Постанова

від 30.10.2024 по справі 908/584/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2024 року м.Дніпро Справа № 908/584/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання: Коновал Д.О.

представники сторін:

від скаржника: Гордієнко В.А.;

від відповідача-2: Грищенко І.І.;

представник відповідача-1 у судове засідання не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.05.2024 року у справі №908/584/24 (суддя Проскуряков К.В.)

за позовом: Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (електронна пошта: sud@privatbank.ua; вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 14360570)

до відповідачів:

1) ОСОБА_1 (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 )

2) Приватного підприємства "Кіпаріссервіс-2013" (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1; пр. Богдана Хмельницького, буд. 5, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312; код ЄДРПОУ 38761832)

про солідарне стягнення 1 511 680,30 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.05.2024 року у справі №908/584/24 позовну заяву Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до відповідачів: ОСОБА_1 , ПП "Кіпаріссервіс-2013" про солідарне стягнення 1 511 680,30 грн. залишено без розгляду.

Правовою підставою прийнятого рішення суд зазначив приписи пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України та зазначив:

- у судові засідання 13.05.2024 року, 27.05.2024 року в режимі відеоконференцзв`язку представник позивача не з`явився, поважності причин неявки у вищевказані судові засідання не обґрунтував, жодних клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи без його участі до суду не направив;

- всі процесуальні документи надсилались позивачу до електронного кабінету.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Вказує, що не погоджується з ухвалою суду, вважає її прийнятою з порушенням норм процесуального права, а також за невідповідності висновків суду обставинам справи.

Апелянт звертає увагу на наступне:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 року розгляд справи у підготовчому засіданні було відкладено на 13.05.2024 року на 10 год. 30 хв.

Представник АТ КБ "Приватбанк" адвокат Васильєва Крістіна Вікторівна 06.05.2024 року подала заяву про проведення всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

13.05.2024 року господарським судом Запорізької області було винесено ухвалу про проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв`язку. Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС знаходиться в загальному доступі за посиланням на офіційному сайті https://vkz.court.gov.ua/site/manual.

Позивачем встановлено, що з скріншоту розділу "МОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ" з критеріями пошуку відеоконференцій за період з 01.05.2024 року по 06.06.2024 року жодних відеоконференцій 13.05.2024 року господарським судом Запорізької області. учасниками якої була б представник АТ КБ "Приватбанк", не створювалось, у зв`язку з чим судом було позбавлено представника позивача можливості бути присутнім на судовому засіданні 13.05.2024 року.

Апелянт вказує, що у разі проведення господарським судом Запорізької області судового засідання, призначеного 13.05.2024 року о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції, дані про цю відеоконференцію містились би у розділі "МОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ" за офіційним посиланням: https://vkz.court.qov.ua/user-conference. в незалежності від того, чи підключилась особа до даної конференції чи ні.

Наведеним скаржник спростовує доводи суду першої інстанції щодо неявки уповноваженого представника позивача у судове засідання в режимі відеоконференцзв`язку, призначене на 13.05.2024 року.

Також апелянт зазначає обставини щодо неявки уповноваженого представника позивача у судове засідання в режимі відеоконференцзв`язку, призначене на 27.05.2024 року.

Зазначає наступне:

Відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області від 13.05.2024 року розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 27.05.2024 року о 10 год. 30 хв. Проте, як вбачається з протоколу судового засідання в режимі конференції № 2915730, справа № 908/584/24 від 27.05.2024 року:

" о 09:50:00 Секретар судового засідання: Соколов Андрій Андрійович - Відкрито сторінку конференції

о 10:13:30 Конференцію розпочато

о 10:13:34 Головуючий суддя: Проскуряков Кирило Валеріанович Суд продовжує розгляд справи

о 10:24:49 Головуючий суддя: Проскуряков Кирило Валеріанович Суд констатує, що позивач в жодне засідання не з"явився, не надіслав клопотання про розгляд справи за відсутністю повноважного представника. На неодноразове запрошення секретарем судового засідання до участі в режимі відеоконференції представник позивача не відреагував. З урахуванням викладеного, суд ухвалив позовну заяву залишити без розгляду.

о 10:28:57 Закриття судового засідання о 10:28:59 Конференцію завершено".

Враховуючи викладене, позивач вважає, що судом було розпочато судове засідання за 17 хвилин до призначеного часу засідання, встановлено неявку представника позивача та залишено позовну заяву без розгляду за 5 хвилин до судового засідання і закрито судове засідання за 2 хвилини до часу, коли б воно б мало розпочатись.

