Постанова

від 17.12.2024 по справі 916/2323/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2323/24м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від прокуратури: Кривельова Т.М., за посвідченням;

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Іщенко В.О., в порядку самопредставництва;

від відповідача-2: Мусієнко А.Ю., за ордером;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Керівника Чорноморської окружної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Одеської області про скасування заходів забезпечення позову

від 22 серпня 2024 (повний текст складено 27.08.2024)

у справі № 916/2323/24

за позовом: Керівника Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби

до відповідачів: 1) Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецоборудование"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області

про визнання недійсним договору підряду та додаткової угоди,-

суддя суду першої інстанції: Цісельський О.В.,

місце винесення ухвали: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Учасники процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 17.12.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року Керівник Чорноморської окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою в інтересах Держави в особі Південного офісу Держаудитслужби (далі також позивач, Південний офіс ДАС) до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області (далі також відповідач-1, Таїровська рада, Замовник) та Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Укрспецобородувание" (далі також відповідач-2, Товариство), в якій (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 15.07.2024 вх. №27016/24) просив:

- визнати недійсним Договір №01-3011/23 про закупівлю робіт (договір підряду) від 30.11.2023, на загальну суму 60 823 222,69 грн., укладений між Таїровською радою та ТОВ "Укрспецоборудование";

- визнати недійсною Додаткову угоду №1 від 08.04.2024 до Договору №01-3011/23 про закупівлю робіт за рахунок бюджетних коштів від 30.11.2023.

- застосувати до сторін двосторонню реституцію та стягнути з ТОВ "Укрспецоборудование" на користь Таїровської ради 1 574 458,34 грн., а Таїровську раду зобов`язати відшкодувати на користь ТОВ "Укрспецоборудование" вартість фактично виконаних робіт за Договором №01-3011/23 про закупівлю робіт (договір підряду) від 30.11.2023, укладеним між Таїровською радою та ТОВ "Укрспецоборудование" за актами № 1 від 25.04.2024 та № 2 від 29.04.2024 відповідно.

Водночас, прокурором було подано заяву (вх. № 2-1189/24 від 15.07.2024) про забезпечення позову, у якій прокурор просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони Таїровській селищній раді Одеського району Одеської області проводити будь-які фінансові операції зі сплати коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецоборудование за Договором №01-3011/23 від 30.11.2023 за предметом закупівлі UA-2023-11-02-008766-а Реконструкція каналізаційного колектора від очисних споруд смт. Таїрове до камери № 2 (по вул. Парниковая ж/м Чорноморка) в Овідіопольському районі Одеської області на території Таїровської громади. Коригування (ДК 021:2015:4545400-4 Реконструкція) загальною вартістю 60 823 222,69 грн з ПДВ;

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Укрспецоборудование проводити будь-які роботи за Договором №01-3011/23 від 30.11.2023 за предметом закупівлі UA-2023-11-02-008766-а Реконструкція каналізаційного колектора від очисних споруд смт. Таїрове до камери №2 (по вул. Парниковая ж/м Чорноморка) в Овідіопольському районі Одеської області на території Таїровської громади. Коригування (ДК 021:2015:4545400-4 Реконструкція) загальною вартістю 60 823 222,69 грн з ПДВ.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор зазначив, що звертаючись до суду в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби з відповідним позовом, він обґрунтовує позовні вимоги, зокрема, незаконним та необґрунтованим витрачанням бюджетних коштів, оскільки учасник закупівлі за державні кошти не відповідає кваліфікаційним критеріям, визначеним ст. 16 Закону України Про публічні закупівлі, а Замовник, у порушення ст. 5, п. 1 ч. 13 ст. 14 вказаного Закону, відхилив найдешевшу тендерну пропозицію та прийняв більш витратну для державного та місцевого бюджету пропозицію.

Разом з цим, прокурор зазначив про вже на здійснену часткову оплату Замовником за Договором на користь виконавця, а саме: з рахунка Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області за договором № 01-3011/23 від 30.11.2023 на користь ТОВ «Укрспецоборудование» за рахунок коштів місцевого бюджету сплачено 1 574 458,34 грн., що підтверджується й інформацією, наданою Управлінням державної казначейської служби України в Овідіопольському району Одеської області від 25.06.2024 № 02-27-08/509. Крім того, на виконання певних робіт виконанавцем, у зв`язку з чим між відповідачами підписані акти №1 від 25.04.2024 та №2 від 29.04.2024.

