Ухвала

від 23.10.2024 по справі 258/5-04

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" жовтня 2024 р. Справа № 258/5-04

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Панченко К. О.

за участю представників учасників справи:

від прокурора: не з`явились;

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились;

від органів Державної виконавчої служби: не з`явились;

розглянувши матеріали справи

за скаргою Фізичної особи - підприємця Пашинського Юрія Віталійовича, м. Узин, Білоцерківський район, Київська область

на дії (бездіяльність) головного державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), м. Біла Церква, Київська область

у справі № 258/5-04

за позовом Прокурора міста Біла Церква Київської області, м. Біла Церква, Київська область

в інтересах держави в особі Білоцерківської об?єднаної державної податкової інспекції у Київській області, м. Біла Церква, Київська область

до приватного підприємця Пашинського Юрія Віталійовича, м. Узин, Білоцерківський район, Київська область

про стягнення 122 023, 91 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.08.2024 р. до канцелярії суду від відповідача (боржника) надійшла скарга б/н від 17.08.2024 р. на дії (бездіяльність) державного виконавця, у якій він просить суд визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прохацького Р. О. щодо не зняття обтяження з усього нерухомого майна, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серії АА № 043270 від 02.09.2005 року; зобов?язати посадових осіб Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти обтяження, а саме: тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 2508050, підстава обтяження: наказ, № 258/5-04, 24.09.2004, Господарський суд Київської області, об?єкт обтяження: інше, все нерухоме майно, адреса: АДРЕСА_1, власник: Пашинський Юрій Віталійович, код: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серії АА № 643270 від 02.09.2005 року.

В обґрунтування своєї скарги відповідач (боржник) зазначає, що державним виконавцем та іншими посадовими особами Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) при виконанні наказу № 258/5-04 від 24.09.2004 р. не було вжито відповідних дій, передбачених Законом України „Про виконавче провадження", Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. „Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень", інших нормативно-правових актів, щодо зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні у зв`язку із його завершенням.

У відповідності до ст. ст. 6, 32 Господарського процесуального кодексу України зазначену скаргу у справі № 258/5-04 передано для розгляду судді Бацуці В. М.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.09.2024 р. прийнято до розгляду скаргу відповідача (боржника) - Фізичної особи - підприємця Пашинського Юрія Віталійовича на дії (бездіяльність) головного державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі № 258/5-04 за позовом Прокурора міста Біла Церква Київської області в інтересах держави в особі Білоцерківської об?єднаної державної податкової інспекції у Київській області до приватного підприємця Пашинського Ю. В. про стягнення 122 023, 91 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників справи на 18.09.2024 р.

18.09.2024 р. у судовому засіданні головний державний виконавець Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прохацький Р. О. надав усні пояснення по суті скарги відповідача (боржника).

18.09.2024 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 09.10.2024 р.

09.10.2024 р. у судовому засіданні відповідач (боржник) надав усні пояснення щодо обґрунтування своєї скарги, вимоги скарги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в скарзі.

09.10.2024 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 23.10.2024 р.

23.10.2024 р. через систему „Електронний суд" від відповідача (боржника) надійшла заява б/н від 23.10.2024 р., у якій він просить суд здійснити розгляд скарги без його участі.

23.10.2024 р. представники учасників справи та Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з`явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що вимоги скаржника є правомірними та визнаються такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Господарського суду Київської області від 13.09.2004 р. у справі № 258/5-04 за позовом Прокурора міста Біла Церква Київської області в інтересах держави в особі Білоцерківської об?єднаної державної податкової інспекції у Київській області до приватного підприємця Пашинського Ю. В. про стягнення 122 023, 91 грн позов задоволено і присуджено до стягнення з приватного підприємця Пашинського Ю. В. на користь Білоцерківської об?єднаної державної податкової інспекції у Київській області 122 023,91 грн. податкової заборгованості.

24.09.2004 р. на виконання судового рішення судом було видано відповідний наказ.

