Постанова

від 11.12.2024 по справі 910/13182/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2024 р. Справа№ 910/13182/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Ганченко М.О.;

від відповідача : Позднякова І.О.;

від третьої особи: не прибув;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерне товариство "Укртрансгаз"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 року

у справі №910/13182/24 (суддя - Смирнова Ю.М.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект"

про вжиття заходів забезпечення позову до його подання

особи, які можуть отримати статус учасника справи:

позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект"

відповідач: Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

третя особа: Акціонерне товариство "РВС Банк"

про зобов`язання прийняти товар та про внесення змін до договору,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству "РВС Банк" здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями №3379-23Г від 15.11.2023 року та №3574-23Г від 24.11.2023 року по будь-яким вимогам Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до набрання законної сили судовим рішенням.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект" про забезпечення позову до подачі позову задоволено. Заборонено Акціонерному товариству "РВС Банк" здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями №3379-23Г від 15.11.2023 року та №3574-23Г від 24.11.2023 року по будь-яким вимогам Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/13182/24. Ухвала може бути пред`явлена до виконання до 31.10.2027 року. Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект". Боржником за даною ухвалою є Акціонерне товариство "РВС Банк".

Не погоджуючись із вказаною ухвалою місцевого господарського суду, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" у встановлений процесуальний строк звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект" відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права, ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, не врахував принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальності сторін, та не дотримався принципу верховенства права.

Так, скаржник вказав, що саме лише посилання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Отже, саме лише наявність спорів не може достеменно свідчити про обставини зазначені позивачем, а доказів належного виконання позивачем договірних зобов`язань з поставки відповідачу товарів передбачених договором №2311000056 від 17.11.2023 рок, про який зазначено в заяві, матеріалами справи не підтверджується.

Крім того, за твердженням представника скаржника, в порушення відповідних вимог процесуального законодавства, позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування поданої ним заяви від 24.10.2024 року, оскільки зазначено лише про припущення щодо можливих дій зі сторони банку (третьої особи).

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 року у справі №910/13182/24 залишено без руху.

Апелянтом протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було усунено недоліки та подано до суду докази реєстрації Електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС представника Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - Болдіна Вячеслава Володимировича.

Відтак, скаржником усунено недоліки поданої апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 року у справі №910/13182/24.

05.12.2024 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 року у справі №910/13182/24 залишити без змін.

При цьому, представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема зазначив, що суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у випадку невжиття таких заходів.

Разом з тим, за твердженням представника позивача, на підтвердження недобросовісної поведінки Акціонерного товариства «Укртрансгаз», Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект" в рамках позову надана ухвала Господарського суду Київської області від 28.10.2024 року у справі №911/2624/24 за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект" штрафу в загальній сумі 3963240,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач у справі №911/2624/24 посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №2311000056 від 17.11.2023 року про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) в частині поставки товару належної якості.

В обґрунтування позовних вимог у справі №910/13182/24 Господарського суду міста Києва щодо вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект", що умови цієї додаткової угоди розповсюджують свою дію на правовідносини, які виникли між сторонами з 17.11.2023 року (тобто з дати укладання договору), позивач обґрунтовує тим, що у випадку задоволення вимоги про внесення змін до спірного договору, вимоги цієї додаткової угоди повинні розповсюджувати свою дію з дати укладання договору, в противному випадку у відповідача є право нараховувати штраф у розмірі 20% вартості неякісних товарів, відповідно до п. 7.3 договору, а спосіб захисту буде лише частково відновлювати права Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект".

В свою чергу, у межах вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову Господарським судом міста Києва також встановлено, що тимчасова (до вирішення спору по суті) заборона АТ «РВС Банк» здійснювати будь-які виплат на виконання банківських гарантій №3379-23Г від 15.11.2023 року №3574-23Г від 24.11.2023 року за певним переліком вимог бенефіціара, не є втручанням в господарську діяльність АТ «РВС Банк» у розумінні ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність, як і не встановлено судом обставин стосовно того, що захід забезпечення позову запровпоновваний заявником, призведе до зупинення господарської діяльності Акціонерного товариства «Укртрансгаз», та не припинить права на банківську гарантію, натомість такий захід спрямований на зменшення ризику порушення майнових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект", пов`язаного із перерахуванням грошових коштів за банківською гарантією до вирішення справи по суті.

Представник скаржника в судовому засіданні 11.12.2024 року Північного апеляційного господарського суду підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задоволенні, ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 року у справі №910/13182/24 - скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.12.2024 року Північного апеляційного господарського суду заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні. Ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи в судове засідання 11.12.2024 року Північного апеляційного господарського суду не прибув. Про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа (наявна в матеріалах справи).

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Із поданої заяви про забезпечення позову вбачається, що заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству "РВС Банк" здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями №3379-23Г від 15.11.2023 року та №3574-23Г від 24.11.2023 року по будь-яким вимогам Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до набрання законної сили судовим рішенням.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник зазначив, що він планує звернутися до суду з позовною заявою про зобов`язання Акціонерного товариства "Укртрансгаз" прийняти поставку транспортних засобів згідно договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №2311000056 від 17.11.2023 року та внесення змін до договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №2311000056 від 17.11.2023 року шляхом укладання додаткової угоди в редакції позивача.