Таким чином, прокурор вважає, що у разі проведення фінансової операції Таїровською селищною радою Одеського району Одеської області по договору №01-3011/23 від 30.11.2023 та проведення безпосередньо цих робіт ТОВ «Укрспецоборудование» (які, на думку прокурора, можуть бути проведені лише із грубим порушенням законодавства) за вказаним договором, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Водночас, у разі заборони Таїровській селищній раді Одеського району Одеської області проведення фінансової операції по договору №01-3011/23 від 30.11.2023 та заборони проведення робіт «Реконструкція каналізаційного колектора від очисних споруд смт. Таїрове до камери № 2 (по вул. Парниковая ж/м «Чорноморка») в Овідіопольському районі Одеської області на території Таїровської громади. Коригування» ТОВ «Укрспецоборудование» до ухвалення рішення суду дозволить захистити інтереси Таїровської об`єднаної територіальної громади і не призведе до неефективних та із порушенням вимог закону витрат бюджетних коштів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.07.2024 у справі №916/2323/24 задоволено заяву керівника Чорноморської окружної прокуратури про забезпечення позову у цій справі, заборонено Таїровській селищній раді Одеського району Одеської області проводити будь-які фінансові операції зі сплати коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецобородувание за договором №01-2011/23 від 30.11.2023 за предметом закупівлі UA-2023-11-02-008766-а Реконструкція каналізаційного колектора від очисних споруд смт. Таїрове до камери № 2 (по вул. Парниковая ж/м Чорноморка) в Овідіопольському районі Одеської області на території Таїровської громади. Коригування (ДК 021:2015:4545400-4 Реконструкція) загальною вартістю 60 823 222,69 грн з ПДВ та заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю Укрспецоборудование проводити будь-які роботи за договором №01-3011/23 від 30.11.2023 за предметом закупівлі UA-2023-11-02-008766-а Реконструкція каналізаційного колектора від очисних споруд смт. Таїрове до камери №2 (по вул. Парниковая ж/м Чорноморка) в Овідіопольському районі Одеської області на території Таїровської громади. Коригування (ДК 021:2015:4545400-4 Реконструкція) загальною вартістю 60 823 222,69 грн з ПДВ.

Вирішуючи питання щодо застосовуння заходів забезпечення позову у вигляді заборони Тайровській селищній раді здійснювати фінансові операції зі сплати коштів за договором №01-2011/23 від 30.11.2023, судом зазначив, що ним враховано фактичні обставини стосовно того, що Таївровською селищною радою Одеського району Одеської області вже здійснювалися відповідні оплати за спірним договором № 01-211/23 від 30.11.2023 в загальному розмірі 1 574 458,34 грн, що підтверджується доданою прокурором до матеріалів заяви про забезпечення позову копією листа Управління державної казначейської служби України в Овідіопольському районі Одеської області, яким повідомлено, що ним 31.05.2024 було перераховано вказані кошти на рахунок ТОВ Укрспецоборудование.

При цьому, суд вказав, що оскільки відповідні заходи забезпечення позову застосовуються виключно до закінчення розгляду справи, то з урахуванням обмежених строків судового розгляду, суд виходить з того, що вжиття саме такого заходу забезпечення позову в даному випадку є обґрунтованим, адекватним позовним вимогам та жодним чином не призведе до порушення прав та законних інтересів відповідачів, натомість забезпечить збереження балансу інтересів сторін, що узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

22.08.2024 Господарським судом Одеської області було прийнято рішення у справі №916/2323/24 шляхом проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини, згідно з яким у задоволенні позовних вимог Керівника Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби відмовлено у повному обсязі.

У зв`язку з цим, ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.08.2024 у справі №916/2323/24 скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.07.2024 у справі № 916/2323/24, шляхом зняття заборони Таїровській селищній раді Одеського району Одеської області проводити будь-які фінасові операції зі сплати коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецобородувание за договором №01-2011/23 від 30.11.2023 за предметом закупівлі UA-2023-11-02-008766-а Реконструкція каналізаційного колектора від очисних споруд смт. Таїрове до камери № 2 (по вул. Парниковая ж/м Чорноморка) в Овідіопольському районі Одеської області на території Таїровської громади. Коригування (ДК 021:2015:4545400-4 Реконструкція) загальною вартістю 60 823 222,69 грн з ПДВ. Та зняття заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Укрспецоборудование проводити будь-які роботи за договором №01-3011/23 від 30.11.2023 за предметом закупівлі UA-2023-11-02-008766-а Реконструкція каналізаційного колектора від очисних споруд смт. Таїрове до камери № 2 (по вул. Парниковая ж/м Чорноморка) в Овідіопольському районі Одеської області на території Таїровської громади. Коригування (ДК 021:2015:4545400-4 Реконструкція) загальною вартістю 60 823 222,69 грн з ПДВ.

