Постанова

від 10.12.2024 по справі 910/7908/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2024 р. Справа№ 910/7908/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Кропивної Л.В.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Ключкей М.М., в.о. директора, витяг з ЄДР від 03.10.2023; Хімін І.С., ордер ВК № 1129416 від 16.05.2024;

від відповідача: Григорчук І.О., ордер АІ № 1619713 від 24.05.2024;

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова"

на рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2024

у справі № 910/7908/23 (суддя - Марченко О.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Віалок Білд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради

про стягнення 2 556 842,90 грн,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Укрбуд Забудова" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Віалок Білд" про стягнення 2 556 842,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як покупцем, за укладеним з відповідачем, як постачальником, договором поставки № 070721-01 від 07.09.2021, було внесено передоплату за товар, який постачальником не було поставлено, у зв`язку з чим покупець листами у відповідача вимагав повернути сплачені грошові кошти у заявленій сумі, які так і не були повернуті.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.03.2024 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи видаткові накладні стосовно оплаченого покупцем товару містять відтиск печатки позивача, що свідчить про те, що така печатка не могла бути передана неуповноваженій особі для її використання і за поясненнями позивача проставлялася директором особисто, а видаткові накладні підписувалися відповідальною особою, у зв`язку з чим видаткові накладні підтверджують виконання відповідачем поставки оплачених позивачем будівельних матеріалів.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ "Укрбуд Забудова" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позовні вимоги.

Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення апелянт зазначав, що матеріали справи не містять акту фіксації об`єкту незавершеного будівництва від 29.11.2021 із зазначенням будівельних матеріалів належних позивачу та акту прийому-передачі будівельного майданчику від 01.12.2021.

Також позивач зазначав про ненадання відповідачем товарно-транспортних накладних на перевезення будівельних матеріалів та долучення до матеріалів справи копій видаткових накладних, а не їх оригіналів. При цьому посилався на недоведеність відповідачем підписання зі сторони позивача уповноваженою особою на здійснення господарської операції з прийняття товару таких видаткових накладних.

Окремо до вказаного скаржник стверджував про відмову суду першої інстанції у поновленні строку на долучення до матеріалів справи експертного висновку № 06/24 від 18.03.2024, здійсненого за заявою позивача, за результатами проведення почеркознавчого дослідження щодо видаткової накладної № 54 від 08.10.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А., відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 25.06.2024.

03.06.2024 до апеляційного суду надійшов відзив відповідача із запереченнями на апеляційну скаргу.

24.06.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

25.06.2024 судове засідання не відбулось в зв`язку з перебуванням судді Барсук М.А. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 призначено розгляд справи на 03.09.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 розгляд справи відкладено на 24.09.2024.

24.09.2024 до апеляційного суду надійшли додаткові пояснення відповідача по справі, в яких він просив долучити до матеріалів справи (а.с. 73-88 том 3): копії акту фіксації стану об`єкту незавершеного будівництва № 1 від 01.12.2021 "Будівництво дошкільного навчального закладу по вул. Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль, Київської області (коригування)"; акти №№ 1, 2 щодо своєчасності виконання робіт від 15.11.2021; акту прийому-передачі будівельного майданчику по об`єкту від 01.12.2021; акту № 3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року за договором № 22 від 28.05.2020.

24.09.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання позивача про долучення документів до матеріалів апеляційної скарги, а саме (а.с. 93-107 том 3): витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) кримінальне провадження № 12024105020000956 від 20.06.2024; заява про прийняття на роботу Башлай Н.О. від 16.10.2020; наказ № 51-К від 16.10.2020 про прийняття на роботу Башлай Н.О.; згода на збір та обробку персональних даних від 16.10.2020; трудовий договір № 11-10/20 від 16.10.2020; договір про повну матеріальну відповідальність від 23.10.2020; заява про продовження строку дії трудового договору від 30.12.2020; наказ про продовження строку трудового договору № 61-К від 30.12.2020.

Частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу (далі -ГПК) України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів ст. 269 ГПК України. Таким чином, суд апеляційної інстанції досліджує нові докази, якщо вони існували на час розгляду справи судом першої інстанції та якщо визнає, що вони не могли бути надані суду першої інстанції у виняткових випадках.

Враховуючи наведене, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги надані сторонами даної справи додаткові докази, оскільки заявниками не доведено винятковості випадку та причин, що об`єктивно не залежали від них для надання таких доказів суду першої інстанції. Окрім того, наданий позивачем витяг з ЄРДР (кримінальне провадження № 12024105020000956 від 20.06.2024), виник після прийняття судом першої інстанції рішення у даній справі.