У виконавчому провадженні Відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції знаходився наказ № 258/5-04, виданий господарським судом Київської області 24.09.2004 р., про стягнення з приватного підприємця Пашинського Ю. В. на користь Білоцерківської об?єднаної державної податкової інспекції у Київській області 122 023,91 грн. податкової заборгованості.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 02.09.2005 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на все майно, що належить боржнику, та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 24.12.2005 року зазначений наказ повернуто без виконання у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення, що є підтвердженням неплатоспроможності боржника відповідно до вимог п.п. 1, 8 ст. 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У жовтні 2018 р. Білоцерківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області у відповідь на заяву звернувся до Пашинського Ю. В. із листом № 13990 від 18.10.2018 р., у якому повідомив, що відповідно до даних Автомативної системи виконавчих проваджень за Пашинським Ю. В. будь-які відкриті виконавчі провадження відсутні. Станом на 18.10.2018 р. відносно Пашинського Ю. В. всі виконавчі провадження закриті, у зв?язку із фактичним виконанням, заборгованість погашено на користь стягувачів у повному обсязі.

У серпні 2024 р. Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у відповідь на адвокатський запит звернувся до Федоренка В. С. (адвоката Пашинського Ю. В.) із листом № 156565 від 06.08.2024 р., у якому повідомив, що відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчого провадження. станом на 06.08.2024 р. у Білоцерківському відділі державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконанні не перебувають виконавчі провадження, в яких боржником виступає Пашинський Юрій Віталійович , 1971 р.н., РНОКПП: НОМЕР_1 .

У серпні 2024 р. відповідач (боржник) звернувся до Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою б/н від 07.08.2024 р. про зняття обтяжень, у якій він просив суд зняти обтяження, а саме: тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 2508050, підстава обтяження: наказ, № 258/5-04, 24.09.2004, Господарський суд Київської області, об`єкт обтяження: інше, все нерухоме майно, адреса: АДРЕСА_1 , власник: Пашинський Юрій Віталійович , код: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

У серпні 2024 р. Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у відповідь на заяву звернувся до Пашинського Ю. В. із листом № 158526 від 09.08.2024 р., у якому повідомив, що у зв`язку із знищенням архівних справ після закінчення трирічного терміну їх зберігання, неможливо встановити чи однозначно ідентифікувати номер виконавчого провадження при примусовому виконанні якого накладався арешт на майно гр. Пашинського Юрія Віталійовича , РНОКПП: НОМЕР_1 . Частиною 4 ст. 59 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено вичерпний перелік підстав, які передбачають зняття виконавцем арешту з усього майна боржника. Відповідно до частини 5 ст. 59 ЗУ „Про виконавче провадження" у всіх інших випадках/арешт може бути знятий за рішенням суду.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на 06.08.2024 р. та станом на момент розгляду даної скарги у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна міститься інформація про державну реєстрацію обтяження (арешт) всього майна відповідача (боржника) на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 02.09.2005 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, що підтверджується інформаційною довідкою № 389801853 від 06.08.2024 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, наявною у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із виконанням судових рішень здійснюється Господарським процесуальним кодексом України, Законом України „Про виконавче провадження", Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. „Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень", іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 3 Закону України „Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню:

1) рішення, ухвали і постанови судів у цивільних та адміністративних справах;

11) судові накази;

2) вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах у частині майнових стягнень;

3) пункт 3 статті 3 виключено

4) постанови судів у частині майнових стягнень у справах про адміністративні правопорушення;

5) пункт 5 статті 3 виключено

6) рішення, ухвали, постанови господарських судів;

7) виконавчі написи нотаріусів;

8) пункт 8 статті 3 виключено

9) пункт 9 статті 3 виключено

10) рішення третейських судів;

11) рішення комісій по трудових спорах;

12) постанови, винесені органами (посадовими особами), уповноваженими законом розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

13) рішення іноземних судів і арбітражів у передбачених законом випадках;

131) рішення Європейського Суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень Європейського Суду з прав людини";

14) рішення державних органів, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;

15) рішення Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень у передбачених законом випадках;

16) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій, накладення штрафу;

17) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на Державну виконавчу службу;

18) визнана у встановленому порядку претензія.