Однак, не погоджуючись зі вказаною ухвалою суду першої інстанції, Керівник Чорноморської окружної прокуратури звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.08.2024 у справі №916/2323/24 скасувати. Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст. 129 ГПК України та стягнути з відповідачів на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги на розрахунковий рахунок UA808201720343100002000000564 в ДКСУ м. Київ ЄДРПОУ 03528552.

Прокурор вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції винесена з неправильним застосуванням норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 145, 236 Господарського процесуального кодексу України

Так, апелянт зауважує, що в якості єдиної підстави для скасування заходів забезпечення позову в ухвалі від 22.08.2024 суд визначив прийняте ним же судове рішення про повну відмову у задоволенні позовних вимог. Таку підставу для скасування заходів забезпечення позову передбачено у ч. 9 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України. В той же час, пунктом 10 ст. 145 цього Кодексу встановлено, що заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Прокурор вказує, що рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2024 у справі 916/2323/24 про відмову у задоволенні позовних вимог прокурора не набрало законної сили та наразі оскаржується обласною прокуратурою в апеляційному порядку.

Разом з цим, ухвала Господарського суду Одеської області від 22.08.2024 у справі №916/2323/24 про скасування заходів забезпечення позову набрала законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України негайно після її оголошення, тобто 22.08.2024.

Враховуючи зазначене, апелянт наполягає на тому, що оскільки розгляд справи не закінчений, рішення суду не набрало законної сили та наразі оскаржується у апеляційному порядку, то й потреба в забезпеченні позову не відпала, а тому, на думку прокурора, суд мав вирішити питання щодо скасування заходів забезпечення позову у рішенні, і тоді, враховуючи ч. 10 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову зберігали б свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням суду від 22.08.2024 з огляду на те, що заходи забезпечення позову повинні діяти до розгляду судом апеляційної інстанції вказаної справи по суті, оскільки в разі скасування рішення суду першої інстанції від 22.08.2024 та задоволення судом апеляційної інстанції позовних вимог прокурора є підстави вважати, що виконання у подальшому рішення суду може істотно ускладнитись.

Проте, в порушення норм ст. 145 Господарського процесуального кодексу України судом скасовані заходи забезпечення позову у вказаній справі саме при винесенні ухвали від 22.08.2024 у справі № 916/2323/24.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 06.09.2024, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Керівника Чорноморської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.08.2024 у справі №916/2323/24 та призначено її розгляд на 06.11.2024 року об 11:00 год. Крім того, даною ухвалою продовжено розгляд вказаної апеляційної скарги на розумний строк; учасникам справи встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу Таїровська селищна рада зазначає, що ухвала Господарського суду Одеської області від 22.08.2024 у справі №916/2323/24 є цілком законною та обґрунтованою.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 06.11.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 17.12.2024 року о 10:45 год.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у даній справі апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2024 у справі №916/2323/24 залишено без змін.

Разом з цим, в судовому засіданні 17.12.2024 прокурор підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги; представники Таїровської ради та ТОВ "Укрспецоборудование" заперечували проти останніх та зазначали про законність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Представники Південного офісу Держаудитслужби та Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області у судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, їх явка обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача та третьої особи.

У судовому засіданні 17.12.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Частиною 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги прокуратури, вивчивши матеріали оскарження, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачені ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Положеннями ч.ч. 9, 10 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Отже, виходячи з наведених положень законодавства, заходи забезпечення (та відповідно документи, якими вони застосовуються або скасовуються) є невід`ємними частинами судового рішення.

Стаття 145 Господарського процесуального кодексу України має дві самостійні підстави скасування заходів забезпечення позову. По-перше, це у разі наявності підстав встановлених ч. 9, ст. 145 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому про скасування заходів забезпечення позову зазначається у відповідному судовому рішенні, яке набуває законної сили у порядку ч. 1 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

По-друге, скасування заходів забезпечення позову здійснюється за вмотивованим клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суду. (ч. 1, ст. 145 Господарського процесуального кодексу України).

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала (ч. 4 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України) та набирає законної сили негайно після її оголошення. (ст. 235 Господарського процесуального кодексу України).

З наведених вище норм вбачається, що суд, у разі повної відмови у позовних вимогах повинен зазначити в рішенні про скасування заходів забезпечення позову, однак в будь-якому випадку, навіть зазначивши у рішенні про скасування заходів забезпечення позову, такі заходи забезпечення позову будуть зберігати свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням.