24.09.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 задоволено вказане клопотання про відкладення розгляду справи та відкладено справу на 15.10.2024.

09.10.2024 до апеляційного суду надійшли додаткові пояснення відповідача.

10.10.2024 до апеляційного суду надійшли заперечення відповідача на клопотання позивача про долучення документів від 24.09.2024, оскільки позивачем не зазначено підстав поважності причин та обґрунтованих підстав неможливості подання цих документів до суду першої інстанції.

15.10.2024 судове засідання не відбулось в зв`язку з перебуванням головуючого судді Руденко М.А. та судді Барсук М.А. у відрядженні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 розгляд апеляційної скарги призначено на 19.11.2024.

18.11.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи аналізу видаткових накладних у вигляді таблиці.

19.11.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання відповідача про витребування у господарського суду міста Києва матеріалів справи № 911/3628/21 за позовом управління капітального будівництва Бориспільської міської ради до ТОВ "Укрбуд Забудова" про стягнення коштів, оскільки матеріали вказаної справи, зокрема, містять акти серед переліку матеріалів та обладнання яких містяться матеріали, які поставлялись ТОВ "Віалок Білд" для ТОВ "Укрбуд Забудова" на об`єкт будівництва, а також вбачається, що частина матеріалів використовувалась для виконання робіт на будівництві, а частина матеріалу зберігалась на майданчику для будівництва.

За твердженням заявника, клопотання про витребування вказаної справи ним подано після ознайомлення з матеріалами такої справи - 20.09.2024.

Згідно статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання про витребування доказів подано 18.11.2024 відповідачем з пропуском строку, у зв`язку з чим підлягає залишенню без розгляду, оскільки заявник не був позбавлений можливості заявити його у розумний строк після ознайомлення з матеріалами справи № 911/3628/21. Окрім того, строк на подання клопотань встановлювався сторонам ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 (протягом 15 днів з моменту отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження, яка отримана відповідачем 20.05.2024; а.с. 29-31 том 3).

19.11.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі адвоката.

19.11.2024 судове засідання не відбулось, справу знято з розгляду в зв`язку з перебування судді Барсук М.А. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 розгляд апеляційної скарги призначено на 26.11.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 відкладено розгляду справи на 03.12.2024.

03.12.2024 до апеляційного суду надійшла заяви позивача про відвід судді Кропивної Л.В.

03.12.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання про проведення судового засідання по справі без участі представника позивача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 розгляд справи відкладено на 10.12.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 визнано заяви позивача про відвід судді Кропивної Л.В. від участі у розгляді апеляційної скарги необґрунтованими та справу передано на вирішення питання про відвід судді у порядку встановленому ст. 32 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024, у складі колегії суддів: Гаврилюк О.М. (головуючий), Сулім В.В., Майданевич А.Г., відмовлено у задоволенні заяв позивача про відвід судді Кропивної Л.В. від розгляду апеляційної скарги та повернуто матеріали справи на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.

В судовому засіданні, яке відбулось 10.12.2024, апелянт просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач заперечував доводи апеляційної скарги та вказував на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, повідомлена належним чином.

Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики ЄСПЛ критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші.

Зважаючи на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, то колегією суддів не встановлено обставин згідно яких цей спір не може бути вирішений в даному судовому засіданні за відсутності представника третьої особи.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що 07.09.2021 ТОВ "Укрбуд Забудова" (покупець) і ТОВ "Віалок Білд" (постачальник) укладено договір поставки № 070721-01 (далі - договір; а.с. 6-8 том 1), за умовами якого постачальник зобов`язався передати товар у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти товар і сплатити його вартість.

Зі змісту пунктів 2.1, 2.2 договору випливає, що загальна кількість товару, що підлягає поставці, одиниці вимірювання, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначається за згодою сторін, що відображається у накладній на відповідну кількість товару оплату. Кількість товару, яка підлягає поставці, відображається у видаткових накладних, які після підписання їх сторонами є невід`ємними додатками до договору, та оформлені згідно чинного законодавства України із дотриманням вимог, що звичайно ставляться до змісту і форми таких документів, з обов`язковим зазначенням договору, за яким здійснюється переказ коштів.

Згідно пунктів 3.4-3.7 договору кількість товару, ціна та вартість кожної партії поставки товарів визначається сторонами. Передача товару здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається. На загальну вартість товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством. Поставка здійснюється партіями на умовах DDP згідно з правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2020 року, місце поставки товару склад покупця за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Володимира Момота, буд. 46-А, або інший склад, погоджений сторонами. Покупець зобов`язаний належним чином оформити прийняття товару, у т.ч. підписати накладну, надати довіреність на отримання товару і передати підписані покупцем документи постачальнику. Товар вважається проданим покупцю з моменту підписання накладної. Дата поставки товару зазначається у накладних на товар.

