Рішення

від 18.12.2024 по справі 911/3009/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3009/24

За позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська»

про стягнення 75 216, 34 грн,

Суддя В.М. Антонова

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Стислий виклад позовних вимог

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» (надалі - відповідач) про стягнення 75 216, 34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором на теплову енергію №1510 від 29.01.2021, в частині повної та своєчасної оплати отриманої теплової енергії.

2.Стислий виклад позицій відповідача

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

3.Процесуальні дії в справі

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі №911/3009/24 та її розгляд постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

04.12.2024 від позивача надійшло письмове підтвердження, що станом на 04.12.2024 ціна позову залишається незмінною.

Про розгляд даної справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 07.11.2024, яка отримана останнім 08.11.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Так, у даній справі провадження відкрито ухвалою Господарського суду Київської області від 07.11.2024.

Отже, розгляд даної справи по суті розпочався 10.12.2024, оскільки 30-тий день з дня відкриття провадження у справі припадає на 07.12.2024 (субота).

Беручи до уваги вище наведене та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

29.01.2021 між позивачем (далі теплопостачальна організація) та відповідачем (далі споживач) укладено договір на теплову енергію №1510 (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого предметом цього договору є надання споживачу теплової енергії та централізованого гарячого водопостачання (ДК 021-2015 09320000-8 «Єдиний закупівельний словник») теплової енергії.

Згідно із п.1.2. договору теплопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію, а споживач зобов`язується прийняти на межі балансової належності з найменшими втратами та оплатити за встановленими тарифами.

Ціна теплової енергії визначається за встановленими тарифами (п.3.1. договору).

Відповідно до п.4.1. договору розрахунки за надану теплову енергію здійснюються за встановленими тарифами, згідно норми та фактично опалювальної площі відповідно до розрахунку витрат тепла (теплового навантаження).

У пункті 4.2. сторони погодили, що при наявності засобів обліку щомісячно 15 числа направляється представник споживача до теплопостачальної організації для оформлення акта про використану теплову енергію згідно з додатком № 9, де розрахунковим періодом є період рівний 30 календарним дням.

Згідно із п.4.3. договору оплата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 5 числа місяця наступного за місяцем поставки теплової енергії.

Теплопостачальна організація передає споживачу теплову енергію згідно даних зазначених у додатку №1, який є невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 5.4. договору встановлено, що приймання-передача теплової енергії, поставленої теплопостачальною організацією споживачу, оформлюється щомісячним актом приймання-передачі. Теплопостачальна організація складає та передає контролером чи надсилає простим листом на адресу споживача пакет розрахункових документів: акт приймання-передачі, рахунок-фактура - щомісячно, акт звірки взаєморозрахунків - щоквартально, в двох примірниках, по одному для кожної із сторін. Споживач зобов`язаний на протязі 3 робочих днів після отримання пакету документів підписати, скріпити печаткою та передати на адресу теплопостачальної організації один примірник акта приймання-передачі, акта звірки взаєморозрахунків або письмово надати обґрунтовані заперечення. У разі відсутності письмових заперечень акти вважаються погодженими і підлягають відображенню у бухгалтерському обліку теплопостачальної організації та споживача.

У випадку не повернення або відсутності обґрунтованої відмови в підписанні споживачем акту приймання-передачі, акта звірки взаєморозрахунків теплопостачальній організації в строк, передбачений п.5.4. даного договору, то дані документи вважаються погодженими і підписаними та є підставою для проведення розрахунків між теплопостачальною організацією та споживачем (п.5.5. договору).

Відповідно до п.5.6. договору облік спожитої теплової енергії проводиться по приладам обліку, атестованих в органах Держстандарту України, або розрахунковим методом, враховуючи визначену фактичну величину опалювальної площі (додаток №6), кількість споживачів, технічні характеристики обладнання та устаткування, за нормативами затвердженими органом місцевого самоврядування та керуючись будівельними нормами і правилами.

Цей договір набирає чинності з моменту укладення та діє в частині постачання теплової енергії та послуги з централізованого постачання гарячої води з « » 202 р. протягом 1 (одного) року і вважається щорічно поновленим, якщо за місяць до закінчення його дії не надійде заява від однієї із сторін про розірвання договору, але не раніше дати закінчення опалювального періоду, а в частині проведення остаточних розрахунків - до повного здійснення останніх (п.10.1. договору).

Доказів розірвання договору матеріали справи не містять.

Згідно із додатком №1 до договору теплопостачальна організація постачає в термін дії даного договору теплову енергію до об`єкта споживача: адміністративна будівля, за адресою: село Шкарівка, вулиця Миру, 4, площею 438, 5 кв.м з максимальним тепловим навантаженням 0,035 Гкал/год.

