Постанова

від 11.12.2024 по справі 910/2991/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2024 р. Справа№ 910/2991/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Козир Т.П.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Линник А.М.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 20.11.2024.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви представника Корпорації "Тсм Груп" Носик Б.М. про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/2991/24

за позовом Корпорації "Тсм Груп"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 5 240 793, 55 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Корпорація «Тсм Груп» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення заборгованості у розмірі 5 240 793, 55 грн за договором №12/20 від 15.06.2020 на виконання комплексу робіт, з яких: сума основного боргу у розмірі 5 093 607, 31 грн, 3 % річних у розмірі 49 738, 45 грн та інфляційні втрати у розмірі 97 447, 79 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у справі №910/2991/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Корпорації «Тсм Груп» 5 093 607,31 грн основного боргу, 1,00 грн 3 % річних, 48 723,89 грн інфляційних втрат, а також 62 889,52 грн судового збору, 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні позовних вимог про стягнення 48 723, 89 грн інфляційних втрат та 49 737, 45 грн 3 % річних відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у справі № 910/2991/24 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Корпорації «Тсм Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у справі № 910/2991/24 задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у справі № 910/2991/24 скасовано частково, викладено його резолютивну частину в наступній редакції: « 1. Позов Корпорації «Тсм Груп» - задовольнити частково. 2. Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Корпорації «Тсм Груп» 5 093 607,31 грн основного боргу, 49 738,45 грн 3 % річних, 97 447,79 грн інфляційних втрат, а також 62 889,52 грн судового збору, 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.». Стягнуто з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Корпорації «Тсм Груп» 3 633,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

29.11.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Корпорації «Тсм Груп» Носик Б.М. надійшла заява про розподіл судових витрат у справі № 910/2991/24, у якій заявник просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Корпорації «ТСМ ГРУП» 18 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 призначено судове засідання для ухвалення додаткового рішення у справі №910/2991/24 щодо вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу на 11.12.2024.

06.12.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Корпорації «Тсм Груп» Носик Б.М. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

06.12.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» Касьянова М.Г. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 задоволено клопотання представника Корпорації «Тсм Груп» Носик Б.М. та представника Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» Касьянова М.Г. про участь у судовому засіданні 11.12.2024 в режимі відеоконференцзв`язку.

06.12.2024 від відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій відповідач просить суд зменшити витрати на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами до 1 000,00 грн.

У судовому засіданні 11.12.2024 в режимі відеоконференції брали участь представники учасників справи. Представник позивача підтримав подану заяву про ухвалення додаткового рішення та просив суд її задовольнити. Представник відповідача заперечив проти вказаної заяви.

11.12.2024 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини додаткової постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Вислухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника Корпорації «Тсм Груп» Носик Б.М. про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/2991/24 та покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у суді апеляційної інстанції.

Як було раніше зазначено, постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 у цій справі апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у справі № 910/2991/24 залишено без задоволення, апеляційну скаргу Корпорації «Тсм Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у справі № 910/2991/24 задоволено частково.

Таким чином, позивач має право на відшкодування понесених ним судових витрат під час розгляду цієї справи апеляційним господарським судом, якщо їх розмір буде документально підтверджено та відповідатиме критеріям, закріпленим у процесуальному законі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За частиною 1 статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Колегією суддів встановлено, що разом із заявою про ухвалення додаткової постанови позивач подав відповідні докази на підтвердження понесення витрат на правову допомогу.

Таким чином, докази, які підтверджують розмір судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, були подані у строк, визначений частиною 8 статті 129 ГПК України.

У відповідності до статті 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 ГПК України.

Статтею 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 ГПК України.

Відповідно до частин 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

На підтвердження вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 18 000,00 грн до заяви про ухвалення додаткової постанови позивачем було додано: специфікацію №122 від 26.09.2024 (додаток №122 до Договору про надання правової допомоги від 05.08.2021); платіжну інструкцію №1527 від 27.09.2024 на суму 18 000,00 грн; ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1143440 від 15.07.2022.

Крім того, судом перевірено, що в матеріалах справи наявна копія Договору про надання правничої допомоги від 05.08.2021, укладеного між Адвокатським об`єднанням «ВІННЕРЛЕКС» та Корпорацією «ТСМ Груп».