Відповідно до пунктів 3.9-3.11 договору зобов`язання постачальника з поставки партії товару вважається виконаним з моменту підписання покупцем видаткової накладної постачальника на такий товар. Прийомка товару по кількості і якості відбувається в місці передачі товару від постачальника покупцю. Представник покупця, що здійснює безпосереднє приймання товару повинен бути уповноваженим на приймання товару за кількістю і якістю та на підписання, у разі виявлення нестачі чи неякісного/пошкодженого товару, відповідного акта.

За умовами пунктів 4.1, 4.2 договору ціни на товар, що постачається постачальником, є вільними відпускними, погоджуються сторонами і відображаються у видаткових накладних на кожну конкретну партію товару. Сторони визначають, що ціни на товар, які є дійсними на дату укладення договору і погоджені сторонами, можуть змінюватися постачальником в залежності від показників, які обумовлюють ціну товару. Перегляд цін на товар, який пропонується постачальником до поставки за договором, здійснюється шляхом погодження з покупцем змінених цін, та часу, протягом якого діятимуть змінені ціни. Загальна сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником та підписаних видаткових накладних покупцем протягом строку дії договору.

Оплата здійснюється у вигляді попередньої оплати у розмірі повної вартості замовленої партії шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника. Оплата здійснюється покупцем на підставі договору та рахунка-фактури, виставленої постачальником вартості відповідної партії товару протягом 5-ти днів до отримання товару. При здійсненні платежу покупець обов`язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату договору, або номер та дату рахунка-фактури, виписаного постачальником на оплату поставленої партії товару (пункти 5.1, 5.2 договору).

Згідно пунктів 8.1, 8.6 договору він вступає в дію з моменту його укладення обома сторонами і діє до грудня 2021 року. Дострокове розірвання договору можливе лише у випадках, передбачених законодавством України. У разі перевищення терміну дії договору він вважається пролонгованим на той самий строк.

Постачальником виставлено покупцю рахунки на оплату на загальну суму 2 406 842,99 грн, а саме (а.с. 10-14 том 1):

№ 23 від 15.09.2021 на суму 181 173,88 грн,

№ 26 від 15.09.2021 на суму 15 909,86 грн,

№ 25 від 15.09.2021 на суму 1 334 622,05 грн,

№ 20 від 15.09.2021 на суму 24 094,42 грн,

№ 16 від 15.09.2021 на суму 427 599,00 грн,

№ 19 від 15.09.2021 на суму 43 939,67 грн,

№ 17 від 15.09.2021 на суму 100 365,14 грн,

№ 35 від 04.11.2021 на суму 279 138,97 грн.

Позивачем сплачено відповідачу 2 556 842,90 грн згідно платіжних доручень (а.с. 15-19 том 1):

№ 71 від 21.09.2021 на суму 181 173,88 грн (згідно рахунку № 23 від 15.09.2021),

№ 72 від 21.09.2021 на суму 15 909,86 грн (згідно рахунку № 26 від 15.09.2021),

№ 73 від 21.09.2021 на суму 24 094,42 грн (згідно рахунку № 20 від 15.09.2021),

№ 74 від 21.09.2021 на суму 1 334 622,05 грн (згідно рахунку № 25 від 15.09.2021),

№ 75 від 21.09.2021 на суму 427 599,00 грн (згідно рахунку № 16 від 15.09.2021),

№ 76 від 21.09.2021 на суму 43 939,67 грн (згідно рахунку № 19 від 15.09.2021),

№ 77 від 21.09.2021 на суму 100 365,14 грн (згідно рахунку № 17 від 15.09.2021),

№ 819 від 05.11.2021 на суму 279 138,97 грн (згідно рахунку № 35 від 04.11.2021),

№ 230 від 09.10.2020 на суму 50 000,00 грн (оплата за плиту теплоізоляційну згідно рахунку № 2 від 09.10.2020),

№ 675 від 08.07.2021 на суму 100 000,00 грн (оплата за будматеріали згідно рахунку № 23 від 29.06.2021),

Листами № 02 від 01.03.2023 та № 06 від 20.03.2023 покупець звертався до постачальника щодо нездійснення поставки оплачених матеріалів та просив повернути грошові кошти у сумі 2 556 842,90 грн (а.с. 20-26 том 1).