Разом з тим, подальшою ухвалою від 22.08.2024, тобто, - окремим документом, який набирає законної сили негайно після його проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України), - суд першої інстанції скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.07.2024 у справі №916/2323/24.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення, тобто, це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 15.01.2020 у справі №915/1912/19).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, з метою забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Одночасно, заходи щодо забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17 та у постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 922/599/19.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

За змістом вищенаведених норм обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При цьому, колегія суддів зазначає, що необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні статті 163 Господарського процесуального кодексу України.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Заходи забезпечення немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи інших осіб обов`язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов`язаних з передачею грошових сум чи майна.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27 02 2024 у справі №916/4159/23.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою (судове рішення, у разі задоволення якого, не вимагається примусове виконання), то в такому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19, від 11.02.2021 у справі №915/1185/20).

Відповідно до ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Предметом спору у даній справі є вимоги про визнання недійсними договору підряду та додаткової угоди до нього, а також - застосування двосторонній реституції.

Отже, апеляційний господарський суд враховує, що у даній справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, а відтак, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Згідно з ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Тобто, суд зобов`язаний з`ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог та не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову).

При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 22.07.2019 у справі №914/120/19, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Як зазначалось вище, прокурор в заяві про забезпечення позову просить, зокрема, вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони відповідачам вчиняти дії, направлені на виконання укладеного між ними Договору №01-3011/23 від 30.11.2023 до розгляду даної справи по суті.

Однак, застосовані заходи забезпечення позову зводяться фактично до вирішення справи по суті та є тотожними задоволенню позову, оскільки, не дивлячись на відсутність такого рішення, яким би позовні вимоги прокурора було задоволено, відповідні заходи забезпечення фактично зумовлюють позбавлення відповідачами можливості виконання укладеного між ними Договору №01-3011/23 від 30.11.2023, з вимогами про визнання недійсним якого позивач звернувся до господарського суду.

Вищезазначене свідчить про неспівмірність заходів забезпечення із заявленими позовними вимогами, а тому відсутні правові підстави для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, судова колегія звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постановах від 07.05.2020 у справі №910/11739/19, від 16.04.2020 у справі №910/18680/19, від 15.01.2020 у справі №910/14150/19, від 12.12.2019 у справі №910/13985/19, згідно з якою заборона відповідачам вчиняти будь-які дії на виконання укладеного ними договору, призводить до блокування господарської діяльності відповідачів і за умови недоведеності наявності порушення прав заявника, у зв`язку з укладенням спірного правочину, свідчить про його неспівмірність та порушуватиме збалансованість інтересів сторін справи.

Вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Саме такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 26.09.2019 у справі №521/10766/18.

Однак, у даному випадку застосований судом першої інстанції захід забезпечення позову, як заборона відповідачам вчиняти певні дії на виконання договору №01-2011/23 від 30.11.2023 (здійснювати платежі, проводити роботи) є по суті безпосереднім втручанням в господарську діяльність Таїровської селищної ради та ТОВ «Укрспецоборудование». Водночас, враховуючи те, що фінансування відповідних робіт здійснюється в межах укладеної між Таїровською селищною радою, Міністерством фінансів України та Міністерством інфраструктури України угоди від 28.09.2023 №13110-05/138 про передачу коштів на фінансування проекту «Реконструкція каналізаційного колектора від очисних споруд смт. Таїрове до камери №2 (по вул. Парникова ж/м «Чорноморка») в Овідіопольському районі Одеської області на території Таїровської громади», то відповідні цільові кошти не можуть бути використані для фінансування інших проектів, а відтак, за умови недоведеності наявності порушення прав позивача, у зв`язку з укладенням договору №01-3011/23 про закупівлю робіт (договір підряду) від 30.11.2023 та додаткової угоди №1 від 08.04.2024 до нього, заборона відповідачам вчиняти будь-які дії на виконання укладеного між ними правочинів, свідчитиме про порушення збалансованості інтересів сторін справи, а також може призвести до завдання відповідачам лише збитків.

Таким чином, оцінивши доводи прокурора щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, імовірність істотного ускладнення або неможливості виконання рішення господарського суду та ефективного захисту прав заявника, за яким останній звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви керівника Чорноморської окружної прокуратури про забезпечення позову.

Таким чином, незважаючи на те, що заходи забезпечення позову у даному випадку були скасовані з моменту набрання законної сили оскаржуваною ухвалою, судова колегія зазначає, що її висновки не привели до прийняття незаконного рішення.

При таких обставинах справи та керуючись ст.ст. 255, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу, Південно-західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Керівника Чорноморської окружної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області про скасування заходів забезпечення позову від 22.08.2024 у справі №916/2323/24 без змін.

Матеріали оскарження ухвали від 22.08.2024 у справі №916/2323/24 повернути до Господарського суду Одеської області.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений та підписаний 18.12.2024.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяДіброва Г.І.

СуддяПринцевська Н.М.