За змістом частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За приписами частини третьої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Пунктом 1.1. Договору про надання правничої допомоги від 05.08.2021 передбачено, що Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 1.2. Договору про надання правничої допомоги від 05.08.2021 передбачено, що конкретний вид та обсяг правової допомоги за Договором Сторонами зазначається в специфікації, що є невід`ємним додатком до Договору (далі іменована «Специфікація»), яка відображає доручення Клієнта Адвокатському об`єднанню на надання певної правової допомоги, та її вартість відповідно до такого обсягу.

За умовами укладеної специфікації №122 від 26.09.2024 (додаток №122 до Договору про надання правової допомоги від 05.08.2021) склад правової допомоги - «надання професійної правничої допомоги Корпорації «ТСМ Груп» під час розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Клієнта на рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/2991/24, в т.ч. зі складання, оформлення і подання апеляційної скарги та всіх інших необхідних процесуальних документів, участі в судових засіданнях, вчинення інших необхідних процесуальних дій в інтересах Клієнта»; фіксований розмір гонорару - 18 000,00 грн.

Вказана специфікація підписана обома сторонами та скріплена печатками.

Позивачем було здійснено оплату за надання правової допомоги відповідно до платіжної інструкції №1527 від 27.09.2024 на суму 18 000,00 грн.

Водночас, відповідач, заперечуючи проти витрат позивача у заявленому розмірі, просив суд їх зменшити до 1000,00 грн, посилаючись на те, що заявлена сума послуг на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям реальності та розумності, а позивачем не доведено надання зазначених послуг у зазначеній сумі, зокрема не надано акту приймання-передачі наданих послуг та платіжних документів про оплату таких послуг.

Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткової постанови з доданими доказами та врахувавши заперечення відповідача щодо розміру витрат на оплату правничої допомоги, колегія суддів вважає заявлену суму в розмірі 18 000,00 грн компенсації адвокатських витрат неспівмірною та надмірною для відповідача, виходячи з наступного.

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі N 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц). Господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

Звертаючись із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі, позивач визначив розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 18 000,00 грн та як вбачається з наданих документів на підтвердження таких витрат - розмір витрат на правничу допомогу погоджено між позивачем та його адвокатом у фіксованому розмірі.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази в підтвердження понесених ним витрат, а також врахувавши заперечення відповідача, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, колегія суддів дійшла висновку щодо невідповідності заявлених витрат на професійну правничу допомогу вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, а також вважає заявлену суму компенсації витрат позивача надмірною для відповідача, у зв`язку з чим заява позивача на переконання судової колегії підлягає частковому задоволенню з покладенням на відповідача обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.

Щодо заперечень відповідача суд зазначає наступне:

по - перше, посилання на ненадання платіжних документів про оплату таких послуг спростовуються матеріалами справи, оскільки позивачем надано відповідну платіжну інструкцію №1527 від 27.09.2024 на суму 18 000,00 грн:

по - друге, твердження про ненадання акту приймання-передачі наданих послуг колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки умовами договору про надання правової допомоги від 05.08.2021 передбачено, що вид та обсяг правової допомоги за Договором Сторонами зазначається в специфікації, яку й було надано позивачем на підтвердження заявлених витрат,

по - третє, судом враховано доводи відповідача щодо неспімірності заявлених позивачем витрат у розмірі 18 000,00 грн, про що було зазначено вище, натомість судова колегія не вбачає підстав для зменшення цих витрат саме до розміру 1 000,00 грн, як про це зазначив відповідач, та вважає, що таке зменшення може нівелювати відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок іншої сторони.

Натомість, суд апеляційної інстанції вважає присуджений розмір 4 500,00 грн справедливим та розумним, а також таким, що забезпечить баланс інтересів сторін.

Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За викладених обставин, заява представника Корпорації «Тсм Груп» Носик Б.М. про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/2991/24 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 244 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Корпорації "Тсм Груп" Носик Б.М. про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/2991/24 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код: 24584661) на користь Корпорації «Тсм Груп» (03150, м. Київ, вул. Ямська, буд. 72, ідентифікаційний код: 37034171) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

4. Матеріали справи № 910/2991/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст складено та підписано 13.12.2024.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Т.П. Козир

О.В. Агрикова