Стверджуючи, що постачальником не було здійснено поставку товару, а на вимогу покупця не повернуто сплачені за товар грошові кошти, позивачем заявлено даний позов.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про виконання постачальником зобов`язання з поставки товару, з огляду на наявні в матеріалах справи видаткові накладні на яких міститься печатка покупця і такі обставини не були заперечені позивачем.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту наведеної норми слідує, що право вимагати повернення суми попередньої оплати виникає у покупця за умови неналежного виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару.

Як зазначав позивач, відповідачем не було поставлено йому оплачені будівельні матеріали.

Разом з тим, відповідачем на підтвердження виконання господарської операції по поставці товару до суду першої інстанції, у відповідності до положень ч. 2 ст. 91 ГПК України, надано належним чином засвідчені копії видаткових накладних на загальну суму 2 556 842,99 грн (а.с. 67-78; том 1), а саме:

№ 4 від 09.10.2020 на суму 50 000,00 грн (плита),

№ 29 від 12.07.2021 на суму 100 000,00 грн (будматеріали),

№ 45 від 02.08.2021 на суму 15 909,86 грн,

№ 52 від 30.09.2021 на суму 81 173,88 грн,

№ 56 від 30.09.2021 на суму 100 000,00 грн,

№ 57 від 30.09.2021 на суму 24 094,42 грн,

№ 50 від 30.09.2021 на суму 427 599,00 грн,

№ 53 від 30.09.2021 на суму 43 939,67 грн,

№ 51 від 30.09.2021 на суму 100 365,14 грн,

№ 54 від 08.10.2021 на суму 899 652,05 грн,

№ 55 від 03.11.2021 на суму 434 970,00 грн,

№ 59 від 12.11.2021 на суму 279 138,97 грн, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Під час розгляду справи судом першої інстанції позивач заперечував підписання директором товариства видаткових накладних, а також зазначав, що частина накладних підписана неуповноваженою особою товариства.

З цього приводу слід зазначити, що встановивши наявність відбитку печатки на документах та, враховуючи, що юридична особа несе повну відповідальність за законність використання її печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена, викрадена або в інший спосіб вибула з володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.

З`ясування відповідних питань і оцінка пов`язаних з ними доказів має істотне значення для вирішення такого спору, оскільки це дозволило б з максимально можливим за цих обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій (тобто чи співпадає така особа з відповідачем у цій справі, чи ні).

Правові висновки Верховного Суду у постановах від 03.02.2020 у справі № 909/1073/17, від 18.08.2020 у справі № 927/833/18.

У відповідності до правової позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17, відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Колегія суддів зазначає, що наявні матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в підтвердження фактів протиправності використання печатки позивача чи доказів її втрати, або іншого вибуття її з відання цієї юридичної особи у період складення сторонами вищезазначених видаткових накладних. Так само і не надано доказів звернення до правоохоронних органів, у зв`язку із втратою чи викраденням печатки.

Відтак, беручи до уваги повну відповідальність юридичної особи за законність використання її печатки, а також з огляду на відсутність в матеріалах справи доказового підтвердження факту втрати чи викрадення печатки позивача, а відтак її використання поза волею цієї юридичної особи, колегія суддів приходить до висновку, що відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі юридичної особи у здійсненні господарської операції за цими документами.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що під час розгляду даного спору судами позивачем клопотання про проведення експертизи щодо виявлення ознак підробки документів (видаткових накладних), зокрема, в частині проставлення печатки позивачем не заявлялось.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19 зазначила, що податкова накладна (в залежності від фактичних обставин певної справи) може бути допустимим доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним, якщо сторона, яка заперечує факт поставки вчинила юридично значимі дії: зареєструвала податкову накладну; сформувала податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом тощо, оскільки підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт лише реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки. Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст. Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце (такий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 зі справи № 910/23097/17).

За наслідками господарських операцій за вищевказаними видатковими накладними постачальником було зареєстровано податкові накладні: № 1 від 05.10.2020 на суму 50 000,00 грн, № 3 від 08.07.2021 на суму 100 000,00 грн, № 11 від 02.08.2021 на суму 15 909,86 грн, № 10 від 22.09.2021 на суму 427 599,00 грн, № 12 від 22.09.2021 на суму 181 173,88 грн (коригування № 2 від 01.11.2021), № 11 від 22.09.2021 на суму 100 365,14 грн, № 13 від 22.09.2021 на суму 43 939,67 грн, № 15 від 22.09.2021 на суму 24 094,42 грн (коригування № 1 від 01.11.2021), № 1 від 05.11.2021 на суму 279 138,97 грн, № 14 від 22.09.2021 на суму 1 334 622,05 грн (коригування № 3 від 03.11.2021), що підтверджують квитанції про їх реєстрацію у Єдиному державному реєстрі податкових накладних, а саме: реєстраційний номер документа 9276951202, документ доставлено 26.10.2020; № 9205490392 від 26.07.2021; № 9242460301 від 25.08.2021; № 9306440122 від 15.10.2021; № 9306453768 від 15.10.2021 (коригування № 9354837523 від 23.11.2021); № 9306415335 від 15.10.2021; № 9306419341 від 15.10.2021; № 9306440181 від 15.10.2021 (коригування № 9354791392 від 23.11.2021); № 9364264235 від 30.11.2021; № 9306447260 від 15.10.2021 (коригування № 9361555741 від 29.11.2021) (а.с. 167-206 том 1).

