Постанова

від 19.10.2010 по справі 24/93

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 19.10.2010                                                                                           № 24/93

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Баранця  О.М.

 суддів:            Калатай  Н.Ф.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - не з‘явився;

 від відповідача - ОСОБА_1 (СПД-ФО)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу СПД Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

 на рішення Господарського суду м.Києва від 04.08.2010

 у справі № 24/93 ( .....)

 за позовом                               ТОВ "Коньячний дім "Зоряний" в особі Київської філії СМК ТОВ "Коньячний дім "Зоряний"

 до                                                   СПД Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 2 178,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду міста Києва від 04.08.2010 року у справі № 24/93, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний» в особі Київської філії «СМК «Товариства з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний» задоволені в повному обсязі. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний» в особі Київської філії «СМК» Товариства з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний» 1 857,06грн. основного боргу, 177,58грн. пені, 32,33 3% річних, 69,36грн. інфляційних втрат, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Дане рішення мотивоване неналежним виконанням Суб‘єктом підприємницької діяльності – фізичною особою ОСОБА_1 умов Договору купівлі-продажу № 344-11/08 від 31.12.2008 року, в частині оплати за поставлений товар.  

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Суб‘єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2010 року у справі № 24/93 скасувати та прийняти рішення, яким в позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в лютому 2009 року була розірвана домовленість із ОСОБА_2, шляхом внесення приватним нотаріусом Київського нотаріального округу до Єдиного реєстру довіреностей реєстраційного запису про припинення дії довіреності на представництво інтересів,  яка від імені Суб‘єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 укладала договори поставки алкогольної продукції.

Так, апелянт стверджує, що і по спірному Договору купівлі-продажу ОСОБА_2 від імені Суб‘єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1, використавши скасовану довіреність, отримала від Товариства з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний» в особі Київської філії «СМК «Товариства з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний» по видаткових накладних № S07728 від 10.06.2009 року, № S08109 від 17.06.2009 року, № S08703 від 01.07.2009 року товар на загальну суму 1 857,06грн. і не розрахувалась.     

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2010 року апеляційну скаргу Суб‘єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 24/93.          

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний» в особі Київської філії «СМК «Товариства з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний» свого представника двічі в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 року зобов‘язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний» в особі Київської філії «СМК «Товариства з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний» та Суб‘єкта підприємницької діяльності – фізичну особу ОСОБА_1 подати до суду довіреності на отримання алкогольної продукції згідно п. 12 Договору купівлі-продажу №344-11/08 від 31.12.2008 року, оригінали видаткових накладних № S07728 від 10.06.2009 року, № S08109 від 17.06.2009 року, № S08703 від 01.07.2009 року та Договору купівлі-продажу №344-11/08 від 31.12.2008 року. Докази виконання зазначеного до суду не подано.  

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду розгляд справи № 22/93 доручено колегії у складі: головуючий суддя Баранець О.М., судді: Калатай Н.Ф., Чорна Л.В.   

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції, 31 грудня 2008 року між Київською філією «СМК» Товариства з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний» - Продавець та Суб‘єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 був укладений Договір купівлі-продажу товарів за № 344-11/08, за яким Продавець продає, а Покупець купує та оплачує товар на умовах та у порядку, визначених цим договором /а.с. 13/.

Згідно з п. 4.3. Договору розрахунок за кожну партію товару (фактично поставлений товар) здійснюється Покупцем на протязі 14 календарних днів з моменту поставки.

По видаткових накладних № S07728 від 10.06.2009 року, № S08109 від 17.06.2009 року, № S08703 від 01.07.2009 року, № S08730 від 01.07.2009 року  поставлено товар на загальну суму 1 857,06грн. /а.с. 20-23/.    

09.12.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний» в особі Київської філії «СМК «Товариства з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний» звернулось до Суб‘єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 з вимогою про платіж за № 122, в якій просило сплатити останнього заборгованість в розмірі 1 857,06 грн.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Відповідно до п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          Пунктом 2 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов‘язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.  