Відповідно до умов укладеного між заявником та Акціонерним товариством "Укртрансгаз" договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №2311000056 від 17.11.2023 року, як забезпечення виконання заявником умов цього договору, Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект" як постачальником надано Акціонерному товариству "Укртрансгаз" як покупцю, в межах строків визначених сторонами, відповідні банківські гарантії №3379-23Г від 15.11.2023 року на суму 990810,00 грн та №3574-23Г від 24.11.2023 року на суму 5944860,00 грн.

Вказані банківські гарантії були видані Акціонерним товариством "РВС Банк".

В той же час, заявник вказує на те, що товар (автомобіль) привезений ним для Акціонерного товариства «Укртрансгаз» є якісним та таким, що відповідає умовам договору №2311000056 від 17.11.2023 року, проте товариство не приймає його та повідомляє про недоліки автомобіля, через що Акціонерне товариство «Укртрансгаз» направило Акціонерному товариству «РВС Банк» вимоги про виплату банківських гарантій. Тобто, є ризик виконання банком наданих заявником гарантії в порядку безспірного перерахування на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" грошових коштів без врахування внесених змін до договору про закупівлю товарів, укладеного між заявником та Акціонерним товариством "Укртрансгаз", що в подальшому знівелює значення прийнятого судом рішення та унеможливить відновлення порушених прав заявника в межах цього позову.

Крім того, за твердженням заявника вказаний захід забезпечення позову є адекватним та співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч. 4, 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При цьому достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Так, зі змісту заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект" про забезпечення позову вбачається, що майбутньою позовною вимогою в позовній заяві буде вимога про зобов`язання прийняти відповідний товар та внесення змін до договору.

З огляду на те, що вказана позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект" (заявника заяви про забезпечення позову) є немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому разі має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18.

При цьому колегія суддів констатує, що гарантія є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Отже, підставою для пред`явлення вимог до гаранта є порушення принципалом виконання своїх зобов`язань перед бенефіціаром за основним зобов`язанням. Тобто гарант сплачує бенефіціару відповідну суму за гарантією при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов`язань.

При цьому, наявність факту порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією, встановлюється гарантом при настанні так званого гарантійного випадку та розгляді вимоги кредитора про сплату грошової суми, в якій останній повинен вказати, у чому полягає порушення принципалом основного зобов`язання, і, відповідно, гарант здійснює платіж по гарантії лише у випадку невиконання чи неналежного виконання принципалом основного зобов`язання, що забезпечене.

Натомість відсутність такого порушення основного зобов`язання, забезпеченого гарантією, може бути, зокрема, підставою для відмови у задоволенні вимог бенефіціара (кредитора) гарантом при розгляді вимоги кредитора про сплату грошової суми за гарантією.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18.01.2023 року у справі №910/3334/22.

Так, колегія суддів приймає до уваги, що враховуючи те, що обставини відсутності чи наявності порушення боржником основного зобов`язання підлягають дослідженню і встановленню під час розгляду справи по суті, суд не може забезпечувати позов у спосіб, який буде сприяти невиконанню зобов`язання, зокрема шляхом заборони гаранту вчиняти дії щодо виконання банківської гарантії.

Заборона судом здійснювати оплату на виконання банківської гарантії до моменту набрання законної сили рішенням у справі є підставою не виконувати зобов`язання щодо банківської гарантії (аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №910/6924/22).

Отже, вживаючи заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект" захід забезпечення позову, суд першої інстанції фактично дав оцінку позовним вимогам у даній справі по суті, заборонивши бенефіціару (відповідачу) вчиняти дії щодо стягнення коштів на підставі банківської гарантії, а банку (третя особа) виконувати зобов`язання за гарантією.

Також варто враховувати, що гарантія є строковим зобов`язанням, а строк розгляду справи та відповідно строк дії ухвали про забезпечення позову може значно перевищувати цей строк.

Так , колегія суддів відзначає, що строк дії банківських гарантій №3379-23Г від 15.11.2023 року на суму 990810,00 грн та №3574-23Г від 24.11.2023 року на суму 5944860,00 грн закінчується - 31.01.2025 року.

Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було здійснено неналежну оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття оскаржуваних заходів забезпечення позову та не з`ясовано всі обставини, зокрема щодо співмірності застосування такого заходу, як заборона Акціонерному товариству "РВС Банк" здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями №3379-23Г від 15.11.2023 року та №3574-23Г від 24.11.2023 року по будь-яким вимогам Акціонерного товариства "Укртрансгаз".

Отже, вжиті Господарським судом міста Києва ухвалою від 30.10.2024 (про вжиття заходів забезпечення до подання позовної заяви) у справі № 910/13182/24 заходи забезпечення позову не відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, адекватності, збалансованості інтересів сторін, доведеності обставин реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову.

За наведених обставин підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект" про вжиття заходів забезпечення до подання позову були відсутні, а у її задоволенні належало відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Статтею 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Акціонерне товариство "Укртрансгаз" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 року у справі №910/13182/24 скасуванню.

З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не вирішує питання щодо відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позивачем апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, оскільки не вирішує спір по суті. Такий (судовий збір) підлягає розподілу за наслідками вирішення спору Господарським судом міста Києва.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерне товариство "Укртрансгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 року у справі №910/13182/24 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 року у справі №910/13182/24 скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект" про забезпечення позову до подачі позову у справі №910/13182/24.

3. Матеріали справи № 910/13182/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Гаврилюк

Дата складення повного тексту 17.12.2024 року.