Водночас директор позивача у суді першої інстанції зазначав, що товариство скористалося податковим кредитом за такими податковими накладними і вказані обставини не були заперечені в суді апеляційної інстанції. Доказів звернень щодо безпідставного нарахування податкового кредиту постачальником за податковими накладними покупцем до матеріалів справи не надано.

Колегія суддів також звертає увагу, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18.

Окрім зазначеного відповідачем було долучено до матеріалів справи видаткові накладні на підтвердження закупівлі у інших юридичних осіб (ТОВ "АВС-Пласт"; ФОП Благородна А.Ю.; ТОВ "Аеротерм"; ТОВ "Інтергіпс Плюс") поставлених позивачу матеріалів (а.с. 207-231 том 1) у період з 2020 року по листопад 2021 року, а також оборотно-сальдові відомості по рахунку 205 за жовтень 2020 та серпень-листопад 2021 (а.с. 9-55 том 2).

Враховуючи наведене, відповідачем було поставлено позивачу оплачений останнім товар на загальну суму 2 556 842,90 грн, у зв`язку з чим судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову.

При цьому, відсутність у матеріалах справи під час розгляду спору судом першої інстанції акту фіксації об`єкту незавершеного будівництва від 29.11.2021 та акту прийому-передачі будівельного майданчику від 01.12.2021 не спростовує встановлених обставин щодо поставки постачальником покупцю товару.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено обґрунтованості апеляційної скарги, оскільки його доводи наведені в заперечення отримання товару спростовуються встановленими обставинами справи та правовими висновками Верховного Суду.

Частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За приписами частини 3 статті 13, частини 1 статті 74, частин 1, 2 статті 76, частини 1 статті 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Щодо тверджень апелянта про ненадання відповідачем товарно-транспортних накладних, то під час розгляди справи судом першої інстанції відповідачем подано клопотання від 23.02.2024 про долучення товарно-транспортних накладних (далі - ТТН) (а.с. 120-145 том 2) щодо перевезення вантажів (будівельних матеріалів) автомобільним транспортом, яке залишено судом першої інстанції без розгляду, оскільки клопотання подано під час розгляду справи по суті з пропуском строку на подання доказів, і заявником не доведено неможливості його подання у строк з причин, що не залежали від нього.

Водночас, хоча ТТН і підтверджує факт перевезення вантажоодержувачу (покупцю) товару, однак отримання та набуття права власності на товар підтверджується видатковими накладними, про що, зокрема, і зазначено у пунктах 3.4, 3.8, 3.9 договору, тож не надання судом оцінки ТТН (у зв`язку з пропуском відповідачем строку на подання таких доказів) не впливає на правильність вирішення даного спору.

Стосовно не поновлення судом першої інстанції позивачу строку на подання експертного висновку за результатами проведення почеркознавчого дослідження за заявою в.о. директора ТОВ "Укрбуд Забудова" Ключкея М.М. № 06/24 від 18.03.2024 (а.с. 180-189 том 2), суд апеляційної інстанції зазначає, що такий експертний висновок мав бути поданий разом із відповіддю на відзив, однак позивач протягом розгляду спору судом першої інстанції не просив надати додатковий час для його складання та подання, у зв`язку з чим господарський суд правомірно відмовив позивачу у поновленні строку на подання експертного висновку.

Відхиляючи доводи апелянта про встановлення обставин відсутності поставки товару за договором № 070721-01 від 07.09.2021 у справі № 911/3628/21 за позовом управління капітального будівництва Бориспільської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області та Бориспільська міська рада Київської області, про стягнення 2 607 614,05 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною 4 статті 75 ГПК України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Водночас, зі змісту постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 та рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 911/3628/21 не вбачається надання судами оцінки виконанню сторонами правочину № 070721-01 від 07.09.2021 його умов, і при цьому ТОВ "Віалок Білд" не приймав участі у вказаній справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із рішенням господарського суду і підстав для його скасування або зміни не має.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова" на рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/7908/23 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/7908/23 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/7908/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 18.12.2024.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

Л.В. Кропивна