Згідно з ст. 18 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 24 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред`явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п`ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов`язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Статтею 30 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.

У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем у порядку, встановленому статтею 24 цього Закону, накладено арешт на майно боржника, за погодженням з державним виконавцем боржник має право у строк, встановлений для добровільного виконання рішення, реалізувати належне йому майно в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У цьому разі покупець майна боржника повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк, встановлений для добровільного виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.

У разі повного добровільного виконання рішення боржником у встановлений для добровільного виконання строк державний виконавець складає про це акт, який є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 25 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:

закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону;

повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону;

повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 401 цього Закону.

Державний виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.

Відповідно до ст. 4 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на майно боржника;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 40 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві - якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Статтею 38 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 401 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, вказаної у частині другій цієї статті, для її пред`явлення до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна.

Статтею 40 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

2. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

3. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

4. У разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, після винесення постанови Відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 24.12.2005 року про повернення виконавчого документу та станом на час розгляду даної скарги у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна міститься інформація про державну реєстрацію обтяження майна відповідача (боржника) на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 02.09.2005 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження і відповідно у матеріалах справи відсутні достатні, належні та допустимі докази припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення суду у зв?язку із поверненням виконавчого документа.

Як вбачається із відомостей з Єдиного реєстру боржників, Пашинський Ю. В. станом на 29.07.2024 р. та станом на час розгляду скарги у вказаному реєстрі не значиться.

Пунктом 9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що за змістом цієї статті ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об`єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 1212 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

У порядку згаданої статті ГПК до господарських судів оскаржуються й дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби під час виконання рішень третейських судів, якщо виконавчі документи на примусове виконання таких рішень видано господарськими судами (розділ XIV1 ГПК).

Пунктом 9.13. цієї ж постанови передбачено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Якщо під час розгляду скарги господарським судом буде виявлено порушення законності або недоліки в діяльності органу Державної виконавчої служби, учасників виконавчого провадження, суд має вжити заходів, передбачених частинами першою і другою статті 90 ГПК.

Отже, як було зазначено вище та вбачається із матеріалів виконавчого провадження, державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції всупереч положенням ст. 38 Закону України „Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) та відповідних положень Інструкції про проведення виконавчих дій на виконання постанови Відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 24.12.2005 року про повернення виконавчого документу не було вжито відповідних заходів щодо припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення суду, вжитих згідно з постановою Відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 02.09.2005 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обставини щодо бездіяльності державного виконавця та посадових осіб Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за наслідками винесення постанови Відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 24.12.2005 року про повернення виконавчого документу в частині припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення суду, викладені у скарзі б/н від 17.08.2024 р. відповідача (боржника) - ФОП Пашинського Ю. В., були підтверджені у процесі розгляду скарги, а тому вимоги відповідача (боржника) про визнання її неправомірною і зобов??язання вчинити дії, є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 233 - 235, 240, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу б/н від 17.08.2024 р. (вх. № 3346 від 17.08.2024 р.) Фізичної особи - підприємця Пашинського Юрія Віталійовича на дії (бездіяльність) головного державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прохацького Р. О. щодо не зняття обтяження з усього нерухомого майна, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серії АА № 342270 від 02.09.2005 року.

3. Зобов?язати посадових осіб Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти обтяження, а саме: тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 2508050, підстава обтяження: наказ, № 258/5-04, 24.09.2004, Господарський суд Київської області, об?єкт обтяження: інше, все нерухоме майно, адреса: АДРЕСА_1 , власник: Пашинський Юрій Віталійович, код: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серії АА № 342270 від 02.09.2005 року.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст ухвали складено і підписано

13 грудня 2024 р.