г залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 18.12.2024.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран