Постанова

від 16.12.2024 по справі 911/2369/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2024 р. Справа №911/2369/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Кропивної Л.В.

Демидової А.М.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники учасників справи в судове засідання не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д`яченка Євгенія Станіславовича

на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2024 (повний текст складено 11.11.2024)

у справі №911/2369/23 (суддя Ярема В.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджітранс"

про стягнення 1 705 992, 24 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються

29.08.2024, через систему "Електронний суд", Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" (далі - ТОВ "Юнайтед Енерджі") подано скаргу на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д`яченка Євгенія Станіславовича, в якій скаржник просить суд:

- визнати неправомірними дії приватного виконавця Д`яченка Є.С. щодо повернення ТОВ "Юнайтед Енерджі" без прийняття до виконання наказу Господарського суду Київської області від 07.08.2024 №911/2369/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджітранс" (далі - ТОВ "Біоенерджітранс) на користь ТОВ "Юнайтед Енерджі" суми боргу в розмірі 1 705 992,24 грн та витрат зі сплати судового збору в сумі 25 589,88 грн;

- скасувати повідомлення приватного виконавця Д`яченка Є.С. від 28.08.2024 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, за наказом Господарського суду Київської області від 07.08.2024 №911/2369/23;

- зобов`язати приватного виконавця Д`яченка Є.С. прийняти на виконання судовий наказ Господарського суду Київської області від 07.08.2024 №911/2369/23 про стягнення з ТОВ "Біоенерджітранс" на користь ТОВ "Юнайтед Енерджі" суми боргу в розмірі 1 705 992,24 грн та витрат зі сплати судового збору в сумі 25 589,88 грн.

В обґрунтування вищенаведеної скарги позивач посилається на те, що дії приватного виконавця Д`яченка Є.С. щодо повернення наказу Господарського суду Київської області від 07.08.2024 №911/2369/23 ТОВ "Юнайтед Енерджі" без прийняття до виконання є неправомірними та такими, що не відповідають вимогам закону.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.10.2024 у справі №911/2369/23 скаргу ТОВ "Юнайтед Енерджі" на дії приватного виконавця Д`яченка Є.С. задоволено.

Визнано неправомірними дії приватного виконавця Д`яченка Є.С. щодо повернення ТОВ "Юнайтед Енерджі" без прийняття до виконання наказу Господарського суду Київської області від 07.08.2024 у справі №911/2369/23 про стягнення з ТОВ "Біоенерджітранс" на користь ТОВ "Юнайтед Енерджі" суми боргу в розмірі 1 705 992,24 грн та витрат зі сплати судового збору в сумі 25 589,88 грн.

Скасовано повідомлення приватного виконавця Д`яченка Є.С. від 28.08.2024 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання за наказом Господарського суду Київської області від 07.08.2024 у справі №911/2369/23.

Зобов`язано приватного виконавця Д`яченка Є.С. прийняти на виконання судовий наказ Господарського суду Київської області від 07.08.2024 №911/2369/23 про стягнення з ТОВ "Біоенерджітранс" на користь ТОВ "Юнайтед Енерджі" суми боргу в розмірі 1 705 992,24 грн та витрат зі сплати судового збору в сумі 25 589,88 грн.

Постановляючи вищенаведену ухвалу, суд першої інстанції враховуючи, що ТОВ "Юнайтед Енерджі" підтверджено факт знаходження майна боржника, зокрема, грошових коштів на рахунках в Акціонерному товаристві "Ощадбанк" (далі - АТ "Ощадбанк" у місті Києві, тобто в межах виконавчого округу приватного виконавця Д`яченка Є.С., дійшов висновку про задоволення скарги ТОВ "Юнайтед Енерджі" на дії приватного виконавця Д`яченка Є.С.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, приватний виконавець Д`яченко Є.С. звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2024 у справі №911/2369/23 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволення скарги ТОВ "Юнайтед Енерджі" на дії приватного виконавця відмовити.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги приватний виконавець Д`яченко Є.С. посилається на те, що судом першої інстанції, при розгляді справи, не повно з`ясовано обставини справи, зокрема, не надана правова оцінка застосування приватним виконавцем норм Кодексу професійної етики приватних виконавців України, затвердженого рішенням З`їзду приватних виконавців України від 26.10.2021 №7 під час прийняття рішення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2024 апеляційну скаргу приватного виконавця Д`яченка Є.С. у справі №911/2369/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Кропивна Л.В., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця Д`яченка Є.С. на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2024 у справі №911/2369/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 16.12.2024. Витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2369/23. Учасникам справи встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 05.12.2024.

04.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/2369/23.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

03.12.2024, через систему "Електронний суд", ТОВ "Юнайтед Енерджі" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє просить суд апеляційну скаргу приватного виконавця Д`яченка Є.С. залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2024 у справі №911/2369/23 - без змін.

Так, у відзиві ТОВ "Юнайтед Енерджі" зазначає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскарженого судового рішення - без змін.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

Сторони та приватний виконавець своїх представників в судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у встановленому чинним законодавством порядку. Також у матеріалах справи міститься клопотання приватного виконавця Д`яченка Є.С. про розгляд справи без його участі.

Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Таким чином, сторони та приватний виконавець повідомлені судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом. При цьому, явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №911/2369/23 розглядається за їх відсутності.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 271 ГПК України).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом

Відповідно до статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" однією з засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За приписами частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно зі статтею 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Таким чином, одним з засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень, який передбачає, зокрема, обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби щодо примусового виконання судових рішень.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 6 частини 1 статті 3 цього Закону передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Київської області від 14.12.2023 у справі №911/2369/23 позовні вимоги ТОВ "Юнайтед Енерджі" до ТОВ "Біоенерджітранс" задоволено.

Стягнуто з ТОВ "Біоенерджітранс" на користь ТОВ "Юнайтед Енерджі" заборгованість в сумі 1 705 992,24 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 25 589,88 грн.

07.08.2024 на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.

ТОВ "Юнайтед Енерджі" звернулося до приватного виконавця Д`яченка Є.С. із заявою від 21.08.2024 №21/08-1 про відкриття виконавчого провадження за наказом Господарського суду Київської області від 07.08.2024 у справі №911/2369/23.

Разом із тим, приватний виконавець Д`яченко Є.С., керуючись пунктом 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", повернув наказ Господарського суду Київської області від 07.08.2024 №911/2369/23 стягувачу без прийняття до виконання, що підтверджується повідомленням про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 28.08.2024.

За приписами статей 1, 18, 26, частин 1, 3, 5 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Згідно з пунктами 2, 3 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2832/5) примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону, здійснюють державні виконавці та приватні виконавці (крім рішень, передбачених частиною 2 статті 5 Закону).

Відповідно до абзацу 12 пункту 3 розділу ІІІ вказаної Інструкції, у разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника, до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

Передбачена цією нормою необхідність стягувача додати до заяви докази місцезнаходження майна боржника обумовлена необхідністю обґрунтування та доведення стягувачем виконавцю такого критерію, як місцезнаходження майна боржника та лише в ракурсі того, що майно боржника знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця. Зазначена норма передбачає надання стягувачем лише доказів місцезнаходження майна боржника на цій території, а не доказів фактичної наявності майна боржника у місцезнаходженні такого майна.

Зазначена норма Інструкції (у разі якщо стягувач в якості майна боржника зазначає грошові кошти) не може тлумачитися як така, що передбачає обов`язок стягувача додавати до заяви про примусове виконання рішення докази фактичної наявності грошових коштів на банківських рахунках боржника, оскільки у разі такого її тлумачення (застосування) ця норма суперечила б статті 60 та пункту 1 частини 1 статті 61 Закону України "Про банки і банківську діяльність", за змістом яких відомості про банківські рахунки клієнтів, фінансово-економічний стан клієнтів є банківською таємницею, забезпечення збереження якої є обов`язком банку, зокрема шляхом обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю.

Аналіз наведених норм Закону України "Про банки і банківську діяльність" свідчить про те, що стягувач, який не входить до кола осіб, які мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю, та не є особою, якій відповідно до частини 1 статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк може розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, обмежений у можливостях надати органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю відомості про стан рахунків боржника у банках. Таке тлумачення цієї норми Інструкції також суперечить частині 1 статті 19 Конституції України, за змістом якої ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Отже, на стадії вирішення питання про відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника виконавець має дослідити цей критерій не в ракурсі фактичного знаходження майна у його (зазначеному стягувачем) місцезнаходженні, а саме для встановлення обставини наявності майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця за формальними ознаками: за доданими стягувачем до заяви про примусове виконання рішення доказами місцезнаходження майна боржника на такій території. Установлення обставин фактичної наявності майна боржника у його місцезнаходженні (зазначеному стягувачем), у тому числі коштів, належить до дій виконавця з розшуку майна боржника, які вчиняються у процесі здійснення виконавчого провадження після прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження.

З огляду на наведене стягувач, звертаючись до виконавця з заявою про примусове виконання рішення, має довести саме обставини знаходження майна боржника в межах виконавчого округу приватного виконавця, надати (додати до заяви) докази місцезнаходження майна боржника на цій території, а не докази фактичної наявності майна боржника у місцезнаходженні такого майна.

Таким чином, за наявності документального підтвердження відомостей про наявність такого майна в межах виконавчого округу приватного виконавця, зокрема, відомостей про відкриті на ім`я боржника рахунки в банках або інших фінансових установах, виконавець має підстави для відкриття виконавчого провадження за таким критерієм, як місцезнаходження майна боржника.

Схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.07.2021 у справі №905/2419/18 та підтримана Верховним Судом у постанові від 04.04.2024 у справі №913/262/22.

Як зазначалось вище, ТОВ "Юнайтед Енерджі" звернулось до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д`яченка Є.С. з заявою про відкриття виконавчого провадження за наказом Господарського суду Київської області від 07.08.2024 у справі №911/2369/23 про стягнення з ТОВ "Біоенерджітранс" на користь ТОВ "Юнайтед Енерджі" заборгованості в сумі 1 705 992,24 грн та витрат зі сплати судового збору в сумі 25 589,88 грн.

До заяви про відкриття виконавчого провадження скаржником долучено:

- копію договору від 26.01.2021 №БГ21/01/26-2, укладеного між ТОВ "Біоенерджітранс" та ТОВ "Юнайтед Енерджі", у розділі 11 якого вказано, що у ТОВ "Біоенерджітранс" наявний рахунок НОМЕР_1 в банківській установі - Філії - Головного управлінні по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", МФО 322669, яка знаходиться за адресою: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 27

- копію платіжної інструкції від 31.05.2023 №2515 на підтвердження наявності у боржника - ТОВ "Біоенерджітранс" рахунку НОМЕР_1 в Філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", МФО 322669, яка знаходиться за адресою: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 27.

Повідомленням приватного виконавця Д`яченка Є.С. від 28.08.2024 повернуто наказ Господарського суду Київської області від 07.08.2024 у справі №911/2369/23 без прийняття до виконання, з посиланням на пункт 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з огляду на приписи абзацу 12 пункту 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, надані скаржником копії договору від 26.01.2021 №БГ21/01/26-2 та платіжної інструкції від 31.05.2023 №2515 є належними доказами того, що боржник має рахунок у АТ "Ощадбанк", яке зареєстроване за адресою: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 27. Отже, стягувачем надано докази, які засвідчують факт знаходження майна боржника у м. Києві, тобто за територіальним округом діяльності приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Д`яченка Є.С.

З огляду на те, що ТОВ "Юнайтед Енерджі" підтверджено факт знаходження майна боржника, зокрема, грошових коштів на рахунках в АТ "Ощадбанк" у м. Києві, тобто в межах виконавчого округу приватного виконавця у м. Києві Д`яченка Є.С., місцевий господарський суд дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, про задоволення скарги ТОВ "Юнайтед Енерджі" на дії приватного виконавця Д`яченка Є.С.

При цьому, як вірно зазначає позивач у відзиві на апеляційну скаргу, Кодекс професійної етики приватних виконавців України, затверджений рішенням З`їзду приватних виконавців України №7 від 26.10.2021, є індивідуальним правовим актом направленим виключно на регулювання правової поведінки в професійній спільноті приватних виконавців і має враховувати встановлені норми законодавчих актів, які всебічно регулюють процес виконавчого провадження з врахуванням прав і обов`язків усіх учасників виконавчого провадження, а не виключно прав і обов`язків приватних виконавців, як одного з учасників виконавчого провадження.

Встановлені Кодексом професійної етики приватних виконавців України правила поведінки приватних виконавців не можуть порушувати права інших учасників виконавчого провадження встановлені законами України.

За приписами частини 5 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що приватний виконавець при прийнятті рішень має керуватися в першу чергу законом, який має вищу юридичну силу, а не нормами Кодексу професійної етики приватних виконавців України.

Таким чином, посилання приватного виконавця на статтею 16 Кодексу професійної етики приватних виконавців України, затвердженого рішенням З`їзду приватних виконавців України №7 від 26.10.2021, не може бути підставою для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Враховуючи вищевикладене, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість доводів ТОВ "Юнайтед Енерджі", у зв`язку з чим скарга на дії приватного виконавця Д`яченка Є.С. підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянтів, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду залишає апеляційну скаргу приватного виконавця Д`яченка Є.С. без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2024 у справі №911/2369/23 - без змін.

Розподіл судових витрат

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на приватного виконавця Д`яченка Є.С.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д`яченка Євгенія Станіславовича на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2024 у справі №911/2369/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2024 у справі №911/2369/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/2369/23 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 18.12.2024.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Л.В. Кропивна

А.М. Демидова