Відповідачем за період з листопада по грудень 2023 року було спожито теплову енергію кількістю 16,493 Гкал на суму загальну суму 75 216, 34 грн, що підтверджується актами приймання-передачі робіт/послуг за період листопад 2023 року на суму 38 622, 64 грн і грудень 2023 року на суму 36 593, 70 грн та довідкою по топковій.

Також позивачем виставлено рахунки-фактури на оплату теплової енергії на загальну суму 75 216, 34 грн, а саме: №1510 за листопад 2023 року на загальну суму 38 622,64 грн та №1510 за грудень 2032 року на загальну суму 36 593, 70 грн.

Вказані акти та рахунки направлені на адресу відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи реєстрами листів госпрозрахунковим організаціям від 08.12.2023 та 10.01.2024.

Доказів оплати спожитої теплової енергії за період з листопада по грудень 2023 року матеріали справи не містять.

Спір у даній справі виник, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором на теплову енергію №1510 від 29.01.2021, в частині оплати отриманої теплової енергії, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення 75 216, 34 грн основного боргу.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як установлено судом, спірні правовідносини виникли між сторонами в процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, а тому підпадають під регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ч.4, 5, 7 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п.20 Правил користування тепловою енергією затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10. 2007 №1198 облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Відповідно до п.4.1. договору розрахунки за надану теплову енергію здійснюються за встановленими тарифами, згідно норми та фактично опалювальної площі відповідно до розрахунку витрат тепла (теплового навантаження).

У відповідності до положень статтей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 5.4. договору встановлено, що приймання-передача теплової енергії, поставленої теплопостачальною організацією споживачу, оформлюється щомісячним актом приймання-передачі. Теплопостачальна організація складає та передає контролером чи надсилає простим листом на адресу споживача пакет розрахункових документів: акт приймання-передачі, рахунок-фактура - щомісячно, акт звірки взаєморозрахунків - щоквартально, в двох примірниках, по одному для кожної із сторін. Споживач зобов`язаний на протязі 3 робочих днів після отримання пакету документів підписати, скріпити печаткою та передати на адресу теплопостачальної організації один примірник акта приймання-передачі, акта звірки взаєморозрахунків або письмово надати обґрунтовані заперечення. У разі відсутності письмових заперечень акти вважаються погодженими і підлягають відображенню у бухгалтерському обліку теплопостачальної організації та споживача.

У випадку не повернення або відсутності обґрунтованої відмови в підписанні споживачем акту приймання-передачі, акта звірки взаєморозрахунків теплопостачальній організації в строк, передбачений п.5.4. даного договору, то дані документи вважаються погодженими і підписаними та є підставою для проведення розрахунків між теплопостачальною організацією та споживачем (п.5.5. договору).

Позивачем направлялись акти приймання-передачі робіт/послуг за період листопад - грудень 2023 року та рахунки-фактури на оплату теплової енергії №1510 за листопад 2023 року та №1510 за грудень 2032 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи реєстрами листів госпрозрахунковим організаціям від 08.12.2023 та 10.01.2024, крім цього, вказані документи направлені на адресу відповідача разом із даною позовною заявою.

Відповіді та жодних заперечень відповідача щодо невиконання або неналежного виконання позивачем умов договору, зокрема, щодо факту, обсягів і вартості поставленої за період з листопада по грудень 2023 року теплової енергії матеріали справи не містять, а тому вказані вище акти вважаються погодженими відповідачем відповідно до пп.5.4., 5.5. договору.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем за період з листопада по грудень 2023 року було спожито теплову енергію кількістю 16,493 Гкал на суму загальну суму 75 216, 34 грн, що підтверджується актами приймання-передачі робіт/послуг за період листопад 2023 року на суму 38 622, 64 грн та грудень 2023 року на суму 36 593, 70 грн та довідкою по топковій.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із п.4.3. договору оплата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 5 числа місяця наступного за місяцем поставки теплової енергії.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

Доказів оплати відповідачем поставленої теплової енергії за період з листопада по грудень 2023 року на загальну суму 75 216, 34 грн матеріали справи не містять та відповідачем, у порядку передбачено ГПК, суду таких доказів не надано.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача суми основної заборгованості за договором у розмірі 75 216, 34 грн, доказів її погашення, відповідачем не надано та вказана заборгованість не спростована, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст.74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи наведене вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 75 216, 34 грн основного боргу.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» про стягнення 75 216, 34 грн задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» (09170, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Шкарівка, вул. Миру, буд. 4, ідентифікаційний код 00849528) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, буд. 3, ідентифікаційний код 04654336) 75 216 (сімдесят п`ять тисяч двісті шістнадцять) грн 34 коп. основного боргу та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

3.Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст.256 ГПК України.

Суддя В.М. Антонова