Позивач звертає увагу суду, що як вірно зазначено судом, ухвала суду від 13.05.2024 року № 908/584/24 доставлена до електронних кабінетів позивача та безпосередньо представника позивача - Васильєвої К.В., проте у вищезазначеній ухвалі було вказано час проведення засідання - о 10 год. 30 хв., а як вбачається з протоколу судового засідання в режимі конференції № 2915730 справа № 908/584/24 від 27.05.2024 року, засідання розпочалось о 10:13 та закінчилось о 10:28, про що позивач не був повідомлений.

Просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.05.2024 року у справі № 908/584/24 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, судові витрати покласти на відповідачів.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2 не погоджується із доводами позивача, вважає їх необґрунтованими та такими, що суперечать дійсним обставинам.

Вказує наступне:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 року № 908/584/24 розгляд справи було відкладено на 13.05.2024 року на 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання була визнана судом першої інстанції обов`язковою.

07.05.2024 року від позивача до суду надійшла заява про проведення всіх судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 13.05.2024 року у справі № 908/584/24 вищезазначена заява була задоволена.

13.05.2024 року представник позивача у підготовче засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила. Про дату, час та місце призначеного судового засідання була повідомлена належним чином шляхом доставлення відповідної ухвали суду до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Перед початком вказаного судового засідання секретар судового засідання з метою з`ясування питання щодо участі представника позивача у судовому засіданні неодноразово намагався додзвонитись на зазначений у позовній заяві телефон представника позивача адвоката Васильєвої К.В. (+38(097)8309028), проте вказаний телефон був вимкнений.

Згідно протоколу судового засідання від 13.05.2024 року у справі № 908/584/24, суд першої інстанції вирішив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання на 27.05.2024 року на 10 год. 00 хв., яке вирішено було проводити в режимі відеоконференції. Явку представника позивача у наступне засідання суд першої інстанції визнав обов`язковою.

27.05. 2024 року представник позивача у підготовче засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила. Про дату, час та місце призначеного судового засідання була повідомлена належним чином шляхом доставлення відповідної ухвали суду до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Перед початком вказаного судового засідання секретар судового засідання з метою з`ясування питання щодо участі представника позивача у судовому засіданні неодноразово намагався додзвонитись на зазначений у позовній заяві телефон представника позивача, адвоката Васильєвої К.В.( НОМЕР_2 ), проте вказаний телефон був вимкнений.

За результатами проведеного 27.05.2024 року судового засідання суд першої інстанції прийняв ухвалу про залишення позовної заяви у справі № 908/584/24 без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України у зв`язку із неявкою представника позивача у жодне призначене судове засідання.

Представник відповідача-2 звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що протягом всього періоду розгляду справи № 908/584/24 в суді першої інстанції на адресу суду від представника позивача не надійшло жодного клопотання про розгляд справи без її участі або відкладення розгляду справи.

Також звертає увагу, що згідно даних підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" представник позивача, адвокат Васильєва К.В., має зареєстрований електронний кабінет у вказаній підсистемі, починаючи з 07.02.2021 року.

Відтак, маючи доступ до матеріалів цієї справи в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", представник позивача мала можливість ознайомитись з відповідними ухвалами суду та своєчасно отримати інформацію щодо дати та часу призначених судових засідань.

Що стосується доводів позивача відносно того, що судове засідання, яке відбулось 27.05.2024 року, почалось раніше призначеного судом часу, у відзиві зазначається наступне:

Відповідно до протоколу судового засідання від 13.05.2024 року у справі № 908/584/24 суд першої інстанції відклав підготовче засідання на 27.05.2024 року на 10 год. 00 хв., про що також зазначив і у мотивувальній частині ухвали від 13.05.2024 року.

Згідно вказаного протоколу, судове засідання почалось о 10 год. 13 хв. та закінчилось о 10 год. 28 хв., а отже доводи позивача в цій частині є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, відповідач-2 вважає, що подання позивачем завідомо безпідставної апеляційної скарги свідчить про зловживання ним процесуальними правами, що вказує на наявність підстав для відмови у задоволенні апеляційної скарги.

Просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.05.2024 року у справі № 908/584/24 залишити без змін.

Відповідач-1 відзив на апеляційну скаргу не надав, участь свого представника у судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали суду з огляду на наступне:

Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив із того, що представник позивача не з`явився у судове засідання, не повідомив про причини неявки та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, що в сукупності свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Проте, апеляційний господарський суд не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду та звертає увагу на наступне:

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права, а саме - нормами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

За змістом частини третьої статті 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Статтею 202 ГПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи. Згідно з ч. ч. 1, 3 зазначеної норми неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Водночас, в силу частини 4 статті 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Підстави залишення позову без розгляду визначені статтею 226 ГПК України.

