Ухвала

від 18.12.2024 по справі 922/3944/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18 грудня 2024 року м. ХарківСправа № 922/3944/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

без участі представників учасників справи

розглянувши заяву (вх.№31756 від 18.12.2024) керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області про забезпечення позову по справі

за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури №5 (61001, м. Харків, м-н Героїв небесної сотні, 4) до Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7) , Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7) , фізичної особи-підприємця Дудки Валентини Іванівни ( АДРЕСА_1 ) про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, зобов`язання повернення майна,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури №5 (надалі - прокурор) надав Господарському суду Харківської області позовну заяву до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та до фізичної особи-підприємця Дудки Валентини Іванівни (надалі - відповідачі), в якій просить:

1) визнати незаконним та скасувати п. 36 додатку 1 до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 21.02.2018 №1008/18;

2) визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 31.05.2018 №5572-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ФОП Дудкою Валентиною Іванівною, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Тихоновою І.В. і зареєстрований в реєстрі за №115 та скасувати записи про проведену державну реєстрацію права власності 26900134 від 18.06.2019 та 27026636 від 11.07.2018;

3) зобов`язати повернути фізичну особу-підприємця Дудку Валентину Іванівну (код НОМЕР_1 ) на користь територіальної громади міста Харкова, в особі Харківської міської ради, нежитлові приміщення 1-го поверху №ХІІІ, 18, 27 загальною площею 62,9 кв м та 32/100 частки у праві власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №26, 26б площею 8,4 кв м загальною площею 71,3 кв м в житловому будинку літ. "А-9" за адресою: м. Харків, вул. Валдайська, 24, а Харківську міську раду Харківської області прийняти вказані приміщення.

Судовий збір у розмірі 6799,41 грн прокурор просить стягнути за реквізитами прокуратури Харківської області, а судові витрати по справі покласти на відповідачів.

Ухвалою від 18.11.2024 суд розпочав розгляд справи спочатку у загальному провадженні, призначив підготовче засідання на 09.12.2024 о 12:30 год, у яке викликав представників сторін.

18.12.2024 керівник Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області (далі - заявник) надав заяву (вх.№31756 від 18.12.2024) про забезпечення позову, в якій просить суд:

1. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна 1455479663101 (номер запису про право власності №26900134), а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху №ХІІІ,18,27 загальною площею 62,9 кв м, які розташовані за адресою: м. Харків вул. Валдайська, 24, із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії з цим майном.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна 1455571363101 (номер запису про право власності №27026636), а саме: 32/100 частки у праві власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №26, 26б площею 8,4 кв м, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Валдайська, 24, із забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії з цим майном.

3. Судові витрати покласти на відповідачів та стягнути за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.

В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на те, що без встановлення обмежень на час розгляду справи фактичний власник спірного нерухомого майна ФОП Дудка В.І. може розпорядитися своєю власністю на власний розсуд в будь-який час.

Подальше ймовірне відчуження майна на користь інших осіб, передача нерухомого майна в оренду, зміна його призначення (з нежитлового на житлове тощо), поділ, виділ чи об`єднання ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Вчинення будь-яких дій з нерухомим майном до закінчення судового розгляду, у разі задоволення позову, призведе до необхідності зміни позовних вимог або вирішення спорів з іншими позовними вимогами та з іншими особами, яким це майно може бути передане в оренду або іншим чином відчужено.

Таким чином, наявність у ФОП Дудки В.І. правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірним майном на користь третіх осіб.

До того ж, ФОП Дудка В.І., знаючи про наявність судового спору, з метою утруднення у майбутньому виконання судового рішення, свідомо може здійснювати дії щодо розпорядження спірним майном та як власник може ініціювати питання щодо зміни призначення та виду його функціонального використання, що у подальшому призведе до необхідності скасування відповідних рішень, шляхом звернення до суду з іншими позовними заявами.

Розглянувши заяву (вх.№31756 від 18.12.2024) керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).

Велика Палата Верховного Суду вже виснувала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі №914/1570/20).

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Якщо позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, має застосовуватись та досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Має також досліджуватись, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідна правова позиція викладена у постанові КГС ВС від 21.12.2021 у справі №910/10598/21.

Отже, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проаналізувавши заяву, суд дійшов висновку, що заявником не доведено існування обставин на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову, враховуючи імовірність утруднення виконання рішення суду у разі невжиття таких заходів.

Таким чином, заявник не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем на даний час певних реальних дій, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Заявник не довів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; не навів обґрунтованого припущення про те, що не вжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення; розумності, обґрунтованості і адекватності заходів забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям такого заходу прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Проте, заявником не наведено у заяві пропозицій щодо зустрічного забезпечення.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає заяву (вх.№31756 від 18.12.2024) керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області про забезпечення позову необґрунтованою, недоведеною та не підлягаючою задоволенню в повному обсязі.

До того ж, прокурор не додав до заяви докази перейменування Харківської місцевої прокуратури №5 у Слобідську окружну прокуратуру м. Харкова Харківської області.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.

Керуючись ст. 74, 129, 136 - 140, 233 - 235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви (вх.№31756 від 18.12.2024) керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Порядок і строк її оскарження передбачено ст. 255 - 257 ГПК України.

Повне судове рішення складено та підписано 18.12.2024.

Суддя В.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.