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку, що Відповідач в порушення умов Договору купівлі-продажу № 344-11/08 від 31.12.2008 року не здійснив оплату за поставлений товар, тому вимога про стягнення заборгованості за товар є обґрунтованою та доведеною.

Крім того, за порушення умов Договору купівлі-продажу, в частині оплати, суд першої інстанції в порядку п. 7.3. Договору, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», ст. 625 Цивільного кодексу України стягнув 177,58 грн. пені, 32,33 грн. 3% річних та 69,36 грн. інфляційних втрат.

З такими висновками Київський апеляційний господарський суд погодитися не може з огляду на наступне.

Пунктом 6.1. Договору купівлі-продажу встановлено, що передача (приймання-передача) товару здійснюється згідно товарній накладній.

Згідно п. 12.1. Договору купівлі-продажу згідно п. 13 «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернених та використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 року, де зазначається: «При централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальником може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально-відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей». Покупець надає зразки печаток (штампів) та підписів матеріально-відповідальних осіб, якими підтверджується одержання товару та несе відповідальність за них.  

Як свідчать матеріали справи № 24/93 Договір купівлі-продажу за № 344-11/08 від 31.12.2008 року Покупцем не підписаний, відтиском печатки не скріплений, видаткові накладні № S07728 від 10.06.2009 року, № S08109 від 17.06.2009 року від отримувача підписані Назаренко, повноваження якої/якого матеріали справи не містять. В накладних № S07728 від 10.06.2009 року, № S08109 від 17.06.2009 року, № S08703 від 01.07.2009 року, № S08730 від 01.07.2009 року зазначено, що товар відпущено через Сніцар, повноваження якої/якого до суду також не подано.  

Окрім цього, доказів надсилання вимоги про платіж у встановленому законодавством порядку до суду не подано, так як наданий фіскальний чек за № 7827 датований 09.07.2010 року, а вимога про платіж датована 09.12.2009 року, що свідчить про відсутність доказів її надсилання.      

Крім того, Позивач в порушення вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не подав до суду довіреності на отримання товару.

Згідно довіреності від 13 серпня 2008 року, зареєстрована в реєстрі за № 5209, ОСОБА_2 не надано повноважень на отримання товару від імені ОСОБА_1 /а.с. 16/.   

Суб‘єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 подав до суду витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей, в якому зазначено про припинення дії довіреності від 13 серпня 2008 року, зареєстрована в реєстрі за № 5209 /а.с. 83/.     

У відповідності до роз‘яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 року «Про судове рішення» згідно з статтею  4  Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Рішення  господарського  суду має ґрунтуватись на повному з‘ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.   

Давши оцінку доказам та дійшовши висновку про наявність заборгованості, суд першої інстанції, в порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, не надав належної оцінки підписання Договору купівлі-продажу №344-11/08 від 31.12.2008 року Покупцем, наявності повноважень осіб на отримання товару.  

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів приходить до висновку, що господарський суд задовольняючи позов всупереч ст.ст. 47, 43, 84 Господарського процесуального кодексу України помилково дійшов висновку про отримання товару Відповідачем та наявності повноважень особи на отримання.  

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2010 року у справі № 24/93 підлягає скасуванню в повному обсязі, з прийняттям нового, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.  Рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2010 року у справі № 24/93 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний» в особі Київської філії «СМК» Товариства з обмеженою відповідальністю «Коньячний дім «Зоряний» (03126, вул. Сім’ї Сосніних, 7-А; 03058, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 55; код ЄДРПОУ 34281196) на користь Суб‘єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (03045, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 51грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.

Повернути Суб‘єкту підприємницької діяльності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (03045, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) з Державного бюджету України 67,00 грн. як зайве сплачене державне мито за розгляд апеляційної скарги.

Видачу відповідної довідки доручити господарському суду міста Києва.   

2.     Матеріали справи № 24/93 повернути господарському суду міста Києва.

3.     Копію постанови надіслати сторонам у справі.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Калатай  Н.Ф.

 20.10.10 (відправлено)