Так, за пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Здійснюючи тлумачення вказаних норм процесуального права, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.03.2023 року у справі №910/17906/21 сформулював висновок, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності (такі ж висновки містяться у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 року у справі № 904/11028/15 (904/6582/21).

При цьому зміст частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду, як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки, не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою (див. постанову Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.03.2023 року у справі № 910/17906/21).

У постанові від 13.03.2019 року у справі №916/3616/15 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду також зауважив, що наведені положення статей 202, 226 ГПК України не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Також, здійснюючи тлумачення пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України, Верховний Суд (постанови від 18.03.2021 року у справі № 911/802/20, від 12.09.2019 року у справі №910/498/18, від 23.06.2021 року у справі № 917/531/19, від 17.05.2023 року у справі №910/23821/15) зазначав, що залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч.1 ст. 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору.

При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом (висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 року у справі № 910/13094/17).

Судовий процес, в першу чергу, спрямований на вирішення спору, шляхом винесення відповідного судового рішення з метою захисту прав особи, за захистом яких вона звернулася до суду. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону, що узгоджується із нормою частиною 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Матеріалами справи підтверджується наступне:

Представник позивача 07.05.2023 року подавала заяву про участь у судовому засіданні 13.05.2024 року о 10:30 год. в режимі відеоконференції.

13.05.2024 року господарським судом Запорізької області було винесено ухвалу про проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв`язку. Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС знаходиться в загальному доступі за посиланням на офіційному сайті https://vkz.court.gov.ua/site/manual.

Згідно протоколу судового засідання від 13.05.2024 року у справі № 908/584/24 не вбачається, що представник позивача була запрошена в судове засідання в режимі відеоконференції.

Таким чином, є обґрунтованими доводи скаржника про те, що судом було позбавлено представника позивача бути присутнім на судовому засіданні 13.05.2024 року.

Щодо неявки уповноваженого представника позивача у судове засідання в режимі відеоконференцзв`язку, призначене на 27.05.2024 року, колегією суддів встановлено наступне:

13.05.2024 року суд першої інстанції вирішив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання на 27.05.2024 року на 10 год. 00 хв., яке вирішено було проводити в режимі відеоконференції. Явку представника позивача у наступне засідання суд першої інстанції визнав обов`язковою.

За змістом резолютивної частини ухвали суду від 13.05.2024 року у даній справі, розгляд справи відкладено на 27.05.2024 року на 10 год.30 хв.

Вказана ухвала направлена в електронні кабінети сторін і її отримання позивач не заперечує.

Між тим, з протоколу судового засідання від 27.05.2024 року у даній справі №908/584/24 вбачається, що конференцію розпочато судом о 10 год 13 хв.30 сек. Конференцію завершено о 10 год. 28 хв.59 сек. і за змістом протоколу судового засідання о 10 год. 24 хв.49 сек. суд ухвалив позовну заяву залишити без розгляду.

За викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість доводів апелянта про те, що у суду першої інстанції не було підстав для залишення позову без розгляду, оскільки судове засідання проведено раніше визначеного судом часу, про який був повідомлений представник позивача.

Як вказано за змістом відзиву на апеляційну скаргу, відповідач-2 вважав, що позивач мав можливість ознайомитись з повним текстом ухвали суду від 13.05.2024 року про відкладення розгляду справи, в якій суд у мотивувальній частині ухвали зазначив про відкладення підготовчого засідання на 27.05.2024 року на 10 год. 00 хв.

Такі доводи колегією суддів відхиляються, оскільки саме в резолютивній, а не в мотивувальній частині, суд формує своє остаточне рішення, в тому числі і в такому процесуальному документі, як ухвала суду.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач з незалежних від нього причин не зміг прийняти участь у судових засіданнях 13.05.2024 року та 27.05.2024 року у даній справі. Отже, підстави для висновку про його недобросовісну процесуальну поведінку - відсутні.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції", заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007), у справі "ТОВ "ФРІДА" проти України", заява N 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Суд першої інстанції, залишивши позовну заяву без розгляду, позбавив позивача можливості реалізувати своє право на отримання судового захисту.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 статті 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Запорізької області від 27.05.2024 року підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції.

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.

Керуючись статтями 267-285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.05.2024 року у справі №908/584/243 скасувати.

Справу №908/584/243 передати на розгляд до господарського суду Запорізької області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18.12.2024 року.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя О.Г. Іванов

Суддя Ю.Б. Парусніков